4.8 Визначення необхідної кількості робітників

Кількість виробничих робітників визначається по кожній операції окремо по формулі

(4.4)

де Ф_ео= 1840 год. – ефективний річний фонд часу робітника;

К_вп= 1,05 – 1,1 коефіцієнт перевиконання норм часу.

Розрахунок кількості виробничих робітників для складання двигуна ЯМЗ-238

Операція 005 - 045 :

Приймаємо 2 чоловік.

Операція 050 – Обкатка двигуна:

Приймаємо 3 чоловік.

Загальна кількість робітників потрібна для складання паливного насосу становить ΣР_о= 5 чоловік

Визначаємо середню кваліфікацію робітників

розряд

4.8.1 Визначення потрібної кількості допоміжних робітників, керівників спеціалістів, некваліфікованого персоналу

Кількість допоміжних робітників приймаємо в відсотковому відношенні від загальної кількості виробничих робітників К_ДОП – ( 25 – 30)%, кількість К_КС – (10 – 13 )% від загальної кількості виробничих та допоміжних, для К_НП – (1 –3 )%.

Визначаємо кількість виробничих робітників

, (4.5)

Приймаємо наступний професіональний склад:

- слюсар – ремонтник - 2 чол.

Всього приймаємо 2 чол.

Визначаємо кількість керівників, спеціалістів

(4.6)

Всього приймаємо 1 чол.

Приймаємо наступний склад :

• старший майстер - 1 чол.

Всього приймаємо 1 чоловік.

Визначаємо кількість некваліфікованого персоналу

(4.7)

Всього приймаємо 1 чол.

Приймаємо:

• прибиральник 1 чол.

Таблиця 4.5– Зведена відомість робітників на дільниці

Назва категорії працівників	Кількість чол.	По змінах		У % від кількості виробничих Робітників	У % від загальної кількості робітників
		1	2
Виробничі робітники	5	3	2	100,0	55,6
Допоміжні робітники	2	1	1	40,0	22,2
РІС	1	1	-	20,0	11,1
МОП	1	-	1	20,0	11,1
Всього	9	5	4	-	100,0

4.9 Визначення площі дільниці

Виробнича площа дільниці визначається на основі даних про кількість виробничого обладнання і робочих місць, питомої площі , що приходиться на одиницю обладнання або на одного виробничого робітника в найбільшу зміну.

А_о = Р_о А_р , (3.8)

А_о = 5 35= 175 м²,

де Р_о– кількість виробничих робітників в найбільшу зміну;

А_р – питома площа , що приходиться на одного виробничого робітника.

Питома площа це площа , що включає в себе площу що займає сам робітник, обладнання і зібраний виріб , а також проходи і інші технологічні площі.

Таблиця 3.6 – Питома площа на одного виробничого робітника.

Назва дільниці	Питома площа, м2
Зовнішньої чистки	35
Роздягальна	35
Складання деталей	35
Комплектувальна	18
Випробувальна	35
Паливної апаратури	18
Мідницько – жерстяницька	20
Електроремонтна	12
Механічна	30
Слюсарно – ремонтна	18
Столярне	15
Вулканізаційна	12

Площадка для меж операційного контролю приймається в розмірі 3…5% від загальної площі дільниці.

175 ∙0,03=5,25 м²

Робоче місце майстра приймають 6 м².

Ізолятор браку має площу 10…12 м².

Площа інструментально-роздавальної комори приймають із розрахунку 0,30…0,35 м² на одного виробничого робітника.

5,25∙0,3=1,58 м²

Площу конторських приміщень приймають із розрахунку 3 м² на одного співробітник.

Площа індивідуального кабінету приймається 10…15 м².

А =175+5,25+6+12+19+3+1,58=221,83 м²

Приймаємо з будівельними нормами 288 м²

3.10 Обґрунтування розташування обладнання на дільниці складання

Під час роботи, робітники повинні знаходитись у сприятливих умовах, та під час роботи не повинні робити «зайвих рухів», всі прилади та обладнання знаходяться поруч.

Так як у мене багато обкат очних стендів мені прийшлось робити два електротельфери, та збірний цех в якому знаходитися конвеєр мені прийшлось поділити на два але це не заважає роботі. Після повної збірки двигуна на конвеєрі електротельфер забирає його та переносить до обкаточного цеху.

5 Організаційний розділ

5.1 Опис транспортних та підйомно – транспортних засобів. Організація цехового транспорту

Виробничі підприємства характеризуються великою різноманітністю та обсягом вантажів, які потребують застосування різних видів піднімально-транспортних засобів. Визначить, які піднімально-транспортні засоби необхідно застосувати і навести технічну характеристику. Для підвищення ефективності складальних робіт визначити застосування засобів автоматизації і механізації виробничого процесу. Навести характеристику механізованого інструменту та пристроїв.

