2. Економічні і соціальні наслідки інфляції

Маючи успіхи у боротьбі з інфляцією, повинні пам’ятати, що це не самоціль. Інфляція – це наслідок негативних процесів в економіці, особливо надмірної кількості грошей до їх товарного забезпечення Отже, кількість грошей може бути великою або малою лише відносно кількості товарів. Ця відносність і проявляється у зростанні цін. Тому ліквідувати інфляційні фактори і українській економіці лише методами обмеження попиту споживчого ринку і кредитних ресурсів неможливо. Адже за умов подальшого зниження пропозиції “інфляційний розрив залишиться”.

Інфляція, а особливо галопуюча та гіперінфляція, негативно позначаються на всіх аспектах життя країни. Основними соціально-економічними наслідками інфляції є перерозподіл майна і доходів між різними групами населення, падіння рівня життя народу та зниження ефективності функціонування національної економіки.

Перерозподільні впливи інфляції залежать передовсім від того якою вона є – передбаченою чи непередбаченою, збалансованою чи незбалансованою – та який ії рівень – помірний, галопуючий або ж це гіперінфляція. За передбаченої інфляції отримувачі доходів можуть ужити заходів, щоб перешкодити або зменшити негативні наслідки інфляції, які неминуче відіб’ються на їхніх реальних доходах.

Однак у реальній дійсності переважають різні види непередбаченої незбалансованої інфляції. Непередбачена інфляція перерозподілу. Доходи від тих, хто отримує фіксовані номінальні доходи (пенсії, допомогу з безробіття, службові оклади тощо ), до інших груп населення. Уряд може згладжувати несприятливі впливи інфляції на фіксовані доходи, запроваджуючи індексацію таких доходів. Під індексацією розуміють підвищення рівня номінальної заробітної плати та інших виплат населенню відповідно до рівня інфляції [6, c. 20].

Інфляція, викликана підвищенням зарплати, є різновидом інфляції, зумовленої зростанням витрат. За певних обставин джерелом інфляції можуть стати профспілки. Це пояснюється тим, що вони якоюсь мірою здійснюють контроль над номінальною зарплатою шляхом колективних договорів. Припустимо, що великі профспілки вимагають і домагаються великого підвищення зарплати, тоді цим підвищенням вони встановлять новий стандарт зарплати робітників, що не є членами профспілки. Якщо підвищення зарплати в масштабі всієї країни не урівноважується якимись протидіючими чинниками, такими, як збільшення обсягу продукції, що випускається за одну годину, то збільшаться витрати на одиницю продукції. Виробники дадуть відповідь на це скорочуванням виробництва товарів і послуг, що викидаються на ринок. При незмінному попиті це зменшення пропозиції приведе до підвищення рівня цін. Цей тип інфляції називається інфляцією, викликаною підвищенням заробітної плати.

Інфляція, викликана порушенням механізму пропозиції. Вона є наслідком збільшення витрат виробництва, а отже і цін, що пов’язане з раптовим, непередбаченим збільшенням вартості сировини чи витрат на енергію [16, 175].

Інфляція - це грошове явище, але вона не обмежується знецінюванням грошей. Вона проникає у всі сфери економічного життя і починає руйнувати ці сфери. Від неї страждає держава, виробництво, фінансовий ринок, але більше за все страждають люди. Під час інфляції має місце:

• Знецінювання грошей по відношенню до золота.

• Знецінювання грошей по відношенню до товару.

• Знецінювання грошей по відношенню до іноземної валюти.

Сам факт інфляції - це зниження покупної спроможності грошової одиниці, тобто зменшення кількості товарів і послуг, що можна придбати за цю грошову одиницю, - не обов’язково призводить до зниження особового реального прибутку чи рівня життя. Інфляція знижує покупну спроможності грошової одиниці, проте ваш реальний прибуток чи рівень життя знизиться тільки в отому випадку, якщо номiнальний прибуток буде відставати від інфляції.

