
БІЛЕТ № 1
Лабораторна «Дослідження коливань тіла, підвішеного на нитці».
робота
Мета роботи: дослідити, від яких величин залежить період коливань нитяного маятника.
Обладнання:
штатив
із муфтою та кільцем, нитка або ліска,
кулька,
секундомір, лінійка,
2
тягарці
по 0,1
кг.
Хід роботи
1. Закріпіть у штативі за допомогою муфти кільце й підвісьте до нього на
нитці завдовжки 1 м тягарець.
Відхилить тягарець на 10-15 см від положення рівноваги, відпустіть його й вимірте час, протягом якого маятник здійснює 20 повних коливань. Обчисліть період коливань маятника.
Повторіть дослід, підвісивши до нитки два тягарці.
За даними дослідів заповніть таблицю.
№ ДОСЛІДУ |
Маса вантажу ш, кг |
Кількість коливань |
Проміжок час t, с |
Період коливань |
1 |
0,1 |
20 |
|
|
2 |
0,2 |
20 |
|
|
На підставі проведених дослідів зробіть висновок про характер залежності періоду коливань нитяного маятника від маси вантажу,
Підвісьте кульку на нитці завдовжки 10 см, відхиліть на декілька сантиметрів від положення рівноваги й відпустіть. Вимірте час, протягом якого маятник здійснює 10 повних коливань.
Обчисліть період коливань маятника.
Повторіть дослід, збільшивши довжину нитки в 4 рази і в 9 разів (тобто з довжиною нитки 40 см і 90 см)..
За даними дослідів заповніть таблицю.
№ досліду |
Довжина нитці, см |
Кількість коливань |
Проміжок час t, с |
Період коливань |
1 |
10 |
10 |
|
|
2 |
40 |
10 |
|
|
3 |
90 |
10 |
|
|
9 На підставі проведених дослідів зробіть якісний висновок про характер
залежності періоду коливань нитяного маятника від довжини нитки.
БІЛЕТ № 2
Лабораторна
робота
Мета роботи:
«Дослідження коливань тіла, підвішеного на нитці».
дослідити, від яких величин залежить період коливань нитяного маятника.
Обладнання:
штатив
із муфтою та кільцем, нитка або ліска,
-кулька,
секундомір,
лінійка, 2 тягарці по 0,1 кг. Хід роботи
1. Закріпіть у штативі за допомогою муфти кільце й підвісьте до нього на нитці завдовжки 1 м тягарець.
2. Відхилить тягарець на 10-15 см від положення рівноваги, відпустіть його й вимірте час, протягом якого маятник здійснює 20 повних коливань. Обчисліть період коливань маятника.
3. Повторіть дослід, підвісивши до нитки два тягарці.
4. За даними дослідів заповніть таблицю.
№ досліду |
Маса вантажу ПІ, КГ |
Кількість коливань |
Проміжок часу t, с |
Період коливань |
1 |
0,1 |
20 |
|
|
2 |
0,2 |
20 |
|
|
На підставі проведених дослідів зробіть висновок про характер залежності періоду коливань нитяного маятника від маси вантажу.
Підвісьте кульку на нитці завдовжки 10 см, відхиліть на декілька сантиметрів від положення рівноваги й відпустіть. Вимірте час, протягом якого маятник здійснює 10 повних коливань.
Обчисліть період коливань маятника.
Повторіть дослід, збільшивши довжину нитки в 4 рази і в 9 разів (тобто з довжиною нитки 40 см І 90 см)..
За даними дослідів заповніть таблицю.
№ досліду |
Довжина нитці, см |
Кількість коливань |
Проміжок час t, с |
Період коливань |
1 |
10 |
10 |
|
|
2 |
40 |
10 |
|
|
3 |
90 |
10 |
|
|
9 На підставі проведених дослідів зробіть якісний висновок про характер
залежності періоду коливань нитяного маятника від довжини нитки.
Білет № 3.
Лабораторна робота.
