52) Статус парламентаря. Юридична природа депутатського мандата. Парламентський імунітет, індемнітет

Правовий статус депутата визначається конституціями, конституційними й органічними законами, регламентами палат і правових звичаїв. Тому правовий статус депутата – це цілий комплекс його прав і обов'язків. У більшості країн члени парламенту є професійними парламентаріями і отримують за свою депутатську діяльність солідну винагороду з казни. Депутати мають пенсійні пільги.  У країнах тоталітарного соціалізму депутат, як правило, не є професійним парламентарієм, не повинен залишати свою основну роботу (парламентська діяльність не вважається такою), хоча деякі депутати все ж можуть бути звільненими. Депутат виконує депутатські обов'язки на громадських засадах, отримуючи лише невелику винагороду, що розглядається як відшкодування депутатських витрат. Вважається, що збереження колишнього робочого місця дає депутату на відміну від професійного парламентарія можливість підтримувати постійний зв'язок з населенням, знати його потреби, не відриватися від простого народу.

Депутати можуть зберігати колишнє місце роботи і в деяких демократичних країнах, але в цьому випадку їх депутатське винагороду буде зменшено (в Австрії - на 20%). Однак певні місця роботи на державній службі, в радах підприємств, що займаються отриманням прибутку, і деякі інші не можна поєднувати з депутатством.  Депутат має право:

• брати участь у роботі парламенту, його комісій, інших органів,

• вільно виступати і голосувати,

• володіє правом запиту або питання до вищих посадових осіб держави на засіданні парламенту або поза його (шляхом усного або письмового звернення);

• він вправі одержати першочерговим відповідь від посадових осіб держави і позачерговий прийом у них.

• Депутат має право на сплачених за рахунок держави помічників, секретарів (в США на конгрес, що складається з 635 членів, працює близько 31 тис. державних службовців), а також на безкоштовні транспорт, с

• лужбове листування,

• телефонні переговори,

• на оплачуване державою житло.

• У депутатів є також інші права та привілеї. 

Обов'язки депутата. 

• бути присутнім на сесіях парламенту,

• брати участь у пленарних засіданнях палат,

• у роботі постійних комісій (комітетів).

• У багатьох країнах всі парламентарії зобов'язані складатися в якій-небудь одній комісії, іноді депутати складаються е декількох комісіях.

Якщо депутат не бере участі в роботі парламенту без поважних причин, він може бути позбавлений депутатського мандата, за вчинення певних правопорушень і за порушення етичних норм. Такі рішення приймаються самою палатою парламенту, зазвичай кваліфікованою більшістю голосів.

Якщо депутат порушує свої обов'язки або порядок роботи парламенту, до нього можуть бути застосовані заходи дисциплінарного стягнення:

• заклик до порядку, у тому числі з занесенням до протоколу;

• вираз осуду (у Франції це може спричинити позбавлення другий, тобто неосновної, частини депутатського винагороди);

• вирахування з депутатського винагороди (Німеччина.); 

• тимчасове відсторонення від роботи в парламенті;

• позбавлення мандата (в разі систематичних і грубих порушень).

Важливим елементом депутатського статусу або правового становища депутата є два основних поняття: депутатський імунітет і депутатський індемнітет.

Депутатський імунітет поширюється на сферу кримінального й адміністративного законодавства. Депутатський імунітет (депутатська недоторканність) означає, що за законодавством не допускається судове або інше юридичне переслідування (арешт, штраф тощо) депутата без згоди палати або спеціального органу, створюваного палатою. Виняток, як правило, робиться, якщо депутат вчинив злочин і був схоплений на місці його вчинення. Головне у цьому особливому захисті депутата – убезпечення депутата від можливих зазіхань з боку державних органів, якщо діяльність депутата буде ними сприйнята несхвально. Слід зазначити, що така невідповідальність депутата не має абсолютного значення.

Термін "індемнітет" має два значення (у різних джерелах він висвітлюється по-різному, а іноді наводяться обидва значення). Під депутатським індемнітетом розуміється невідповідальність депутата після закінчення строку його депутатського мандата, тобто після строку його повноважень. У цьому випадку – це закріплена в законі гарантія того, що депутат, після того як він виконав свій обов'язок і займається іншими справами, не будучи депутатом, не може бути притягнутий до відповідальності за те, як він виступав і голосував у парламенті.

Друге значення поняття "індемнітет" – досить своєрідне. Індемнітетом у ряді країн називають депутатську заробітну плату або винагороду за діяльність. Отже, основними депутатськими привілеями є парламентська недоторканність (імунітет) і свобода висловлювання й голосування в парламенті (індемнітет). Усі інші права, привілеї й повноваження не мають особливої специфіки, тому що інші державні службовці теж можуть володіти ними (за винятком, звичайно, специфічних прав депутата: брати участь у сесії, виступати з внесенням законопроектів, запитами тощо).