3. Проведіть аналіз наведених аргументацій.

1. Щоб зберегти гостроту зору на належному рівні, потрібні вітаміни, які добре засвоює печінка. Тому го­ворять, що очі — показник роботи цього органа.

2. Студентам під час сесії треба голодувати, оскільки під впливом голоду активізується відділ мозку, який відповідає за пам'ять.

3. Японія займає одне з перших місць у світовому списку за тривалістю життя. І цьому чимало сприя­ють національні кулінарні традиції. Зокрема, особ­ливістю японської кухні є маленькі порції, які запо­бігають переїданню. «Один суп і два овочі» — одне з головних правил харчування самураїв. Крім того, японська кухня містить багато морепродуктів і ово­чів. Кухарі використовують у своїх рецептах до 9 тис. різних видів риби, молюсків і тварин, які живуть у морях. Блюда японської кухні допомагають надов­го зберегти молодість та красу завдяки йоду, фосфо­ру, калію, фтору та іншим мікроелементам, які міс­тяться в морепродуктах.

4. Посміхайтеся та ви схуднете! Цей висновок був зроблений на підставі досліджень учених з Універси­тету Вандербілт, які підрахували, скільки калорій спа­лює людина, коли посміхається. За 10—15 хвилин по­вноцінного сміху людина втрачає понад 50 калорій. Стільки ж — коли дивиться веселу комедію або гуляє в парку 13 хвилин.

5. Багато людей підтримують думку, що мінеральна вода є найчистішою та лікувальною. Проте це не зав­жди так. Датські вчені вирішили перевірити це переко­нання та дослідили воду 68 різних марок з 16 країн сві­ту. Приблизно 40% зразків містили бактерії та гриби. Для здорової людини вони, в принципі, не страшні, а ось для хворих з послабленим імунітетом це може бути небезпечним.

О

5

3.6. Сімейні фірми (тобто компанії, власниками та топ-менеджерами яких є близькі родичі) швидше розвива­ються, швидше збільшують кількість робочих місць і демонструють великий рівень прибутку (середньоста-тистичний рівень прибутку сімейної компанії стано­вить 10%, звичайної — 8%). Про це свідчить вивчення ситуації в США за період 1992 — 2002 рр. На сьогодні 35% компаній, що входять до біржового індексу SP 500 і в число 500 найбільших фірм, за версі­єю журналу Fortuna — це сімейний бізнес. Таким чином, можна впевнено стверджувати, що сімей­ні фірми працюють успішніше, ніж звичайні компанії.

4. Проаналізуйте аргументацію, наявну в наведено­му тексті.

Конкуренція має потребу в рекламі

Реклама є невід'ємною умовою успішної конкуренції. З одного боку, вона містить у собі певну інформацію, а з іншого — слугує орієнтиром для споживачів. Було б помилкою спиратися лише на здатність спожи­вачів при виборі товару судити про нього лише за зов­нішнім виглядом.

Крім того, реклама не дає ринку застоюватися. Тільки за допомогою реклами новий виробник може отримати до­ступ на вже сформований ринок. Реклама сприяє конку­ренції, забезпечує доступ на ринок нових виробників, оживляючи та розширюючи сам ринок товарів і послуг. Конкуренція — це не просто економічна категорія, вона входить до складу головних людських потреб. Численні соціологічні дослідження показали, що найбільше задо­волення при досягненні успіху або певних цілей людина відчуває не за умов «свободи від гонитви за успіхом», а перемагаючи супротивника. Як не можна виключити конкуренцію з буденного життя людини без шкоди для його особистості, так не можна виключити конкуренцію і з економіки без шкоди для останньої. Конкуренція та реклама не можуть існувати одна без одної. Займаються рекламою і такі державні інститути та організації, як політичні партії, профспілки, релігій­ні об'єднання, армія і навіть сама держава.

Без реклами не можуть обійтися й різні економічні си­стеми, зокрема тоді, коли вони вже подолали етап за­доволення примітивних життєвих потреб, тобто тоді, коли з'являються товари і послуги понад «життєво не­обхідний» рівень.

Врешті решт це мета будь-якої економіки, будь-якого народного господарства [Шенерт В. Грядущая рекла­ма. — М., 1999. — С. 12—13].

-0

О

Література

Аристотель. Топика. — Соч.: В 4-х т. — Т. 2. — М., 1978. — С. 533—593.

Важнейшие концепции теории аргументации. — СПб, 2006. Герасимова И. А. Практический курс по аргументации. —

М., 2003.

Еемерен Ф. X. ван, Гроотендорст Р., Хенкенмас Ф. С. Ар­гументация: анализ, проверка, представление. Учебное по­собие. — СПб, 2002.

Еемерен Ф. X. ван, Гроотендорст Р. Речевые акты в аргу-

ментативных дискуссиях. — СПб, 1994.

Ивин А. А. Основы теории аргументации. — М., 1997.

