
- •Змістовий модуль 1. Становлення та розвиток краєзнавства в україні
- •Тема 1. Теоретико-методологічні засади краєзнавства
- •Завдання курсу:
- •Взаємозв’язок дисципліни “Туристичне краєзнавство” з іншими дисциплінами курсу:
- •2. Об’єкт і предмет туристичного краєзнавства
- •3. Джерела туристичного краєзнавства
- •Інтернет-ресурси:
- •Тема 2. Історія становлення й розвитку краєзнавства в україні
- •Етапи розвитку українського краєзнавства
- •Форми та види краєзнавства.
- •Діяльність Всеукраїнської спілки краєзнавців
- •1. Етапи розвитку українського краєзнавства Основні риси етапів формування краєзнавства в Україні
- •Етап - початку (зародження) наукового краєзнавства - з XVIII ст. До середини XIX ст.
- •2. Форми та види краєзнавства
- •3. Діяльність Всеукраїнської спілки краєзнавців
- •Тема 3. Кластеризація в туристичній діяльності
- •Роль кластеризації в розвитку туристичного бізнесу
- •Особливості створення та функціонування туристичного кластера
- •Характеристика туристичних кластерів України
- •1. Роль кластеризації в розвитку туристичного бізнесу
- •Найбільш поширені визначення кластеру
- •Класифікація видів кластерів
- •Порівняльна характеристика туристичного кластеру та об’єднання підприємств
- •2. Особливості створення та функціонування туристичного кластера Алгоритм створення туристичного кластера:
- •До таких показників слід віднести:
- •3. Визначення місії і цілей діяльності туристичного кластера
- •Етапи реалізації проекту щодо функціонування туристичного кластеру на прикладі туристичного кластеру малих міст-партнерів «Південне туристичне кільце» (тк «птк»):
- •3. Характеристика туристичних кластерів України
- •Туристично-рекреаційний кластер «Дністровський каньйон»
- •Туристично-рекреаційний кластер «Гоголівські місця Полтавщини»
- •Туристично-рекреаційний кластер “Зелена Кремінна”
- •Центр надає такі види послуг:
- •Туристичний кластер "Кам'янець"
- •Основні завдання діяльності:
- •«Кластер водного туризму в Чернігівській області».
- •Змістовий модуль 2. Характеристика природно-географічного туристичного потенціалу україни
- •Тема 4. Сутність та склад природних краєзнавчо-туристичних ресурсів
- •1.Поняття та класифікація краєзнавчо-туристичних ресурсів
- •2. Основні види природно-географічних туристичних ресурсів
- •3. Проблеми рекреаційного навантаження на ландшафтні комплекси природно-заповідних територій
- •4. Охорона природних краєзнавчо-туристичних ресурсів
- •Інтернет-ресурси:
- •Тема 5. Природні краєзнавчо-туристичні ресурси україни
- •До природно-заповідного фонду України належать:
- •2. Поняття та характеристика біосферних і природних заповідників та пам'яток природи України
- •Біосферні заповідники України
- •Природні заповідники України
- •Кам’яна Багачка
- •Протяте Каміння і Соколине Око
- •3. Поняття та характеристика національних парків і памяток садово-паркового мистецтва України
- •Азово-Сиваський національний природний парк
- •Національний природний парк Великий Луг
- •Національний природний парк «Вижницький»
- •Національний природний парк «Голосіївський»
- •Національний природний парк «Гомільшанські ліси»
- •Національний природний парк «Гуцульщина»
- •Деснянсько-Старогутський національний природний парк
- •Ічнянський національний природний парк
- •Карпатський національний природний парк
- •Мезинський національний природний парк
- •Національний природний парк Подільські Товтри
- •Національний природний парк Святі Гори
- •Національний природний парк Синевир
- •Національний природний парк Сколівські Бескиди
- •Ужанський національний природний парк
- •Шацкий національний природний парк
- •Яворівський національний природний парк
- •Природний парк «Айвазовський»
- •Природний парк «Місхорський»
- •Природний парк «Масандрівський»
- •Природний парк «Гурзуфський»
- •Природний парк «Фороський»
- •4. Заказники природи. Характеристика найбільш відомих в Україні
- •5. Ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки. Характеристика найбільш відомих в Україні
- •Список ботанічних садів України
- •Нікітський ботанічний сад
- •Криворізький ботанічний сад нану
- •Донецький ботанічний сад нану
- •Дендрологічні парки України
- •Дендропа́рк «Софіївка»
- •Дендропа́рк «Красноку́тський»
- •Перелік українських зоологічних парків:
- •Міні-зоопарки й зооуголки:
- •Докучаєвський зоопарк
- •6. Особливості природно-заповідного фонду Донеччини
- •Тема 6. Водні рекреаційні ресурси
- •Рекреаційну придатність і цінність акваторій в цілому або окремих ділянок визначають такі фактори:
- •Умови рекреаційного використання водних об’єктів
- •Основні природні фактори, що визначають рекреаційну придатність і цінність водних об'єктів:
- •Гігієнічні нормативи регламентують якість води в зонах рекреації з органолептичних, хімічних і бактеріологічних показників:
- •Підвищення ефективності рекреаційного використання водних об’єктів
- •Тема 7. Спелеотуристичні ресурси україни
- •1. Печери – характеристика та основні види за походженням
- •2. Етапи розвитку спелеології в Україні
- •3. Печери України як пам’ятки природи
- •Цікаві факти про печери України:
- •Характеристика найбільш відомих печер України
- •4. Використання печер в рекреаційних цілях
- •Тема 8. Кліматоутворюючі рекреаційні ресурси
- •Види туристичних медичних послуг:
- •2. Розвиток медичного туризму в Україні. Чим Україна може залучити медичних туристів?
