28. Розкрити генезу організаційних форм навчання.

Індивідуальна (від античних часів), індивідуально-групова, групова, форми навчання.

Йоганн Штурм (1507-1589), німецький педагог, окреслив контури групового навчання.

Я.А. Коменський (1592-1670), чеський педагог, теоретично обґрунтував і широко популяризував класно-урочну систему навчання.

Модернізація класно-урочної системи навчання:

- Белл-ланкастерська система взаємного навчання (1798 р.) – основною метою якої було збільшення кількості учнів, яких навчає один учитель (англ. священик Андре Белл, вчитель Дж. Ланкастер, застосували її в Англії та Індії);

- Батавська система – всі заняття розподілялись на дві частини: проведення звичайних уроків, на яких учитель працює з усім класом; індивідуальні заняття (США);

- Мангеймсъка система (м. Мангейм) – створення чотирьох класів не за віковою ознакою, а на основі здібностей учнів (нім.педагог Йозеф Зіккенгер (1858-1930);

- «Дальтон-план» (м. Дальтон, 1905 р.) – замість класів у школі створювалися лабораторії і предметні майстерні (О. Паркхерт (1887-1973). Бригадно-лабораторна система (20-ті роки ХХ ст. в СРСР);

- План Трампа (50-і р. XX ст.) – поєднує три форми навчальної взаємодії учителя з учнями (проф. педагогіки Ллойд Трамп, США).

30-34 питання (семінар)

35. Розкрити сутність контролю навчальних досягнень учнів, його функції.

Головна мета контролю: забезпечення ефективності формування знань, умінь, навичок учнів, використання їх на практиці, стимулювання навчальної діяльності учнів, формування у них прагнення до самоосвіти.

Елементами контролю знань учнів є:

перевірка – виявлення рівня знань, умінь та навичок; оцінювання – вимірювання рівня знань, умінь і навичок; облік – фіксування результатів у вигляді оцінок у класному журналі, щоденнику учня, відомостях.

Функції контролю: освітня (навчальна), виховна, розвивальна, діагностична, стимулююча, оцінювальна, діагностична, управлінська.

36. Обґрунтувати педагогічні вимоги (принципи) до перевірки навчальних досягнень учнів.

Принципи організації діагностики і контролю за навчальною діяльністю учнів: об’єктивність; систематичність; гласність; доброзичливість; диференційованість і врахування індивідуальних особливостей.

При визначенні навчальних досягнень учнів аналізу підлягають:

- характеристики відповіді учня: елементарна, фрагментарна, неповна, повна, логічна, доказова, обґрунтована, творча;

- якість знань: правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;

- ступінь сформованості загально навчальних та предметних умінь і навичок;

- рівень оволодіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

досвід творчої діяльності (вміння виявляти і розв'язувати проблеми, формулювати гіпотези);

• самостійність оцінних суджень.

36. Охарактеризувати основні види та методи контролю успішності в сучасній школі.

Види контролю: попередній, поточний (побіжний), періодичний, тематичний, підсумковий, комплексний.

Методи контролю: усна перевірка; письмова перевірка; графічна перевірка; практична перевірка; тестова перевірка; спостереження.