4.Оцінка доказів в господарському процесі.

Оцінка доказів.

Оцінка доказів здійснюється за такими принципами:

1. суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням;

2. докази оцінюються всебічно, безпосередньо, у повному обсязі, об’єктивно і неупереджено;

3. Жодні докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим. Вирішення суду має бути законним і обґрунтованим.

Висновок судового експерта не є обов'язковим і оцінюється судом, як і всі інші докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. (ст.43).

Дотримання господарським судом таких принципів процесу, як незалежність суду і його суддів і підпорядкування їх лише закону, рівність сторін перед законом і судом, гласність, забезпечує ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Для ухвалення рішення істотне значення мають правильна оцінка доказів, їх об'єктивний розгляд в сукупності.

Оцінка доказів за внутрішнім переконанням полягає в тому, що їх достовірність і доказову силу встановлює безпосередньо суд, який розглядає справу. Ніхто не має права впливати на суд. Господарський суд оцінює кожен доказ окремо і всі докази в їх сукупності, які відображуються в судовому рішенні. Відхилення того або іншого доказу має бути мотивованим. При оцінці доказів суд зобов'язаний керуватися законодавством, яке регулює спірні стосунки.

Звільнення від доказування

Можна поділити на три групи:

А) обставини, визнані господарським судом загальновідомими

Б) преюдиціальні факти

В) законні презумпції.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов’язковим. Отже, таке визнання не є підставою звільнення від доказування, тобто незалежно від того, що одна сторона визнає певні обставини, які наводяться іншою стороною, остання повинна надати відповідні докази.

Обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.

Загальновідомість обставин полягає в тому, що вони відомі широкому загалу, зокрема суду та особам, які беруть участь у справі. Загальновідомість того чи іншого факту є відносною і залежить від часу, що сплинув після події, поширеності інформації про подію в певній місцевості. Н.: події (засуха, землетрус, війна, повінь)

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

п. 10 Інформаційного листа від 13.08.2008 р. №01-8/482 неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і справі зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розгляду справи.

Інший орган – третейський суд, міжнародний комерційний арбітраж.

Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Преюдиціальність – обов’язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Такі факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в закону силу.

Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

п. 38 Інформаційного листа від 12.03.2009 р. № 01-08/163 ВГСУ на питання про те, чи є рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені адміністративним судом і мають значення для вирішення спору з господарської справи, зазначив таке. За змістом і направленістю положень ст. 35 ГПК рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, - з тих же підстав, що й рішення суду з цивільної справи. Відсутність безпосередньої вказівки з цього приводу в статті ГПК зумовлена виключно тією обставиною, що її формулювання належить до того періоду часу, коли адміністративного судочинства як такого ще не існувало.

Стаття 38. Витребування доказів

Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Причинами неможливості самостійного отримання доказу особою, яка бере участь у справі може бути відмова особи, в якої знаходиться доказ, надати цей доказ, законодавчо встановлена заборона передання певної інформації тощо. Така особа звертається з клопотанням про витребування доказу, повинна надати підтвердження того, що їй відмовлено в отриманні доказу, або відсутності відповіді на запит про отримання доказу.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Господарський суд може витребувати докази також до подання позову як запобіжний захід у порядку, встановленому статтями 43¹ - 43¹⁰ цього Кодексу.

Господарський суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.

Якщо не надає докази:

- якщо підприємство чи організація, яка припустилася порушення є стороною у справі п. 5. ст. 83 ГПК вирішити питання про стягнення з неї в доход бюджету штраф

- незалежно від участі зазначеного підприємства у справі

Відповідно до ч.4 ст. 90 ГПК, якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки кримінального правопорушення, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення прокурору або органу досудового розслідування.