Мысль и искусство аргументации. — М., 2003.

Поварнин С. И. Спор. О теории и практике спора. — СПб, 1996.

Рузавин Г.И. Логика и аргументация. — М., 1997.

Хоменко I. В. Логіка. — К., 2004.

Хоменко I. В. Логіка. — К., 2007.

Хоменко I. В. Еристика: мистецтво племіки. — К., 2001. Barth E. M., Krabbe E. C. From Axiom to Dialog. — Berlin: Walter de Gruyter, 1982.

Freeley A. J.Agumentation and Debate: Critical Thinking for Reasoned Decisinion Making. — Belmont, CA: Wadswoth, 1993. Govier T. A. Practical Study of Argument. — Belmont, CA:

Wadswoth, 2006.

Hamblin C. L. Fallacies. — London: Methuen. Photographic

reprint Newport News, VA: Vale Press, 1970.

Johnson R. H., Blair J. A. Logical Self-Defence. — United

States Edition. New Jork: McGraw Hill Ryerson, 1993.

Rescher N. Dialectics. A Controversy-Oriented Approach to the

Theory of Knowledge. — Albany: SUNY, 1977.

Toulmin S. E. The Uses of Argument. — Cambridge University

Press, 1958/1998.

ФОРМА АРГУМЕНТАЦІЇ

3.1. Поняття про форму аргументації

З точки зору логіки аргументацію розглядають як пев­не міркування.

Міркування — це розумовий процес, у результаті якого на підставі наявних знань отримують нове знання.

До складу міркування входять засновки та висновок.

Засновки — це висловлювання, в яких міститься вихідне, відоме знання.

Висновок — це висловлювання, в якому міститься нове знання і яке отримують логічним шляхом із засновків.

В еристиці поняття «засновки» зіставляють з поняттям «аргументи», а поняття «висновок» — з поняттям «точ­ка зору».

Форму аргументації розглядають як логічну форму мі­ркування.

II

Логічна форма міркування — це спосіб зв'язку ви­словлювань у структурі міркування.

Таким чином, форма аргументації — це логічна фор­ма міркування, на якому вона ґрунтується.

У логіці розрізняють дедуктивні та правдоподібні мір­кування. У зв'язку з цим форма аргументації може від-

повідати або формам дедуктивних міркувань, або фор­мам правдоподібних міркувань.

Критерієм оцінювання міркування у формальній логіці ви­ступає його правильність. Таким чином, логічну форму ар­гументації виділяють з метою оцінювання її правильності.

3.2. Поняття про дедуктивне міркування. Дедуктивна аргументація

Дедуктивне міркування — це міркування, яке спи­рається на логічний закон і в якому з істинних за­сновків отримують істинний висновок.

Як правило, в засновках дедуктивних міркувань міс­титься загальне знання, а у висновку — окреме знання.

У всіх випадках, коли треба розглянути якесь явище на підставі вже відомого знання, загального правила і ви­вести щодо явища необхідний висновок, ми розмірко­вуємо на підставі дедукції. Таким чином, дедуктивні міркування дають змогу із знання, яке ми вже маємо, отримати нові істини на підставі чистого міркування, без звертання до здорового глузду, досвіду, інтуїції.

Дедукція дає повну гарантію успіху при обґрунтуванні істинності твердження, на якому ґрунтується точка зо­ру. Якщо ви вирішили будувати аргументацію за однією зі схем дедуктивних міркувань, і ваш співрозмовник по­годився з істинністю аргументів, які ви застосовуєте в аргументації, то він ніяк не зможе відмовитися від того факту, що ви обґрунтували істинність своєї точки зору. Не випадково дедуктивні міркування ще називають не­обхідними, або примусовими, міркуваннями.

Дедуктивна аргументація — це аргументація, в якій точку зору обґрунтовують або критикують, засто­совуючи форми дедуктивних міркувань.

-О О

Характерною ознакою дедуктивної аргументації є те, що обґрунтування або критика точки зору за допомо­гою дедукції на підставі аргументів, істинність яких не викликає сумнівів у опонента, надає точці зору такого самого статусу істинності.

Дедуктивна аргументація є універсальною. її можна застосовувати при обговоренні різноманітних проблем у будь-якій аудиторії. Однак при цьому треба пам'я­тати вислів Аристотеля: «Не слід вимагати від орато­ра наукових доведень, так само як від математика не слід вимагати емоційного переконання».

Хоча дедуктивна аргументація є досить сильним засобом переконання, однак застосовувати її слід цілеспрямовано. Спроба побудувати таку аргументацію в тій галузі або для такої аудиторії, де вона не придатна, може привести лише до ілюзії переконання. Супротивник без великих зусиль розкритикує подібне обґрунтування.

3.3. Форми дедуктивних міркувань

Розглянемо найтиповіші форми дедуктивних мірку­вань, які найчастіше люди застосовують, коли намага­ються щось обґрунтувати або розкритикувати.