Тема 3. Досудове врегулювання спорів План лекції

1. Правова природа досудового врегулювання господарських спорів і його значення. Основні положення досудового врегулювання господарських спорів. Поняття претензії. Строки, порядок, форма пред'явлення претензії. Зміст претензії. Порядок і строки розгляду претензії. Форма і зміст відповіді на претензію.

2. Врегулювання розбіжностей, що виникають при укладенні, зміні і розірванні господарських договорів.

3. Правові наслідки порушення порядку пред'явлення і розгляду претензій, врегулювання розбіжностей за договорами.

Порядок досудового врегулювання господарських спорів встановлюється 2 розділом « ГПК».

1. Правова природа досудового врегулювання господарських спорів і його значення. Основні положення досудового врегулювання господарських спорів.

В процесі господарювання між підприємствами, державними і іншими органами виникають, здійснюються і припиняються багаточисленні господарські стосунки. При цьому ринковий механізм, як і будь-яке складне явище, не може розвиватися безконфліктно, без протиріч між інтересами окремих суб'єктів господарської діяльності. Для врегулювання окремих категорій протиріч (господарських суперечок) між учасниками господарських правовідносин законодавством передбачений спеціальний механізм їх досудового врегулювання.

Досудове врегулювання спорів – система заходів, що проводяться для безпосереднього вирішення конфлікту, що виник до звернення до господарського суду. В даний час інститут досудового врегулювання спорів втрачає актуальність (так, Роз'ясненням Конституційного суду визначено, що сторони можуть звертатися до суду без досудового врегулювання).

Завдання претензійної роботи:

- відновлення порушених прав і законних інтересів,

- виявлення причин і умов, що спричиняють невиконання договірних зобов'язань, випуску продукції і товарів неналежної якості, розкрадання майна й ін.

- поліпшення економічних показників господарської діяльності,

- відшкодування за рахунок винних осіб заподіяної шкоди.

Поняття претензії.

Претензія – це письмова вимога сторони, права та законні інтереси якої порушено іншою стороною договору, з метою їх відновлення.

Строки, порядок, форма пред’явлення претензії. Зміст претензії.

Вимоги до форми і змісту претензії встановлено у ст. 6 ГПКУ, відповідно до якої у претензії зазначаються:

1. Повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред’являється

2. Дата пред’явлення і номер претензії.

3. Обставини, на підставі яких пред’явлено претензію, докази, що підтверджують ці обставини, посилання на відповідні нормативні акти.

4. Вимоги заявника.

5. Сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці.

6. Платіжні реквізити заявника претензії.

7. Перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів.

При цьому, документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються до оригіналів чи належним чином засвідчених копій. Такі документи можуть не додаватись до претензії, якщо вони є у другої сторони (із зазначенням про це у тексті претензії).

Підписується повноважною особою підприємства, організації або їх представником та надсилається рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.

Такий, що відрізняється від загального, порядок врегулювання господарських спорів встановлений, перш за все, для господарських спорів, пов'язаних з договорами перевезення.

Ст. 315 ГК України встановлює Порядок вирішення спорів щодо перевезень. Відповідно до якого:

1. До пред'явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред'явлення йому претензії. ( Частина перша статті 315 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2705-IV ( 2705-15 ) від 23.06.2005 )

2. Претензії можуть пред'являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п'яти днів.

3. Перевізник розглядає заявлену претензію і повідомляє заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодо претензії з перевезення у прямому змішаному сполученні - протягом шести місяців. Претензії щодо сплати штрафу або премії розглядаються протягом сорока п'яти днів.

4. Якщо претензію відхилено або відповідь на неї не одержано в строк, зазначений у частині третій цієї статті, заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді.

5. Для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

6. Щодо спорів, пов'язаних з міждержавними перевезеннями вантажів, порядок пред'явлення позовів та строки позовної давності встановлюються транспортними кодексами чи статутами або міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Найбільш істотні особливості досудового врегулювання транспортних суперечок мають спори, пов'язані з перевезенням вантажів залізничним транспортом.

Порядок і строки розгляду претензії. (Ст. 7 ГПК)

За загальним правилом претензія розглядається в місячний термін моменту її отримання.

Строк розгляду претензії, пов’язаної з якістю та комплектністю продукції, дорівнює двом місяцям у випадках, коли обов’язковими для обох сторін правилами або договором передбачено право перепровірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виготовлювачем.

Якщо до претензії не додано всі документи, необхідні для її розгляду, вони витребовуються у заявника із зазначенням строку їх подання, який не може бути менше 5 днів, не враховуючи часу поштового обігу. При цьому перебіг строку розгляду претензії зупиняється до одержання витребуваних документів чи закінчення строку їх подання. Якщо витребувані документи у встановлений строк не надійшли, претензія розглядається за наявними документами.

В разі необхідності підприємства та організації звіряють розрахунки, проводять експертизу або вчиняють інші дії, необхідні для забезпечення досудового врегулювання спору.

Обґрунтовані вимоги заявника повинні бути задоволені.

Форма і зміст відповіді на претензію(Ст.8 ГПК).

Форма – письмова.

У відповіді на претензію зазначаються:

а) повне найменування і поштові реквізити підприємства, організації, що дають відповідь, та підприємства чи організації, яким надсилається відповідь; дата і номер відповіді; дата і номер претензії, на яку дається відповідь;

б) коли претензію визнано повністю або частково, - визнана сума, назва, номер і дата розрахункового документа на перерахування цієї суми чи строк та засіб задоволення претензії, якщо вона не підлягає грошовій оцінці;

в) коли претензію відхилено повністю або частково, - мотиви відхилення з посиланням на відповідні нормативні акти і документи, що обґрунтовують відхилення претензії;

г) перелік доданих до відповіді документів та інших доказів.

Коли претензію відхилено повністю або частково, заявникові повинно бути повернуто оригінали документів, одержаних з претензією, а також надіслано документи, що обґрунтовують відхилення претензії, якщо їх немає у заявника претензії.

Відповідь на претензію підписується повноважною особою підприємства, організації або їх представником та надсилається рекомендованим або цінним листом або вручається під розписку.

Якщо претензію про сплату грошових коштів, до якої додано платіжну вимогу-доручення, визнано повністю або частково, у платіжній вимозі-дорученні зазначається визнана сума.