
- •Поняття і загальна характеристика адміністративного процесу.
- •3. Принципи адміністративного процесу.
- •4. Види звернень громадян та вимоги до них.
- •5. Вузьке і широке розуміння адміністративного процесу.
- •1. Каральна – адміністративно-правова діяльність уповноважених суб’єктів щодо притягнення до адміністративної діяльності та застосування адміністративних санкцій;
- •2. Судова – діяльність судів щодо розгляду та вирішення публічно – правових спорів;
- •3. Управлінська – упорядкована адміністративно-правовими нормами діяльність овв та омс щодо вирішення індивідуально конкретних справ публічно-правового характеру.
- •6. Права та обов'язки суб'єктів провадження по зверненням громадян.
- •7. Структура адміністративного процесу.
- •8. Застосування заходів адміністративного припинення.
- •9. Поняття і види адміністративно - процесуальних проваджень.
- •10. Процесуальні засади застосування адміністративного затримання.
- •12. Процесуальні акти-документи в провадженні про адміністративні правопорушення. (далі буде)
- •13. Класифікація адміністративно - процесуальних проваджень за характероміндивідуально - адміністративної справи ( юрисдикційні і неюрисдикційніпровадження).
- •14. Поняття та види нормативних актів органів виконавчої влади.
- •15. Класифікація адміністративно-процесуальних норм.
- •16. Порядок підготовки, внесення і розгляд проекту постанови Кабінету
- •17. Суб'єкти та учасники адміністративного процесу.
- •18. Загальна характеристика судочинства по адміністративних справах.
- •19. Колективні та індивідуальні суб'єкти адміністративного процесу.
- •20. Органи уповноважені розглядати справи про адміністративні
- •21. Структура адміністративно-процесуальних відносин.
- •22. Призначення адміністративної юстиції.
- •23. Нормотворча ініціатива і підготовка проектів нормативних актів управління.
- •24. Система спеціалізованих адміністративних судів України.
- •25. Офіційне оприлюднення нормативно - правових актів як стадіяпровадження.
- •26. Принципи адміністративного судочинства.
- •27. Реєстрація політичних партій.
- •28. Поняття і основна характеристика адміністративно - юрисдикційної діяльності.
- •29. Провадження по легалізації громадських об’єднань.
- •30. Поняття та особливості адміністративно - процесуальних відносин.
- •31. Стадії провадження за скаргами громадян.
- •32. Провадження по видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та реєстрація приватної нотаріальної діяльності.
- •33. Суб’єкти владних повноважень як учасники адміністративного процесу.
- •34. Провадження по видачі ліцензії суб'єкту підприємницької діяльності
- •35. Вимоги до звернення громадян визначені законодавством.
- •36. Місце адміністративного процесу в національній системі права України.
- •37. Провадження у справах про адміністративні правопорушення: загальна характеристика.
- •38. Процедура підготовки проекта постанови для розгляду Кабінету Міністрів України.
- •39. Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •40. Матеріали, що додаються до проекту постанови, що вноситься до
- •41. Характеристика дисциплінарного провадження.
- •43. Стадії дисциплінарного провадження.
- •44,47. Види та специфіка реєстраційно - дозвільних проваджень.
- •45. Правове регулювання дисциплінарного провадження.
- •46. Види суб’єктів адміністративного процесу.
- •48. Порядок видачі ліцензії на зайняття певним видом господарської діяльності.
- •49. Адміністративна юстиція: поняття, ознаки та зміст.
- •50. Нормотворче провадження: загальна характеристика.
32. Провадження по видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та реєстрація приватної нотаріальної діяльності.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про нотаріат» (із змінами) Міністерство юстиції здійснює видачу свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
З метою удосконалення процесу видачі свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю наказом Міністерства юстиції України від 22.06.2009 № 1107/5 затверджено новий Порядок видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю (далі – свідоцтво) видається Міністерством юстиції України на підставі подання Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (далі – управління юстиції), а у випадку успішного складання особою іспиту Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України (далі - Вища кваліфікаційна комісія нотаріату) – на підставі її рішення.
Свідоцтво може бути видане громадянину України, який має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менше трьох років, пройшов стажування протягом одного року в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса та склав кваліфікаційний іспит.
Вища юридична освіта в Україні, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.05.1997 № 507 «Про перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями», здобувається за напрямами підготовки «Право» (спеціальності «Правознавство», «Правоохоронна діяльність»), а також за напрямом «Міжнародні відносини» (спеціальність «Міжнародне право») для фахівців, які здобували вищу освіту починаючи з 2004 року.
