Хворий з 10-рiчним анамнезом неспецифiчного виразкового колiту вiдчув перiодичне здуття живота, вiдчуття неповного спорожнення, погiршення загального стану. . На iрригограмi на фонi вiдсутньї гаустрацiї спостерiгається циркулярне звуження у с/3 сигмовидної кишки. Яка операцiя є операцiєю вибору?

A.*Колопроктектомiя

B.Резекцiя сигмовидної кишки

C.Лiвобiчна гемiколектомiя

4. Одноканальна сигмостомiя

5. Двоканальна сигмостомiя

88. При додатковому обстеженнi хворого, який скаржиться на проноси до 15 разiв на добу з домiшками слизу, гною та кровi у калових масах на iрригографiї виявлено симптоми «водопровiдної труби», «простреленої мiшенi», медiальне змiщення печiнкового та селезiнкового кутiв ободової кишки. Дiагноз?

    1. *Неспецифiчний виразковий колiт

    2. Хвороба Крона

    3. Дизентерiя

    4. Сальмонельоз

    5. Харчова токсикоiнфекцiя

89. Жiнка 40 рокiв поступила в хiрургiчну клiнiку зi скаргами на проноси до 25-30 разiв на добу, переважно у другiй половинi доби, домiшками кровi (колiр м’ясних помиїв), похудання, загальну слабiсть, перiодичний бiль у животi. Хворiє протягом 1,5 мiсяця. В анамнезi перенесена дизентерiя. Який найбiльш ймовiрний дiагноз ?

    1. *Неспецифiчний виразковий колiт

    2. Гранульоматозний колiт

    3. Псевдополiпоз

    4. Дивертикульоз

    5. Спастичний колiт

90. В проктологiчне вiддiлення госпiталiзована хвора Н, 50 рокiв, зi скаргами на бiль в задньому проходi постiйного характеру, частi позиви до дефекацiї, видiлення кровi при дефекацii, зниження апетиту, схуднення, слабкiсть. Хворiє бiля 3-х мiсяцiв, коли вперше самостiйно пальцем знайшла пухлину в задньому проходi: Яке дослiдження найбiльш iнформативне для верифiкацii дiагнозу ?

A.* Бiопсiя з гiстологiчним дослiдженням

B. .Радiоактивне сканування

C. .Селективна ангiографiя

D. .Доплерографiя

4. .Копрограмма

91. Жiнка 40 рокiв поступила в хiрургiчну клiнiку зi скаргами на проноси до 25-30 разiв на добу, переважно у другiй половинi доби, домiшками кровi (колiр м’ясних помиїв), похудання, загальну слабiсть, перiодичний бiль у животi. Хворiє протягом 1,5 мiсяця. В анамнезi перенесена дизентерiя. Який найбiльш ймовiрний дiагноз ?

    1. * Неспецифiчний виразковий колiт

    2. Гранульоматозний колiт

    3. Псевдополiпоз

    4. Дивертикульоз

    5. Спастичний колiт

92. Лiкарем районної полiклiнiки в хiрургiчний стацiонар була направлена хвора 59 рокiв з пiдозрою на пухлину висхiдного вiддiлу ободової кишки. Який метод дослiдження буде мати вирiшальне значення для постановки правильного дiагнозу у хворої?

    1. * Колоноскопiя з бiопсiєю

    2. Iрригографiя

    3. Оглядова рентгенографiя

    4. УЗД

    5. ЕГДС

93. Мужчина 27 рокiв. Скарги на бiль в животi, рiдкий стiлець до 10 разiв в добу з домiшками слизу i кровi, слабiсть, похудання, пiдвищення температури тiла. На рентгенограмi товстого кишечника [iрiгоскопiї] при тугому виповненнi простежується симптом звуження просвiту поперечно-обвiдної кишки, симптом нерiвностi контурiв тiнi кишки. Який дiагноз у хворого?

    1. Дизентерiя.

    2. Полiп товстого кишкiвника.

    3. * Рак поперечно-обвiдної кишки.

    4. Спастичний колiт.

    5. Неспецифiчний виразковий колiт

94. При додатковому обстеженнi хворого, який скаржиться на проноси до 15 разiв на добу з домiшками слизу, гною та кровi у калових масах на iрригографiї виявлено симптоми «водопровiдної труби», «простреленої мiшенi», медiальне змiщення печiнкового та селезiнкового кутiв ободової кишки. Дiагноз?

    1. * Неспецифiчний виразковий колiт

    2. Хвороба Крона

    3. Дизентерiя

    4. Сальмонельоз

    5. Харчова токсикоiнфекцiя

95. При колоноскопiї у хворого 60 рокiв видалено полiп сигмовидної кишки на вiдстанi 35 см вiд анусу. Гiстологiчне дослiдження видаленого полiпу виявило на його верхiвцi мiкроiнвазивний рак. В основi полiпу ракових клiтин не виявлено. Подальша тактика лiкаря?

    1. * Спостереження в ендоскопiчному кабiнетi з повторними колоноскопiями кожнi 3 мiсяцi

    2. Направити на променеву терапiю

    3. Запропонувати резекцiю сигмовидної кишки

    4. Направити на хiмiотерапiю

    5. Спостереження в полiклiнiцi за адресою проживання

96. У 60-рiчного чоловiка в анамнезi перiодично виникає запертя i повторюється бiль у лiвому нижньому квадрантi живота. При обстеженнi: легке напруження i слабкий перитонiзм у лiвому нижньому квадрантi живота. Кишковi шуми, огляд per rectum – норма. Вона схудла на 12 кг за останнi 4 мiсяцi. Домiшок кровi в калових масах нема. При ректороманоскопiї – на протязi 15 см патологiї нема, подальше просування ректоскопа неможливе. Найбiльш ймовiрний дiагноз:

    1. * Дивертикулiт

    2. Хвороба Крона

    3. Рак ободової кишки

    4. Заворот сигмовидної кишки

    5. Деструктивний аппендицит

97. Хворий 30 років скаржиться на неприємні відчуття в ділянці прямої кишки та періодичні кровотечі в кінці акту дефекації, випадіння гемороїдальних вузлів при натужуванні. Хворіє декілька років. Стан задовільний. При аноскопії вище гребінцевої лінії на 3, 8 та 11 годині визначаються побільшені гемороїдальні вузли. Яка операція є радикальною в цьому випадку?

    1. *Операція Мілліган-Моргана

    2. Перев'язка гемороїдальних вузлів

    3. Операція Габріеля

    4. Склерозуючі ін'єкції

    5. Консервативне лікування

98. Хвора 32 років скаржиться на виражений біль в ділянці заднього проходу, що виникає в кінці акту дефекації, домішок крові в калі. Хворіє протягом року. Спочатку болі були інтенсивні, потім інтенсивність зменшилась. При огляді на задній комісурі анального кільця продовгаста лінійна рана 2*1 см, блідо-сіра, з гіпертрофованим валиком. Ваш діагноз?

    1. *Задньоанальна тріщина

    2. поліп прямої кишки

    3. неспецифічний виразковий коліт

    4. рак прямої кишки

    5. геморой

99. Хвора 32 років скаржиться на виражений біль в ділянці заднього проходу, що виникає в кінці акту дефекації, домішок крові в калі. Хворіє протягом року. Спочатку болі були інтенсивні, потім інтенсивність зменшилась. При огляді на задній комісурі анального кільця продовгаста лінійна рана 2*1 см, блідо-сіра, з гіпертрофованим валиком. Операцiя, що показана хворій?

    1. *Висiчення трiщини з дозованою сфінктеротомією.

    2. Вшивання трiщини.

    3. Операцiя Мiллiгана-Моргана.

    4. Операцiя Габрiеля.

    5. Операцiя Нобля.

100. Хвора 33 років скаржиться на виражені болі в ділянці заднього проходу, що виникають в кінці акту дефекації, домішок крові в калі. Хворіє протягом року. Спочатку болі були інтенсивні, потім інтенсивність зменшилась. При огляді на задній комісурі анального кільця продовгаста лінійна рана 2*1 см, блідо-сіра, з гіпертрофованим валиком. На 2 см вище гребінцевої лінії поліп на вузькій ніжці діаметром 0.5 см. Який об'ем операції при задньоанальній трiщині з полiпом на висотi 2 см. ?

     1. *Висiчення трiщини та видаленням полiпа.

     2. Висiчення трiщини.

     3. За Мiлiганом-Морганом.

     4. За Габрiелем.

     5. Операцiя Блiннiчева.

101. Хворий 33 років скаржиться на неприємні відчуття в ділянці прямої кишки та періодичні кровотечі в кінці акту дефекації, випадіння гемороїдальних вузлів при натужуванні. Хворіє декілька років. Стан задовільний. При аноскопії вище гребінцевої лінії на 3, 8 та 11 годині визначаються побільшені гемороїдальні вузли та отвір неповної інтрасфінктерної нориці на висоті 1см на 6 годині.. Яка операція є радикальною в цьому випадку?

     1. *За Мiлiганом-Морганом i Габрiелем.

     2. За Мiлiганом-Морганом.

     3. За Габрiелем.

     4. Операцiя Блiннiчева.

     5. Операцiя Рижих-1.

102. Хворий 60 років скаржиться на біль в анальній ділянці, підвищення температури тіла, чергування проносів із запорами, періодично появу крові в калі. Які клiнiчнi прояви свідчать на користь гострого парапроктиту в даному випадку ?

     1. *бiль, пiдвищена температура тіла

     2. кишкова кровотеча

     3. дiарея

     4. запори

     5. лише біль

103. Хворий 36 років скаржиться на біль в промежині, пропасницю, високу температуру. Хворіє 5 діб. Захворювання почалось гостро. Стан середньої важкості. При огляді припухлість сідниці справа, біль при пальпації. При пальцевому обстеженні прямої кишки різко болюче ущільнення, що випячується в пряму кишку. У хворого діагноз?

     1. *гострий ішіоректальний пара проктит

     2. гострий підслизовий парапроктит

     3. гострий пельвіоректальний парапроктит

     4. екстрасфінктерна нориця

     5. геморой у складнений тромбозом

104. Хворий 36 років скаржиться на біль в промежині, пропасницю, високу температуру. Хворіє 5 діб. Захворювання почалось гостро. Стан середньої важкості. При огляді припухлість сідниці справа, біль при пальпації. При пальцевому обстеженні прямої кишки різко болюче ущільнення, що випячується в пряму кишку. Яке лікування показане хворому?

     1. *розкриття парапроктиту

     2. операцiя за Габрiелем

     3. консервативне

     4. операція за Рижих-1

     5. операція за Кеню-Майлсом

105. Хворий 38 років скаржиться на біль в ділянці заднього проходу, пропасницю. Хворіє 5 діб. Захворювання почалось гостро. В анамнезі операція з приводу гострого парапроктиту 2 роки тому. При огляді зліва від ануса припухлість, почервоніння, біль при пальпації. В ділянці рубця 2см від ануса точковий отвір з гнійними виділеннями. Яке лікування показане хворому?

     1. *операцiя за Габрiелем

     2. розкриття парапроктиту

     3. консервативне

     4. операція за Рижих-1

     5. операція за Кеню-Майлсом

106. Хворий 38 років скаржиться на біль в ділянці заднього проходу, пропасницю. Хворіє 5 діб. Захворювання почалось гостро. В анамнезі операція з приводу гострого парапроктиту 2 роки тому. При огляді зліва від ануса припухлість, почервоніння, біль при пальпації. В ділянці рубця 2см від ануса точковий отвір з гнійними виділеннями. Який діагноз?

     1. *рецидивуючий парапроктит

     2. ішіоректальний парапроктит

     3. пельвіоректальний парапроктит

     4. підслизовий парапроктит

     5. геморой у складнений тромбозом

107. У хворої 60років протягом 5 років діагностовано випадiння прямої кишки. На даний час стверджено ІІ ступінь. Якість життя хворої знижена. Яка показана операцiя в даному випадку?

     1. *Кюмеля-Зеренiна.

     2. Мiлiгана-Моргана.

     3. Кеню-Майлса.

     4. Габрiеля.

Операцiя Блiннiчева.

108. У хворого 32 років чеpвона кров в кiнцi акту дефекації. Хворіє 5 років. Захворювання має рецидивний характер, загострення після погрішностей в дієті. Про яке захворювання можна думати?

     1. *Геморой i трiщина слизової прямої кишки.

     2. Виразки шлунку i ДПК.

     3. Рак прямої кишки.

     4. Парапроктит.

     5. Нориця.

109. Хворий 29років скаржиться на неприємні відчуття в ділянці прямої кишки та періодичні кровотечі в кінці акту дефекації. Хворіє декілька років. Стан задовільний, незначна блідість шкірних покровів. Пальпація живота - без патології. При огляді ануса та пальцевому обстеженні патологічних утворів не виявлено. При аноскопії вище гребінцевої лінії на 3, 7 та 11 годині визначаються гемороїдальні вузлу, які спадаються, гіперемійовані з набряком слизової. Гемоглобін 100 г\л еритроцити 2,7 * 10¹². Лікування?

     1. *Операцiя Мiллiгана-Моргана.

     2. Рижих-1.

     3. Рижих-2.

     4. Операцiя Габрiеля.

     5. Операцiя Блiннiчева.

110. У хворої 58 років діагностовано випадiння прямої кишки IІI ст. Працездатність та якість життя хворої знижена. Яка показана операцiя в даному випадку?

     1. *Кюмеля-Зеренiна.

     2. Мiлiгана-Моргана.

     3. Кеню-Майлса.

     4. Габрiеля.

     5. Операцiя Блiннiчева.

111. Хворий 28років скаржиться на неприємні відчуття в ділянці прямої кишки та періодичні кровотечі в кінці акту дефекації. Хворіє декілька років. Стан задовільний, незначна блідість шкірних покровів. Пальпація живота - без патології. При огляді ануса та пальцевому обстеженні патологічних утворів не виявлено. При аноскопії вище гребінцевої лінії на 3, 7 та 11 годині визначаються гемороїдальні вузлу, які спадаються, гіперемійовані з набряком слизової. Гемоглобін 100 г\л еритроцити 2,7 * 10¹².Сформулюйте діагноз?

     1. *Внутрішній геморрой, кровотеча, анемія.

     2. Виразка шлунка, кровотеча, анемія.

     3. Рак прямої кишки, кровотеча, анемія..

