
- •Змістовий модуль 1. Становлення та розвиток краєзнавства в україні
- •Тема 1. Теоретико-методологічні засади краєзнавства
- •Завдання курсу:
- •Взаємозв’язок дисципліни “Туристичне краєзнавство” з іншими дисциплінами курсу:
- •2. Об’єкт і предмет туристичного краєзнавства
- •3. Джерела туристичного краєзнавства
- •Інтернет-ресурси:
- •Тема 2. Історія становлення й розвитку краєзнавства в україні
- •Етапи розвитку українського краєзнавства
- •Форми та види краєзнавства.
- •Діяльність Всеукраїнської спілки краєзнавців
- •1. Етапи розвитку українського краєзнавства Основні риси етапів формування краєзнавства в Україні
- •Етап - початку (зародження) наукового краєзнавства - з XVIII ст. До середини XIX ст.
- •2. Форми та види краєзнавства
- •3. Діяльність Всеукраїнської спілки краєзнавців
- •Тема 3. Кластеризація в туристичній діяльності
- •Роль кластеризації в розвитку туристичного бізнесу
- •Особливості створення та функціонування туристичного кластера
- •Характеристика туристичних кластерів України
- •1. Роль кластеризації в розвитку туристичного бізнесу
- •Найбільш поширені визначення кластеру
- •Класифікація видів кластерів
- •Порівняльна характеристика туристичного кластеру та об’єднання підприємств
- •2. Особливості створення та функціонування туристичного кластера Алгоритм створення туристичного кластера:
- •До таких показників слід віднести:
- •3. Визначення місії і цілей діяльності туристичного кластера
- •Етапи реалізації проекту щодо функціонування туристичного кластеру на прикладі туристичного кластеру малих міст-партнерів «Південне туристичне кільце» (тк «птк»):
- •3. Характеристика туристичних кластерів України
- •Туристично-рекреаційний кластер «Дністровський каньйон»
- •Туристично-рекреаційний кластер «Гоголівські місця Полтавщини»
- •Туристично-рекреаційний кластер “Зелена Кремінна”
- •Центр надає такі види послуг:
- •Туристичний кластер "Кам'янець"
- •Основні завдання діяльності:
- •«Кластер водного туризму в Чернігівській області».
- •Змістовий модуль 2. Характеристика природно-географічного туристичного потенціалу україни
- •Тема 4. Сутність та склад природних краєзнавчо-туристичних ресурсів
- •1.Поняття та класифікація краєзнавчо-туристичних ресурсів
- •2. Основні види природно-географічних туристичних ресурсів
- •3. Проблеми рекреаційного навантаження на ландшафтні комплекси природно-заповідних територій
- •4. Охорона природних краєзнавчо-туристичних ресурсів
- •Інтернет-ресурси:
- •Тема 5. Природні краєзнавчо-туристичні ресурси україни
- •До природно-заповідного фонду України належать:
- •2. Поняття та характеристика біосферних і природних заповідників та пам'яток природи України
- •Біосферні заповідники України
- •Природні заповідники України
- •Кам’яна Багачка
- •Протяте Каміння і Соколине Око
- •3. Поняття та характеристика національних парків і памяток садово-паркового мистецтва України
- •Азово-Сиваський національний природний парк
- •Національний природний парк Великий Луг
- •Національний природний парк «Вижницький»
- •Національний природний парк «Голосіївський»
- •Національний природний парк «Гомільшанські ліси»
- •Національний природний парк «Гуцульщина»
- •Деснянсько-Старогутський національний природний парк
- •Ічнянський національний природний парк
- •Карпатський національний природний парк
- •Мезинський національний природний парк
- •Національний природний парк Подільські Товтри
- •Національний природний парк Святі Гори
- •Національний природний парк Синевир
- •Національний природний парк Сколівські Бескиди
- •Ужанський національний природний парк
- •Шацкий національний природний парк
- •Яворівський національний природний парк
- •Природний парк «Айвазовський»
- •Природний парк «Місхорський»
- •Природний парк «Масандрівський»
- •Природний парк «Гурзуфський»
- •Природний парк «Фороський»
- •4. Заказники природи. Характеристика найбільш відомих в Україні
- •5. Ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки. Характеристика найбільш відомих в Україні
- •Список ботанічних садів України
- •Нікітський ботанічний сад
- •Криворізький ботанічний сад нану
- •Донецький ботанічний сад нану
- •Дендрологічні парки України
- •Дендропа́рк «Софіївка»
- •Дендропа́рк «Красноку́тський»
- •Перелік українських зоологічних парків:
- •Міні-зоопарки й зооуголки:
- •Докучаєвський зоопарк
- •6. Особливості природно-заповідного фонду Донеччини
- •Тема 6. Водні рекреаційні ресурси
- •Рекреаційну придатність і цінність акваторій в цілому або окремих ділянок визначають такі фактори:
- •Умови рекреаційного використання водних об’єктів
- •Основні природні фактори, що визначають рекреаційну придатність і цінність водних об'єктів:
- •Гігієнічні нормативи регламентують якість води в зонах рекреації з органолептичних, хімічних і бактеріологічних показників:
- •Підвищення ефективності рекреаційного використання водних об’єктів
- •Тема 7. Спелеотуристичні ресурси україни
- •1. Печери – характеристика та основні види за походженням
- •2. Етапи розвитку спелеології в Україні
- •3. Печери України як пам’ятки природи
- •Цікаві факти про печери України:
- •Характеристика найбільш відомих печер України
- •4. Використання печер в рекреаційних цілях
- •Тема 8. Кліматоутворюючі рекреаційні ресурси
- •Види туристичних медичних послуг:
- •2. Розвиток медичного туризму в Україні. Чим Україна може залучити медичних туристів?
