- •Питання до екзамену з навчальної дисципліни «педагогіка загальна»
- •10 Питання
- •11 Питання
- •12 Питання
- •15 Питання
- •16 Питання
- •17 Питання
- •18 Питання
- •19 Питання
- •Аргументувати умови оптимального вибору методів та засобів навчання.
- •Розкрити генезу організаційних форм навчання.
- •35. Розкрити сутність контролю навчальних досягнень учнів, його функції.
- •Обґрунтувати педагогічні вимоги (принципи) до перевірки навчальних досягнень учнів.
- •Охарактеризувати основні види та методи контролю успішності в сучасній школі.
- •Охарактеризувати рівні навчальних досягнень учнів та відповідні їм критерії оцінювання. Аргументувати особливості оцінювання в 1 класі початкової школи.
- •Ознайомити із зарубіжною практикою контролю успішності учнів.
- •Охарактеризувати основні закономірності та принципи виховання.
- •Обґрунтувати мету і завдання виховання молоді на сучасному етапі розвитку суспільства (Лекція 3).
- •Розкрити зміст і завдання виховання розумової культури учнів. Обґрунтувати значення філософсько-світоглядної підготовки підростаючого покоління.
- •Обґрунтувати завдання та зміст виховання основ моральної культури школярів. Розкрити значення виховання громадянської культури в учнів.
- •Обґрунтувати завдання та зміст трудового виховання і профорієнтаційної роботи школярів.
- •Обґрунтувати завдання та зміст виховання естетичної та фізичної культури учнів.
- •Розкрити сутність самовиховання і перевиховання. Визначити шляхи підвищення ефективності процесу виховання.
- •Розкрити сутність поняття «технологія виховання». Обґрунтувати технологію комплексного підходу до виховання.
- •Розкрити сутність виховної справи як системи. Охарактеризувати структуру виховної справи.
- •53. Розкрити сутність поняття «національне виховання». Охарактеризувати базові концепції виховання.
- •55. Обґрунтувати роль класного керівника в реалізації сучасних завдань загальної середньої освіти. Розкрити історію становлення й розвитку Українського інституту класних керівників.
- •56. Охарактеризувати завдання і функції класного керівника, напрямки і форми його роботи.
Охарактеризувати основні закономірності та принципи виховання.
Принципи виховання – це загальні провідні положення, які визначають мету, ідеали, зміст, методику та організацію процесу виховання.
Принципи виховання: народності, демократизації, природо відповідності, неперервності, послідовності і систематичності, гуманізації, етнізації, індивідуалізації та диференціації, єдності виховання і життєдіяльності, культуровідповідності.
Закономірності виховання – це стійкі й суттєві зв’язки між елементами виховного процесу, що забезпечують його ефективність (С. Г. Мельничук).
Закономірності виховання (за О. В. Матвієнко):
- цілі і зміст виховання визначаються потребами суспільства та особистості;
- сприйняття особистістю виховних впливів залежить від її ставлення до вихователя;
- особистість позитивно реагує на виховні впливи, якщо враховуються її потреби, інтереси і можливості;
- виховання об’єктивно можливе і завжди здійснюється через ті цінності та потреби, які вже сформовані у структурі особистості вихованця;
- ефективність виховання залежить від активності його учасників;
- ефективність виховання залежить від виховних впливів на особистість.
Обґрунтувати мету і завдання виховання молоді на сучасному етапі розвитку суспільства (Лекція 3).
Завдання виховання:
формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовності її захищати;
забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу;
прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших національностей, які мешкають на території України;
виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею своєї світоглядної позиції;
утвердження принципів вселюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та інших чеснот;
забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їх здоров’я;
розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов її самореалізації.
Розкрити зміст і завдання виховання розумової культури учнів. Обґрунтувати значення філософсько-світоглядної підготовки підростаючого покоління.
Розумове виховання – діяльність вихователя, спрямована на розвиток інтелектуальних сил і мислення учнів з метою прищеплення культури розумової праці.
Головна мета розумового виховання – розумовий розвиток.
Розумовий розвиток – процес розвитку інтелектуальних сил, пізнавальних здібностей, мислення учнів.
Основні завдання розумового виховання:
розвиток мислення взагалі та різних його видів;
оволодіння основними розумовими операціями (аналізом, синтезом, порівнянням, систематизацією);
оволодіння інтелектуальними уміннями (загальними та спеціальними);
формування наукового світогляду учнів.
Основні складові інтелектуальної культури:
інтерес до роботи з книгою і новими інформаційними технологіями;
розвинені розумові сили, мислення, здатність здійснювати саморегуляцію розумової діяльності;
культура розумової праці;
науковий світогляд.
Світогляд – це система поглядів людини (філософських, соціально-політичних, правових, моральних, естетичних) на навколишній світ (явища природи, суспільні процеси, свідомістьь людей), своє місце в ньому.
Структуру світогляду складають знання, погляди, переконання.