Pro et contra 1 Природничі методи в дослідженні політичних процесів

А. Не треба розширювати застосування природничих методів дослідження політики та міжнародних відно­син. По-перше, застосування природничих засобів принципово неможливо, оскільки достовірність та якість даних утруднює їхні кількісні оцінки. Стикаю­чись із такими проблемами, дослідники не рідко дохо­дять таких способів набору інформації, які спираються на просте спостереження. Наприклад, на піку «холод­ної війни» деякі західні автори почали рахувати трива­лість оплесків, якими супроводжувався виступ кожно­го члена Політбюро ЦК КПРС.

По-друге, політичний прогноз, сформульований за до­помогою математичних засобів, який претендує на ви­черпну точність, часто є предметом корпоративних спе­куляцій. Це положення, як правило, обґрунтовують по­силаннями на те, що прогнози в царині розробки нових видів озброєння постійно «підстьобують» створення все більш технологічних засобів ведення війни. Проте полі­тичне дослідження як таке навряд чи може матеріалізу­вати суспільні виклики. Але небезпечність спекулятив­ного використання прогнозних припущень тим вища, чим твердіші детерміновані їхні висновки.

Крім того, застосування «вимірюваної» політики підриває моральні цінності, оскільки вирахувані показники людсь­ких очікувань, ступені їхньої реалізації або краху призво­дять до розмивання етичного складника політичного ана­лізу. Проте при всій серйозності постановки такого пи­тання очевидно, що вирішення проблеми полягає не в тому — «рахувати» чи «не рахувати», а в тому, які рішен­ня будуть прийняті на підставі технічних розрахунків.

Б. Враховуючи наведені вище критичні зауваження та і небезпеку «комп'ютерного фундаменталізму», про який усе частіше йдеться під час обговорення сучасних суспільних процесів, треба вказати на головні причини, які виправдовують застосування кількісних підходів для вивчення політичних явищ. Так, у випадку виклю­чної опори на логіко-інтуїтивний аналіз ми можемо недооцінити значущості багатьох факторів, які фор­мують реальну поведінку акторів. Крім того, якщо по­боювання труднощів приводять до відмови від кванти-фікації важливих у пізнавальному плану гіпотез, то науковий прогрес серйозно постраждає. [За К. П. Боришполец «Методы политичеких исследо­ваний. — М., 2005. — С. 151—152].

PRO ET CONTRA 2 Лазерна корекція зору: за і проти

А. Безумовно, лазерна корекція зору — дуже складна операція. Саме тому перед її проведенням пацієнти проходять обстеження, оскільки існують певні ризики, а, отже, і застереження. На консультації перед корекці­єю лікар попросить вас згадати усі ваші хронічні за­хворювання, які ліки приймаєте зараз і приймали в не­далекому минулому. Якщо це потрібно, то вам призна­чать додаткові аналізи та обстеження, після яких лікар вирішить, коли вам краще за все корегувати зір. Ком­плексне лікування та індивідуальний підхід до кожно­го пацієнта зводять до мінімуму можливі ризики.

Перед операцією лікар ще раз проведе огляд пацієнта. Сучасні методи діагностики дозволяють не тільки в де­талях вивчити топографію сітківки, а й спрогнозувати, як буде бачити око через 5,10,15 років.

Лазерна корекція зору не тільки нормалізує зір, а й до­помагає позбавитися незручностей, пов'язаних з оку­лярами та лінзами. Існує і соціальний аспект. Деякі професії виключають ношення окулярів або лінз. Погір­шення зору не означає, що треба відмовитися від робо­ти. У цьому випадку корекція стає справжнім спасін­ням. Вже через декілька годин після проведення коре­кції пацієнти відчувають відновлення зору.

Б. Лазерна корекція зору — новий маловивчений метод. Він з'явився нещодавно, а, отже, відсутні дослідження віддалених результатів операції, які підтверджують її повну небезпечність. Оскільки для того щоб зробити ос­таточний висновок, треба спостерігати за пацієнтами, які перенесли корекцію, впродовж всього їхнього життя. А з моменту першої корекції не пройшло ще й 20 років! Отже, ми не можемо спрогнозувати, як поведе себе про­опероване око через 25—40 років. Лазерну корекцію роблять молодим людям від 20 років, у яких усе ще по­переду. З роками відбувається природна еволюція тка­нин ока. І як пройде цей процес за наявності на ткани­нах рубчика, ще невідомо. Тому молоді пацієнти не можуть бути на 100% упевненими в безпеці корекції.

Лазерна корекція зору не має ніякого відношення до ліку­вання. Оскільки в процесі «випаровування» око не стає здоровим — просто змінюється його форма. Я наполягаю, що корекція зору — це дуже серйозна операція Незважа­ючи на те, що вона триває всього 15—20 хвилин, вона все ж потребує стаціонарного спостереження пацієнтів хоча б впродовж доби. Сучасні ж клініки часто не обладнані ста­ціонарами та операційними для надання першої допомоги. Покладаючись на «суперсучасність» методик лікування, лікарі відпускають прооперованих пацієнтів додому бук­вально через пару годин після корекції. Але ж ніхто не може передбачити, як поведе себе око після втручання ла­зеру. Зокрема, є данні, які стверджують, що пацієнтам піс­ля лазерної корекції небезпечно водити автомобіль у ніч­ний час: у них перед очима можуть з'явитися білі плями». [За матеріалами журналу «Твоє здоров'я», №8, серпень

2006. — С. 31].