- •Найбільш популярні у медичному туризмі клініки України
- •3. Основні кліматичні комплекси та їх значення для розвитку медичного туризму
- •4. Кліматотерапія – сутність та основні види До основних методів кліматотерапії належать такі:
- •5. Особливості лікувальної дії мінеральних вод
- •6. Лікувальні грязі як туристичний ресурс
- •7. Кліматична характеристика основних курортів України
- •8. Кліматолікування в соляних шахтах Артемівська
- •І. Основна література
- •Іі. Додаткова література
2. Об’єкт і предмет туристичного краєзнавства
Основним об'єктом туристичного краєзнавства виступає::
у широкому розумінні, рекреаційно-туристичний потенціал території,
у вузькодисциплінарному вимірі — рекреаційно-туристичний комплекс рідного краю.
Іншими словами, об'єктом дослідження є рідний край через призму його туристичної самобутності.
Рекреаційно-туристичний потенціал території (РТПТ) —це ступінь потужності певної території в рекреаційному відношенні, сукупність засобів, необхідних для здійснення туристичної діяльності.
Реалізована частина РТПТ включає: рекреаційні ресурси, задіяні в рекреаційній споживчій та господарській діяльності; трудові ресурси, зайняті у рекреаційній господарській діяльності, які формують існуючі рекреаційні послуги; існуюча рекреаційна інфраструктура.
Перспективна частина РТПТ включає: резервні рекреаційні території, створення нових об’єктів рекреації; залучення нових та підвищення кваліфікації трудових ресурсів, зайнятих у рекреаційній господарській діяльності, які будуть формувати нові види рекреаційних послуг; побудова нової та реконструкція і переоснащення існуючої рекреаційної інфраструктури.
Рекреаційно-туристичний комплекс (РТК) — це функціональна підсистема територіальної рекреаційної системи, що характеризується єдністю території, яка володіє значним рекреаційним потенціалом, наявністю сукупності рекреаційних установ і підприємств інфраструктури, єдністю організаційних форм управління, що забезпечують ефективне використання природних і економічних ресурсів.
Характерними об'єктами національного туристичного краєзнавства виступають:
терени окремих одиниць адміністративно-територіального поділу держави,
історичні й етнографічні краї (Волинь, Бойківщина, Гуцульщина, Слобожанщина тощо),
біосферні заповідники (Східні Карпати, Дунайський тощо),
національні природні парки (Шацький, Карпатський, Подільські Товтри й ін.),
ландшафтні парки (Меотида, Каньйон Дністра тощо),
історико-культурні заповідники (Поле Берестецької битви, Древній Галич й ін.) тощо.
Предметом дослідження туристичного краєзнавства виступають окремі складові туристично-рекреаційного потенціалу краю:
природні рекреаційні ресурси (мінеральні води, клімат, озера тощо);
ступінь їх освоєння і характер експлуатації,
пам'ятки історії і культури,
туристичні заклади,
інші об'єкти туристичної інфраструктури, а також різноманітні аспекти розвитку туристичного руху в країні.
Саме туристичне краєзнавство здатне репрезентувати всьому світові багатство національної історико-етнокультурної спадщини, зацікавити нею широкі верстви населення держави, насамперед, молодь, здатне відродити "з руїни" унікальні занедбані об'єкти старовини, спроможне "допомогти" українським музеям, заповідникам і національним паркам заробляти достатні кошти для розширеного самофінансування й своєчасного проведення реставраційних, консерваційних чи упорядкувальних робіт.
Ключові завдання, які стоять нині перед українським туристичним краєзнавством і вимагають цілеспрямованої уваги з боку держави, громадських організацій і фондів, науковців і практиків краєзнавчої справи.