2. Процесуальне положення судді господарського суду. Підстави і порядок відводу судді.

Суддя є учасником судового процесу, який діє від імені суду, а рішення виносить від імені держави.

Суддя є головним учасником, який розв’язує спір.

Процесуальне положення судді господарського суду врегульоване:

- Конституцією України;

- Законом України “Про судоустрій і статус суддів ”;

- ГПКУ.

Головні засади правового статусу судді визначено у ст. 127 КУ.

Стаття 127 Конституції України встановлює, що правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні.

Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Ці судді відправляють правосуддя лише у складі колегій суддів.

Додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня встановлюються законом.

Захист професійних інтересів суддів здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ЗУ правосуддя в Україні здійснюють професійні судді. Відповідно до ст. 51, суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.

Судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судів загальної юрисдикції чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.

Відповідно до ст. 4-6 ГПКУ:

Справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Перегляд в апеляційному порядку рішень місцевих господарських судів здійснюється апеляційними господарськими судами, колегією суддів у складі трьох суддів.

Перегляд у касаційному порядку рішень місцевих і апеляційних господарських судів здійснюється Вищим господарським судом України колегією суддів у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.

Перегляд судових рішень господарських судів Верховним Судом України здійснюється колегіально.

Суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретної справи визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

Права і обов’язки судді:

ГПКУ: Суддя може відкладати судове засідання та оголошувати в ньому перерву, продовжувати строк розгляду справи за клопотанням сторін, визнавати підставу пропуску встановленого законом процесуального строку поважною та відновлювати його, вирішувати питання про визнання явки представників обов’язковою та ін.

У суді апеляційної інстанції суддя не може змінювати склад сторін і третіх осіб у справі (крім правонаступництва), у суді касаційної інстанції – вчиняти будь-які дії, пов’язані з оцінкою доказів.

Права і обов’язки судді – ст. 54 ЗУ.

Суддя зобов'язаний:

1) своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;

2) дотримуватися правил суддівської етики;

3) виявляти повагу до учасників процесу;

4) додержуватися присяги судді;

5) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, в тому числі і таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;

6) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, встановлених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" та ін.

Господарсько-процесуальний кодекс передбачає обов'язки судді, серед яких: самовідвід судді. Про відведення може подати клопотання також і позивач, відповідач, прокурор, треті особи. Таке клопотання розглядається в нарадчій кімнаті судом в тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена.

Підстави відводу (самовідводу): родинні зв'язки з учасниками процесу; якщо був порушений порядок визначення суди для розгляду справи (ч.3 ст.2-1) по автоматизованій системі; сумніви в неупередженості; раніше брав участь в даній справі, в разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю.

ГПКУ не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді.

До таких обставин може бути віднесено перебування судді в особливих стосунках з особою, яка бере участь у справі. Під особливими стосунками може, наприклад, розумітися службова залежність (зокрема, в минулому) судді (чи його близького родича) від особи, яка бере участь у справі, або її представника, а також інша залежність судді від такої особи.

Раніше брав участь в даній справі, в разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю. У разі скасування апеляційною або касаційною інстанцією ухвал, які не стосуються суті спору, в тому числі про забезпечення позову, справу може бути передано на розгляд судді чи суддів, якими винесено відповідну ухвалу. При цьому не може вважатися підставою для відводу судді й скасування в апеляційному або в касаційному порядку ухвали про повернення позовної заяви без розгляду, оскільки в такому разі справа передається місцевому господарському суду не на новий розгляд, а для розгляду по суті. Так само не є новим розглядом справи і розгляд заяви про зміну способу та порядку виконання рішення або скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби. (п.4 роз’яснення президії ВГСУ від 18.09.97 р. №02-5/289).

ЩОДО ПРАВА ТРЕТІХ ОСІБ ЗАЯВИТИ ВІДВІД.

Відповідно до ч.3 ст. 20 ГПК відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь у судовому процесі. Водночас згідно з ч.3 ст. 26 ГПК треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються всіма правами позивача, а за приписами ч. 4 ст. 27 треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторін – за деякими винятками, причому право заявляти відвід судді до числа таких випадків не віднесено. З урахуванням наведеного всі треті особи зі справи вправі заявити відвід судді з підстав і в порядку, визначених ст. 20 ГПК.

3. Сторони в судовому процесі. Процесуальні права і обов'язки сторін. Участь у справі декількох позивачів і відповідачів (процесуальна співучасть). Заміна неналежного відповідача. Залучення до участі у справі іншого відповідача. Процесуальне правонаступництво.

Ст. 21, 22, 23,24 ГПКУ

Сторонами в судовому процесі (позивачами і відповідачами)можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПКУ.

Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Позивач (за О.Подцерковним) – це особа, яка передбачувано є суб’єктом спірного права або інтересу, що охороняється законом, і яка звертається до господарського суду за захистом, оскільки вважає, що її право порушено або необґрунтовано оспорюється відповідачем.

Звертатися до господарського суду можуть:

1. Особи, що звертаються з позовами за захистом власних порушених або оспорюваних прав та інтересів;

2. Державні органи і органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду з позовами за захистом державних інтересів та інтересів місцевого самоврядування у прямо передбачених законом випадках.

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідач (за О. Подцерковним) це особа, проти якої порушено справу, оскільки вона, за твердженням позивача, є порушником його прав, або необґрунтовано, на думку позивача, оспорює його права.

ГПКУ не містить переліку осіб, які є позивачами та відповідачами, а відсилає до ст. 1ГПКУ. Тобто, позивачами та відповідачами можуть бути:

1. Підприємства, установи та організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні);

2. Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності;

3. Державні та інші органи;

4. Фізичні особи, що не є суб’єктами підприємницької діяльності.

Ст. 22 ГПК визначає процесуальні права та обов’язки сторін.

Сторони користуються рівними процесуальними правами. Ця рівність полягає в тому, що вони мають однакові можливості використовувати процесуальні засоби свого захисту.

Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Процесуальна співучасть.

Позов може бути подано кількома позивачами чи до кількох відповідачів. Кожний з позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно.

Процесуальна співучасть може виникнути у випадках:

• Відповідно до ст.107 ЦК якщо правонаступником юридичної особи є кілька юридичних осіб і точно визначити правонаступника щодо конкретних обов’язків юридичної особи, що припинилася, неможливо, юридичні особи – правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами юридичної особи, що припинилася;

• Відповідно до ст. 140 ЦК учасники ТОВ, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов’язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників;

• Відповідно до ст. 1123 ЦК за договором комерційної концесії за вимогами, що пред’являються до користувача або виробника продукції (товарів) право володільця, право володілець відповідає солідарно з користувачем тощо.

Заміна сторони у господарському процесі.

Господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Суд може як залучати інших відповідачів, так і заміняти первісних, неналежних відповідачів на інших осіб (належних відповідачів) за згодою позивача.

Процесуальне правонаступництво.

Процесуальне правонаступництво – це перехід процесуальних прав і обов’язків сторони у справі до іншої особи у зв’язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Правонаступництво можливо на будь-якій стадії судового процесу.

У разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.