- •Поняття і загальна характеристика адміністративного процесу.
- •3. Принципи адміністративного процесу.
- •4. Види звернень громадян та вимоги до них.
- •5. Вузьке і широке розуміння адміністративного процесу.
- •1. Каральна – адміністративно-правова діяльність уповноважених суб’єктів щодо притягнення до адміністративної діяльності та застосування адміністративних санкцій;
- •2. Судова – діяльність судів щодо розгляду та вирішення публічно – правових спорів;
- •3. Управлінська – упорядкована адміністративно-правовими нормами діяльність овв та омс щодо вирішення індивідуально конкретних справ публічно-правового характеру.
- •6. Права та обов'язки суб'єктів провадження по зверненням громадян.
- •7. Структура адміністративного процесу.
- •8. Застосування заходів адміністративного припинення.
- •9. Поняття і види адміністративно - процесуальних проваджень.
- •10. Процесуальні засади застосування адміністративного затримання.
- •12. Процесуальні акти-документи в провадженні про адміністративні правопорушення. (далі буде)
- •13. Класифікація адміністративно - процесуальних проваджень за характероміндивідуально - адміністративної справи ( юрисдикційні і неюрисдикційніпровадження).
- •14. Поняття та види нормативних актів органів виконавчої влади.
- •15. Класифікація адміністративно-процесуальних норм.
- •16. Порядок підготовки, внесення і розгляд проекту постанови Кабінету
- •17. Суб'єкти та учасники адміністративного процесу.
- •18. Загальна характеристика судочинства по адміністративних справах.
- •19. Колективні та індивідуальні суб'єкти адміністративного процесу.
- •20. Органи уповноважені розглядати справи про адміністративні
- •21. Структура адміністративно-процесуальних відносин.
- •22. Призначення адміністративної юстиції.
- •23. Нормотворча ініціатива і підготовка проектів нормативних актів управління.
- •24. Система спеціалізованих адміністративних судів України.
- •25. Офіційне оприлюднення нормативно - правових актів як стадіяпровадження.
- •26. Принципи адміністративного судочинства.
- •27. Реєстрація політичних партій.
- •28. Поняття і основна характеристика адміністративно - юрисдикційної діяльності.
- •29. Провадження по легалізації громадських об’єднань.
- •30. Поняття та особливості адміністративно - процесуальних відносин.
- •31. Стадії провадження за скаргами громадян.
- •32. Провадження по видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та реєстрація приватної нотаріальної діяльності.
- •33. Суб’єкти владних повноважень як учасники адміністративного процесу.
- •34. Провадження по видачі ліцензії суб'єкту підприємницької діяльності
- •35. Вимоги до звернення громадян визначені законодавством.
- •36. Місце адміністративного процесу в національній системі права України.
- •37. Провадження у справах про адміністративні правопорушення: загальна характеристика.
- •38. Процедура підготовки проекта постанови для розгляду Кабінету Міністрів України.
- •39. Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •40. Матеріали, що додаються до проекту постанови, що вноситься до
- •41. Характеристика дисциплінарного провадження.
- •43. Стадії дисциплінарного провадження.
- •44,47. Види та специфіка реєстраційно - дозвільних проваджень.
- •45. Правове регулювання дисциплінарного провадження.
- •46. Види суб’єктів адміністративного процесу.
- •48. Порядок видачі ліцензії на зайняття певним видом господарської діяльності.
- •49. Адміністративна юстиція: поняття, ознаки та зміст.
- •50. Нормотворче провадження: загальна характеристика.
18. Загальна характеристика судочинства по адміністративних справах.
19. Колективні та індивідуальні суб'єкти адміністративного процесу.
Колективні суб'єкти — це організовані, обособлені самоврядні групи, наділені правами вступати у відносини з іншими суб'єктами як єдине ціле. Адміністративна правоздатність і дієздатність цих суб'єктів настає з моменту реєстрації і припиняється з їх ліквідацією.
Важливе місце серед індивідуальних суб'єктів адміністративного права належить громадянам, їх адміністративно-правовому статусу. Адміністративно-правовий статус громадян є складовою частиною їх загального правового статусу і містить такі елементи:
— адміністративну правоздатність і дієздатність (правосуб'єктність);
— права та обов'язки у сфері державного управління;
— адміністративно-правові гарантії прав і свобод громадян.
Індивідуальні – це фіз. особи
20. Органи уповноважені розглядати справи про адміністративні
правопорушення.
Систему органів, що розглядають справи про адміністративні правопорушення, визначено Кодексом України про адміністративні правопорушення. До них належать:
адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах, селищних, сільських рад народних депутатів;
виконавчі комітети селищних, сільських рад народних депутатів;
районні (міські) суди (судді);
органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші органи (посадові особи), уповноважені на те цим Кодексом. Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад народних депутатів вирішують усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком тих, що віднесені до відання інших органів (посадових осіб). Виконавчі комітети сільських, селищних рад народних депутатів, судді районних (міських) судів, органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші уповноважені органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення до їх відання. Адміністративні комісії утворюються відповідними радами народних депутатів у складі голови, заступника голови, відповідального секретаря, а також членів комісії. В адміністративних комісіях при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах рад народних депутатів є посада звільненого відповідального секретаря комісії. Порядок діяльності адміністративних комісій регулюється законодавчими актами України. Порядок утворення інших колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, а також порядок розгляду справ у цих органах визначається законодавчими актами України. Посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
21. Структура адміністративно-процесуальних відносин.
Всі правовідносини складаються з визначених елементів: суб'єктів, об'єкта і змісту правовідносини.
Суб'єкти адміністративно-правових відносин:
державні органи та їх структурні підрозділи; підприємства, установи, організації;
громадські (недержавні) об'єднання;
службовці державних органів та організацій, громадських об'єднань;
представники громадських формувань, наділені адміністративними правами й обов'язками;
Об'єктом адміністративних правовідносин є вольове поводження людини, його діяння.
Зміст адміністративних правовідносин має дві сторони: матеріальну (поводження суб'єктів) і юридичну (суб'єктивні юридичні права і обов'язки).
Нормами адміністративного права точно визначається, між якими суб'єктами повинні виникати правовідносини, які будуть права та обов'язки сторін. Наприклад: відносини громадян, пов'язані з призовом на військову службу, виникають при заздалегідь визначених обставинах, з певними органами виконавчої влади, при цьому права та обов'язки сторін чітко закріплені юридичними нормами. У визначений термін, за певною формою, визначеним адресатам організації.
Існуючі в адміністративно-правових відносинах права й інтереси можуть захищатися в судовому порядку, але такі випадки не являються домінуючими. В основному ж права учасників таких відносин, суперечки між ними вирішуються в адміністративному порядку: суб'єктом керування, що був (є) стороною адміністративного правовідносини, вищестоящим чи іншим органом виконавчої влади.
Суб'єкти виконавчої влади в багатьох випадках наділені правом застосовувати різноманітні заходи впливу до інших суб'єктів правовідносин.
Зокрема, вони можуть зажадати пояснень, дати вказівки, відмовити в проханні, не привласнити звання, використовувати засоби адміністративного, дисциплінарного примуса.
Адміністративним правом встановлений інший порядок відповідальності сторін адміністративно-правових відносин у разі порушення ними вимог адміністративно-правових норм. У цьому випадку виникає відповідальність однієї сторони не перед іншою стороною правовідносини, а безпосередньо перед державою в особі її відповідного органу (посадової особи). Саме виконавчі органи (посадові особи) наділяються повноваженнями по самостійному впливі на порушників вимог адміністративно-правових норм (дисциплінарна, адміністративна відповідальність).