До стажу роботи у сфері права включається робота на посадах, які повинні заміщатися фахівцями з вищою юридичною освітою відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, в органах державної виконавчої влади, у судах, органах юстиції, нотаріату, адвокатури, прокуратури, судової експертизи, місцевого самоврядування, у профспілкових та інших громадських організаціях, на підприємствах, в установах, організаціях будь-якої форми власності.
Для одержання свідоцтва до Міністерства юстиції України подаються наступні документи:
подання управління юстиції про видачу свідоцтва (у разі складання іспиту кваліфікаційній комісії нотаріату при управлінні юстиції);
заява про видачу свідоцтва з відміткою уповноваженої особи управління юстиції або Міністерства юстиції України щодо встановлення особи заявника;
витяг з протоколу засідання кваліфікаційної комісії нотаріату або рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату;
документ про внесення плати за видачу свідоцтва (квитанція, видана банком, або платіжне доручення з відміткою банку);
копія довідки про відсутність судимості;
копія диплома про повну вищу юридичну освіту;
копія трудової книжки;
ксерокопія паспорта відповідних сторінок, які містять відомості про прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання.
Копії документів повинні бути засвідчені уповноваженою особою управління юстиції або Міністерства юстиції України.
У разі, якщо особа складала кваліфікаційний іспит кваліфікаційній комісії нотаріату відповідного управління юстиції, вищезазначені документи подаються управлінням юстиції до Мін’юсту у дводенний строк з моменту їх надходження до управління юстиції.
Документи подаються особисто до Міністерства юстиції України, якщо особа складала іспит Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1994 № 102 «Про розмір плати за видачу свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю» (із змінами) встановлено плату за видачу свідоцтва в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.). Плата за видачу свідоцтва зараховується до Державного бюджету України.
Документи щодо видачі свідоцтва розглядаються Міністерством юстиції протягом п’ятнадцяти днів з дня їх надходження.
За результатами розгляду заяви приймаються наступні рішення: про видачу свідоцтва, про залишення заяви без розгляду та про відмову у видачі свідоцтва.
Подання управління юстиції або заява (у разі складання іспиту Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату) про видачу свідоцтва залишаються без розгляду, якщо вони подані без документів, передбачених Порядком, про що Мін’юст повідомляє відповідне управління юстиції або заявника.
У разі надання повного комплекту документів, та відповідності їх законодавству готується висновок про видачу свідоцтва, який є підставою для підготовки проекту наказу про видачу такого свідоцтва.
На підставі наказу видається свідоцтво, яке підписується Міністром юстиції України за встановленою формою.
Свідоцтво підлягає реєстрації в Журналі реєстрації виданих свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
У разі втрати або пошкодження свідоцтва, а також у разі необхідності внесення до нього виправлень видається повторне свідоцтво.
Повторне свідоцтво видається на підставі реєстраційного запису в Журналі за заявами осіб, щодо яких складено такий запис.
Для одержання повторного свідоцтва до Міністерства юстиції України подаються такі документи:
заява з відміткою уповноваженої особи Міністерства юстиції щодо встановлення особи заявника;
документ про внесення плати за видачу повторного свідоцтва (квитанція, видана банком, або платіжне доручення з відміткою банку);
ксерокопія паспорта відповідних сторінок, які містять відомості про прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання;
повідомлення в засобах масової інформації про втрату свідоцтва, довідка органів внутрішніх справ або оригінал свідоцтва, яке пошкоджене або в яке необхідно внести виправлення.
Плата за видачу повторного свідоцтва у розмірі 85 грн. зараховується до Державного бюджету України.
У разі надання необхідних документів та відповідності їх законодавству приймається рішення про видачу повторного свідоцтва.
Видані раніше Міністерством юстиції дублікати свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю на заміну втрачених або пошкоджених є чинними та заміні на повторні свідоцтва не підлягають (постанова Кабінету Міністрів України від 22.02.1994 № 102 «Про розмір плати за видачу свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю»).
У випадках, коли на момент звернення особи до Міністерства юстиції України виникли обставини, що перешкоджають одержанню свідоцтва, Мін’юстом може бути прийнято рішення про відмову у видачі свідоцтв. Такими випадками є: втрата особою громадянства України; набрання законної сили обвинувальним вироком суду; набрання законної сили рішенням суду про визнання особи недієздатною, обмежено дієздатною або винесення ухвали про застосування до неї примусових заходів медичного характеру.
У вищезазначених випадках або у разі невідповідності документів законодавству, готується висновок про відмову у видачі свідоцтва.
Про результати розгляду Департамент інформує відповідне управління юстиції або заявника.
Відмова у видачі свідоцтва може бути оскаржена до суду в місячний строк з дня її одержання.
Свідоцтво є підставою для призначення на посаду державного нотаріуса або для реєстрації приватної нотаріальної діяльності.