(Мельников д. І. Трактори і автомобілі. – к.: Вища школа, 1978, с. 105) Двигун ваз – 2101
Система охолодження рідинна, закритого типу, з примусовою циркуляцією рідини і розширювальним бачком. Насос охолоджувальної рідини відцентрового типу, приводиться в дію від шківа колінчатого вала клиновим пасом. Вентилятор має пластмасову 4 – лопатеву крильчатку, встановлену на маточині шківа насоса охолоджувальної рідини. Термостат з твердим термочутливим наповнювачем має основний і додатковий клапани. Початок відкриття основного при температурі охолоджувальної рідини 77…86 ° С, хід основного клапана не менше 6 мм. Радіатор – вертикальний, трубчасто – пластинчастий, з двома рядами трубок і стальними луженими пластинами. В пробці заливної горловини встановлені паровий і повітряний клапани.
(ВАЗ – 2101, ВАЗ – 2102. Руководство по эксплуатации, ТО и ремонту. А. С. Кузнецов – М. : Третий Рим, 2008.)
Двигун КамАз – 740
Система охолодження рідинна, закрита, з примусовою циркуляцією рідини. Вентилятор виконаний окремо від рідинного насоса і приводиться в дію через гідравлічну муфту, яка забезпечує автоматичне відключення і включення вентилятора. Гідромуфта розміщена у порожнині передньої кришки і вмикається, лише коли в її робочі колеса подається олива. Тепловий стан двигуна регулюється трьома способами – вручну за допомогою жалюзі радіатора і автоматично – термостатами і вимиканням вентилятора за допомогою гідромуфти. Охолодну рідину (Тосол А – 40) заливають через спеціальну горловину у розширювальний бачок, відкривши закріплений у баку кран контролю рівня,а зливають через кран радіатора і два крани з обох боків блок – картера. До системи охолодження приєднані опалювач кабіни і передпусковий підігрівник.
(Гельман Б. М., Москвин М. В. Сільськогосподарські трактори і автомобілі. Кн. 1: Двигуни. – К.: Урожай, 1990, с. 147)
Двигун д – 240
Система охолодження рідинна, закритого типу, з примусовою циркуляцією рідини. Радіатор складається з трубчастої серцевини, нижнього і верхнього бачків. Заливна горловина закривається пробкою з пароповітряним клапаном. Шторка радіатора має дистанційне керування. Рідинний насос – відцентрового типу. Вентилятор змонтовано разом з рідинним насосом, він має кожух для направлення потоку повітря на двигун. Термостат – двоклапанний, рідинний, встановлений у верхньому патрубку. При температурі рідини понад 70 ° С відкривається основний клапан, і вода проходить через радіатор, а допоміжний клапан перекриває вікна, через які проходила рідина до рідинного насоса.
Для контролю температури рідини є термометр, датчик якого встановлений у верхньому бачку радіатора. Зливні крани є з лівого боку блока циліндрів і на нижньому патрубку радіатора.
(Трактори і автомобілі. Лабораторно – практичні заняття. Мельников д. І., Заборовський м. А., Бойко б. І. /За ред. Лутаєва і. М. – к.: Вища школа. 1984, с. 91…92)
Рис. 14а. Схема системи рідинного охолодження: 1 – радіатор; 2 – пароповітряний клапан; 3 – трубка; 4 – шланг з’єднувальний; 5 – обвідний трубопровід; 6 – термостат; 7 – головка; 8 – водороздільна труба; 9 – блок; 10 – насос; 11 – шланг; 12 – кран; 13 – вентилятор.
