- •1)Державне право зарубіжних країн як наука і навчальна дисципліна.Кdewq
- •2)Система державного права в зарубіжних країнах
- •3) Норми і інститути дпзк
- •4) Джерела дпзк
- •5)Закон як джерело державного права. Види законів
- •6)Акти органів конст. Контролю і судові прецеденти як джерела державного права
- •7) Конституційні звичаї
- •8)Договір як джерело дпзк
- •9) Конституція – основне джерело державного права
- •10) Основні риси і особливості післявоєнних конституцій зарубіжних країн(Франція, фрн, Японія)
- •6. Всі конституції в тій чи іншій формі проголошують і встановлюють демократичні свободи громадян та підданих.
- •11) Форма конституції
- •12) Структура конституції
- •13) Порядок прийняття, зміни і скасування конституції
- •14) Прийняття к предстаницьким органом
- •15) Прийняття конституції виборчим корпусом
- •16) Класифікація конституцій
- •17) Інститут конституційного контролю/нагляду/ в зарубіжних країнах.
- •18)Форма правління зарубіжних країн
- •19)Монархія – поняття і сутність. Основні ознаки монархії. Види монархій
- •20)Республіка – поняття і сутність. Ознаки. Види.
- •21)Форми державного устрою зарубіжних країн.
- •22) Унітарна держава/унітаризм. Основні ознаки унітрного устрою
- •23)Федеративний устрій/ федералізм. Основні ознаки федеративного устрою
- •24) Розподілення компетенції і відношення поміж федерацією і її суб’єктами
- •25)Державний режим. Співвідношення державного режиму і політичного режиму.
- •26)Ознаки і види антидемократичного режиму
- •27) Ознаки і види демократичного режиму
- •28) Парламентський і міністеріальний державний режим
- •29)Права людини і громадянина. Права свободи та обов’язки
- •30) Рівність прав, свобод та обов’язків
- •Ст. 7. Заг декл прав люд.
- •31) Історичний розвиток прав і свобод. Покоління прав людини. Класифікація прав і свобод
- •32) Гарантії прав і свобод
- •33) Поняття громадянства/підданства. Проблема полі громадянства. Режим іноземців
- •34) Способи придбання громадянства
- •35) Припинення громадянства
- •36) Особисті/громадянські/ права, свободи і обов’язки
- •37)Політичні права, свободи і обов’язки
- •38) Економічні, соціальні, культурні права, свободи й обов’язки
- •39) Поняття політичних партій. Функції політичних партій
- •40)Основні види політичних партій в зарубіжних країнах
- •41) Організаційна структура політичних партій
- •42) Партійні системи зарубіжних країн. Види партійних систем
- •43)Поняття і принципи виборчого права. Активне і пасивне виборче право. Виборчі цензи
- •44) Поняття і види виборів
- •45) Поняття виборчої системи. Мажоритарна і пропорціональна виборча системи
- •46) Поняття і види референдумів. Предмет референдуму. Формула референдума. Народна законодавча ініціатива
- •47) Виникнення і розвиток парламенту. Парламент і парламентаризм
- •48) Структура парламенту і організація його палат. Загальна характеристика верхніх палат в двопалатних парламентах
- •49) Посадові особи палат парламенту і їх правове становище
- •50) Компетенція парламентів і способи їх закріплення
- •51) Правове положення комітетів парламенту
- •52) Статус парламентаря. Юридична природа депутатського мандата. Парламентський імунітет, індемнітет
- •53) Законодавчий процес, його стадії
- •54) Контроль парламентів за діяльністю урядів ц парламентських країнах
- •55) Голова держави: поняття, основні ознаки, види. Місце голови держави в системі вищих органів держ. Вл
- •56) Монарх. Правове положення монарху. Порядок успадкування престолу
- •57) Президент. Правове положення
- •58) Способи обрання президента. Переобрання президента
- •59) Повноваження, обов’язки і відповідальність президента
- •60) Місце уряду у системі вищих органів влади
- •61) Види урядів
- •62) Склад урядів
- •63) Порядок формування урядів і його залежність від форми правління Парламентська і змішана формами правління[ред. • ред. Код]
- •Президентська форма правління[ред. • ред. Код]
- •64) Повноваження урядів
- •65) Початок конституційного розвитку в Пн. Америці
- •66) К 1787, її специфічні риси
- •67) Білль про права. Конституційний статус особистості у сша
- •68) Політичні партії сша. Особливості двопартійної системи Сша
- •69) Конгрес сша. Правове положення і повноваження палат. Посадові особи палат
- •70) Організаційно - правові форми діяльності Конгресу сша. Законодавчий процес
- •71) Президент сша: статус, порядок обрання, повноваженя
- •72) Американський федералізм
- •73) Місцеве самоврядування в сша
- •74) К вб, її складові частини
- •75) Поліична система вб
- •76) Роль монарха вб, його правове положення і структура
- •77) Комітети британського парламенту, їх види і повноваження
- •78) Порядок формування палат парламенту вб
- •79)Уряд і Кабінет міністрів вб. Внутрішній кабінет
- •80) Конституційний розвиток Франції
- •81) Президент Франції. Його повноваження і місце в системі державних органів
- •82) Парламент Франції. Його структура, порядок формування і повноваження
- •83) Уряд Франції. Рада міністрів. Кабінет мінастрів
- •84) Органи конституційного контролю Франції. Порядок фомування і компетенція Конституційної Ради Франції
- •85) Регіональне і місцеве управління і самоврядування у Франції
- •86)Початок конституційного розвитку Германії
- •88) Основний закон фрн
- •89) Федерація фрн
- •90) Федеральний парламент фрн. Правове положення і повноваження палат. Законодавчий процес в фрн
- •91) Федеральний уряд і канцлер фрн
- •92) Конституційний контроль фрн
- •93) Муніципальна система фрн
- •94) Політична система Японії
- •95) Конституція Японії 1947
- •96) Правове положення імператора Японії
- •97) Парламент Японії, його структура. Способи прийняття законів
- •98)Уряд Японії, його склад і порядок формування
17) Інститут конституційного контролю/нагляду/ в зарубіжних країнах.