     4. Неспецифічний виразковий коліт, кровотеча, анемія..

     5. Поліпоз, кровотеча, анемія.

112. У хворої 30 років діагностовано iнтрасфiнктерну норицю i зовнiшнiй геморой. Хворіє близько 5 років. Який об'єм операції показаний?

     1. *За Мiлiганом-Морганом i Габрiелем.

     2. За Мiлiганом-Морганом.

     3. За Габрiелем.

     4. Операцiя Блiннiчева.

     5. Операцiя Рижих-1.

113. У хворого 50 років діагностовано комбінований геморой, ускладнений тромбозом. Хворого непокоїть біль, дискомфорт, свербіж. Показами до операції в даному випадку є

     1. *тромбоз гемороiдальних вузлiв

     2. вік

     3. біль

     4. свербіж

     5. дискомфорт

114. У хворого 40 років виявлено бiль пiд час дефекації, спазм сфiнктера, кровотеча.. Дані симптоми характерні для ?

     1. *анальної трiщини

     2. поліпа прямої кишки

     3. неспецифічного виразкового коліту

     4. раку прямої кишки

     5. правильної відповіді немає

115. У пацієнтки 43 років після операції гемороiдектомії виникла рубцева стриктура ануса. Яку операцiю доцільно застосувати ?

     1. *дозовану сфiнктеротомiю з пiдшиванням слизової прямої кишки до перiанальної шкiри

     2. бужування прямої кишки з пiдшиванням слизової прямої кишки до перiанальної шкiри

     3. дозовану сфiнктеротомiю

     4. гемороїдектомію

     5. колостомію

116. У хворого 25 років бiля трьох мiсяцiв діагностовано виразку прямої кишки. При комплексному обстеженні - реакцiя Васермана позитивна. Попереднiй дiагноз

     1. *венерична лiмфогранульома

     2. геморой

     3. парапроктит

     4. нориця

     5. тріщина прямої кишки

117. У хворої 22 років протягом 2 років діагностовано комбiнований геморрой. На даний час - вагiтнiсть 8 тижнiв. Тактика хiрургiв

     1. *провести оперативне лiкування пiсля народження дитини

     2. операцiя за Габрiелем

     3. операцiя за Мiлiганом-Морганом

     4. за Рижих-1

     5. за Кеню-Майлсом

118. У хворої 23 комбiнований геморой ускладнився профузною кровотечею. Вагiтнiсть 9 тижнiв. Тактика хiрурга.

     1. *операцiя за Мiлiганом-Морганом

     2. операцiя за Габрiелем

     3. провести оперативне втручання пiсля народження дитини

     4. за Рижих-1

     5. за Кеню-Майлсом

119. У хворої 24 років виявлена задньоанальна трiщина слизової прямої кишки. Вагiтнiсть 16 тижнiв. Тактика хiрурга.

     1. *операцiя висiчення трiщини пiсля народження дитини

     2. операцiя за Мiлiганом-Морганом

     3. операцiя за Габрiелем

     4. висiчення трiщини

     5. операцiя за Кеню-Майлсом

120. У хворого 25 років діагностовано гострий підковоподібний парапроктит. Яка операція показана ?

     1. *Висічення гнійника з проведенням лігатури

     2. Висічення гнійника з накладенням швів

     3. Висічення гнійника (типу Габрієля)

     4. Висічення гнійника з переміщенням слизової дистального відділу прямої кишки

     5. Консервативне лікування

121. У хворої, що поступила в клініку з флегмонозним холециститом в наступні три дні з'явилися озноби, жовтяниця, підвищилася температура до 38с. Симптоми перитоніту були відсутні. Яке ускладнення основного захворювання розвинулося у хворої?

     1. Стеноз великого дуоденального сосочка

     2. Емпієма жовчного міхура

     3. Пілефлебіт

     4. Підпечінковий абсцес

     5. *Гнійний холангіт

122. У хворої віком 52 років після приступу болю у правому підребірї виникла жовтушність шкіри і слизових оболонок. При УЗД виявлено конкременти у жовчному міхурі, холедох поширений до 1,5 см. Вміст холедоху чітко не візуалізується. Який метод обстеження дозволить підтвердити холедохолітіаз?

1. * Ендоскопічна ретроградна холангіографія

2. Фіброгастродуоденоскопія

3. Повторне УЗД обстеження після підготовки

4. Комп’ютерна томографія

5. Аналіз крові на білірубін, амінотрасферази

123. Хвора Р, 58 років, скаржиться на періодичні ниючі болі в правому підребер'ї, гіркоту в роті, посилення болю після прийому жирної, гострої їжи. При УЗД: стінка жовчного міхура потовщена, у просвіті конкременти, холедох 1,8 см. Який вид оперативного втручання найбільш оптимальний у даному випадку?

     1. *Лапароскопічна холецистектомія

     2. Відкрита холецистектомія

     3. Ендоскопічна папілосфінктеротомія, лапароскопічна холецистектомія

     4. Холецистектомія, холедоходуоденоанастомоз

     5. Холецистектомія, зовнішнє дренування холедоха

124. У хворої 32 років після перенесеної холецистектомії через 6 місяців відновились приступи печінкової коліки, які супроводжуються пожовтінням шкірних покровів. При УЗД дослідженні виявлено залишений конкремент 2 х 1см в дистальній частині холедоха. Яке лікування для хворої буде оптимальним?

     1. *Ендоскопічна папілосфінтеротомія з літоекстракцією

     2. Консервативна терапія спазмолітиками і жовчегінними препаратами

     3. Літотрипсія

     4. Холедохолітотомія

     5. Холедоходуоденоанастомоз

125. Хворий 62 років скаржиться на наявність жовтяниці, свербіння шкіри, світлий кал, темну мочу. Об’єктивно: склера та шкіра жовтушні, на шкірі сліди розчухів. Пальпується збільшений, безболісний жочний міхур. Аналіз крові: загальний білірубін 85 ммоль/л. Який метод дослідження найдоцільніше використати для уточнення діагнозу?

     1. *Ретроградну холангіопанкреатографію

     2. Дуоденальне зондування

     3. Оглядову рентгенографію органів черевної порожнини

     4. Оральну холецистографію

     5. Інфузійну холеграфію

126. Хворий 76 років поступив до лікарні на сьому добу від початку захворювання зі скаргами на біль у правому підреберї, слабкість, повторна блювота, підвищення температури тіла до 38 градусів. При огляді – загальний стан середньої важкості. Блідість. Пальпується збільшений жовчний міхур, у правому підребер”ї відмічається напруження. Якому методу лікування віддається перевага?

     1. *мікрохолецистостомія під контролем УЗД

     2. Дистанційна хвильова літотрипсія

     3. Комплексне консервативне лікування

     4. Лапароскопічна холецистектомія в екстреному порядку

     5. Невідкладна операція –холецистектомія

127. У хворої 32 років після перенесеної холецистектомії через 6 місяців відновились приступи печінкової коліки, які супроводжуються пожовтінням шкірних покровів. При УЗД дослідженні виявлено залишений конкремент 2 х 1см в дистальній частині холедоха. Яке лікування для хворої буде оптимальним?

     1. *Ендоскопічна папілосфінтеротомія з літоекстракцією

     2. Консервативна терапія спазмолітиками і жовчегінними препаратами

     3. Літотрипсія

     4. Холедохолітотомія

     5. Холедоходуоденоанастомоз

128. Хворий 62 років скаржиться на наявність жовтяниці, свербіння шкіри, світлий кал, темну мочу. Об’єктивно: склера та шкіра жовтушні, на шкірі сліди розчухів. Пальпується збільшений, безболісний жочний міхур. Аналіз крові: загальний білірубін 85 ммоль/л. Який метод дослідження найдоцільніше використати для уточнення діагнозу?

     1. *Ретроградну холангіопанкреатографію

     2. Дуоденальне зондування

     3. Оглядову рентгенографію органів черевної порожнини

     4. Оральну холецистографію

     5. Інфузійну холеграфію

129. Хворий 76 років поступив до лікарні на сьому добу від початку захворювання зі скаргами на біль у правому підреберї, слабкість, повторна блювота, підвищення температури тіла до 38 градусів. При огляді – загальний стан середньої важкості. Блідість. Пальпується збільшений жовчний міхур, у правому підребер”ї відмічається напруження. Якому методу лікування віддається перевага?

     1. *мікрохолецистостомія під контролем УЗД

     2. Дистанційна хвильова літотрипсія

     3. Комплексне консервативне лікування

     4. Лапароскопічна холецистектомія в екстреному порядку

     5. Невідкладна операція –холецистектомія

130. У хворої 36 років з хронічним калькульозним холециститом. Ефекту від проведеної адекватної консервативної терапії не отримано: t 37,2о С, зберігається біль у правому підребір’ї, симптоми Ортнера-Грекова, Кера позитивні. Симптомів подразнення очеревини немає. В крові лейкоцитоз 11,2·109 /л. Вкажіть оптимальний об’єм оперативного втручання.

     1. Холецистектомія

     2. Лапароскопічна холецистостомія

     3. Холецистектомія з дренуванням жовчних протоків

     4. *Лапароскопічна холецистектомія

     5. Черезшкірова черезпечінкова пункція жовчного міхура

131. Під час операції перерізаний холедох, кінці зшиті на “загубленому” дренажі. Через рік з’явилась жовтяниця. Які найбільш доцільні методи діагностики ви використаєте?

     1. * Дуоденоскопія з ретроградною холангіографією

     2. Лапароскопія з інтраопераційною холангіографією

     3. Лапароскопія

     4. Ультразвукове дослідження

     5. Комп`ютерна томографія

132. В процессі виконання складної лапароскопічної холецистектомії, після перетинання міхурової протоки і артерії, хірург побачив наявність другої міхурової протоки. Якими будуть раціональні дії хірурга ?

     1. * Припинення операції, виконання інтраопераційної холангіографії

     2. Після кліпування перетнути протоку, бо випадки аномалій жовчних шляхів усім відомі

     3. Припинити мобілізацію від шийки та видаляти міхур від дна

     4. Провести діагностичну пункцію протоки

     5. Замінити монітор

133. 12. Що з перерахованого є найбільш прийнятним для хворого молодого віку з перфоративною дуоденальною виразкою за відсутності попереднього виразкового анамнезу і інших ускладнень, властивих виразковій хворобі?

     1. лапароскопічне ушивання перфоративної виразки *

     2. ваготомія з дренуючою операцією

     3. резекція шлунку

     4. традиційне ушивання перфоративної виразки

     5. метод Опеля-Полікарпова.

134. Жінка 75 років поступила з картиною розлитого перитоніту 3-х добової давності. Тривалий виразковий анамнез. При оглядовій рентгенографії черевної порожнини виявлений «вільний газ». Даній хворій показана:

     1. невідкладна лапаротомія *

     2. ендоскопічна езофагогастродуоденоскопія

     3. рентгеноскопія шлунку з барієм

     4. УЗД

     5. ЕРХПГ

135. У хворого 40 років діагностована шлунково-кишкова кровотеча, що підтвердилось реакцією Грегерсена та зниженням рівня гемоглобіну до 88 г/л та кількості еритроцитів до 2,5 *1012/л. Загальний стан хворого задовільний. Які додаткові методи обстеження треба виконати?

     1. Фіброгастродуоденоскопія *

     2. Лапароскопія

     3. Визначення кислотності шлункового соку

     4. Проба Холландера

     5. Рентгеноскопія шлунку

136. Хворий 52 роки, який ургентно доставлений в хірургічне відділення бригадою швидкої допомоги, встановлений попередній діагноз: перфоративна виразка? Гострий панкреатит? Які найбільш інформативні допоміжні методи об­стеження хворій з метою верифікації діагнозу ви призначите?

     1. Оглядова рентгенографія живота *

     2. Біохімічний аналіз крові

     3. Загальний аналіз крові та сечі

     4. Діагностична лапароскопія

     5. ЕРХПГ

137. Під час телемедичного відеоконференцзв'язку Ви консультуєте сімейного лікаря, до якого звернувся хворий 62 р., протягом 10 років хворіє на жовчнокам'яну хворобу. Три дні тому він відчув тупий біль у правій підреберній ділянці, майже одразу у хворого з'явилось пожовтіння склер та шкірних покривів, в той же час хворий відмітив майже повне просвітління кольору випорожнень. Ваші рекомендації?

     1. * Термінова госпіталізація в хірургічний стаціонар

     2. Призначення дієти № 5 за Певзнером

     3. Спостереження за хворим в умовах поліклініки

     4. Консервативна терапія в амбулаторних умовах

     5. Проведення діагностичних заходів для уточнення діагнозу

138. 17. На 5-ому місяці вагітності у 23-річної жінки виникли приступи печінкової кольки. Який метод діагностики буде оптимальним ?

     1. * Ультрасонографія гепато-біліарної зони

     2. Внутрішньовенна холецистографія

     3. Пероральна холецистографія

     4. Радіонуклідне сканування

     5. Лапароскопія

139. 18. У хворого 42 років діагностована шлунковоо-кишкова кровотеча, що підтвердилось реакцією Грегерсена та зниженням рівня гемоглобіну до 90 г/л та кількості еритроцитів до 2,7(1012/л. Загальний стан хворого задовільний. Які додаткові методи обстеження треба виконати?

     1. * Фіброгастродуоденоскопія

     2. Лапароскопія

     3. Визначення кислотності шлункового соку

     4. Проба Холландера

     5. Рентгеноскопія шлунку

140. 19. Хворий 58 років переніс резекцію шлунку за Більрот-1 з приводу кальозної виразки шлунку. На наступний день після операції була дворазова кривава блювота, тричі рідкий дьогтеподібний стілець, у промивних водах шлунку – свіжа кров. Показники гемоглобіну й еритроцитів знизилися наполовину в порівнянні з передопераційними даними. При фіброгастроскопії видно підтікання свіжої крові зі швів малої кривизни шлунку. Яка лікувальна тактика?

     1. * Ендоскопічна зупинка кровотечі коагуляцією кривавлячої судини

     2. Повторна резекція шлунку

     3. Гастректомія

     4. Консервативна гемостатична терапія

     5. Застосування зонда Блекмора

141. 20. Хвора скаржиться на біль внизу живота, часте і болюче сечовиділення, субфебрильну температуру. При огляді живіт м’який, болючий над лоном і в правій здухвинній ділянці. Слабо позитивний симптом Блюмберга-Щоткіна. У сечі – лейкоцити. Яке додаткове обстеження найбільш інформативне для диференційної діагностики?