Інфляція також погіршить положення землевласників, що отримують фіксовану ренту, тому що з плином часу вони одержуватимуть грошові одиниці, які матимуть меншу вартість. Меншою мірою жертвами інфляції опиняться деякі «білі комірці», частина службовців державного сектору, прибуток яких визначаються фіксованою тарифною сіткою, а також ті що живуть на фіксований прибуток по соціальному забезпеченню та інші трансфертні прибутки сім’ї .

З іншого боку, від інфляції страждають і деякі наймані робітники. Ті, хто працює в нерентабельних галузях промисловості і позбавлені підтримки сильних, бойових профспілок, спромагаються опинитися в такій ситуації, коли зростання рівня цін випередить зростання їх грошового прибутку [6, c. 23].

Інфляція може також розчарувати власників заощаджень. Зі зростанням цін реальна вартість чи покупна спроможність заощаджень, відкладених на чорний день, зменшується. Під час інфляції зменшується реальна вартість термінових вкладів в банці страхових полiсів, щорічної ренти і інших паперових активів з фіксованою вартістю, яких колись вистачало, щоб упоратись з важкими непередбаченими обставинами чи забезпечити спокійний вихід на пенсію. Найменших збитків від інфляції зазнають ті, хто вкладає заощадження у нерухоме майно, а також у золото , дорогоцінності тощо.

Виграш від інфляції можуть одержати керуючі фірм, інші одержувачі прибутку. Якщо ціни на готову продукцію фірм зростатимуть вищим темпом, ніж витрати, тобто їхні прибутки збільшуватимуться. Інфляція перерозподіляє доходи між боржниками та кредиторами. Зокрема непередбачена інфляція приносить вигоду позичальникам коштом кредиторів. Річ у тім , що позичальники повертають борги знеціненими грішми. Уряд, який нагромадив значний державний борг, також виграє від інфляції. Інфляція дає йому можливість оплачувати державні борги грошима, які мають меншу купівельну спроможність, ніж узяті в позику. Водночас зі зростанням у періоди інфляції номінального національного доходу зростають і податкові надходження , що дає змогу уряду усувати дефіцити державного бюджету. Отже, інфляція, яка є своєрідним неявним податком, полегшує урядові реальний тягар державного боргу [16, c. 178].

Отже, з першого розділу можна сказати, що інфляція - процес знецінення грошей унаслідок надмірної емісії та переповнення каналів обігу грошовою масою. Інфляція призводить до стихійного перерозподілу доходів та багатства між соціальними групами населення, зниження матеріального стимулювання праці, до спаду виробництва, скорочення інвестицій, гальмування науково-технічного прогресу, послаблення зовнішньоекономічних позицій країни, зменшення конкурентних можливостей на світовому ринку.

Інфляція негативно впливає на якість активів. Вона принципово змінює розподіл доходів і майна. Ті, хто має тверді заробітки, відчувають зменшення їхньої купівельної спроможності. Ті, хто має заощадження, також відчувають вплив інфляції - їхні заощадження постійно знецінюються.

Інфляція «роз’їдає» реальну вартість активів, бо знецінюються не тільки гроші, а й цінні папери, страхові поліси, депозити тощо. За інфляції відбувається перерозподіл доходів між кредиторами і дебіторами. Програють кредитори, а виграють позичальники (дебітори) передовсім держава, оскільки інфляція значно зменшує реальну величину державного боргу. Усе це дестабілізує суспільство, знижуючи реальні доходи широких верств населення. Інфляція також звужує внутрішній ринок, спотворює структуру попиту, посилює спекуляцію, породжує «тіньовий бізнес».

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ГРОШОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ

2.1. Аналітична оцінка показників інфляції

Базова інфляція в Україні у жовтні 2013 року знаходилася на низькому рівні (0.1%), що стримувало розвиток інфляційних процесів у країні. Низькі темпи зростання базового ІСЦ у звітному місяці були обумовлені як ефектом від здешевлення сирих продуктів харчування, так і зниженням інфляційного тиску в країнах - основних торговельних партнерах України, що зменшило імпортовану інфляцію. У річному обчисленні базовий ІСЦ продовжив своє зниження і становив у жовтні 1.1%(Додаток А) [19].

