
- •Стратегічне управління підприємством
- •2.Системний підхід у стратегічному управлінні.
- •3.Визначення «стратегії» за Мінцбергом, Ансоффом, Томпсоном, Стрінклендом.
- •4.Місія, генеральна мета підприємства.
- •6.Підходи до розробки «стратегії за г.Мінцбергом («планова», «підприємницька», «навчання на досвіді»).
- •7.Стратегічне планування.
- •9.Прямі та зворотні зв'язки в системі стратегічного управління.
- •12. Аналіз стратегічних змін внутрішнього середовища організації
- •14.Класифікаційні прикмети стратегічних змін
- •15. Стратегічна сегментація: стратегічні зони господарювання(сзг)
- •16.Узагальнена схема стратегічного вибору організації
- •18.Ринкова конкуренція та ринкові стратегії організації - лідера ринку
- •19. Ринкова конкуренція та ринкові стратегії організації з сильною конкурентною позицією
- •20. Стратегія фірм-патієнтів
- •1. Різновидність патієнтів
- •2.Еволюційний шлях патієнтів
- •23. Показники рівня конкурентоспроможності
- •24.Конкурентний потенціал фірми
3.Визначення «стратегії» за Мінцбергом, Ансоффом, Томпсоном, Стрінклендом.
Мінцберг пропонує нові визначення планування і стратегії та в нестандартний спосіб розглядає різні моделі стратегічного планування й причини, через які ці моделі виявилися недієвими. Аналізуючи так звані "підводні камені" планування, Мінцберг демонструє, як цей процес сам собою може зруйнувати інтерес працівників до праці, звузити бачення компанії, знеохотити до змін та сприяти розвитку інтриг усередині компанії. Описує три основні припущення цього процесу, котрі виявилися хибними: що різкі зміни можна передбачити, що розробники стратегії можуть працювати окремо від поточної діяльності організації, що власне процес вироблення стратегії можна формалізувати. Значну увагу Мінцберг присвячує описові нової ролі планування, планів і планувальників, але не в процесі вироблення стратегій, а довокола нього, як підпори, що забезпечує необхідні ресурси та часом визначає результати, а також заохочує до стратегічного мислення взагалі.
Стратегії дій за матрицею Ансоффа А)Стратегія проникнення на ринок (існуючий товар - існуючий ринок) Природна стратегія для більшості компаній, що прагнуть збільшити частку існуючих товарів на відповідному ринку. Розширення проникнення на ринок - це найочевидніша стратегія, її звичайне практичне вираження - прагнення збільшити продажі. Основними інструментами можуть бути: підвищення якості товарів, підвищення ефективності бізнес-процесів, залучення нових клієнтів за рахунок реклами. Джерелами зростання продажів також можуть бути: збільшення частоти використання товару (наприклад, за рахунок програм лояльності), збільшення кількості використання товару. Б)Стратегія розвитку ринку (існуючий товар - новий ринок) Дана стратегія означає адаптацію та виведення існуючих товарів на нові ринки. Для успішного здійснення стратегії необхідно підтвердити наявність на новому ринку потенційних споживачів існуючих продуктів. Варіанти включають географічну експансію, використання нових каналів дистрибуції, пошуку нових груп споживачів, які поки не є покупцями товару. В)Стратегія розвитку товару (новий товар - існуючий ринок) Пропозиція на існуючому ринку нових товарів - стратегія розвитку товару. У рамках цієї стратегії можливе виведення на ринок принципово нових продуктів, удосконалення старих, розширення лінійки товарів (різноманітність). Така стратегія типова для високотехнологічних компаній (електроніка, автомобілебудування). Г)Стратегія диверсифікації (новий продукт - новий ринок) Висновок товару принципово нового типу на новий для компанії ринок. Найбільша витратна і ризикована стратегія. Використовується при вичерпанні можливостей зростання на існуючих ринках, зміну кон'юнктури ринку, при догляді компанії з існуючого ринку, вигідних можливостей і високою потенційною вигоді захоплення нового ринку. Ситуаційна модель розробки стратегії підприємства Джона Томпсона - це модель, що фіксує взаємозв'язок невизначеності (стабільності та передбачуваності) ситуації і логіки розробки стратегії. Зазначена модель характеризує ситуацію зростання невизначеності й передбачає два аспекти: 1. усвідомлення сформованості цілей та пріоритетів підприємства; 2. наявність способу реалізації цілей. Томпсон пропонує розглядати формування стратегії підприємства залежно від ступеня невизначеності умов його життєдіяльності й виділяє чотири теоретично можливі стратегії, кожна з яких адекватна своєму рівню невизначеності:
1)розрахункова стратегія; 2) стратегія роздумів; 3) стратегія компромісів; 4) стратегія натхнення.