     1. * Лапароскопія

     2. УЗД черевної порожнини

     3. Ректороманоскопія

     4. Гістероскопія

     5. Оглядова рентгеноскопія черевної порожнини

142. У хворого М., 40 років, надійшовшого з біллю в животі, частим блюванням, що виникли після вживання алкоголю, має місце здуття черева в епігастрії, різко болючий інфільтрат в мезогастрії, подразнення очеревини сумівне. Перистальтичні шуми майже відсутні. У відлогих місцях притуплення перкуторного звука. В аналізах крові лейкоцитоз із зсувом вліво. Що з допоміжних методів дослідження може бути найбільш ефективним?

     1. * Лапароскопія

     2. УЗД черевної порожнини

     3. Ректороманоскопія

     4. Гістероскопія

     5. Оглядова рентгеноскопія черевної порожнини

143. У хворого 46 років 10 годин тому, після вживання алкоголю, виникли оперізуючі болі в животі, блювання, слабкість. При обстеженні АТ 170/70 мм рт.ст., пульс 86 в 1 хв. Язик сухуватий, живіт здутий і болючий в єпігастрії. Симптомів подразнення очеревини немає. Притуплення перкуторного звуку не знаходиться, перистальтичні шуми звичайні, гази відходять. В крові лейкоцитів 12,6 .109 л, діастаза сечі 1024 од. Діагностовано гострий панкреатит. Яку лікувальну тактику слід обрати?

     1. * Комплексна консервативна терапія

     2. Невідкладна лапаротомія

     3. Лапароскопічне дренування черевної порожнини

     4. Перидуральна блокада

     5. Голод і промивання шлунку

144. Хворий 66 років поступив до лікарні на сьому добу від початку захворювання зі скаргами на біль у правому підреберї, слабкість, повторна блювота, підвищення температури тіла до 38 градусів. При огляді – загальний стан середньої важкості. Блідість. Пальпується збільшений жовчний міхур, у правому підребер”ї відмічається напруження. Якому методу лікування віддається перевага?

     1. *мікрохолецистостомія під контролем УЗД

     2. Дистанційна хвильова літотрипсія

     3. Комплексне консервативне лікування

     4. Лапароскопічна холецистектомія в екстреному порядку

     5. Невідкладна операція –холецистектомія

145. Хворому М., 26 років, виставлено діагноз дифузний токсичний зоб ІІІ ступеня, тиротоксикоз середньої важкості. Хворий лікується на протязі 5 років, консервативне лікування дає короткотривалий ефект, рецидиви тричі на рік. Запропоновано оперативне лiкування, на яке вiн погодився. Якi заходи пiд час передоперацiйної підготовки треба застосувати в першу чергу для профілактики тиреотоксичного кризу у післяопераційному перiодi?

1. *Застосування антитиреоїдних препаратiв (досягнення еутиреозу)

2. Малотравматична хiрургiчна технiка

3. Ліжковий режим

4. Детоксикаційна терапія

5. Застосування кортикостероїдiв

146. Хвора М., 36 років, оперована 12 років тому з приводу дифузного токсичного зобу III ступеня. На даний час у хворої виник рецидив тиреотоксикозу. Хворій запропоновано оперативне втручання, але перед цим необхідно з`ясувати де знаходиться функціонуюча тканина залози. Який саме метод дослідження буде найбільш інформативним?

1. * Сканування залози

2. Ультразвукове дослідження

3. Тонголкова аспіраційна пункційна біопсія

4. Рентгенологічне дослідження шиї

5. Рентгенологічне дослідження стравоходу

147. У хворої М., 40 років, оперованої з приводу рецидиву вузлового токсичного зобу ІІІ ст. після операції встановлено парез гортанних нервів з порушенням фонації та ковтання. Які саме заходи мають вирішальне значення у профілактиці цього ускладнення?

1. * Екстрафасціальна методика та малотравматична анатомічна хiрургiчна технiка

2. Використання місцевого знеболення

3. Передопераційна підготовка

4. Використання загальної анестезії

5. Субфасціальне видалення залози та малотравматична анатомічна хiрургiчна технiка

148. Хвора М., 34 років, на протязі 8 років лікується з приводу дифузного токсичного зобу. Останні 3 роки на фоні прийому тиреостатиків ремісія після лікування не більше 2 місяців. Об'єктивно: щитоподібна залоза дифузно збільшена до III ст. Лабораторно: рівень ТТГ - 0,1 ммОД/л, Т4 (вільний) - 62 нмоль/л. Яка тактика лікування?

1. Продовження лікування тиреостатиками

2. Променева терапія

3. Консервативне лікування, при відсутності ефекту - оперативне втручання

4. * Передопераційна підготовка, досягнення еутиреозу, оперативне лікування

5. Радійод лікування.

149. У хворої М, яка була прооперована з приводу дифузного токсичного зобу на вечір стан різко погіршився, підвищилася температура до 39,5 С, тахікардія досягає 140 уд/хв, пульс аритмічний, артеріальний тиск знизився до 90/50 мм.рт.ст, наростає психомоторне збудження. Яке ускладненя виникло у хворої?

1. Гостра серцева недостатність

2. Гостра легенева недостатність

3. * Тиреотоксичний криз

4. Гостра наднирникова недостатність

5. Анафілактичний шок

150. У хворої М.48 р, виявлено правобічний вузловий токсичний зоб 3ст, важкий тиреотоксикоз. Проведена передопераційна підготовка та досягнено еутиреодний стан.. Сплануйте попередній об’єм оперативного втручання?

1. Енуклеація вузла

2. Резекція правої частки щитоподібної залози

3. * Правобічна гемітиреоїдектомія та резекцією лівої долі

4. Субтотальна субфасціальна резекція щитоп. залози

5. Тиреоїдектомія

151. Хворому М., 26 років, виставлено діагноз дифузний токсичний зоб ІІІ ступеня, тиротоксикоз середньої важкості. Хворий лікується на протязі 5 років, консервативне лікування дає короткотривалий ефект, рецидиви тричі на рік. Запропоновано оперативне лiкування, на яке вiн погодився. Якi заходи пiд час передоперацiйної підготовки треба застосувати в першу чергу для профілактики тиреотоксичного кризу у післяопераційному перiодi?

1. * Застосування антитиреоїдних препаратiв (досягнення еутиреозу)

2. Малотравматична хiрургiчна технiка

3. Ліжковий режим

4. Детоксикаційна терапія

5. Застосування кортикостероїдiв

152. Хвора М., 36 років, оперована 12 років тому з приводу дифузного токсичного зобу III ступеня. На даний час у хворої виник рецидив тиреотоксикозу. Хворій запропоновано оперативне втручання, але перед цим необхідно з`ясувати де знаходиться функціонуюча тканина залози. Який саме метод дослідження буде найбільш інформативним?

1. * Сканування залози

2. Ультразвукове дослідження

3. Тонголкова аспіраційна пункційна біопсія

4. Рентгенологічне дослідження шиї

5. Рентгенологічне дослідження стравоходу

153. У хворої М., 26 років, оперованої з приводу дифузного токсичного зобу ІІІ ступеня, тиротоксикозу середньої важкості на 2 добу після операції з`явилися судоми кистей, стоп та обличчя. Симптоми Хвостека, Трусо позитивні. Хвора скаржиться на болі в області серця. На ЕКГ - подовження інтервалу Q-T. Яке ускладнення виникло у хворої?

1. * Гіпопаратироз

2. Гіперпаратироз

3. Тиротоксичний криз

4. Парез гортанних нервів

5. Тиротоксична міокардіодистрофія

154. Хвора С., 35 років, на 2 добу після операції з приводу змішаного токсичного зобу

ІІІ ступеня скаржиться на болі в області серця. На ЕКГ - подовження інтервала Q-T. Симптоми Хвостека, Трусо чітко не визначені. Виставлено попередній діагноз прихованої тетанії. Яке дослідження треба провести для підтвердження діагнозу?

1. * Визначити вміст кальцію і фосфору у крові

2. Визначити вміст тиротропного гормону

3. Визначити вміст калію

4. Визначити вміст натрію

5. Визначити вміст тироїдних гормонів у крові

155. Хвора А., 44 років, оперована з приводу змішаного токсичного зобу ІІІ ст. Через 5 годин після операції стурбована, скаржиться на задишку, обличчя ціанотичне, голова нахилена вперед. На передній поверхні шиї визначається щільно-еластичний утвір, який візуально збільшується у розмірах. Яке ускладнення виникло у хворої?

1. * Післяопераційна кровотеча

2. Парез гортанних нервів

3. Повітряна емболія

4. Підшкірна емфізема

5. Гіпопаратироз

156. У хворої після субтотальної резекції щитоподібної залози з приводу токсичного зоба ІІІ ст., тиротоксикозу середньої важкості різке погіршення стану, підвищення температури тіла до 390 С, хвора збудженна, є галюцинації, АТ 120/40 мм рт. ст., ЧСС 180 за хвилину, ЧД 32 за хв, тони серця аритмічні. Яке ускладненя виникло у хворої?

1. * Тиреотоксичний криз

2. Гіпотироз

3. Злоякісна гіпертермія

4. Кровотеча

5. Повітряна емболія

157. У хворої 30 років після перенесеного грипу стала прогресивно наростати слабкість, дратівливість, пітливість. Хвора схуднула, з'явилося тремтіння у руках, серцебиття, витрішкуватість. При огляді: шкіра лиця гіперемійована, волога, экзофтальм, позитивний симптом Марі, пульс - 110 уд. у 1 хв., щитоподібна залоза збільшена, м'яка, неболюча. ТТГ крові - 0,2 мМЕ/л (N- 0, 4 - 4 мМЕ/л). Ваш діагноз?

1. * Дифузний токсичний зоб. Тиреотоксикоз середньої важкості.

2. Дифузний токсичний зоб. Легкий тиреотоксикоз.

3. Дифузний токсичний зоб. Важкий тиреотоксикоз.

4. Аутоімунний тиреоїдит. Гіпотиреоз.

5. Рак щитоподібної залози

158. Хвора жінка 35 років через місяць після перенесеного грипу стала скаржитися на схуднення, серцебиття, пітливість, нервозність, тремор рук, відчуття жару в тілі, появу безболісної припухлості в нижніх відділах шиї. Температура у хворої нормальна, апетит підвищений, шкіра волога, тепла. Хвора підвищено збудлива, як емоційно, так і рухливо. Хворіє 4 місяці. Яке захворювання найімовірніше ?

1. * Дифузний токсичний зоб

2. Дифузний нетоксичний зоб

3. Вузловиф еутиреоїдний зоб

4. Рак щитоподібної залози

5. Гострий тиреоїдит

159. Хвора 28 років скаржиться на втрату ваги, втомлюваність, дратівливість, частий стілець. Об-но:підвищена вологість шкірних покровів, тремор рук, пульс 108 в 1 хв, на верхівці серця систолічний шум. Щитоподібна залоза збільшена до 2 ступеня, за рахунок обох часток та перешийка збільшені, зміщується при ковтанні, м'якої консистенції неболюча. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз.

1. * ДТЗ, тиреотоксикоз середньої важкості

2. ДТЗ, важкий тиреотоксикоз

3. Вузловий токсичний зоб, важкий тиреотоксикоз.

4. Вузловий токсичний зоб ,тиреотоксикоз середньої важкості

5. Ентерит

160. Хвора 45 років скаржиться на втомлюваність пітливість, дратівливість. Об-но: неспокійна. Пульс 108 у 1 хв, тремор рук. Щитоподібна залоза збільшена (II ст), безболюча, м’яка. Вкажіть найбільш інформативне дослідження, яке необхідно виконати для підтвердження діагнозу тиреотоксикозу.

1. * Визначення вільного тироксину та трийодтироніну.

2. Біопсія щитоподібної залози

3. Визначення рівня ТТГ

4. Сцинтіграфія.

5. УЗД щитоподібної залози.

161. Хвора Ф., 38 років звернулась із скаргами на дратливість, загальну слабкість, плаксивість, безсоння, втрату ваги тіла, аменорею. При огляді встановлено – хвора кахектична, екзофтальм, позитивні симптоми “телеграфного стовпа”, Грефе, Штельвага, та “простирадла”, миготлива аритмія, тахікардія до 130 уд/хв, щитоподібна залоза збільшена в розмірах до 2 ст, помірно щільна. Який найбільш ймовірний попередній діагноз?

1. * Дифузний токсичний зоб 2 ст, важкий тиреотоксикоз

2. Рак щитоподібної залози

3. Вузловий токсичний зоб, важкий тиреотоксикоз.

4. ДТЗ, тиреотоксикоз середньої важкості

5. Злоякісний екзофтальм

162. Хвора 45 років, яка рік тому перенесла резекцію щитоподібної залози з приводу багатовузлового зобу, скаржиться на загальну слабкість, сонливість, постійне відчуття втоми, зниження працездатності, закрепи, сонливість. Температура тіла – 360 С. Шкірні покрови сухі, почало випадати волосся. Аменорея. Вкажіть найбільш інформативне дослідження, яке необхідно виконати для підтвердження діагнозу ?

1. * Визначення вільного тироксину та трийодтироніну

2. Визначення кальцію та фосфору крові.

3. Термографія

4. УЗД щитоподібної залози

5. Сцинтіграфія.

163. Хвора 35 років довгий час страждає на дифузний токсичний зоб, тяжкий тиреотоксикоз. Стан хворої тяжкий, миготлива аритмія, правошлункова недостатність,. Тиреостатична терапія має короткочасний ефект. Який метод лікування є доцільним у цьому випадку?

1. * Радіойодтерапія

2. Субтотальна резекція щитоподібної залози

3. Тиреоїдектомія

4. Продовження тиреостатичної терапії

5. L-тироксин

164. Hа 2 й день після операції з приводу дифузного токсичного зобу у хворого раптово з'явилося рухове і психічне збудження, тахікардія 130 уд. / Хв, температу-ра тіла 39,8С. Діагноз?