Визначення показника заломлення скла
Мета: визначити показник заломлення скла на основі закону заломлення світла.
Обладнання: плоскопаралельна скляна пластинка, чотири голки, міліметровий папір, циркуль, лінійка.
Хід роботи.
Для вимірювання показника заломлення скла необхідно виділити вузький світловий пучок, вісь якого є світловим променем, і поставити на його * шляху скляну плоскопаралельну пластинку. Напрям променів, що падає і заломлюється, визначають за допомогою тонких голок, розташовуючи їх на шляхах світлових променів.
Покладіть на аркуш картону міліметровий папір, а зверху на міліметровий папір покладіть плоскопаралельну пластинку так, щоб її верхня грань збігалась з горизонтальною лінією міліметрового паперу. Окресліть на міліметровому папері контури пластинки.
По один бік плоскопаралельної пластинки розташуйте дві голки № 1 і № 2 (див. рис.) і розгляньте їх крізь пластинку у напрямку, який значно відрізняється від перпендикуляра до пластинки. Через заломлення світла спостерігається уявне зміщення голок.
Між оком та пластинкою розташуйте ще дві голки (№ 3 і № 4) так, щоб уявні зображення голок № 1 і № 2 лежали на одній прямій з голками № 3 і № 4. Уважно слідкуйте, щоб пластинка не вийшла за окреслені контури на міліметровому папері.
Охайно виймаючи голки, відмітьте олівцем їхні основи. Через основи голок № 1 і № 2 проведіть промінь, що падає, а через основи голок № 3 і № 4 -промінь, що пройшов крізь пластинку.
Накресліть коло якомога більшого радіуса з центром у точці В. Через точку В і точку F виходу заломленого променя з пластини проведіть пряму ВС до перетину з колом.
Із точок А і С опустіть перпендикуляри АЕ й СД на нормаль до пластини, що проходить через точку В.
8. Позначте кут падіння через а, а кут заломлення через β, тоді
,
,
а тому показник заломлення
.
9. Виміряйте відрізки АВ і СД та визначте показник заломлення скла п.
БІЛЕТ № 4
Лабораторна робота «Дослідження залежності електричного опору провідника від його довжини і площі поперечного перерізу».
Мета роботи: дослідним способом вивчити залежність електричного опору провідника від його довжини та площі поперечного перерізу.
Обладнання: джерело струму, реостат, амперметр, вольтметр, вимикач, чотири
провідники з одного матеріалу: два провідники різної довжини і однакового діаметру, та два провідники однакової довжини і різного діаметру, мікрометр, лінійка.. Хід роботи
Вимірте лінійкою довжини провідників, а мікрометром їх діаметри.
Накресліть схему електричного кола.
Складіть електричне коло за накресленою схемою.
4. Замкніть електричне коло. Реостатом відрегулюйте струм не більше 0,5 А. Запишіть покази приладів і обчисліть опір провідника.
Пункт 4 повторити для всіх провідників.
Дані дослідів занесіть до таблиці.
№ досліду |
Довжина дроту l , М |
Діаметр d, mm |
Площа поперечного пере -різу S, мм |
Сила струму |
Напруга |
Опір R |
1. |
|
|
|
|
|
|
2. |
|
|
|
|
|
|
3. |
|
|
|
|
|
|
4. |
|
|
|
|
|
|
Зробіть висновки із дослідів про залежність опору провідників від їхніх геометричних розмірів.
Напишіть формулу залежності опору провідника від його геометричних розмірів та порівняйте ії з
результатами вашого досліду.
БІЛЕТ № 5
Лабораторна робота: «Визначення потужності споживача електричного струму».
Мета роботи: навчитися визначати потужність електричної лампи.
Обладнання: джерело струму, лампа, вольтметр, амперметр, вимикач, реостат, з'єднувальні провідники. Хід роботи
1. Накресліть схему електричного кола.
2
.
Складіть
електричне коло за накресленою схемою.