Економічна активність у жовтні 2013 року підтримувалася високим внутрішнім споживчим попитом. Зростання реальної заробітної плати населення високими темпами(на 14.8% у січні - жовтні 2013 року до відповідного періоду минулого року) мало позитивний вплив на зростання обсягів роздрібної торгівлі, оборот якої у січні - жовтні 2013 року збільшився на 15.7% порівняно з відповідним періодом попереднього року.

Найкращі показники серед видів промислової діяльності у жовтні демонстрували галузі, орієнтовані на забезпечення внутрішнього ринку. Покращилася динаміка целюлозно - паперового виробництва; видавничої діяльності, де було зафіксоване зростання обсягів виробництва на 12.4% у річному обчисленні. Сезонне підвищення попиту аграріїв на мінеральні добрива визначило збільшення у жовтні 2013 року обсягів виробництва хімічної промисловості на 7.4% порівняно з відповідним місяцем минулого року. Крім того, нарощення обсягів виробництва у річному обчисленні відбувалося у харчовій промисловості (на 2.2%), обробленні деревини (на 1.6%) та легкій промисловості (на 1.4%). Водночас галузі вітчизняної економіки, орієнтовані на експорт продукції, знизили обсяги виробництва у жовтні - у металургії на 9.4%, а у машинобудуванні на 10.0%. Це зумовило зменшення загального обсягу промислового виробництва на 4.2% у річному обчисленні.

Висока база порівняння минулого року мала негативний вплив на показники будівництва та сільського господарства. На фоні рекордного врожаю зернових в 2012році, обсяги сільськогосподарського виробництва у січні - жовтні 2013 року знизилися на 5.1% порівняно з відповідним періодом минулого року. На ринку праці спостерігалося подальше зниження чисельності безробітних, а рівень зареєстрованого безробіття у жовтні був найнижчим у поточному році (1.4%). Водночас спостерігалося скорочення заборгованості з виплати зарплати до 896.9 млн. грн., що на 3.3% менше, ніж в попередньому місяці та на 23.0% менше, ніж на 1 листопада 2012 року (Додаток А) [19].

На стан інфляціїї також впливають індекси споживчих цін, індекс цін виробників промислової продукції та безробіття (табл. 2.1.1)(Додаток Б).

\

Таблиця 2.1.1.

Індекс споживчих цін, індекс цін виробників промислової продукції, безробіття [18].

Період	Індекс споживчих цін, %		Індекс цін виробників промислової продукції, %			Зайняте населення, тис. осіб			Чисельність громадян, зареєстрованих як безробітні, тис. осіб		Рівень безробіття (на кінець періоду) %
	до попереднього місяця	до грудня попереднього року	до попереднього місяця	до грудня попереднього року	у віці 15-70 років - усього		у тому числі: працездатного віку (15-54, 15-59)
1	2	3	4	5	6		7	8		9
2008		122,3		123.0	20 972		19 252	845		3,0
2009		112,3		114.3	20 192		18 365	532		1,9
2010		109,1		118.7	20 266		18 437	545		2,0
2011		104,6		114.2	20 324		18 516	483		1,8
2012		99,8		100.3	20 354		18 737	507		1,8
2013	100,5	100,5	100,7	101,7	20404		18902	488		1,8
2014
Січень	100,2	100,2	100,5	100,5				525		1,9
Лютий	100,6	100,8	99,8	100,3				536		1,9
березень	102,2	103,0	102,7	103,0				513		1,8

З даної таблиці можна зробити висновок, що найвищий індекс споживчих цін, індекс цін виробників промислової продукції та безробіття був у 2008 році і поступово знижувався до 2012 року, потім в 2013 році збільшився і збільшується до сьогодення.