1. гіпопаратиреоз

2. гіперпаратиреоз

3. гіпотиреоз

4. тиреоїдит залишилася частини щитовидної залози

5. * тиреотоксичний шок

165. Хвора 28 років, оперованих з приводу тиреотоксичного зоба. Через 12 годин у хворої піднялася температура до 39 ° с, виникла тахікардія до 160/мін., Піднявся AД до 180/110мм рт. ст. Яке ускладнення найбільш імовірно виникло у хворої?

1. * Тиреотоксичний криз;

2. Пневмонія;

3. Недостатність паращітовіних залоз;

4. Пошкодження зворотнього нерва;

5. Гіпертонічний криз

166. Хвора 30 років поступила зі скаргами на дратівливість, підвищену стомлюваність, невмотивовані коливання настрою. При огляді виявлено дифузне збільшення обох часток щитовидної залози. Позитивні очні симптоми: розширення очних щілин, рідке миготіння. 115 уд. / Хв.Пульс Протягом 2 років періодично лікувалася тиреостатичними препаратами без великого ефекту. Поставлено діагноз: дифузний зоб 3 ступеня з явищами тиреотоксикозу середньої тяжкості. Лікувальна тактика?

1. лікування тиреостатичними препаратами

2. лікування радіоактивним йодом

3. геміструмектомія після підготовки

4. * субтотальна резекція щитовидної залози після підготовки антитиреоїдними препаратами

5. термінова субтотальна струмектомія

167. Хвора 60 років скаржиться на дратівливість, нестерпний-тість спеки, схуднення, серцебиття, підвищену пітливість. Відзначається порушення ритму серцевих скорочень. Очні симптоми відсутні. При пальпації щитовидної залози визначається вузол з чіткими межами, не спаяний з навколишніми тканинами, зміщується при ковтанні. Діагноз?

1. кіста щитовидної залози

2. абсцес щитовидної залози

3. * вузловий токсичний зоб

4. рак щитовидної залози

5. холодна аденома щитовидної залози

168. Хворий 35 років проведена субтотальна резекція щитовидної залози з приводу тиреотоксичного зобу. Hа наступний день з'явилися скарги на слабкість, утруднення ковтання, розпираючі болі в лівій половині шиї. Знята пов'язка. При огляді виявлена ​​виражена припухлість лівої половини шиї м'якої консистенції. З рани невеликі кровянисті виділення. Тактика?

1. холод на ліву половину шиї

2. гемостатична терапія

3. пункція, відсмоктування виділень

4. Антибіотикотерапія

5. * зняти шви, видалити згустки, зупинити кровотечу

169. 22-річний пацієнт поступив в відділення хіругії через 20 хвилин після автомобільної аварії зі скаргами на болі в животі, лівій боковій ділянці, слабість, нудоту, головокружіння. При огляді: блідий, АТ – 65/30 мм рт. ст., частота пульсу 125 за 1 хв., в лівому підребер’ї – підшкірний крововилив від удару, відмічається крепітація IX-X ребер по передній аксілярній лінії. Ознаки черепно-мозкової травми відсутні. Найбільш оптимальним методом діагностики буде:

     1. УЗ-сонографія

     2. Лапароцентез

     3. Ангіографія

     4. * Діагностична лапароскопія

     5. Рентгенографія

170. Стан хворого, прооперованого з приводу гострого апендициту, погіршився. Появився біль у животі, підвищилась температура тіла до 39 °С.Симптоми подразнення очеревини не визначаються. Приєдналась жовтяниця. Про яке ускладнення слід думати?

     1. Розлитий перитоніт

     2. Піддіафрагмальний абсцес

     3. Холецистит

     4. * Пілефлебіт

     5. Апендикулярний інфільтрат

171. Хворий скаржиться на біль в правій здухвинній ділянці. Спочатку біль виник в епігастрії, згодом перемістився в праву здухвинну ділянку. При огляді відмічається напруження м’язів передньої черевної стінки та симптоми подразнення очеревини в правій здухвинній ділянці. Лейкоцити – 8х10⁹/л. Загальний аналіз сечі без особливостей. Ваш діагноз:

     1. Правобічна ниркова коліка

     2. * Гострий апендицит

     3. Хвороба Крона

     4. Мезентеріальний лімфаденіт

     5. Апендикулярний інфільтрат

172. В ургентну клініку з закритою травмою живота поступив хворий. При обстеженні – позитивні симптоми подразнення очеревини. Запідозрено пошкодження внутрішніх органів. Який метод діагностики використаєте для підтвердження діагнозу?

     1. Ангіографію

     2. Сканографію

     3. Сонографію

     4. * Діагностичну лапаротомію

     5. Діагностичну пункцію

173. В ургентну клініку зі скаргами на різкий біль в животі доставлена хвора з травмою живота, отриманою приблизно 3 години тому. Риси обличчя загострені. Позитивні симптоми подразнення очеревини. При оглядовій рентгенографії виявлено вільний газ під куполом діафрагми. Встановлено діагноз: розрив порожнинного органу. Який вид лікування найбільш доцільний?

     1. Холод на живіт

     2. Лапароцентез

     3. Лапароскопія

     4. * Оперативний

     5. Антибіотикотерапія

174. До хірурга звернулась хвора 72 років, у якої 14 годин тому з’явився постійний біль у правій клубовій ділянці. За останні 2 години біль зменшився. Діагностовано гострий апендицит. Яка морфологічна форма гострого апендициту могла б привести до зменшення інтенсивності болю в животі?

     1. * Гангренозна

     2. Флегмонозна

     3. Катаральна

     4. Перфоративна

     5. Емпієма апендикса

175. На прийомі в хірурга: хвора скаржиться на біль внизу живота, більше справа, запаморочення. Вказані скарги з’явились раптово, вночі. Остання менструація 2 тижні тому. Об’єктивно: шкірні покриви бліді, пульс 92 уд. за 1 хв., температура тіла 36,6 °С, АТ – 100/60 мм рт. ст. Живіт дещо напружений, помірно болючий в нижніх відділах. Симптоми подразнення очеревини слабо позитивні. НВ – 98 г/л. Ваш діагноз?

     1. Ниркова коліка

     2. Гострий апендицит

     3. Кишкова непрохідність

     4. Кровоточива виразка шлунка

     5. * Апоплексія яєчника

176. На прийомі у хірурга хворий, який страждає на стенокардію. Захворів раптово після фізичного навантаження. Скарги на біль в епігастральній ділянці, що розповсюдився на праву половину живота. Позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Ректально: нависання і болючість передньої стінки прямої кишки. На оглядовій рентгенограмі живота вільного газу не виявлено. Який найбільш вірогідний діагноз?

     1. Абдомінальна форма інфаркту міокарда

     2. Гострий холецистит

     3. Гострий панкреатит

     4. * Перитоніт

     5. Перитоніт апендикулярного характеру

177. У хворого 40 років раптово з'явився різкий «кинджальний» біль у епігастрії. Шкіра обличчя бліда, покрита холодним потом. Температура тіла – 37,4 °С, ЧСС – 80 уд. за 1 хв., АТ – 100/70 мм рт. ст. Положення на спині з приведеними до живота стегнами, дихання грудне, поверхневе, часте. Живіт втягнутий «дошкоподібний». Рентгенологічно – вільний газ в черевній порожнині. Найбільш ймовірний діагноз:

     1. * Перфорація виразки шлунка

     2. Гострий панкреатит

     3. Гострий холецистит

     4. Гострий апендицит

     5. Пілефлебіт

178. Під час операції з приводу гострого деструктивного апендициту у хворої діагностовано сформований апендикулярний інфільтрат. Подальша тактика хірурга:

     1. Апендектомію не проводити, зашити рану

     2. Виконати апендектомію

     3. * Апендектомію не проводити, дренувати черевну порожнину

     4. Виконати цекостомію

     5. Видалити інфільтрат

179. Після ДТП з діагнозом «Закрита травма живота» поступив пацієнт. Відмічає біль у верхніх відділах живота. Об'єктивно: блідий, пульс - 116 уд. за 1 хв., АТ – 90/50 мм рт. ст. Визначається притуплення перкуторного звуку у відлогих відділах живота, слабо позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга, позитивний симптом «Ваньки-Встаньки». Про яке ускладнення можна думати?

     1. Розрив кишечника

     2. Розрив шлунка

     3. * Розрив селезінки

     4. Розрив сечового міхура

     5. Заочеревинна гематома

180. Поставте діагноз: хворий поступив ургентно в клініку на 3 добу від початку захворювання. Стан важкий, адинамічний, «обличчя Гіппократа», пульс 138 уд. за 1 хв., АТ – 80/40 мм рт. ст. Живіт здутий, помірно болючий при пальпації. Симптом Щоткіна-Блюмберга сумнівний. У відлогих місцях живота визначається рідина. Крізь зіяючий сфінктер відходить рідкий, смердючий кал. Що пояснює стан хворого?

     1. Кишкова непрохідність

     2. * Розповсюджений перитоніт

     3. Мезентеріальний тромбоз

     4. Токсична дилатація товстої кишки

     5. Гострий панкреатит

181. У прооперованої 9 днів тому з приводу деструктивного апендициту з тазовим розміщенням хворої розвинулось ускладнення – абсцес Дугласового простору. При пальцевому дослідженні прямої кишки визначається інфільтрат з розм'якшенням в центрі. Яка подальша тактика хірурга?

     1. Релапаротомія, дренування абсцесу

     2. * Пункція абсцесу з розкриттям і дренуванням

     3. Пресакральна антибіотико-новокаїнова блокада

     4. Теплі мікроклізми, свічки з антибіотиками

     5. Електрофорез з антибіотиками на живіт

182. Хвора 2 години тому отримала удар в живіт. Доставлена в ургентну клініку у важкому стані з підозрою на розрив порожнинного органа. Який метод рентгенологічного дослідження дозволить уточнити діагноз?

     1. Лапароцентез

     2. Лапароскопія

     3. * Оглядова рентгенографія живота

     4. Контрастна рентгеноскопія ШКТ

     5. Іригографія

183. Хворий 45 років впав з другого поверху. Стан важкий. Є ознаки розлитого перитоніту. Виконана оглядова рентгенографія живота. Який з рентгенологічних симптомів підтвердить діагноз розриву порожнинного органа?

     1. Високе стояння купола діафрагми

     2. Чаші Клойбера

     3. * Вільний газ в черевній порожнині

     4. Вільна рідина в черевній порожнині

     5. Іінфільтрат в черевній порожнині

184. Під час операції з приводу перфоративної виразки дванадцятипалої кишки діагностовано тотальний гнійний перитоніт. Який об’єм оперативного втручання необхідно виконати:

     1. * Вшивання виразки за Опель-Полікарповим

     2. Ваготомія

     3. Гастроентеростомія

     4. Економна резекція шлунка

     5. Резекція шлунка з ваготомією

185. У хворого 40 років діагностовано проривну виразку дванадцятипалої кишки. З часу перфорації пройшло більше 3 годин. Ознак перитоніту немає. Який об’єм хірургічного втручання:

     1. * Висічення проривної виразки, пілоропластика, СПВ, дренування черевної порожнини

     2. Висічення проривної виразки, стовбурова ваготомія

     3. Висічення проривної виразки, пілоропластика

     4. Ушивання проривної виразки

     5. Ушивання проривної виразки, селективна ваготомія

186. У хворого Б. 25 років, якому 10 днів тому була ушита перфоративна виразка ДПК, з'явились болі в правому підребер'ї, що посилюються на вдосі та іррадіюють в праве плече. Температура тіла – 38,9 °C. Рентгенологічно виявляється рідина в правій плевральній порожнині, обмежена рухливість правого купола діафрагми. В крові лейкоцитоз 18,3х10⁹/л зі зсувом вліво. Яке ускладнення розвинулось у хворого?

     1. * Піддіафрагмальний абсцес

     2. Правобічний плеврит

     3. Правобічна нижньодольова пневмонія

     4. Підпечінковий абсцес

     5. Післяопераційний в’ялоперебігаючий перитоніт

187. Вагітна ( 22 тижні) доставлена в лікарню ургентно зі скаргами на біль в животі. Захворіла гостро, 1 добу тому. Біль появився в епігастрії, потім – в правій половині живота. Була одноразова блювота. Живіт болючий вище правої здухвинної ділянки. Симптоми подразнення очеревини слабо-позитивні. Лейкоцитоз – 21х10⁹/л. Найбільш вірогідний діагноз:

     1. Токсикоз вагітності

     2. Загроза переривання вагітності

     3. Гострий панкреатит

     4. * Гострий апендицит

     5. Мезентеріальний тромбоз

188. У хворого К. 45 років з тривалим виразковим анамнезом на роботі раптово з’явилися різкі болі в верхній половині живота. Була одноразова блювота. Хворий змушений був лягти, через пів години болі зменшились і хворий самостійно пішов додому. Наступного дня залишались малоінтенсивні болі в правому підребер’ї, температура тіла – 37,6 °С. При огляді живіт м’який, не болючий, за винятком правого підребер’я, де відмічається помірна болючість, напруження м’язів, позитивні симптоми Грекова, Ортнера, Ратнера-Вікера, слабопозитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Який ваш діагноз?:

     1. * У хворого прикрита перфоративна виразка

     2. У хворого загострення виразкової хвороби шлунка

     3. У хворого напад печінкової коліки

     4. У хворого гострий холецистит

     5. У хворого хронічний рецидивуючий холецистит

189. Хворий, 65 років, оперований з приводу перфоративної виразки ДПК, розлитого гнійного перитоніту. Під час операції при ревізії органів очеревинної порожнини виявлено наявність конкрементів у жовчному міхурі. Який найоптимальніший об’єм операції у цього хворого?

     1. Зашивання перфоративного отвору, холецистектомія, санація очеревинної порожнини

     2. Зашивання перфоративного отвору, холецистолітотомія, санація очеревинної порожнини

     3. * Зашивання перфоративного отвору, стовбурова ваготомія, санація очеревинної порожнини

     4. Зашивання перфоративного отвору, папілосфінктеротомія, санація очеревинної порожнини

     5. Зашивання перфоративного отвору, пілоропластика, холецистектомія

190. У хворого 34 років при фізикальному обстеженні запідозрено піддіафрагмальний абсцес. В даному випадку показані усі наступні методи діагностики, окрім:

     1. * Лапароскопії

     2. Ультрасонографії

     3. Рентгеноскопії грудної клітки

     4. Рентгенографії черевної порожнини

     5. Комп’ютерної томографії

191. Хворого 50 років планують оперувати з приводу гострого калькульозного холециститу лапароскопічно. Що з перерахованого слугуватиме абсолютним протипоказом до лапароскопії?

