
- •Поняття і загальна характеристика адміністративного процесу.
- •3. Принципи адміністративного процесу.
- •4. Види звернень громадян та вимоги до них.
- •5. Вузьке і широке розуміння адміністративного процесу.
- •1. Каральна – адміністративно-правова діяльність уповноважених суб’єктів щодо притягнення до адміністративної діяльності та застосування адміністративних санкцій;
- •2. Судова – діяльність судів щодо розгляду та вирішення публічно – правових спорів;
- •3. Управлінська – упорядкована адміністративно-правовими нормами діяльність овв та омс щодо вирішення індивідуально конкретних справ публічно-правового характеру.
- •6. Права та обов'язки суб'єктів провадження по зверненням громадян.
- •7. Структура адміністративного процесу.
- •8. Застосування заходів адміністративного припинення.
- •9. Поняття і види адміністративно - процесуальних проваджень.
- •10. Процесуальні засади застосування адміністративного затримання.
- •12. Процесуальні акти-документи в провадженні про адміністративні правопорушення. (далі буде)
- •13. Класифікація адміністративно - процесуальних проваджень за характероміндивідуально - адміністративної справи ( юрисдикційні і неюрисдикційніпровадження).
- •14. Поняття та види нормативних актів органів виконавчої влади.
- •15. Класифікація адміністративно-процесуальних норм.
- •16. Порядок підготовки, внесення і розгляд проекту постанови Кабінету
- •17. Суб'єкти та учасники адміністративного процесу.
- •18. Загальна характеристика судочинства по адміністративних справах.
- •19. Колективні та індивідуальні суб'єкти адміністративного процесу.
- •20. Органи уповноважені розглядати справи про адміністративні
- •21. Структура адміністративно-процесуальних відносин.
- •22. Призначення адміністративної юстиції.
- •23. Нормотворча ініціатива і підготовка проектів нормативних актів управління.
- •24. Система спеціалізованих адміністративних судів України.
- •25. Офіційне оприлюднення нормативно - правових актів як стадіяпровадження.
- •26. Принципи адміністративного судочинства.
- •27. Реєстрація політичних партій.
- •28. Поняття і основна характеристика адміністративно - юрисдикційної діяльності.
- •29. Провадження по легалізації громадських об’єднань.
- •30. Поняття та особливості адміністративно - процесуальних відносин.
- •31. Стадії провадження за скаргами громадян.
- •32. Провадження по видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та реєстрація приватної нотаріальної діяльності.
- •33. Суб’єкти владних повноважень як учасники адміністративного процесу.
- •34. Провадження по видачі ліцензії суб'єкту підприємницької діяльності
- •35. Вимоги до звернення громадян визначені законодавством.
- •36. Місце адміністративного процесу в національній системі права України.
- •37. Провадження у справах про адміністративні правопорушення: загальна характеристика.
- •38. Процедура підготовки проекта постанови для розгляду Кабінету Міністрів України.
- •39. Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •40. Матеріали, що додаються до проекту постанови, що вноситься до
- •41. Характеристика дисциплінарного провадження.
- •43. Стадії дисциплінарного провадження.
- •44,47. Види та специфіка реєстраційно - дозвільних проваджень.
- •45. Правове регулювання дисциплінарного провадження.
- •46. Види суб’єктів адміністративного процесу.
- •48. Порядок видачі ліцензії на зайняття певним видом господарської діяльності.
- •49. Адміністративна юстиція: поняття, ознаки та зміст.
- •50. Нормотворче провадження: загальна характеристика.
38. Процедура підготовки проекта постанови для розгляду Кабінету Міністрів України.
Акти Кабінету Міністрів нормативного характеру видаються у формі постанов. Акти Кабінету Міністрів набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено в таких актах. Датою видання акта є дата його прийняття на засіданні Кабінету Міністрів. Постанови Кабінету Міністрів, що стосуються прав і обов'язків громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування. Акти Кабінету Міністрів Секретаріат Кабінету Міністрів надсилає Мін'юсту для внесення їх до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Постанови Кабінету Міністрів публікуються в офіційних виданнях. Постанови Кабінету Міністрів розміщуються на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади.
Головним розробником проекту акта Кабінету Міністрів є орган, який здійснює його підготовку. Підготовку проектів актів Кабінету Міністрів здійснюють відповідно до своєї компетенції міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації. Підготовку проектів актів Кабінету Міністрів, які вносяться на його розгляд Міністром Кабінету Міністрів або Міністром у зв'язках із Верховною Радою та іншими органами державної влади з питань, що належать до їх компетенції, а також в інших випадках, передбачених Регламентом Уряду, здійснює Секретаріат Кабінету Міністрів.
