50. Нормотворче провадження: загальна характеристика.

Нормотворче провадження - це регламентована адміністративно-процесуальними нормами діяльність органів публічної адміністрації, в ході якої вирішуються питання про формування змісту, прийняття та оприлюднення нормативно-правового акту управління.

.Залежно від сфери організуюючого впливу розроблюваних нормативноправових актів виділяють такі нормотворчі провадження:

1. Провадження з прийняття постанов і розпоряджень КМУ

2. Провадження з видання наказів, інструкцій та інших актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади

3. Провадження з видання рішень місцевих державних адміністрацій; провадження з видання локальних актів керівниками державних підприємств, установ та організацій

4. Провадження з видання нормативних актів органів місцевого самоврядування

Стадії нормотворчого провадження

1) передпроектна стадія; Складається з етапів:

• формування юридичної мотивації внесення змін до чинної системи норм права – обумовлюється потребами соціального життя суб’єкта. Так, на приклад, право ініціативи щодо прийняття актів Кабінету Міністрів України мають члени Кабінету Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, обласні, Київська міська державна адміністрація. Ініціювати підготовку та прийняття актів Кабінету Міністрів України може Президент України;

• нормотворча ініціатива (фр. initiative - почин) - обгрунтування юридичної значущості правової регламентації - видання нормативно-правового акта.

2) проектна стадія;

складається з таких етапів:

• ухвалення рішення про підготовку проекту нормативно-правового акта;

• розробка концепції проекту нормативно-правового акта і підготовка його тексту, тобто юридичне формулювання волі народу (колективу) у вигляді норм права.

3) стадія прийняття проекту нормативно-правового акта - властива колегіальному правотворчому органу - офіційне прийняття проекту після його обговорення. Колегіальні правотворчі органи (уряд, державні служби, інспекції, агенції) приймають нормативні акти простою більшістю голосів.

4) засвідчувальна стадія - підписання нормативно-правового документа; державна реєстрація нормативно-правового акта ( проведенні правової експертизи на відповідність його законодавству України та міжнародним актам), як наслідок, надання йому реєстраційного коду після включення до Єдиного реєстру нормативних актів України. Держателем Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів є Міністерство юстиції України.

Державній реєстрації в Міністерстві юстиції України підлягають нормативно-правові акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Державна реєстрація містить такі етапи процесуальної діяльності:

а) проведення правової експертизи нпа;

б) прийняття рішення щодо їх державної реєстрації або відмови

в) занесення зареєстрованих нпа до Єдиного державного реєстру нпа

Підстави відмови держ реєстрації:

- не відповідає КУ;

- виданий з порушенням чинного законодавства;

- виходить за межі компетенції органу, що його видав;

- не відповідає вимгам законодавства про мову;

- суперечить встановленому порядку ведення діловодства;

- не узгоджений із заінтересованими особами або органами;

- вкладений із порушенням правил правопису;

- не узгоджується із дорученням даним органом, що видав акт.

5) інформаційна стадія - офіційне опублікування прийнятого нормативно-правового акта в засобах масової інформації, доведення його до відома виконавців (в "Офіційному віснику України", газеті "Урядовий кур'єр", «Голос «країни», «Відомості ВРУ» на офіційному сайті);

6) оскарження – факультативна стадія.

Узагальнюючи вищевикладені положення, вважаємо за доцільне виділити п’ять основних стадій нормотворчого провадження в адміністративному процесі:

1. Підготовка нормативного акта;

2. Прийняття нормативного акта;

3. Реєстрація нормативного акта;

4. Вступ нормативного акта в дію;

5. Оскарження.