     1. * Явища розповсюдженого перитоніту

     2. Компенсована серцева вада

     3. Параміхуровий інфільтрат

     4. Стеноз холедоха та Фатерового соска

     5. Ожиріння І ступеня

192. У хворого, який лікується стаціонарно з приводу апендикулярного інфільтрату, в правій здухвинній ділянці на 6 добу з’явились ознаки його абсцедування. Який доступ необхідно вибрати для дренування абсцесу?

     1. * За Пироговим

     2. За Ленандером

     3. За Волковичем-Дьяконовим

     4. Нижньо-серединну лапаротомію

     5. Через передню стінку прямої кишки

193. У чоловіка 45 років після прийому алкоголю і калорійної їжі з'явилися гострі болі у верхній половині живота, здуття, блювота без домішки жовчі, затримка газів і стільця, підвищилася температура до 38,5°С. При аускультації шуми кишкової перистальтики відсутні. Який найбільш вірогідний попередній діагноз?

     1. *Гострий панкреатит з явищами парезу кишковика

     2. Хронічний панкреатит у фазі загострення

     3. Гострий холецистит

     4. Виразка 12-перстної кишки

     5. Гостра кишкова непрохідніс

194. Хворий захворів 12 годин тому. Захворювання почалося гостро з болів в животі, нудота. Болі нападоподібні, інтенсивні, неодноразово була блювота їжею, потім кишковим вмістом. У минулому переніс апендектомію. Хворий неспокійний, стогне від болю в животі. Живіт роздутий, напружений, хворобливий. Перистальтика окремими хвилями, симптоми роздратування очеревини слабо позитивні. Сечовипускання в нормі, стільця не було протягом доби, гази не відходять. Ваш попередній діагноз.

     1. *Гостра кишкова непрохідність

     2. Гострий холецистит

     3. Гострий панкреатит

     4. Защемлена грижа

     5. Перфоративная гастродуоденальна виразка

195. Хворий А., 45 років, госпіталізований зі скаргами на біль у верхній половині живота оперізуючого характеру після прийому великої кількості їжі, особливо ввечері, відрижку повітрям, підвищене слиновиділення, здуття живота, пронос. Зловживає алкоголем. Об' єктивно: астенічної тілобудови. Шкіра бліда, волога. Язик сухий, обкладений білим нашаруванням. Живіт здутий, болючість в т. Дежардена, Губергіца, Мейо-Робсона. Дихальні тесті з 13С - лактозою ( 20%, з 13С - крохмалем ( 10% з 13С - тригліцеридами ( 23% Ваш попередній діагноз?

     1. *Хронічний алкогольний панкреатит із зовнішньосекреторною недостатністю

     2. Гострий панкреатит

     3. Пухлина підшлункової залози

     4. Хронічний холецистит

     5. Хронічний паренхіматозний панкреатит із внутрішньосекретоною недостатністю

196. Хвора 50 років ,скаржиться на сильний біль у верхній половині живота ,багаторазове блювання. Хворіє протягом доби ,захворювання пов”язує із вживанням жирної їжі. Об’активно: язик обкладений білим нальотом ,сухий.Живіт здутий у верхній половині ,при пальпації м’який ,больчий навколо пупка.При аускультації вислуховується посилена перистальтика.При рентгенологічному дослідженні органів черевної порожнини виявлено роздуті петлі тонкої кишки ,окремі чаші Клойбера. Який найбільш імовірний діагноз?

     1. *Гостра кишкова непрохідність

     2. Апендикулярний інфільтрат

     3. Ілеоцекальна інвагінація

     4. Рак сигмоподібної кишки

     5. Шлунково – кишкова кровотеча

197. Хворий М., 39 років скаржиться на різкий біль в промежині без певної іррадіації, пульсуючого характеру, який підсилюється при ходьбі, акті дефекації; підвищення температури тіла, загальну слабкість. Страждає хронічним гемороєм та тріщиною прямої кишки впродовж 5 років; часті закрепи. Захворів гостро три дні тому, коли з`явився біль зліва від анального отвору, пізніше підвищилась температура тіла до 38,70 С. Ймовірний діагноз?

     1. * Гострий лівобічний підшкірний парапроктит.

     2. Защемлений геморрой

     3. Аноректальний тромбоз.

     4. Гострий проктит.

     5. Гострий простатит.

198. 27 Хворий Б., 78 р скаржиться на біль в правій половині живота, одноразову блювоту, виражену загальну слабкість. Об-но: загальний стан важкий, шкіра та видимі слизові-бліді, акроцианоз. Пульс - 100 уд./хв., АТ-100/60 мм.рт.ст. Середня лінія живота та пуп візуально зміщені вправо. При пальпації визначається напруження м’язів передньої черевної стінки та різка болючість у правій половині, там же позитивний симптом Блюмберга-Щоткіна. Ваш діагноз ?

     1. *Гострий деструктивний апендицит

     2. Гострий деструктивний панкреатит

     3. Перфоративна виразка ДПК

     4. Гострий деструктивний холецистит

     5. Розшаровуюча аневризма аорти

199. До хірургічного відділення госпіталізовано хвору зі скаргами на переймоподібний біль та відчуття важкості у правому підребер‘ї, нудоту, багаторазове блювання жовчю. Хворій виставлено діагноз “Гострий холецистит”. Про яку причину хвороби слід думати у першу чергу?

     1. * Жовчнокам’яна хвороба

     2. Хронічний панкреатит

     3. Перихоледохеальний лімфаденіт

     4. Аскаридоз загальної жовчної протоки

     5. Хронічний стенозуючий папіліт

200. Хвора, 64 років скаржиться на біль в епігастрію та правому підребер’ї, нудоту, блювоту, підвищення t тіла до 38,20С. На УЗД – дрібні камінці в жовчному міхурі, розширення холедоху до 14 мм. Шкірні покриви жовтушного кольору. PS – 92 за 1 хв. АТ – 110/70 мм рт. ст. Живіт обмежено приймає участь в акті дихання, болючий в епігастрії та правому підребер’ї. Печінка +2 см з під края реберної дуги. Якому захворюванню відповідають клінічні симптоми?

     1. *ЖКХ. Гострий калькульозний холангіт

     2. Гострий калькульозний холецистит

     3. Перфоративна виразка ДПК

     4. Гострий деструктивний апендицит

     5. Гострий індуративний панкреатит

201. Чоловік 42 років зі скаргами на оперезуючий біль в верхній половині живота, нудоту, багаторазову блювоту, що не призводить до полегшення. Захворів 6 годин тому після надмірного вживання горілки. Язик сухий, білий. Живіт здутий, м'який, болючий в верхній частині. Визначаються симптоми Керте, Боде, Воскресенського, Мейо-Робсона. Діагноз?

     1. * Гострий панкреатит

     2. Гострий холецистит

     3. Гостра кишкова непрохідність

     4. Гострий тромбоз мезентеріальних судин

     5. Гострий ерозивний гастрит

202. У хворого 35 років скарги на слабкість, запоморочення, блювоту по типу “кавової гущі», спрагу. Об’єктивно: шкірні покрови бліді, пульс - 94 за 1 хв., АТ 100/60, живіт м’який, помірно болючий в епігастрії, перистальтика дещо прискорена. При пальцьовому дослідженні прямої кишки виявлено мелену. Який метод обстеження найбільш інформативний для підтвердження діагнозу та визначення лікувальної тактики?

     1. *Фіброгастродуоденоскопія

     2. Лапароскопія

     3. Загальний аналіз крові

     4. Оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини

     5. Фіброколоноскопія

203. До хірургічного відділення поступив хворий П., 34 років, зі скаргами на переймообразний біль у животі, який виник раптово 4 години тому, багаторазове блювання. Об'єктивно визначається симетричне здуття живота, посилення перистальтичних шумів. На оглядовій рентгенограмі черевної порожнини. виконаній у вертикальному положення хворого, в області мезогастрію виявляються множинні горизонтальні рівні ридини зі скопиченням над ними газу (ширина горизонтальних рівнів ридини більша, ніж висота стовпів газу). Ваш попередній діагноз?

     1. *Гостра обтураційна тонкокишкова непрохідність

     2. Гостра обтураційна товстокишкова непрохідність

     3. Гостра паралітична тонкокишкова непрохідність

     4. Гостра паралітична товстокишкова непрохідність

     5. Хронічна паралітична тонкокишкова непрохідність

204. Чоловік 38 років зі скаргами на гострий біль в животі, що посилюється нападами, нудоту, блювоту кишковим вмістом, здуття живота, яке зникає після блювоти, затримку газів. Хворіє 4 години. Пульс 112 уд/хв. Язик сухий, коричневий. Живіт асиметрично здутий – збільшена верхня половина, м(який, болючий. Аускультивно активні перистальтичні шуми з металевим відтінком, сплески, булькотіння. Діагноз?

     1. * Гостра кишкова непрохідність

     2. Гострий некротичний панкреатит

     3. Гострий деструктивний холецистит

     4. Гострий ерозивний гастрит

     5. Гострий неспецифічний коліт

205. Хворий, 47 років скаржиться на інтенсивний біль в животі, неодноразову блювоту. Захворів 18 год. тому, стан різко погіршився 6 год. назад. Шкірні покриви бліді. PS – 108 за 1 хв. АТ – 140/90 мм рт. ст. t тіла 380С. Живіт щадиться при диханні, різко напружений і болючий на всьму потязі. Позитивний симптом Блюмберга-Щоткіна в різних відділах живота. Перкуторно тімпаніт, печінкова тупість збережена. Ваш попередній діагноз?

     1. *Перитоніт, реактивна фаза.

     2. Перфоративна виразка ДПК

     3. Гострий деструктивний холецистит

     4. Злукова кишкова непрохідність

     5. Гострий деструктивний апендицит

206. Хвора, 58 років скаржиться на відчуття важкості та помірний біль в правому підребер’ї, нудоту, загальну слабкість. Шкірні покриви жовтого кольору. PS – 88 за 1 хв. АТ – 120/70 мм рт. ст. Живіт рівномірно приймає участь в акті дихання, незначно болючий в правому підребер’ї. УЗД – конкременти в жовчному міхурі, розширення холедоху до 18 мм. Загальний білірубін 86 ммоль/л, за рахунок прямого. Збільшена лужна фосфатаза. Кал ахолічний. Якому захворюванню відповідають клінічні симптоми?

     1. *ЖКХ. Механічна жовтяниця.

     2. Гострий калькульозний холецистит

     3. Пухлина головки панкреас

     4. Гострий гепатит

     5. Гострий індуративний панкреатит

207. Хвора, 48 років скаржиться на біль в правому підребер’ї, нудоту, блювоту. Шкірні покриви чисті. PS – 88 за 1 хв. АТ – 120/70 мм рт. ст. Живіт обмежено приймає участь в акті дихання, болючий та напружений в правому підребер’ї. При постукуванні краєм долоні по реберній дузі – болючість. Позитивний симптом Блюмберга. Якому захворюванню відповідають клінічні симптоми?

     1. *Гострий холецистит

     2. Гостра кишкова непрохідність

     3. Перфоративна виразка ДПК

     4. Гострий апендицит

     5. Гострий панкреатит

208. До симптомів стенозуючої виразки дванадцятипалої кишки відносяться все перераховане, крім

     1. *Наявність чаш Клойбера

     2. Шуму плескоту над проекцією шлунка

     3. Блювоти

     4. .Відрижки

     5. Схуднення

209. Хворий Н.,53 років ,поступив зі скаргами на переймоподібні болі в животі ,блювоту затримку стільця та газів.Стан хворго важкий .Пульс-110 за 1 хв. Язик сухий .Живіт щадиться при диханні ,піддутий ,асиметричний .Перкуторно-тимпаніт,перистальтика окремими,видимими хвилями .Позитивний с- м Валя .С – м Щоткіна – Блюмберга слабо позитивний.Який ваш діагноз?

     1. *Кишкова непрохідність

     2. Гострий холецистит

     3. Мезентеріальний тромбоз

     4. Гострий апендицит

     5. Гострий панкреатит

210. Хвора 24 років зі скаргами на біль в животі, що посилюється нападами, нудоту, блювоту. Захворіла раптово 3 години тому. Пульс 106 уд/хв. Живіт помірно асиметрично здутий – права здухвинна ділянка запала. Пальпаторно визначається в правій здухвинній ділянці щільне циліндричне утворення помірноболюче. Ректально визначається вміст червоного відтінку, що нагадує “малинове желе”. Діагноз?

     1. * Гостра кишкова непрохідність

     2. Гострий некротичний панкреатит

     3. Дуоденальна виразкова кровотеча

     4. Поліп прамої кишки

     5. Немає вірної відповіді

211. Чоловік 42 років зі скаргами на оперезуючий біль в верхній половині живота, нудоту, багаторазову блювоту, що не призводить до полегшення. Захворів 6 годин тому після надмірного вживання горілки. Язик сухий, білий. Живіт здутий, м'який, болючий в верхній частині. Визначаються симптоми Керте, Боде, Воскресенського, Мейо-Робсона. Діагноз?

     1. * Гострий панкреатит

     2. Гострий холецистит

     3. Гостра кишкова непрохідність

     4. Гострий тромбоз мезентеріальних судин

     5. Гострий ерозивний гастрит

212. Хворий Н., 63 роки, звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на підвищену втомлюваність, загальну слабкість, посилене слиновиділення, схуднення протягом останніх 3 місяців. Під час ковтання твердої їжі виникає дискомфорт, відчуття "налипання" її на стінки стравоходу. Лікар оглянув хворого, виписав напрямок на лабораторні та інструментальні дослідження. Який попередній діагноз (шифр діагноза) слід вказати на бланку напрямку?

     1. *Рак стравоходу

     2. Кила стравохідного отвору діафрагми

     3. Ахалазія кардії

     4. Стравохід Барета

     5. Дивертикул стравоходу

213. 2. У 60-річного чоловіка розвинулась дисфагія, яка швидко прогресує протягом декількох тижнів. Відмічена втрата ваги, анемія. Який найбільш ймовірний діагноз?

