Національний природний парк «Гуцульщина»

Національний природний парк «Гуцульщина» створений Указом Президента України від 14 травня 2002 року. Він розташований у межах Косівського району Івано-Франківської області й охоплює площу в 32271 га. Із цієї площі 7606 га земель надані Парку в постійне користування, а 24665 га включені до його складу без вилучення у землекористувачів. Протяжність Парку з північного заходу на південний схід близько 29 км, а з північного сходу на південний захід – 20 км.

Національний природний парк призначений для збереження, відтворення та раціонального використання генетичних ресурсів рослинного і тваринного світу, унікальних природних комплексів та етнокультурного середовища, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історичну, наукову, пізнавальну, освітньо-виховну, естетичну та рекреаційну цінність.

НПП «Гуцульщина» розташований у мальовничій лісистій частині Покутсько-Буковинських Карпат, яка є чи не найцікавішим регіоном України. Тільки тут найвиразніше і найповніше збереглися прадавні самобутні ремесла, промисли, традиції, звичаї унікального етносу гуцулів. Ця територія відзначається великою історико-культурною цінністю, своєрідністю природи, багатством і різноманіттям рекреаційних ресурсів.

Рельєф території Національного природного парку «Гуцульщина» складний і неоднорідний. Тут виділяють передгірну височинну область – Покутське Передкарпаття з переважаючими висотами 350-500 м над рівнем моря та область Зовнішніх Карпат, де абсолютні висоти сягають 1450-1470 м. Гірські хребти простягаються паралельними пасмами з північного заходу на південний схід. Вони здебільшого мають широкі гребені та відносно похилі схили. Між ними пролягають широкі міжгірні улоговини. Такий характер рельєфу сприяє доступності та зручності рекреаційного освоєння території Національного парку.

Одне з найбільших багатств Національного парку „Гуцульщина” – ліси. Під горою Грегіт збереглися смерекові праліси, а на хребтах Сокільський та Каменистий – корінні букові ліси з домішкою ялиці й явора. Пралісові формації мають винятково важливе екологічне, науково-практичне, пізнавальне значення. Вони є еталонами живої природи, сприятливим середовищем для збереження популяцій рідкісних та зникаючих видів флори і фауни, можуть бути зручними і довготривалими моделями досліджень змін клімату, рослинності тощо.

Загалом на території Парку зростає за попередніми підрахунками 864 види судинних рослин, 161 вид мохоподібних, 145 видів макроміцетів, 2 види лишайників, загалом – 1140 таксонів. Серед них 39 видів належать до категорії рідкісних і занесені до Червоної книги України, зокрема, плаун річковий (п. колючий), баранець звичайний, сосна кедрова, лунарія оживаюча, астранція велика, беладонна звичайна, арніка гірська, пізньоцвіт осінній, лілія лісова, цибуля ведмежа, підсніжник білосніжний, білоцвіт весняний, шафран Гейфелів, 18 видів зозулинцевих тощо. Список виявлених видів вищих рослин, занесених до Регіонального Червоного списку, включає аконіт волотистий, рутвицю малу, сонянку звичайну, тирлич хрещатий, оман високий, косарики черепитчасті.

Багатий та різноманітний тваринний світ Парку. Він налічує (за попередніми даними) 734 види, в тому числі: 36 видів ссавців, 150 – птахів, 10 – земноводних, 6 – плазунів, 30 – риб і круглоротих, 3 – молюсків, 13 – червів, 484 – комах, 2 – ракоподібних. До Червоної книги України занесено 58 видів, серед яких ведмідь бурий, видра річкова, борсук, кіт лісовий, рись, лелека чорний, глушець, орел-карлик, підорлик малий, сорокопуд сірий, сова довгохвоста, сич волохатий, мінога українська, саламандра плямиста, тритон альпійський, п’явка медична, 30 видів комах та ін.

У складі фауни НПП «Гуцульщина» відмічено велику кількість таксонів, які включені до міжнародних списків і конвенцій, а саме: 117 видів тварин – до другого та 67 – до третього списку Бернської конвенції (Конвенція про охорону флори, фауни і природних середовищ, Берн, 1979), 42 види – до другого списку Боннської конвенції (Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин, Бонн, 1979) та 8 видів – до Європейського Червоного Списку.

Багата територія Парку на мінеральні джерела питної води, соляні джерела, з яких колись виварювали сіль.

Особливим попитом любителів водних видів відпочинку та спорту користується річка Черемош, яка протікає вздовж південно-східної межі парку. З нею пов'язано багато легенд, переказів, вона оспівана поетами та піснярами. Мальовничий Черемош є однією з візитних карток не лише Гуцульського краю, але й усіх Українських Карпат. Ще однією водною перлиною Гуцульщини є озеро Лебедине, що знаходиться в однойменному урочищі на висоті 650 м н.р.м. Цей унікальний природний комплекс є улюбленим місцем відпочинку місцевого населення та гостей краю.

З метою поліпшення умов для реалізації єдиної державної політики у сфері розвитку природно-заповідної справи, розширенні науково-дослідної діяльності Парку щодо збереження флори і фауни, охорони навколишнього природного середовища, а також у зв’язку з розвитком рекреаційної галузі при НПП «Гуцульщина» створено лабораторію екологічного моніторингу.

Тут проводиться аналітичний контроль (властивості, якісний та кількісний склад) поверхневих, підземних та зворотних вод, водно-болотних угідь Косівщини. Також проводиться аналіз натуральних соків, плодів, ягід та цитрусових.

Науковцями Парку реалізується програма «Ренатуралізація раритетних видів рослин, тварин, середовищ в НПП «Гуцульщина» та на суміжних територіях», яка передбачає: вивчення стану популяцій, загрожених видів та стану раритетних середовищ; розроблення оптимальних способів ренатуралізації порушених фітоценозів, створення банку репродукційного матеріалу раритетних видів; створення селекційно-репродукційних ділянок; реконструкцію порушених природних середовищ. В рамках програми з 2003 року проводяться заходи щодо ренатуралізації тису ягідного. На ренатуралізаційних ділянках в різних біотопах Парку щорічно висівається насіння та висаджуються саджанці тису.