Необхідна кількість електрокар і візків на рейкових коліях визначається по формулі

(5.1)

Приймемо 1 електрокар

де Q – орієнтовно приймається 50% маси добової програми дільниці, кг;

q – продуктивність для електрокар – 3500 кг/год, для візків на рейкових коліях – 5000 кг/год.

Склізи, скати застосовують для передачі деталей по похилій площині на сусідні робочі місця. Склізи виконують з нахилом 1: 5, вони призначені для переміщення плоских деталей. Скати-жолоби довжиною до 10 м з нахилом від 1:10 призначені для переміщення тіл обертання ( поршні , колеса зубчаті і інші). Рольганг встановлюють на висоті 0,6…0,8 м від пола з нахилом 2…4 в сторону переміщення вантажу шириною 400; 500; 650; 800 і 1000 мм. Шаг роликів дорівнює 100; 150 і 200 мм. Конвеєри по призначенню розділяють на транспортні, технологічні і розподільні, по розташуванню у просторі розрізняють підвісні і напільні. Підвісні конвеєри розділяють на вантажнонесущі, вантажноштовхаючі і вантожнотягнущі.

На підприємствах по складанню двигунів, їх вузлів і агрегатів найбільше застосування мають вантожнонесучі з технічними характеристиками, які подані в таблиці 4.1

Таблиця 4.1 – Технічні характеристики вантажнонесучих конвеєрів.

Показники	Моделі конвеєрів
	ЦПК-80Р	ЦПК-100Р	ЦПК-160Р
Вантажопідйомність каретки	250	500	800
Швидкість конвеєра, м/хв.	0,3…23,6	0,3…23,6	0,3…26,3
Потужність електродвигуна, кВт	0,6…2,2	0,8…5,5	1,1…1,7

Напільні конвеєри при складанні застосовуються слідкуючих типів: візкові, вертикально-замкнуті – ОПТ-13635А. Швидкість переміщення конвеєра 5…6 м/хв, потужність електропривода 1,7 кВт.

5.2 Організація технічного контролю та місця слюсаря – складальника

Планування робочих місць і систему їх обслуговування розробляти по типовим проектам організації робочих місць слюсарів – складальників.

Відповідно до прийнятих схем передбачається:

1.Забезпечення мінімально необхідних відстаней переміщення слюсарів – складальників в процесі роботи в межах до 1,5 м.

2.Наявність на робочому місці необхідної оснастки , тари і інструмента, робочої документації та ін.

3. Доставка заготовок, деталей, інструмента оснастки робочими, що обслуговують виробництво.

4. Одержання на робочому місці завдання і інструктажів від майстра.

5.Підводка сіті для підключення пневматичного або електричного інструменту на робочому місці.

6. Виконання роботи в положенні “сидячи” або “стоячи”.

Температура повітря в зоні робочого місця забезпечується не нижче 16С. Вологість повітря не більше 75%. Освітлення в зоні робочого місця, працюючих при загальному освітленні, знаходиться в межах 200…300 Лк. При плануванні робочого місця необхідно враховувати : можливість вільного доступу робочого до любої частини вузла складання. Робоче місце розташовують таким чином, щоб світло падало зліва. Приклад планування робочого місця слюсаря - складальника у відповідності до вимог

Завданням технічного контролю є контроль над якістю та порядком складання вузла, перевірка якості встановлених деталей та вузлів.

• потрібно перевірити роботу прискорювального насосу на стенді, , перевірити зазор між дросельної заслінкою вторинної камери та корпусом карбюратора який повинен бути 0,05мм, відстань між поплавком і прокладкою прилягаючою до кришки 4,5±1,0 мм.

Види контролю: вихідний, оперативний, приймальний.

• Вихідний контроль проводиться слюсарем – ремонтником або майстром,

• Оперативний контроль призначений для визначення якості та об’єму виконаних робіт. Цю роботу виконує майстер дільниці.

• Приймальний контроль призначений для визначення якості та

• об’єму виконаних робіт. Цю роботу виконує майстер дільниці.