Правова норма, видана будь-яким державним органом, набуває юридичної сили тільки в тому випадку, якщо правила, які в ній містяться, не суперечать конституції. Це завдання покладається на інститут конституційного нагляду, який у встановленій формі здійснює перевірку звичайних законів на відповідність їх конституції. Функція конституційного нагляду полягає у підтримці і забезпеченні конституційної законності.
Доктрина конституційного нагляду була вперше сформульована і застосована Верховним судом США під головуванням Джона Маршалла в 1803 р. у рішенні по справі Мербюрі проти Медісона. Верховний суд визнав розділ 13 Закону про судоустрій 1789 р. таким, що суперечить статті ІІІ Конституції, і який не підлягає примусовому застосуванню через суд.
В зарубіжних країнах конституційний нагляд може застосовуватися в двох основних видах.
Перший - здійснення конституційного нагляду всіма судами загальної юрисдикції (США, Аргентина, Мексика, Данія, Норвегія, Канада, Австралія, Індія, Японія). Цю систему називають децентралізованою або американською.
Другий - централізований (європейський) нагляд. Застосовується в тих країнах, де для цієї мети створюються спеціальні квазісудові органи, які не входять в систему судів загальної юрисдикції. Для цих органів наглядова діяльність є головною або єдиною функцією (ФРН, Австрія, Італія, Франція).
Об'єктами конституційного нагляду можуть бути звичайні, конституційні, органічні закони, поправки до конституцій, міжнародні договори, парламентські регламенти, нормативні акти виконавчих органів.
Суб'єктами конституційного нагляду можуть бути фізичні і юридичні особи, державні органи, наділені правом конституційного запиту про конституційність того чи іншого акта.
Орган, яких здійснює конституційний нагляд може визнавати суперечливим конституції або весь закон, або окремі його положення. За загальним правилом рішення органу конституційного нагляду є остаточним і може бути переглянуте тільки ним самим.
Правовим наслідком визнання закону або іншого акту неконституційним є те, що відповідний нормативний акт повністю або частково втрачає юридичну силу. В країнах, де конституційний контроль прямо не передбачений писаною конституцією, визнання закону неконституційним не тягне за собою його формальної відміни. Це може зробити тільки парламент. Такий закон формально міститься в корпусі діючого законодавства, але не застосовується судами.
18)Форма правління зарубіжних країн
Традиційно під формою держави розуміють порядок (спосіб) організації і здійснення державної влади в країні, взяту в єдності взаємозалежних трьох елементів: форми державного правління, форми державного устрою, форми державного режиму.
Форма держави складається з трьох елементів:
1) форма державного устрою — це елемент форми держави, який характеризує територіальну організацію влади, спосіб (порядок) поділу території держави на певні складові частини та співвідношення між ними.
2) форма державного режиму — це елемент форми держави, який характеризує політичну організацію влади, сукупність способів, прийомів, методів здійснення державної влади у суспільстві.
3) форма державного правління — це елемент форми держави, який характеризує структурну організацію влади, порядок утворення і повноваження вищих органів державної влади, їх взаємовідносини між собою, з іншими органами держави, з політичними партіями і соціальними групами та населенням в цілому.
Форма правління є комплексним конституційно-правовим інститутом і становить систему вищих органів державної влади та спосіб (порядок) їхньої взаємодії. Форма правління завжди була і залишається стрижневим елементом конституційного устрою. Форма правління як комплексний конституційно-правовий інститут існує і визначається в єдності юридичної та фактичної конституцій, тобто формальних і конвенціональних конституційно-правових норм, які можуть дуже часто прямо суперечити одна одній, причому в цьому випадку провідна роль належить фактичній конституції. У переважній більшості зарубіжних країн є одноособовий глава держави, правове становище якого залежить від форми правління країни.