6. Правове становище інших учасників господарського процесу.

( ст. 30-31 ГПКУ)

У господарському процесі відсутній такий вид учасників як свідки. Це зумовлено формалізацією діяльності суб’єктів господарювання, вимогами законодавства щодо документального оформлення господарських операцій.

В судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.

Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

Метою участі посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій, державних та інших органів є вирішення питань щодо обставин справи, дослідження наявних у справі доказів чи збирання нових доказів, інших питань, які виникають під час судового розгляду.

У ГПК не зазначено, яким документом суд викликає зазначених осіб. Слід виходити з того, що в разі необхідності суд повинен відкласти розгляд справи, а тому відповідно виносить ухвалу. У цій ухвалі повинно бути зазначено, з яких питань даватиме пояснення особа, що викликається, аби керівник підприємства, установи, організації мав можливість визначити персонально особу, обізнану в питаннях, що потребують пояснення.

Перелік прав наданих цим особам є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Постанова Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», від 23.03.2012 р. № 5 «Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов’язаних із захистом права інтелектуальної власності».

В судовому процесі може брати участь судовий експерт.

Експерт – це процесуальна особа , якій у порядку встановленому ГПКУ, доручається через проведення дослідження матеріальних об’єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, давати висновки з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються сфери його спеціальних знань, при цьому процесуальна функція експерту полягає у вирішенні проблем формування доказової бази за допомогою спеціальних знань.

Права, обов'язки та відповідальність судового експерта визначаються Кодексом та Законом України "Про судову експертизу".

Питання про призначення експертизи та про виклик до суду експертів може бути вирішено судом відповідно до ст. 65 ГПК при підготовці справи до розгляду в судовому засіданні, а також під час судового розгляду.

Стаття 10. Особи, які можуть бути судовими експертами (ЗУ «Про судову експертизу).

Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.

Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Судовому експерту забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки та пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.

Стаття 11. Особи, які не можуть бути судовими експертами.

Не може залучатися до виконання обов’язків судового експерта особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною, а також та, яка має не зняту або не погашену судимість, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення або дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення кваліфікації судового експерта.

Інші обставини, що забороняють участь особи як експерта в судочинстві, передбачаються процесуальним законодавством.

Стаття 13. Права судового експерта.

Незалежно від виду судочинства судовий експерт має право:

1. ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи, і подавати клопотання про надання додаткових матеріалів;

2. вказувати у висновку експерта на виявлені в ході проведення судової експертизи факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;

3. з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій і заявляти клопотання, що стосуються предмета судової експертизи;

4. подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта;

5. одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням;

6. проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законом.

Інші права судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.

Судовий експерт зобов'язаний за ухвалою господарського суду з'явитись на його виклик і дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань. Висновок робиться у письмовій формі.

Судовий експерт, оскільки це необхідно для дачі висновку, має право знайомитися з матеріалами справи, брати участь в огляді та дослідженні доказів, просити господарський суд про надання йому додаткових матеріалів.

Судовий експерт має право відмовитись від дачі висновку, якщо наданих йому матеріалів недостатньо або якщо він не має необхідних знань для виконання покладеного на нього обов'язку.

Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право заявити відвід судовому експерту, якщо він особисто, прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи, якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, а також з мотивів його некомпетентності.

ГПК не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть свідчити про заінтересованість експерта. До таких обставин може бути віднесено перебування експерта в особливих стосунках з особою, яка бере участь у справі (службова залежність експерта чи його близького родича тощо).

Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у випадку, коли про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Питання про відвід вирішується суддею, який виносить з цього приводу ухвалу. В ухвалі повинно бути зазначено мотиви заяви про відвід, про задоволення чи відмову в задоволенні відводу. У випадку задоволення відводу в ухвалі має бути зазначено, на якій підставі відвід задоволено, та про призначення іншого експерта.

Не можуть розглядатися як висновок експерта і бути підставою для відмови у призначенні експертизи висновки спеціалістів, навіть якщо вони надані на запит суду, адвоката, сторони.