Якщо питання, що потребує врегулювання, належить до компетенції кількох органів виконавчої влади, головним розробником проекту акта Кабінету Міністрів є орган, компетенція якого у відповідній сфері правового регулювання є домінуючою. Інші органи виконавчої влади, що відповідно до компетенції беруть участь у розробленні проекту акта або його погодженні, є заінтересованими органами.
Для здійснення підготовки проекту акта Кабінету Міністрів головний розробник може утворити робочу групу. З особливо важливих та складних питань загальнодержавного значення за пропозицією центрального органу виконавчої влади робочу групу може утворити Кабінет Міністрів.
Під час розроблення проекту акта Кабінету Міністрів головний розробник аналізує стан справ у відповідній сфері правового регулювання, причини, які зумовлюють необхідність підготовки проекту, визначає предмет правового регулювання, механізм вирішення питання, що потребує врегулювання, а також робить прогноз результатів реалізації акта та визначає критерії (показники), за якими оцінюватиметься ефективність його впровадження.
Головний розробник зобов'язаний погодити проект акта Кабінету Міністрів із заінтересованими органами, для чого надсилає таким органам проект акта разом із пояснювальною запискою та визначає строк його погодження. Заінтересований орган зобов'язаний за зверненням головного розробника у визначений ним строк взяти участь в опрацюванні та погодженні проекту акта Кабінету Міністрів у частині, що стосується його компетенції. Свою позицію щодо проекту акта Кабінету Міністрів керівник заінтересованого органу доводить до відома головного розробника шляхом надсилання листа, до якого у разі відсутності зауважень додається також завізований ним проект акта. Заінтересований орган зобов'язаний чітко обґрунтувати свою позицію щодо проекту акта Кабінету Міністрів, а у разі необхідності також викласти окремі положення проекту у відповідній редакції. Якщо у позиціях головного розробника і заінтересованого органу щодо проекту акта Кабінету Міністрів є розбіжності, які не можуть бути врегульовані на рівні фахівців таких органів, керівник органу, який є головним розробником, та керівник заінтересованого органу зобов'язані особисто провести узгоджувальні процедури.
Якщо в результаті врахування головним розробником зауважень заінтересованих органів проект акта Кабінету Міністрів або окремі його положення, погоджені іншими заінтересованими органами, зазнали змін, проект у відповідній частині підлягає повторному погодженню такими органами.
Матеріали погодження проекту акта Кабінету Міністрів (листи із зауваженнями і пропозиціями, копії проекту акта з візами тощо) зберігаються протягом п'яти років в архіві головного розробника. Проект акта Кабінету Міністрів (за низкою винятків, передбачених Регламентом Кабінету Міністрів) головний розробник подає Мін'юсту для проведення правової експертизи.
Проекти актів Кабінету Міністрів вносять на розгляд Кабінету Міністрів міністри, керівники центральних органів виконавчої влади, що не належать до сфери спрямування і координації міністрів, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Секретаріат Кабінету Міністрів проводить експертизу (фахову і юридичну) поданого до Кабінету Міністрів проекту акта та здійснює його опрацювання (вносить поправки, пов'язані з приведенням у відповідність з правилами нормопроектувальної техніки, редагує його). За результатами експертизи проекту акта Кабінету Міністрів Секретаріат Кабінету Міністрів оформляє експертний висновок. Проект акта Кабінету Міністрів опрацьовується у Секретаріаті Кабінету Міністрів протягом не більш як 20 днів, виходячи з того, що він повинен бути розглянутий Кабінетом Міністрів, як правило, протягом місяця з дня його надходження. У разі необхідності строк опрацювання проекту акта Кабінету Міністрів у Секретаріаті Кабінету Міністрів може бути продовжено Міністром Кабінету Міністрів або його заступником відповідно до розподілу обов'язків, але не більш як на місяць з дня надходження такого проекту. Тривалість опрацювання у Секретаріаті Кабінету Міністрів проекту акта Кабінету Міністрів, розробленого на виконання закону України, указу Президента України чи постанови Верховної Ради, визначається з урахуванням строку, встановленого відповідним актом для прийняття Кабінетом Міністрів рішення.
Опрацьований проект акта Кабінету Міністрів разом із матеріалами, поданими головним розробником, та експертним висновком Секретаріату Кабінету Міністрів включається до порядку денного засідання відповідного урядового комітету. За результатами розгляду проект акта Кабінету Міністрів схвалюється на засіданні, якщо до нього не висловлено зауважень.
Проект акта Кабінету Міністрів може бути схвалений на засіданні урядового комітету з урахуванням зауважень і пропозицій, висловлених учасниками засідання, і запропонованих Секретаріатом Кабінету Міністрів змін, якщо вони не впливають на суть проекту. Такий проект доопрацьовується головним розробником протягом трьох робочих днів, якщо інший строк не визначений урядовим комітетом, та подається для розгляду на засіданні Кабінету Міністрів після проведення Секретаріатом Кабінету Міністрів повторної експертизи.