     1. *Рак стравоходу

     2. Стороннє тіло стравоходу

     3. Ахалазія кардії

     4. Дивертикул стравоходу

     5. Кила стравохідного отвору діафрагми

214. У клініку поступив хворий 46 років в непритомному стані, з періодичними нападами клонічних судом. Зі слів рідних, він багато років страждає виразковою хворобою дванадцятипалої кишки. За останній місяць у хворого кожного дня блювота і він сильно схуднув. Хворий виснажений, обезводнений, в епігастральній області є пігментація шкіри та визначається шум плеску. Про яке ускладнення виразкової хвороби йде мова?

     1. *Стенозуюча виразка

     2. Пенетраця виразки

     3. Малігнізація виразки

     4. Виразка, ускладнена кровотечею.

     5. Перфоративна виразка

215. Хворий скаржиться на тупі болі у прямій кишці, що посилюються при акті дефекації. Хворіє 4 дні. Лікувався амбулаторно, проте стан не покращився. Температура тіла 37,80С. В ділянці анального отвору патології не виявлено. При пальцевому дослідженні прямої кишки на боковій стінці справа виявлено щільне, болюче утворення, в центрі якого визначається флюктуація. Сформулюйте діагноз.

     1. *Гострий підслизовий парапроктит

     2. Гострий пельвіоректальний парапроктит

     3. Гострий підшкірний парапроктит

     4. Гострий позадупрямокишковий парапроктит

     5. Гострий ішеоректальний парапроктит

216. У хворої 30 років на фоні повног здороов’я раптово появилась дисфагія, болі за грудиною після ковтання їжі. Їжа проходила краще після запивання її теплою водю, молоком або чаєм. При різкому відкиданні голови і нахиленні тулуба назад, хвора іноді відчувала, як їжа “провалювалася” в шлунок. Діагноз?

     1. *Кардіоспазм

     2. Стріктура стравоходу

     3. Рак стравоходу

     4. Дивертикул стравододу

     5. Езофагіт

217. Хворий, 22 років, поступив через 4 години після виникнення раптового “кинджального” болю в епігастрії, що поширюється на весь живіт. За два тижні до поступлення відзначав печію, зниження апетиту, біль в животі натще і в нічний час. При огляді: живіт втягнутий, не бере участі в дихальній екскурсії. При пальпації визначається різка болючість по всьому животу, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Який найімовірніший діагноз?

     1. * Розлитий перитоніт

     2. Гострий панкреатит

     3. Гостра кишкова непрохідність

     4. Абсцес черевної порожнини

     5. Гострий апендицит

218. Після виконання лапаротомії виявлено, що в черевній порожнині значна кількість ексудату біло-сірого кольору, пінистого, каламутного, з різким неприємним запахом. Які мікроорганізми найвірогідніше зумовлюють такий характер ексудату?

     1. Аероби

     2. * Анаероби

     3. Грибки

     4. Найпростіші

     5. Умовно патогенні мікроорганізми

219. Хвора, 24 років, прооперована з приводу гострого флегмонозного апендициту, серозно-фібринозного перитоніту. Після операції відмічалась затримка випорожнень, газів. На 6-ту добу з’явились болі внизу живота, тенезми, висока температура, кількість лейкоцитів підвищилась до 18,5х10⁹/л зі зсувом формули вліво. При пальцевому дослідженні прямої кишки відмічається нависання та болючість передньої стінки прямої кишки. Яке з післяопераційних ускладнень має місце?

     1. Кровотеча

     2. Заочеревинна флегмона

     3. * Абсцес Дугласового простору

     4. Гостра кишкова непрохідність

     5. Міжпетлевий абсцес

220. Хворий H., 34 років, госпіталізований в хірургічне відділення у важкому стані зі скаргами на болі у всіх відділах живота, сухість в роті, нудоту, виражену загальну слабкість. З анамнезу відомо, що 4 дні тому відчув біль в правій здухвинній ділянці, який поступово розповсюдився по всіх відділах живота. При огляді: пульс 104 удари за 1 хвилину, АТ – 90/70 мм рт. ст. Живіт здутий, болючий у всіх відділах. Позитивні симптоми подразнення очеревини. Перистальтика не вислуховується. Яке ускладнення гострого апендициту виникло у хворого?

     1. * Розповсюджений перитоніт

     2. Місцевий перитоніт

     3. Апендикулярний абсцес

     4. Пілефлебіт

     5. Серозно-гнійний перитоніт

221. Хворий Р., 34 років, доставлений у приймальний покій у важкому стані зі скаргами на болі у всіх відділах живота, сухість в роті, нудоту, виражену загальну слабкість. З анамнезу відомо, що 3 дні тому відчув різкий «кинджальний» біль в епігастрії, який поступово розповсюдився по всіх відділах живота. Страждає на виразкову хворобу протягом 25 років. Об’єктивно: пульс 104 ударів за 1 хвилину, АТ 90/70 мм рт. ст. Живіт надутий, болючий у всіх відділах. Позитивні симптоми подразнення парієтальної очеревини. Печінкова тупість не визначається. Перистальтика відсутня. Як найбільш правильно сформулювати попередній діагноз у даного хворого?

     1. Гострий панкреатит, розповсюджений перитоніт

     2. Перфоративна гастродуоденальна виразка, відмежований перитоніт

     3. * Перфоративна гастродуоденальна виразка, розповсюджений перитоніт

     4. Перфоративна гастродуоденальна виразка, абсцес чепцевої сумки

     5. Гострий апендицит, загальний перитоніт

222. Хвора З., 27 років, госпіталізована в хірургічне відділення зі скаргами на постійні болі по всьому животу, нудоту, багаторазову блювоту, яка не приносить полегшення, виражену загальну слабкість. З анамнезу відомо, що хворіє протягом 72 год, коли раптово з’явились оперізуючі болі у верхніх відділах живота. Об’єктивно: загальний стан важкий. Живіт здутий, ригідний та болючий на всьому протязі. Позитивні симптоми Щоткіна-Блюмберга, Мейо-Робсона. Перистальтика відсутня. Лабораторно: лейкоцити – 18,7х10⁹/л, паличкоядерні нейтрофіли – 19%, діастаза сечі – 1024 ОД. Яка найбільш ймовірна причина виникнення перитоніту в даному випадку?

     1. Странгуляційна кишкова непрохідність

     2. Гострий холецистит

     3. Перфоративна гастродуоденальна виразка

     4. Гангренозний апендицит

     5. * Деструктивний панкреатит

223. Хворий Г., 25 років, госпіталізований в хірургічне відділення з клінікою гострого деструктивного апендициту. При виконанні оперативного втручання, після розкриття очеревинної порожнини виділилось до 15 мл гнійного ексудату. При ревізії виявлено гіперемію та набряк парієтальної очеревини правої здухвинної ділянки та флегмонозно змінений червоподібний відросток. В інших відділах очеревинної порожнини патології не виявлено. Яке ускладнення гострого апендициту виникло у даного хворого?

     1. Місцевий серозно-фібринозний перитоніт

     2. * Місцевий гнійний перитоніт

     3. Розлитий перитоніт

     4. Апендикулярний абсцес

     5. Параапендикулярний абсцес

224. Хвора Л., 19 років, госпіталізована в хірургічне відділення з клінікою гострого апендициту. При виконанні оперативного втручання, після розкриття очеревинної порожнини виявлено гангренозно змінений червоподібний відросток. В нижніх відділах живота серозно-гнійний ексудат. Парієтальна очеревина надлобкової, правої та лівої здухвинної ділянок, з місцевими крововиливами. Яке ускладнення гострого апендициту виникло у даної хворої?

     1. * Дифузний серозно-гнійний перитоніт

     2. Місцевий серозний перитоніт

     3. Абсцес Дугласового простору

     4. Міжкишковий абсцес

     5. Розлитий гнійний перитоніт

225. Хворий О., 19 років, госпіталізований в хірургічне відділення з клінікою гострого деструктивного апендициту. При виконанні оперативного втручання, після розкриття очеревинної порожнини в правій здухвинній ділянці виявлено рихлий інфільтрат, представлений гангренозно зміненим червоподібним паростком, сліпою та здухвинною кишками, великим чепцем. При роз’єднанні інфільтрату виділилось до 15 мл сіруватого гною з неприємним запахом. Яке ускладнення гострого апендициту виникло у даного хворого?

     1. * Параапендикулярний абсцес

     2. Місцевий невідмежований гнійний перитоніт

     3. Гнійний перитоніт

     4. Дифузний перитоніт

     5. Абсцес малого тазу

226. Хвора Ж., 45 років, госпіталізована в хірургічне відділення зі скаргами на постійні болі в правому підребер’ї. З анамнезу відомо, що хворіє протягом 72 годин. Об’єктивно: в правому підребер’ї пальпується болюче, нерухоме пухлиноподібне утворення, діаметром близько 15 см. Лабораторно: лейкоцити – 17,8х10⁹/л, паличкоядерні нейтрофіли – 14%. Температура тіла зранку – 37,2°С, ввечері – 39,4°С. При УЗД виявлено ознаки гострого деструктивного холециститу та об’ємне рідинне утворення навколо міхура. Яке ускладнення гострого холециститу виникло у даної хворої?

     1. * Параміхуровий абсцес

     2. Параміхуровий інфільтрат

     3. Холедохолітіаз

     4. Механічна жовтяниця

     5. Біліарний панкреатит

227. Хворий Д., 56 років, поступив у хірургічне відділенні з клінікою гострого деструктивного панкреатиту. Об’єктивно визначається ригідність та болючість живота в проекції підшлункової залози, де пальпується нерухоме пухлиноподібне утворення. Лабораторно: лейкоцити – 21,4х10⁹/л, паличкоядерні нейтрофіли – 18%. Температура тіла зранку – 37,8°С, ввечері – 39,8°С. На КТ між задньою стінкою шлунка та підшлунковою залозою визначається об’ємне утворення, яке містить рідину. Яке ускладнення гострого панкреатиту виникло у даного хворого?

     1. * Абсцес сальникової сумки

     2. Ферментативний холецистит

     3. Абсцес заочеревинного простору

     4. Парапанкреатичний інфільтрат

     5. Абсцес Дугласового простору

228. У хворого А., 64 р., під час проведення оперативного втручання з приводу деструктивного панкреатиту в усіх відділах черевної порожнини виявлено гіперемію парієтальної очеревини та значну кількість серозно-геморагічного ексудату. Яке ускладнення панкреатиту виникло у даного хворого?

     1. * Загальний серозно-геморагічний перитоніт

     2. Гемоперитонеум

     3. Розповсюджений серозний перитоніт

     4. Дифузний серозно-гнійний перитоніт

     5. Місцевий невідмежований перитоніт

229. Хворій О., 34 р., виконано оперативне втручання з приводу гострого гангренозного холециститу, параміхурового абсцесу. Протягом 4-5-ої доби післяопераційного періоду стан хворої почав погіршуватись. Об’єктивно: живіт здутий, болючий у всіх відділах. Позитивні симптоми подразнення очеревини. Перистальтика різко послаблена. Лабораторно: відмічено наростання лейкоцитозу, підвищення рівня сечовини та креатиніну. Через дренаж почав виділятись серозний ексудат з жовчю. Яке ускладнення розвинулось у хворої?

     1. * Післяопераційний розповсюджений жовчний перитоніт

     2. Абсцес підпечінкового простору

     3. Ферментативний перитоніт

     4. Гострий деструктивний панкреатит

     5. Злукова кишкова непрохідність

230. У хворого Л., 23 р., під час оперативного втручання з приводу перфоративної виразки шлунка у верхніх відділах живота відмічено помірну кількість серозного ексудату з домішками фібрину. Парієтальна очеревина верхніх відділів живота набрякла, гіперемована, покрита окремими фібринозними нашаруваннями. В інших відділах черевної порожнини патології не виявлено. Яке ускладнення перфоративної виразки виникло у даного хворого?

     1. Серозний перитоніт

     2. Місцевий відмежований серозний перитоніт

     3. * Дифузний серозно-фібринозний перитоніт

     4. Загальний серозно-фібринозний перитоніт

     5. Піддіафрагмальний абсцес

231. Хворий Р., 39 років, поступив у хірургічне відділення зі скаргами на постійні болі у всіх відділах живота, нудоту, сухість в роті, загальну слабкість. З анамнезу відомо, що хворіє протягом 48 годин. Початок захворювання хворий ні з чим не пов’язує. Об’єктивно: живіт піддутий, ригідний та болючий на всьому протязі. Позитивні симптоми Щоткіна-Блюмберга, Роздольського. Перистальтика різко послаблена. Лабораторно: лейкоцити – 16,2х10⁹/л, паличкоядерні нейтрофіли – 18%. На оглядовій рентгенографії вільного повітря та чаш Клойбера в черевній порожнині не виявлено. Встановлено діагноз: розповсюджений перитоніт. Яка лікувальна тактика є найбільш оптимальною в даному випадку?

     1. * Екстрене оперативне втручання

     2. Динамічне спостереження

     3. Амбулаторне лікування

     4. Симптоматична терапія

     5. Денний стаціонар

232. Хвора Р., 27 р., поступила у хірургічне відділення зі скаргами на постійні болі у всіх відділах живота, виражену загальну слабкість. З анамнезу відомо, що хворіє протягом 48 годин, коли з’явились болі по всьому животу, інтенсивність яких постійно наростала. Об’єктивно: живіт піддутий, ригідний та болючий у всіх відділах. Позитивні симптоми подразнення очеревини. Перистальтика не вислуховується. Лабораторно: лейкоцити – 19,1х10⁹/л, паличкоядерні нейтрофіли – 19%. На оглядовій рентгенографії вільного повітря та чаш Клойбера в черевній порожнині не виявлено. Встановлено діагноз: розповсюджений перитоніт нез’ясованої етіології. Який оперативний доступ найбільш доцільно застосувати у даної хворої?

     1. * Середньо-серединна лапаротомія

     2. Верхньо-серединна лапаротомія

     3. Нижньо-серединна лапаротомія

     4. Ленандера

     5. Мак-Бурнея-Волковича

233. У хворого К., 44 років, у першу добу післяопераційного періоду (переніс апендектомію з приводу флегмонозного апендициту) підвищилася температура тіла до 39,3°С. Розвивається картина важкої гнійної інтоксикації. Живіт здутий, рівномірно болючий у правій половині. Симптоми подразнення очеревини слабо позитивні. На другу добу з’явилася жовтяниця. Про яке ускладнення гострого апендициту можна думати?