5.3 Техніка безпеки, виробнича санітарія та пожежна безпека

Описати умови безпечної праці, розробити інструкції з техніки безпеки. Описати вимоги виробничої санітарії на дільниці : допустимий рівень низькочастотних шумів, температуру повітря у зоні робочого місця, вологість повітря, швидкість руху повітря. Подати стислий опис організації пожежної охорони, основні задачі та дати перелік інвентарю, який вивішується на пожежному щиті. Кількість щитів приймається з розрахунку : один щит на 300…400 м² виробничої площі, один вогнегасник на 50 м² площі, один ящик з піском обємом 0,5 м³ на 100 м² виробничої площі( ГОСТ 12.004-85, ГОСТ 12.3.003-84). Гранично допустима норма концентрації вуглецю не більше 20 мг/м³, аерозолі свинцю 0,01 мг/м³ ( ГОСТ 12.1.005-86).

Переносне освітлення застосовувати напругою не більше 36 В, при роботі в канавах – 12 В; шум і вібрації , що виникають при роботі обладнання , не більше 80 дБ ; виділення наждачної пилі при роботі на точильних верстатах не більше 5 мг/м³ . Для захисту робітників від враження електричним струмом повинні бути заземлені всі механічні частини електрообладнання, які можуть опинитися під напругою в разі пробою фазного дроту на масу. В якості заземлення корпусів електродвигунів використовується стальна полоса перерізом 20 х 4 мм, прокладена відкрито і зварена в накладку.

Один раз на рік перевіряють опір заземлення, який повинен бути не більше 4 Ом і опір ізоляції дротів, який повинен бути не менше 500000 Ом (ГОСТ 12.1.030-81). Для боротьби з шумом і вібрацією застосовуються точне центрування і пригонка усіх рухомих частин обладнання, переміщення привідних і натяжних станцій конвеєра під полом, електродвигунів підйомників. Всі рухомі частини технологічного обладнання повинні бути огороджені захисними кожухами. Температура повітря в зоні робочого місця допускається не менше 16 С, вологість повітря – не більше 75%. Швидкість руху повітря не більше 10,5 м/с. Штучне освітлення в зоні робочого місця при загальному освітленні люмінесцентними лампами повинно бути 150 лк, лампами розжарювання – 100 лк.

Протипожежний інвентар приймати із розрахунку один вогнегасник ОП – 5 на 50 м² площі дільниці і один ящик з піском обємом 0,5 м³ на 100 м² площі дільниці.

6 Економічний розділ

6.1 Розрахунок фонду заробітної плати

6.1.1 Розрахунок фонду оплати праці основних робітників

Для цього розрахунку потрібно визначити нормовану заробітну плату,премії, додаткову а також середню заробітну плату та відрахування із фонду заробітної плати використовувати дані трудомісткості по операціям , чисельності робітників.

Фонд тарифної заробітної плати основних виробничих робітників визначаємо за формулою, грн.:

, (6.1)

де ΣР– розцінка на операцію;

N – річна програма.

Розцінку на операцію визначаємо за формулою за кожною операцією окремо, грн.:

_,(6.2)

де С_ч – часова тарифна ставка;

Н_{ч –} норма часу на операцію нормо – годин;

Р005=0,029*17,86=0,51 грн.

Р010=0,043*17,86=0,76 грн.

Р015=0,008*17,86=0,14 грн.

Р020=0,038*17,86=0,67 грн.

Р025=0,0095*17,86=0,16 грн.

Р030=0,12*17,86=2,14грн.

Р035=0,044*17,86=0,78 грн.

Р040=0,056*17,86=1,00016 грн.

Р045=0,305*17,86=5,44 грн.

Р050=16,156*17,86*0,07=20,2 грн.

Визначаємо сумарну розцінку на складання

ΣР=31,71 грн.

Розраховуємо основний фонд заробітної плати та премії – 30% від фонду прямої заробітної плати, грн.:

(6.3)

деФ_тар – тарифний фонд заробітної плати основних робітників;

П – премії.

Визначення премії, грн.:

, (6.4)

Фонд додаткової заробітної плати розраховується за формулою, грн.:

, (6.5)

Обчислюємо загальний фонд оплати праці основних робітників за формулою, грн.:

, (6.6)

Обчислюємо середню заробітну плату основних робітників за формулою, грн.:

, (6.7)

де Р_осн– чисельність основних виробничих робітників

Відрахування від фонду заробітної плати за формулою, грн.:

, (6.8)

де α% =39,02 відсоток відрахування на соціальні потреби

Результати розрахунків заносяться у таблицю 6.1

Таблиця 6.1 –Розрахунок фонду заробітної плати основних робітників

Найменування елементів фонду оплати праці	Сума ,грн.
1	2
1 Тарифна заробітна плата	206115
2 Премія	61834,5
3 Додаткова заробітна плата	53589,9
4 Загальний фонд заробітної плати основних робітників	259704,9
5 Середня заробітна плата основних робітників	4328
6 Відрахування від фонду заробітної плати	101336,85