- •Найбільш популярні у медичному туризмі клініки України
- •3. Основні кліматичні комплекси та їх значення для розвитку медичного туризму
- •4. Кліматотерапія – сутність та основні види До основних методів кліматотерапії належать такі:
- •5. Особливості лікувальної дії мінеральних вод
- •6. Лікувальні грязі як туристичний ресурс
- •7. Кліматична характеристика основних курортів України
- •8. Кліматолікування в соляних шахтах Артемівська
- •І. Основна література
- •Іі. Додаткова література
Тема 6. Водні рекреаційні ресурси
Водосховища як особливий вид водних об’єктів для відпочинку і спорту
Вплив водосховищ на рекреаційне використання території.
Водні рекреації в туризмі
Основні фактори, що визначають рекреаційну придатність і цінність водних об'єктів
Підвищення ефективності рекреаційного використання водних об’єктів
«Вода! У тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе не опишеш, тобою насолоджуєшся, не розуміючи, що ти таке. Ти не просто необхідна для життя… Ти – найбільше у світі багатство»
Антуан де Сенд Екзюпері
Водосховища як особливий вид водних об’єктів для відпочинку і спорту
Все більшого значення набуває рекреаційне використання водосховищ. їх створення набуває великих масштабів.
Водосхо́вище — штучна водойма (озеро), створена з метою рекреації, рибного господарства, регулювання стоку або іншою господарчою необхідністю.
Загальна кількість водосховищ на земній кулі більше 30 тисяч.
Сумарна площа акваторії водосховищ наближається до 400 тисяч квадратних кілометрів.
Створення водосховищ привело до перетворення природних умов на території, яка перевищує 700 тисяч квадратних кілометрів, і зміни інфраструктури на території 1,5 мільйона квадратних кілометрів.
В Україні створено понад 1057 водосховищ та понад 27 тис. ставків.
У водосховищ немає природних аналогів. Лише за формою з ними сходні завально-запрудні озера.
Це керовані об'єкти, отже основні параметри водосховища: обсяг, площа дзеркала, амплітуда коливання рівнів води в умовах його експлуатації – проектуються людиною.
Водосховища поділяються на 2 типи: озерні та річкові.
Для водоймищ озерного типу (наприклад, Рибінського) характерне формування водних мас, істотно відмінних за своїми фізичними властивостями від властивостей вод припливів.
Водоймища річкового (руслового) типу (наприклад, Київське) мають витягнуту форму, течії в них, звичайно,стокові; водна маса за своїми характеристиками близька річковим водам.
Гідробіологічний режим водоймищ істотно відрізняється від режиму рік:
біомаса у водосховищі утворюється більш інтенсивно, змінюється видовий склад флори й фауни.
на водосховищах висота вітрових хвиль більше, ніж на ріках (до 3 м і більше).
створення водосховищ істотно змінює ландшафт річкових долин.
зменшення швидкості плину викликає випадання наносів і замулення водоймищ; змінюється температурний і льодовий режим.
Рекреаційне використання водосховищ представляє великий інтерес в силу багатьох причин:
Більшість водосховищ комплексного призначення створено і буде створено поблизу міст, невеликі водосховища рекреаційного призначення можуть створюватись і в межах міських територій. В багатьох районах, особливо бідних на природні водойми, водосховища підвищують рекреаційну цінність і ємність ландшафтів, а в деяких випадках служать ядром, яке створює такі ландшафти.
При плануванні, проектуванні, підготовці та експлуатації водосховищ можуть враховуватись певні вимоги рекреації. Спеціальні водосховища для рекреаційної мети можуть створюватись у найбільш сприятливих в даному районі мікрокліматичних умовах.
Водосховища комплексного і цільового призначення, які створюються в гірських, пустельних і північних районах, мають добрі під'їзні шляхи, що відповідає одній з найважливіших вимог рекреації - транспортної доступності.
Завдяки наявності при будівництві гідровузлів бази індустрії і кваліфікованих кадрів спорудження на берегах водосховищ готелів, турбаз та інших рекреаційних об'єктів може здійснюватись в короткі терміни.
Створення водосховищ в ряді випадків ускладнює рекреаційне використання території:
підтоплення і затоплення існуючих мінеральних джерел, санаторіїв, будинків відпочинку, пам'яток архітектури та інших об'єктів, цінних для організації відпочинку
погіршення умов відпочинку на ділянках річок в нижній частині гідровузлів з різкими добовими і тижневими коливаннями рівня і зниженням температури води.
"цвітіння" води в деяких водосховищах,
інтенсивна переробка берегів на крупних водосховищах,
відсутність на деяких ділянках берега пляжів і лісових масивів,
значне відступання зрізу води,
заростання мілководних ділянок.
на багатьох водосховищах комплексного призначення не завжди можуть бути задоволені вимоги рекреації - в період найбільшого напливу людей коливання рівня не повинні перевищувати 30-60 сантиметрів.
Вказані негативні наслідки можуть бути пом'якшені або повністю уникнені при врахуванні інтересів рекреації ще на стадії проектування, а також за рахунок проведення інженерних, водогосподарських та інших заходів.
Найбільші штучні водойми України створено на Дніпрі, а саме:
Київське (площа водного дзеркала 922 км2),
Канівське (582 км2),
Кременчуцьке (2252 км2),
Дніпродзержинське (567 км2),
Дніпровське (410 км2),
Каховське (2155 км2) водосховища.
Функціонують також великі водосховища на інших річках держави:
Дністровське (142 км2) на Дністрі,
Червонооскольське (123 км2) і Печенізьке (86,2км2) на Сіверському Дінці,
Ладиженське (20,8 км2) на Південному Бузі, Старобешівське (8,3 км3) на Кальміусі тощо.