     1. * Пілефлебіт

     2. Міжпетльовий абсцес

     3. Тазовий абсцес

     4. Підпечінковий абсцес

     5. Дифузний перитоніт

234. Хворій Р., 38 р., виконано оперативне втручання з приводу гострого гангренозно-перфоративного апендициту, дифузного гнійного перитоніту. На 8-му добу післяопераційного періоду виникли скарги на постійні болі в нижніх відділах живота, вдавані позиви до дефекації. Об’єктивно: відзначається помірна пальпаторна болючість живота над лобком. Перистальтика послаблена. При пальцевому обстеженні прямої кишки виявляється болючість та нависання передньої стінки. Температура тіла зранку – 37,4°С, ввечері – 39,1°С. Яке обстеження найбільш доцільно призначити в даному випадку для уточнення діагнозу?

     1. Іригографія

     2. Екскреторна урографія

     3. * УЗД

     4. Фіброколоноскопія

     5. Оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини

235. У хворого на 10-ту добу після апендектомії виникли скарги на постійні болі в нижніх відділах живота, часте та болюче сечовипускання, тенезми. Об’єктивно: живіт м’який, помірно болючий в надлобковій ділянці. Температура тіла зранку – 37,7°С, ввечері – 39,4°С. Лабораторно: лейкоцити – 15,3х10⁹/л, паличкоядерні нейтрофіли – 14 %. При УЗД між сечовим міхуром та прямою кишкою визначається об’ємне рідинне утворення діаметром 82 мм. Яке ускладнення виникло у хворого?

     1. Місцевий невідмежований перитоніт

     2. Абсцес чепцевої сумки

     3. * Абсцес малого тазу

     4. Кіста черевної порожнини

     5. Розповсюджений перитоніт

236. Хвора Л., 34 р., госпіталізована в хірургічне відділення зі скаргами на помірні болі в надлобковій ділянці, часте та болюче сечовипускання. З анамнезу відомо, що 9 днів тому виконано апендектомію. Об’єктивно: живіт м’який, помірно болючий в надлобковій ділянці. Температура тіла зранку – 37,2°С, ввечері – 38,9°С. Лабораторно: лейкоцити – 14,4х10⁹/л, паличкоядерні нейтрофіли – 15%. При КТ між сечовим міхуром та маткою визначається об’ємне рідинне утворення діаметром 64 мм. Яка лікувальна тактика є найбільш оптимальною в даному випадку?

     1. * Оперативне лікування

     2. Хіміотерапія

     3. Консервативне лікування в умовах хірургічного стаціонару

     4. Амбулаторне лікування

     5. Динамічне спостереження

237. Хвора Д., 45р., госпіталізована в хірургічне відділення зі скаргами на постійні, стискаючі болі у правому підребер’ї, які посилюються при глибокому диханні. З анамнезу відомо, що 10 днів тому виконано резекцію шлунка з приводу декомпенсованого стенозу виразкового ґенезу. Об’єктивно: живіт ригідний та болючий у правому підребер’ї. Лабораторно: лейкоцити – 15,6х10⁹/л, паличкоядерні нейтрофіли – 12%. Температура тіла зранку – 36,9°С, ввечері – 38,8°С. На КТ у правому передньо-верхньому надпечінковому відділі визначається порожнистий утвір з наявною рідиною. Яке оперативне втручання найбільш доцільно застосувати у даної хворої?

     1. * Позаочеревинне дренування абсцесу за Клермоном

     2. Інтраперитонеальне розкриття та дренування абсцесу

     3. Розкриття та дренування абсцесу за Мельниковим

     4. Дренування абсцесу за Пироговим

     5. Дренування абсцесу за Чухрієнко

238. Хворий Щ., 35 р., госпіталізований в хірургічне відділення зі скаргами на помірні болі та відчуття стискування у верхній частині живота. З анамнезу відомо, що 9 днів тому переніс оперативне втручання з приводу перфоративної виразки шлунка. Об’єктивно: живіт м’який, чутливий у правому підребер’ї. Температура тіла зранку – 37,1°С, ввечері – 39,4°С. Рентгенологічно визначається обмеження рухливості правого куполу діафрагми та наявність у правому надпечінковому просторі газу з горизонтальним рівнем рідини. Яке ускладнення найбільш ймовірно виникло у хворого?

     1. * Правосторонній піддіафрагмальний абсцес

     2. Параміхуровий абсцес

     3. Параміхуровий інфільтрат

     4. Деструктивний холецистит

     5. Кіста черевної порожнини

239. Хвора, 52 років, скаржиться на виражену загальну слабкість, сухість в роті, підвищення температури тіла ввечері до 39-40°С, вранці – до 37,5°С, тенезми. Два тижні тому оперована з приводу гангренозного апендициту. Вказані скарги з’явились через 9 днів після операції. Об’єктивно: пульс – 92 уд./хв., AT – 130/90 мм рт. ст. Язик сухий, обкладений. Живіт приймає участь в дихальній екскурсії, при пальпації м’який, помірно болючий над лоном. При дослідженні через пряму кишку виявлено нависання та різка болючість передньої її стінки. Яке захворювання найімовірніше зумовлює таку клінічну картину?

     1. Геморой

     2. Тромбофлебіт

     3. * Абсцес Дугласового простору

     4. Пневмонія

     5. Розлитий перитоніт

240. Хворий, 57 років, прооперований з приводу гострого апендициту. Проте стан хворого після операції погіршився. На наступний день відзначено метеоризм, біль у животі, підвищення температури тіла до 39,0°С. Симптоми подразнення очеревини не визначаються. Незважаючи на проведення масивної антибіотикотерапїї, стан пацієнта прогресивно погіршується, приєдналася жовтяниця. Про розвиток якого ускладнення слід думати?

     1. * Пілефлебіту

     2. Піддіафрагмального абсцесу

     3. Гангренозного холециститу

     4. Абсцесу Дугласового простору

     5. Розлитого перитоніту

241. Хвора В, 43 років скаржиться на сильний гострий біль в правій половині живота, який іррадіює в праву надключичну ділянку; підвищення температури тіла, сухість та гіркоту в роті. Було неодноразове блювання, яке не приносило полегшення. Появу болю пов’язує з вживанням жирної та смаженої їжі. Хвора лежить на правому боці. Бліда. Тахікардія. Язик сухий. Живіт при пальпації болючий в правій половині живота та дещо напружений в правому підребер’ї. Ймовірний діагноз?

1. *Гострий холецистит.

2. Перфоративна виразка.

3. Гострий апендицит.

4. Правобічна ниркова коліка.

5. Гостра кишкова непрохідність.

242. Хвора 62 років поступила в хірургічне відділення зі скаргами на сильний біль в епігастрії оперізуючого характеру, нудлту, блювоту. Протягом 10 років страждає ЖКХ. Після порушення дієти з’явились вище названі явища. Консервативна терапія, яка проводилася протягом доби, ефекту не дала. Була виконана лапаротомія, під час операції діагностовано гострий набряковий панкреатит біліарного генезу. Укажіть оптимальний об’єм операції.

1. *Санація (холецистектомія) та дренування жовчовідвідних шляхів

2. Введення розчину новокаїну в парапанкреатичну клітковину

3. Розтин “капсули” підшлункової залози

4. Дренування сальникової сумки

5. Резекція підшлункової залози

243. Хвора 63 років хворіє протягом двох тижнів, коли помітила іктеричність склер, відмічався незначний біль розпираючого характеру в правому підребер’ї. Через дві доби від початку захворювання, з’явився кал сірого кольору, жовтушнішть шкіри, яка поступово посилювалась. При поступленні у відділення загальний стан задовільний. При УЗД виявлено розширення внутрішньопечінкових і позапечінкових жовчних протоків і головної протоки підшлункової залози. Який діагноз найбільш ймовірний?

1. *Пухлина великого дуоденального сосочка

2. Холедохолітіаз, защемлення конкремента в супрадуоденальній частині холедоха

3. Холестатичний вірусний гепатит

4. Цироз печінки

5. Пухлина загальної печінкової протоки

244. Хвора 53 років оперована з приводу хронічного калькульозного холециститу, холедохолітіазу. Через три роки після операції у хворої настав рецидив холедохолітіазу. Яка із перерахованих причин не відноситься до основних, що привели до рецидиву холедохолітіазу в позапечінкових протоках після операції холецистектомії?

1. *Недотримання рекомендацій дієти

2. Наявність перешкоди для нормального відтоку жовчі

3. Звуження термінального відділу холедоха і супутній холангіт

4. Довга культя міхурової протоки

5. Шовні нитки в просвіті холедоха, які не розсмоктуються

245. Хвора 52 років оперована з приводу гострого флегмонозного холециститу. Операція виконан без ускладнень, жовчний міхур вилучений субсерозно від шийки до дна з роздільною перев’язкою міхурової артерії і міхурової протоки. Ложе міхура перитонізоване. Гепатикохоледох не розширений. Як Ви зашиєте черевну порожнину?

1. *Операційну рану зашити наглухо з дренуванням підпечінкового простору через контрапертуру

2. Черевну порожнину зашити наглухо без дренування черевної порожнини

3. Накласти провізорні шви на рану

4. Черевну порожнину зашити наглухо з дренуванням черевної порожнини через нижній кут рани

5. Поставити марлеві тампони і дренаж до культі міхурової протоки, операційну рану зашити наглухо

246. У хворої віком 52 років після приступу болю у правому підребірї виникла жовтушність шкіри і слизових оболонок. При УЗД виявлено конкременти у жовчному міхурі, холедох поширений до 1,5 см. Вміст холедоху чітко не візуалізується. Який метод обстеження дозволить підтвердити холедохолітіаз?

1. *Ендоскопічна ретроградна холангіографія

2. Фіброгастродуоденоскопія

3. Повторне УЗД обстеження після підготовки

4. Комп’ютерна томографія

5. Аналіз крові на білірубін, амінотрасферази

247. Хвора Н., 46 років, поступила в хірургічне відділення із скаргами на болі в правому підребер'ї, що ірадіюють у праву лопатку, нудоту, блювоту, підвищення температури тіла до 37,80С. Живіт не здутий, при пальпації визначається ригідність, болючість у правому підребер'ї, там же визначається щільнний, болючий утвір. Позитивні симптоми Ортнера, Мюссі-Георгіевьского. В аналізі крові - лейкоцити 12,6х10/л. Сформулюйте попередній діагноз?

1. *Гострий холецистит

2. Гострий панкреатит

3. Перфоративна виразка шлунка

4. Гостра кишкова непрохідність

5. Правобічна ниркова колька

248. Хвора Р, 58 років, скаржиться на періодичні ниючі болі в правому підребер'ї, гіркоту в роті, посилення болю після прийому жирної, гострої їжи. При УЗД: стінка жовчного міхура потовщена, у просвіті конкременти, холедох 0,8 см. Який вид оперативного втручання найбільш оптимальний у даному випадку?

1. *Лапароскопічна холецистектомія

2. Відкрита холецистектомія

3. Ендоскопічна папілосфінктеротомія, лапароскопічна холецистектомія

4. Холецистектомія, холедоходуоденоанастомоз

5. Холецистектомія, зовнішнє дренування холедоха

249. Під час операції у хворої 68 років з приводу гострого деструктивного холециститу визначена наявність гнійного холангіта. При ревізії холедоха не знайдені конкременти та ознаки стенози дуоденального соску. Виконано холецистектомію. Як необхідно закінчити операцію?

1. *Виконати зовнішнє дренування холедоха

2. Накласти супрадуоденальний холедоходуоденоанастомоз

3. Виконати трансдуоденальну холедоходуоденостомію

4. Виконати холедохоеюностомію

5. Накласти гепатікоєюностомію.

250. Жінка 53 років, три роки тому назад перенесла холецистектомію з приводу гострого калькульозного холециститу. Після олперації уже чотири рази були приступи болю в правому підребер”ї, які тривали 6-8 годин, проходили після прийому спазмолітиків. Після другого приступу відмітила пожовтіння шкіри і склер. Які дослідження будуть найбільш інформативними для поставлення діагнозу?

1. *Ультрасонографія

2. Рентгеноскопія шлунку

3. Фіброколоноскопія

4. Пероральна холангіографія

5. Термографія

251. У 38-річної хворої після перенесеної два роки тому назад холецистектомії відновились приступи печінкової коліки з пожовтінням шкірних покривів. Діагностовано постхолецистектомічний синдром. Яка найчастіша причина його винивкнення?

1. *Залишені під час першої операції конкременти

2. Стенозуючий папіліт

3. Дуоденостаз

4. Дискенезія жовчевих шляхів

5. Холестаз

252. Хвора 32 років два роки тому назад перенесла холецистектомію з приводу жовчекам”яної хвороби. В жовчевому міхурі було багато дрібних конкрементів. На протязі шести місяців 3 рази повторились приступи печінкової коліки. Два дні тому назад після приступу появилось пожовтіння шкіри та склер. Білірубін 90 ммоль/л. Які дослідження найефективніше допоможуть поставити діагноз?

1. *УЗД панкреодуоденальної зони

2. Рентгеноскопія шлунково-кишкового тракту

3. Гастрофіброскопія

4. Пероральна холангіографія

5. Ангіографія

253. У хворої 32 років після перенесеної холецистектомії через 6 місяців відновились приступи печінкової коліки, які супроводжуються пожовтінням шкірних покровів. При УЗД дослідженні виявлено залишений конкремент 2 х 1см в дистальній частині холедоха. Яке лікування для хворої буде оптимальним?

1. *Ендоскопічна папілосфінтеротомія з літоекстракцією

2. Консервативна терапія спазмолітиками і жовчегінними препаратами

3. Літотрипсія

4. Холедохолітотомія

5. Холедоходуоденоанастомоз

254. Хворий 62 років скаржиться на наявність жовтяниці, свербіння шкіри, світлий кал, темну мочу. Об’єктивно: склера та шкіра жовтушні, на шкірі сліди розчухів. Пальпується збільшений, безболісний жочний міхур. Аналіз крові: загальний білірубін 85 ммоль/л. Який метод дослідження найдоцільніше використати для уточнення діагнозу?