Грошові агрегати - зобов’язання депозитних корпорацій перед іншими секторами економіки, крім сектору загального державного управління та інших депозитних корпорацій. Складовими грошових агрегатів є фінансові активи у формі готівкових коштів у національній валюті, переказних депозитів, інших депозитів, коштів за цінними паперами, крім акцій, що емітовані депозитними корпораціями та належать на правах власності іншим фінансовим корпораціям, нефінансовим корпораціям, домашнім господарствам та некомерційним організаціям, що обслуговують домашнім господарства. Залежно від зниження ступеня ліквідності фінансові активи групують у різні грошові агрегати М0, М1, М2 та М3.

Грошовий агрегат М0 включає готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями.

Грошовий агрегат М1 - грошовий агрегат М0 та переказні депозити в національній валюті.

Грошовий агрегат М2 - грошовий агрегат М1 і переказні депозити в іноземній валюті та інші депозити.

Грошовий агрегат М3 (грошова маса) - грошовий агрегат М2 та цінні папери, крім акцій (табл. 2.1.2).

Таблиця 2.1.2

Грошові агрегати у 2013 році [19].

Показники	Вересень			Жовтень
	Залишки на кінець періоду млрд.грн		Зміни в річному обчисленні %	Залишки на кінець періоду млрд.грн	Зміни в річному обчисленні %
М3	731,7	10,5		729,7	9,5
Готівкові кошти поза депозитними корпораціями (М0)	199,8	5,2		195,0	3,5
Переказні депозити в нац. валюті	121,3	5,7		117,8	1,6
М1	321,1	5,4		312,8	2,8
Переказні депозити в іноземній валюті	49,1	-10,6		50,5	-12,0
Інші депозити	358,9	19,9		363,5	20,7
М2	729,1	10,7		726,8	9,6
Цінні папери, крім акцій	2,6	-22,8		2,8	-16,5

Залишки за грошовим агрегатом М3 на кінець жовтня 2013 року становили 729.7 млрд. грн. За місяць грошова маса зменшилася на 2.1 млрд. грн., або на 0.3 % (у вересні спостерігалось її зростання на 0.9%,). Така динаміка грошового агрегату М3 була обумовлена в основному скороченням готівкових коштів в обігу поза депозитними корпораціями. Сезонно скоригований грошовий агрегат М3 зріс за місяць на 0.5%. У річному обчисленні темпи приросту грошової маси уповільнилися до 9.5% порівняно з 10.5% у вересні 2013 року.

У жовтні прискорилося скорочення готівкових коштів в обігу поза депозитними корпораціями (М0). За місяць залишки за ними зменшилися на 2.4% (у вересні - на 0.5%), або на 4.8 млрд. грн. - до 195.0 млрд. грн. Сезонно скоригований грошовий агрегат М0 за жовтень скоротився на 1.0%. У загальному обсязі грошової маси частка грошового агрегату М0 скоротилася за місяць на 0.6 процентного пункту - до 26.7%. У річному обчисленні темпи приросту готівки поза банками у жовтні становили 3.5% порівняно з 5.2% у вересні (Додаток В).

Зменшення грошового агрегату М1 за жовтень поточного року на 2.6%, або на 8.3 млрд. грн., відбулося як за рахунок зміни грошового агрегату М0, так і через скорочення на відміну від попереднього місяця, переказних депозитів у національній валюті на 2.9%, або на 3.5 млрд. грн. У річному обчисленні темпи приросту зазначеного агрегату уповільнилися до 2.8% порівняно з 5.4% у вересні 2013 року.

Грошовий агрегат М2 зменшився за жовтень на 0.3% порівняно зі зростанням на 0.9% у попередньому місяці. Його динаміка переважно була зумовлена скороченням грошового агрегату М1. Залишки за переказнимидепозитами в іноземній валюті та іншими коштами на депозитних рахунках резидентів збільшилися за жовтень на 2.9 та 1.3% відповідно. У річному обчисленні темпи приросту коштів за грошовим агрегатом М1 уповільнилися до 9.6% порівняно з 10.7% у вересні.