(Мельников Д. І. Трактори і автомобілі. – К.: Вища школа, 1978, рис. 78,а)
|
Система рідинного охолодження (рис. 14 а) складається з таких елементів: водяна сорочка, утворена порожнинами 7 і 9 блока й головки циліндрів, радіатор 1, водяний насос 10, вентилятор 13, термостат 6, водорозподільна труба 8, шланги 4 і 11. Нагріта у водяній сорочці двигуна рідина під напором від водяного насоса 10 проходить через відкритий клапан термостата 6 і верхній шланг 4 у радіатор 1. Протікаючи по трубках радіатора, які обдуваються потоком повітря, створюваним всмоктувальним вентилятором, вода охолоджується. З нижнього бачка радіатора охолоджена вода засмоктується через шланг 11 у насос 10 і по водорозподільній трубі надходить до найбільш нагрітих частин двигуна. При перегріві двигуна, коли тиск у системі охолодження підвищується внаслідок пароутворення, частина пари відводиться в атмосферу через пароповітряний клапан 2 і трубку 3. Швидке охолодження нагрітого двигуна призводить до конденсації пари в системі охолодження і утворення вакууму. У цьому разі в систему підсмоктується атмосферне повітря через трубку 3 і клапан 2. Прогрівають двигун при закритому клапані термостата 6. У цьому випадку вода у верхній шланг 4 не надходить, а відводиться по обвідному трубопроводу 5 у всмоктувальну камеру водяного насоса. Вода циркулює від водяного насоса до водорозподільної труби 8, потрапляє у водяну сорочку двигуна, потім по обвідному трубопроводу знову йде до насоса 10. Радіатор 1 виявляється виключеним – вода циркулює по малому колу й інтенсивніше нагрівається. Циркуляція води по малому колу уповільнюється в міру відкриття клапана термостата 6, який забезпечує надходження води в радіатор. При нормальній роботі двигуна під навантаженням температура води, що надходить у радіатор, становить 85...90°С, а води, що входить у водяну сорочку, 7О...75°С, тобто у радіаторі вода знижує температуру на 1О...15°С.
(Мельников Д. І. Трактори і автомобілі. – К.: Вища школа, 1978, с. 100)
|
Рис. 14б. Схема системи повітряного охолодження: 1 – вентилятор; 2 – сітка; 3 – кожух; 4 – масляний радіатор; 5 – циліндр; 6 – ребра циліндра; 7 – щитки – дефлектори; 8 – вікна
(Мельников Д. І. Трактори і автомобілі. – К.: Вища школа, 1978, рис. 78,б) |
Система повітряного охолодження (рис. 14 б) складається з вентилятора 1, кожуха 3 і щитків – дефлекторів 7. Під час роботи двигуна вентилятор засмоктує атмосферне повітря крізь сітку 2 і спрямовує його за допомогою кожуха З до ребристих поверхонь 6 циліндрів 5 і їх головок. Потік повітря обдуває циліндри і головки і виходить через вікна 8 між дефлекторами. Чим більше відкриті вікна 8, тим менший опір потоку повітря і інтенсивніше обдування циліндрів і їх головок. Під кожухом 3 встановлено масляний радіатор 4, який теж охолоджується потоком повітря (Мельников Д. І. Трактори і автомобілі. – К.: Вища школа, 1978, с. 100…101) |
Рис. 15. Схема установки для перевірки термостата: 1 – кронштейн; 2 – термометр; 3 – індикатор; 4 – термостат; 5 – ванна з водою; 6 – електронагрівник
(Довідник по усуненню несправностей автомобілів: Запитання і відповіді/ В. Є. Канарчук, А. Д. Чигринець, П. М. Щоцький та ін.; За ред. В. Є. Канарчука. – К.: Урожай, 1992, рис. 1. 57) |
Для перевірки роботоздатності термостат знімають з двигуна, очищають від накипу, занурюють у ванну 5 (рис. 15) з водою, яка нагрівається, з таким розрахунком, щоб рівень води був вище фланця термостата. Після досягнення водою температури 70 °С, її нагрівають поступово, перемішуючи, з інтенсивністю до 3 град./хв. Для вимірювання температури води використовують термометр 2 з ціною поділки не більше 1 °С. Індикатором 3 перевіряють початок відкривання клапана термостата, що відповідає температурі, при якій хід клапана, виміряний індикатором 3, становитиме 0,1 мм. Продовжуючи нагрівати ванну,визначають температуру повного відкриття клапана термостата і величину повного його ходу. При справному термостаті одержанні значення температур і ходу повинні відповідати даним, наведеним у табл. 15. Таблиця 9б. Характеристики термостатів систем охолодження автомобільних двигунів
(Довідник по усуненню несправностей автомобілів: Запитання і відповіді/ В. Є. Канарчук, А. Д. Чигринець, П. М. Щоцький та ін.; За ред. В. Є. Канарчука. – К.: Урожай, 1992с. 56… 57) |
