6)Акти органів конст. Контролю і судові прецеденти як джерела державного права

Акти тлумачення законів є широко поширеними джерелами права в англосаксонських і багатьох інших країнах. Тлумачення законів здійснюється або главою держави, або судами. Предметом тлумачення можуть бути як окремі статті конституції, так і положення конституційних, органічних і звичайних парламентських законів, що містять в собі норми конституційного права. Тлумачення законів може серйозно впливати на правову систему.

Судові прецеденти є рішення авторитетних судів (вищих судових органів) у конкретних справах, обов’язкові при вирішенні аналогічних справ у подальшому для нижчих або рівних за рангом судових установ.

Судові прецеденти у якості форми (джерела) конституційного права є найбільш характерними для Великобританії, США, Австралії, Канади, Північної Ірландії, Нової Зеландії.

Стосовно конституційно-правових положень, установлених судовими прецедентами, то у більшості своїй правові норми визначають правове становище громадян і громадських об’єднань, а також взаємовідносин між органами держави. НАПРИКЛАД:Так, у Великобританії немає законодавчого закріплення права на проведення мітингів, походів і демонстрацій. Але ще на початку ХІХ ст. рішенням одного із судів із конкретної справи послужили нормою для закріплення такого права.

Визнання прецеденту джерелом права дає суду можливість виконувати правотворчі функції. Систему права, засновану на судовому прецеденті часто називають « судове право».

Судові ж прецеденти мають своїми джерелами:

а) власне загальне право (common law) – сукупність усіх діючих судових прецедентів, починаючи із ХІV ст., тобто з норм і звичаїв, які отримали судове визнання;

б) тлумачення норм статутного права, при цьому завдання судді теоретично обмежується з’ясуванням змісту норми закону. В юридичній літературі у цьому зв’язку слушно підкреслюється думка, що судді за допомогою тлумачення створюють нові норми права. В США та Індії, наприклад, особливе значення мають рішення Верховних судів щодо тлумачення конституції. Але у значній кількості країн загальні суди не мають права давати будь-які обов’язкове тлумачення конституції або законів. Тому формами (джерелами) конституційного права можуть бути тільки рішення спеціальних, конституційних судів чи органів, які виконують функції конституційного суду.

Умови створення прецедентів неоднакові в різних державах. Англійська прецедент створює тільки верховна судова інстанція. В Австралії право сформулювати прецедент мають як федеральний Верховний суд, так і верховні суди штатів. У США прецедент може бути створений не тільки вищими, але і нижчими судовими інстанціями. 

7) Конституційні звичаї

Конституційний звичай - правило, несанкціоноване нормами державного права, має усний характер, якому надається загальнообов’язкове значення. Звичаї поширені Великобританії, Новій Зеландії.

НАПРИКЛАД: «Король повинен погодитися з біллем (законопроектом), що пройшли через обидві палати Парламенту»; «лідер партії більшості - прем'єр-міністр»; «міністри виходять у відставку, якщо перестають користуватися довірою палати громад »;« Палаті лордів не належить ініціатива фінансових біллів »та ін

А.Дайсі перший увів в обіг цей термін.

Ознаки:

1. поза державне походження

2. усна форма

3. невизначеність автора

4. спонтанність виникнення та поширення

5. розвиток з плином часу

6. вираження колективної волі, або консенсусу соціальної групи.