- •1. Поняття і предмет земельного права.
- •2. Методи регулювання в земельному праві.
- •5. Система сучасного земельного права.
- •9.Конституційні основи земельного права і їх значення для розвитку земельного законодавства.
- •10.Міжнародні конвенції, багатосторонні міждержавні угоди і двосторонні договори як джерела земельного права.
- •11. Закони України як основні джерела земельного права.
- •12. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела земельного права.
- •13. Нормативні акти місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.
- •14. Поняття та види земельних правовідносин.
- •16. Підстави виникнення, зміни та припинення земельних правовідносин.
- •17. Поняття та основні ознаки права земельної власності.
- •18.Зміст права власності на землю.
- •19. Право приватної власності на землю.
- •20 .Право комунальної власності на землю.
- •21. Право державної власності на землю.
- •22.Право власності на землю іноземних громадян, іноземних юридичних осіб та іноземних держав.
- •25.Поняття, особливості та принципи права землекористування.
- •26.Право постійного землекористування.
- •30.Земельні сервітути, їх юридична природа та засади правового регулювання.
- •33. Правовий режим зон, що підлягають спеціальній охороні як вид обмеження прав на землю.
- •35.Особливості набуття прав на землю територіальними громадами і державою за чинними земельно-правовими нормами.
- •37.Виникнення, посвідчення і реєстрація прав на земельні ділянки та їх юридичне значення.
- •38.Поняття та особливості цивільно-правового обігу земельних ділянок.
- •43 Правове регулювання застави земельних ділянок.
- •45.Підстави припинення прав власності на землю та права користування земельною ділянкою.
- •46.. Порядок погодження вилучення та викупу земельних ділянок.
- •48 Юридичні засоби захисту прав на земельні ділянки.
- •49.Правове забезпечення відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
- •50.Причини виникнення, основні види та правові засади вирішення земельних спорів.
- •52 Поняття та функції управління у галузі використання та охорони земельних ресурсів.
- •53.Система органів управління у галузі використання та охорони земельних ресурсів.
- •54.Повноваження органів загального державного управління в галузі використання та охорони земельних ресурсів.
- •55.Повноваження органів спеціального державного управління в галузі використання та охорони земельних ресурсів.
- •56.Умови та порядок встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень.
- •58.Правові засади районування земель.
- •59.Правові засади зонування земель.
- •60.Поняття та зміст землеустрою.
- •62.Державний земельний кадастр та значення його ведення.
- •64.Самоврядний та громадський контроль за використанням і охороною земель.
- •65.Моніторинг земельних ресурсів та його значення.
- •70.Правова характеристика змісту економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
- •71.Правові засади проведення оцінки земель.
- •72.Правові засади плати за землю: вплив плати за землю на раціональне використання та ефективну охорону земельних ресурсів.
- •74.Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення.
- •75.Кримінальна та адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •76.Особливості застосування цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства.
- •81.Поняття та склад земель житлової та громадської забудови.
- •82.Правові вимоги щодо використання земельних ділянок для індивідуального житлового, господарського і гаражного будівництва.
- •83.Використання земельних ділянок для кооперативного житлового і гаражного будівництва.
- •85.Правовий режим земель природно-заповідного фонду.
- •86.Правовий режим земель водно-болотних угідь міжнародного значення.
- •89.Правовий режим округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони земель оздоровчого призначення
- •91.Правовий режим земель рекреаційного призначення.
- •92.Особливості правового режиму земель вільних економічних зон туристсько-рекреаційного типу.
- •94. Правовий режим земель історико-культурного призначення
- •95.Поняття і характеристика правового режиму земель лісогосподарського призначення.
- •96.Особливості загального і спеціального використання лісових ресурсів на землях лісогосподарського призначення.
- •97. Поняття, склад та характеристика правового режиму земель водного фонду.
- •98. Правове регулювання використання земель водного фонду.
- •99.Особливості правового режиму прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів.
16. Підстави виникнення, зміни та припинення земельних правовідносин.
Підставами виникнення, зміни та припинення земельних відносин є юридичні факти — юридично значимі обставини, які поділяються відповідно на правовстановлюючі, правозмінюючі та правоприпиняючі. До таких обставин можна віднести: договори та інші угоди, передбачені законом, а також не передбачені законом але такі, що не суперечать йому; акти державних органів та органів місцевого самоврядування, які передбачені законом як підстави виникнення земельних прав та обов'язків; судові рішення, які встановлюють земельні права та обов'язки; набуття земельних прав та обов'язків на підставах, які дозволені законом; заподіяння шкоди; інші дії фізичних та юридичних осіб; події, з якими закон або інший правовий акт пов'язує виникнення, зміну і припинення земельних відносин.
За характером виникнення юридичні факти поділяються на дії та події. Дії являють собою такі юридичні факти, в яких виявляється поведінка людей або їх колективів. Дії (бездіяльність) можуть бути правомірними, тобто такими що відповідають вимогам законодавства, і неправомірними, тобто такими, що суперечать закону. Основні види правомірних дій — землекористування та охорона земель.
Події — це такі юридичні факти, настання яких відбувається незалежно від волі учасників правовідносин (наприклад, засуха, повінь, землетрус або інше стихійне лихо).
Особливістю земельних правовідносин є те, що для виникнення багатьох з них необхідна сукупність юридичних фактів — юридичний склад. Наприклад, для того щоб набути право власності або користування земельною ділянкою на підставі набувальної давності згідно зі ст. 119 ЗК України, необхідна наявність низки юридичних фактів.
Одним з найпоширеніших правовстановлюючих юридичних фактів є приватизація земель.
Зміни земельних відносин у процесі використання земельних угідь завжди пов'язані з подальшою еволюцією тих чи інших дій та подій, а також змінами, які відбуваються у чинному законодавстві. Так, орендодавець за умов збільшення розміру земельного податку має право вимагати збільшення орендної плати, якщо інше не передбачено умовами договору оренди.
Динаміка у земельних правовідносинах особливо характерна для сільськогосподарського виробництва, де якісні характеристики об'єкта таких відносин — земельної ділянки — не є постійними. Однак важливим у таких земельних правовідносинах є те, що вони повинні ґрунтуватися тільки на законних підставах.
Земельне законодавство окремо закріплює перелік правоприпиняючих юридичних обставин. Згідно зі статтями 140 і 141 ЗК України до них належать: добровільна відмова власника або користувача від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця або припинення діяльності юридичних осіб за відсутності правонаступника; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених земельним законодавством; конфіскація за рішенням суду; не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених земельним законодавством; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Охоронні земельні правовідносини припиняються після здійснення учасником (учасниками) цих відносин дій, які усувають правопорушення. Якщо порушника земельного законодавства притягнуто до юридичної відповідальності, то акт застосування стягнення (покарання) означає припинення охоронних земельних правовідносин.
Дії, як підстави припинення земельних правовідносин, традиційно поділяють на дві групи: 1) ті, які відбуваються за волею землевласника чи землекористувача (відчуження земельної ділянки за рішенням власника, відмова від використання земельної ділянки тощо); 2) ті, які відбуваються за волею органів держави, уповноважених на охорону земельних ресурсів, у тому числі правоохоронних органів загальної компетенції (вилучення земельної ділянки, позбавлення права користування нею у зв'язку з порушенням закону тощо)