3. Замкніть електричне коло. Запишіть покази приладів і обчисліть потужність
струму в лампі.
4. Повторіть вимірювання декілька разів, змінюючи силу струму в лампі
реостатом.
5. Результати вимірювань і обчислень запишіть у таблицю |
№ досліду |
Сила струму I, A |
Напруга на лампі U ,В |
Потужність Р, Вт |
1 |
|
|
|
2 |
|
|
|
3 |
|
|
|
6. Зробіть висновки
БІЛЕТ N 6
Лабораторна робота: «Визначення питомої тепло теплоємності твердого
тіла».
Мета роботи: визначити питому теплоємність твердого тіла калориметричним методом.
Обладнання: склянка з водою, калориметр, термометр, досліджуване тіло відомої маси (m2), посудина з гарячою водою, мірний циліндр
чи мензурка.
Хід роботи:
Налийте в калориметр 150 мл. холодної води. Розрахуйте її масу (m1) та вимірте її температуру (t1).
Опустіть досліджуване тіло в гарячу воду, вимірте температуру води у стані рівноваги. Це буде початкова температура тіла (t2).
3. Занурте нагріте тіло в калориметр з водою. Після встановлення теплової рівноваги знову вимірте температуру води в калориметрі. Це буде кінцева температура тіла і води 0.
4. Дані досліду занесіть до таблиці:
m1, кг |
t10, C |
m2, кг |
t2,°С |
θ, 0С |
|
|
|
|
|
5. Запишіть рівняння теплового балансу: т1с1 (θ – t1 )= m2 c2 (t2- θ)
де с1 - питома теплоємність води 4200 Дж/кг*К. Обчисліть с2 - питому теплоємність досліджуваного тіла.
6. За одержаним значенням визначте речовину досліджуваного тіла за
таблицею «питома теплоємність твердих тіл».
БІЛЕТ № 7
Лабораторна «Визначення густини речовини, з якої виготовлено
робота тверде тіло довільної форми».
Мета роботи: визначити густину речовини, з якої виготовлено тверде
тіло довільної форми.
Обладнання: мензурка, три тіла довільної форми відомої маси,
посудина з водою, нитки.
Хід роботи
Налийте в мензурку воду й вимірте об'єм налитої води V1 .
Занурте в мензурку одне з тіл, підвішене на нитці. Знайдіть об'єм тіла за
формулою
V = V2 – V2
3. Обчисліть густину тіла за формулою ρ= m / V .
4. Дані пунктів 1,2,3 занесіть у таблицю.
№ тіла |
V1, м3 |
V2, м3 |
V, м3 |
ρ, кг/м3 |
1 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
І |
|
|
|
|
5. Повторіть дослід для решти тіл.
БІЛЕТ № 8
Експериментальне
завдання
Мета
роботи:
Обладнання:
визначити характеристики рівномірного руху по колу
невеликий тягарець на нитці, аркуш паперу з накресленим на ньому колом діаметром 20 см, лінійка,
секундомір.
Хід роботи
Зробіть на нитці вузлик на відстані 30-40 см зі кінця нитки, прикріпленої до тягарця.
Візьміть нитку за вузлик і розкрутіть тягарець так, щоб він рухався рівномірно в горизонтальній площині по колу, що співпадає з колом накресленим на папері.
Вимірте час, протягом якого тягарець зробіть 10 обертів.
Обчисліть T, υ, v.
Дані вимірів та розрахунків занесіть до таблиці.
Пункти 2-5 повторить 3 рази, змінюючи число обертів.
№ досліду |
Число обертів |
Проміжок часу, с |
Т, с |
υ, 1/c |
v |
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
БІЛЕТ № 9
Експериментальне «Визначення напруги на різних ділянках кола при
завдання послідовному з'єднанні резисторів».
Мета роботи: виміряти напругу на різних ділянках електричного кола.
Обладнання: джерело постійного струму; вимикач; вольтметр та
низковольтна лампа; резистори; з'єднувальні провідники.