1. *Ретроградну холангіопанкреатографію

2. Дуоденальне зондування

3. Оглядову рентгенографію органів черевної порожнини

4. Оральну холецистографію

5. Інфузійну холеграфію

255. У хворого 60 років жовтяниця на протязі 3-х тижнів, почалася без болю, інтенсивність ії наростає. Живіт при пальпації м'який. Позитивний симптом Курвуаз'є. При УЗД жовчних шляхів відмічається розширення жовчного міхура й холедоху. Яка першопричина цих змін.

1. *Рак головки підшлункової залози

2. Жовчно-кам'яна хвороба

3. Хронічний індуративний панкреатит

4. Інфекційний гепатит

5. Рак печінки

256. Хворий 42 років оперований з ймовірним діагнозом холедохолітіаз, механічна жовтяниця. На операції патології жовчовивідних шляхів та жовчного міхура не виявлено. Встановлено збільшення печінки, вона має червоно-коричневий колір. Встановлен діагноз гепатита. Які хірургічні лікувальні міроприємства доцільні?

1. *Нічого не робити, рану зшити

2. Холецисектомія, дренування черевноі порожнини

3. Десимпатизація печінковой артеріі

4. Холецистостомія

5. Зовнішне дренування жовчних протоків

257. Хвора 70 років доставлена в хірургічне відділення з скаргами на біль в животі, блювоту, підвищення температури тіла. Хворіє 3 добу. Об’єктивно – важкий загальний стан, шкіра і слизові оболонки жовті, пульс 100 в одну хвилину, живіт не приймає участі в диханні, при пальпації напружений і болючий по проекції усіх відділів, але більш всього в правому підребр’ї, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга на усьому протязі. На УЗД – збільшений жовчний міжур з конкрементами, діагноз деструктивний холецистит, перитоніт. Лікувальна тактика?

1. *Лапаротомія з видаленням жовчного міхура і дренуванням черевної порожнини

2. Лапароскопічна холецистектомія

3. Ендоскопічна папілосфінктеротомія

4. Лапароцентез

5. Консертавативне лікування

258. Хворий 76 років поступив до лікарні на сьому добу від початку захворювання зі скаргами на біль у правому підреберї, слабкість, повторна блювота, підвищення температури тіла до 38 градусів. При огляді – загальний стан середньої важкості. Блідість. Пальпується збільшений жовчний міхур, у правому підребер”ї відмічається напруження. Якому методу лікування віддається перевага?

1. *мікрохолецистостомія під контролем УЗД

2. Дистанційна хвильова літотрипсія

3. Комплексне консервативне лікування

4. Лапароскопічна холецистектомія в екстреному порядку

5. Невідкладна операція –холецистектомія

259. Хворий 76 років поступив до лікарні з клінікою механічної жовтяниці, хворіє на протязі місяця. При обстеженні виявлений рак головки підшлункової залози. Страждае цукровим діабетом та гіпертонічною хворобою. Якому виду лікування віддати перевагу?

1. *Холецистостомія

2. Холецистоентеростомія з тонкокишковим співусттям

3. Панкреатодуоденальна резекція

4. Ендоскопічна папілосфінктеротомія

5. Відмовитись від операціі, провести консервативне лікування.

260. Хвора А., 49 років скаржиться на гострий біль в правому підребір’ї, який виник через 2 години після вечері, нудоту, блювоту жовчю. Хворіє 18 годин. Хвора неспокійна, метушиться в ліжку. Пульс 98 за 1 хв, язик обкладений білими нашаруваннями, вологий. Температура тіла 38,2 С. При огляді - права половина відстає в акті дихання, пальпаторно в правому підребір’ї напруження м’язів, болючість. Позитивні френикус-симптоми та Грекова-Ортнера. Симптоми подразнення очеревини від’ємні. Ваш діагноз?

1. *Гострий холецистит

2. Гострий панкреатит

3. Гострий перитоніт

4. Гострий апендицит

5. Кишкова непрохідність

261. Хвора, 64 роки, скаржиться на біль в епігастрії та правому підребер’ї, нудоту, блювоту, підвищення t тіла до 38,2С. На УЗД – дрібні конкрименти в жовчному міхурі, розширення холедоху до 14 мм. Шкірні покриви жовтушного кольору. PS – 92 за 1 хв. АТ – 110/70 мм рт. ст. Живіт обмежено приймає участь в акті дихання, болючий в епігастрії та правому підребер’ї. Печінка +2 см виступає з під края реберної дуги. Якому захворюванню відповідають клінічні симптоми?

1. *ЖКХ. Гострий калькульозний холангіт

2. Гострий калькульозний холецистит

3. Перфоративна виразка ДПК

4. Гострий деструктивний апендицит

5. Гострий індуративний панкреатит

262. Хвора, 58 років скаржиться на відчуття важкості та помірний біль в правому підребер’ї, нудоту, загальну слабкість. Шкірні покриви жовтого кольору. PS – 88 за 1 хв. АТ – 120/70 мм рт. ст. Живіт рівномірно приймає участь в акті дихання, незначно болючий в правому підребер’ї. УЗД – конкременти в жовчному міхурі, розширення холедоху до 18 мм. Загальний білірубін 86 ммоль/л, за рахунок прямого. Збільшена лужна фосфатаза. Кал ахолічний. Якому захворюванню відповідають клінічні симптоми?

1. *ЖКХ. Обтураційна жовтяниця.

2. Гострий калькульозний холецистит

3. Пухлина головки панкреас

4. Гострий гепатит

5. Гострий індуративний панкреатит

263. Хвора, 78 років скаржиться на відчуття важкості та помірний біль в правому підребер’ї, нудоту, загальну слабкість. Шкірні покриви жовтого кольору. PS – 82 за 1 хв. АТ – 140/90 мм рт. ст. Живіт рівномірно приймає участь в акті дихання, незначно болючий в зоні Шаффара чутливий в правому підребер’ї. УЗД – розширення холедоху до 24 мм, головка панкреас неоднорідна – 58 мм. Загальний білірубін 106 ммоль/л, за рахунок прямого. Кал ахолічний. Якому захворюванню відповідають клінічні симптоми?

1. *Пухлина панкреас. Обтураційна жовтяниця.

2. Гострий калькульозний холецистит

3. ЖКХ. Обтураційна жовтяниця.

4. Гострий гепатит

5. Гострий індуративний панкреатит

264. Хвора 51 року, скаржиться на важкість, ниючий біль в правому підребер’ї, ірадіює в праве плече; відсутність апетиту; печію, нудоту, закрепи, вздуття живота після прийняття жирної та смаженої їжі. Хворіє пів року. Язик обкладений білим нашаруванням, вологий. Живіт м‘який, піддутий, приймає участь в акті дихання, болючий в правому підребер‘ї. Жовчний міхур не пальпується. Печінка та селезінка не пальпуються. Слабо позитивні симптоми Кера, Мерфі, Грекова – Ортнера, Георгієвського – Мюсі. Ваш діагноз?

1. *Хронічний холецистит в ст. загострення.

2. Хронічний панкреатит.

3. Гострий холецистит.

4. Хронічний гепатит.

5. Хронічний гастродуоденіт.

265. У хворого при ендоскопічному обстеженні діагностовано лінійний розрив слизової кардіального відділу шлунка довжиною 4 см. Дефект слизової під плівкою фібрину сірого кольору. Наявна грижа стравохідного отвору діафрагми VI ступеня, ерозивний езофагіт. Кровотеча повторна. Вкажіть ефективний спосіб профілактики рецидиву кровотечі:

1. Антацидна терапія, режим харчування

2. Антисекреторна терапія

3. *Стовбурна ваготомія, кардіопластика

4. Диспансерний нагляд і лікування

5. Oперація фундоплікациї за Nissen

266. Пацієнт 36 років, який вважав себе раніше практично здоровим, мав два рази гематемезис. Яка найбільш ймовірна причина шлунково-кишкової кровотечі в хворого?

1. Синдром Mallory-Weiss

2. Езофагіт

3. Рак шлунка

4. Діафрагмальна грижа

5. *Виразкова хвороба (шлунка або 12-п.кишки)

267. Хлопчика протягом останнього року часто турбують болі в епігастральній ділянці, печія, іноді блювота з'їденою їжею. У 5-ти літньому віці переніс вірусний гепатит. Напередодні стан різко погіршився: з'явилася слабість, блідість, а ввечері дігтеподібне випорожнення чорного кольору. Ваш попередній діагноз:

1. Синдром Mallory-Weiss

2. .*Синдром портальної гіпертензії, внутрішньопечінковий блок

3. Пептична виразка дивертикулу Меккеля, що кровоточить

4. Синдром портальної гіпертензії, позапечінковий блок

5. Виразкова хвороба 12-палої кишки, кровотеча

268. В проктологiчне вiддiлення госпiталiзована хвора Н, 50 рокiв, зi скаргами на бiль в задньому проходi постiйного характеру, частi позиви до дефекацiї, видiлення кровi при дефекацii, зниження апетиту, схуднення, слабкiсть. Хворiє бiля 3-х мiсяцiв, коли вперше самостiйно пальцем знайшла пухлину в задньому проходi: Яке дослiдження найбiльш iнформативне для верифiкацii дiагнозу ?

1. * Бiопсiя з гiстологiчним дослiдженням

2. Радiоактивне сканування

3. Селективна ангiографiя

4. Доплерографiя

5. Копрограмма

269. У дитини 12 років протягом двох років спостерігався біль в епігастральній ділянці, печія, періодично блювання з'їденою їжею, після якої наставало полегшення. Вчора в хлопця з'явилася слабість, запаморочення, блідість шкірних покривів, дьогтеподібне випорожнення. При пальпації живота спостерігається болючість в епігастральній ділянці. Рентгенологічне виявлено спазм пілородуоденальної ділянки. Ваш попередній діагноз:

1. Пептична виразка дивертикулу Меккеля, що кровоточить

2. Синдром портальної гіпертензії, кровотеча

3. *Виразкова хвороба 12-палої кишки, кровотеча

4. Геморагічний васкуліт

5. Синдром Mallory-Weiss

270. Пацієнт 80 років поступив до лікарні з шлунковокишковою кровотечею. При ендоскопії знайдено кровотечу з виразки. Електрокоагуляція і обколювання адреналіном виявилися неефективними. Не дало ефекту й артеріографія з емболізацією. Який наступний крок в лікуванні?

1. Планова операція

2. *Невідкладна операція

3. Проведення масивної трансфузії

4. Високі дози антибіотиків

5. Повтор ендоскопічного гемостазу шляхом діатермокоагуляції

271. Пацієнтка 71 року поступила до лікарні у зв`язку з помірною шлунковокишковою кровотечею, що самостійно зупинилася. Останні 4 місяці з метою зменшення болю від ревматоїдного артриту вона приймала аспірин. Ендоскопія підтвердила наявність виразки 12-п. кишки. Який наступний крок в лікуванні пацієнта з виразкою 12-п. кишки при позитивному тесті біопсії на H. pylori?

1. Біполярна електрокоагуляція країв виразки

2. Планова операція

3. *Потрійна терапія

4. H2 блокатори

5. Фотокоагуляція виразки

272. Жiнка 40 рокiв поступила в хiрургiчну клiнiку зi скаргами на проноси до 25-30 разiв на добу, переважно у другiй половинi доби, домiшками кровi (колiр м’ясних помиїв), похудання, загальну слабiсть, перiодичний бiль у животi. Хворiє протягом 1,5 мiсяця. В анамнезi перенесена дизентерiя. Який найбiльш ймовiрний дiагноз ?

1. * Неспецифiчний виразковий колiт

2. Гранульоматозний колiт

3. Псевдополiпоз

4. Дивертикульоз

5. Спастичний колiт

273. Хвора скаржиться на загальну слабість, запаморочення, чорний кал. Хворіє три дні, коли після стресу повився біль в епігастрію, а потім кал чорного кольору. 5 років тому хвора лікувалася з приводу гострого ерозивного гастриту. Дотепер почувала себе здоровою. При огляді - шкірні покриви бліді. На верхівці серця систолічний шум. При пальпації визначається болючість в епігастрію. Ваш попередній діагноз:

1. * Гостра виразка шлунка

2. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки

3. Виразкова хвороба шлунка

4. Синдром Mallory-Weiss

5. Рак шлунка

274. У пацієнта після вживання алкоголю уперше виникла кровотеча, блювання кров'ю і згортками. При ургентній ендоскопії діагностовано лінійний розрив слизової кардіального відділу шлунка довжиною 15 мм. Кровотеча продовжується. AT 100/60 мм рт. ст. ЧСС - 90 уд. за хвилину.Визначте раціональний метод зупинки кровотечі:

1. Лапаротомія, гастротомія

2. Гемостатична терапія

3. *Постановка зонда Блекмора

4. Кріовплив на джерело кровотечі

5. Ендоскопічний гемостаз

275. Пацієнт, 50 років, підчас ДТП отримав множинні травми. Через дві доби після госпіталізації в нього почалася масивна шлунково-кишкова кровотеча. Раніше на шлунок не скаржився. Яка найбільш ймовірна причина цієї кровотечі?

1. Діафрагмальна грижа

2. Ерозивний гастрит

3. *Синдром Mallory-Weiss

4. Виразкова хвороба шлунка

5. Виразкова хвороба 12-п. кишки

276. Хворого госпіталізовано в клініку з виразковою кровотечею за останні три роки вп'яте. Кровотечу зупинено ендоскопічно. Анемія середнього ступеня тяжкості. Виразка в цибулині 12-палої кишки до 2,0 см у діаметрі. Визначте тактику лікування:

1. *Оперативне лікування

2. Противиразкове амбулаторне лікування

3. Коагуляція виразки аргоновою плазмою

4. Противиразкове стаціонарне лікування

5. Противиразкове і фізіотерапевтичне лікування

277. Хворого госпіталізовано із кровотечею у травний тракт. Страждає на загальний атеросклероз, цукровий діабет, дистрофічний поліартрит. Тривалий час приймає нестероїдні протизапальні препарати. При ендоскопії в антральному відділі шлунка виявлено плоский виразковий дефект округлої форми, до 4 см у діаметрі з дрібними тромбованими судинами по його краю, дно виразки виконане фібрином грязно-сірого кольору. Сформулюйте попередній діагноз:

1. *Гостра виразка шлунка, кровотеча

2. Синдром Mallory-Weiss

3. Хронічна виразка шлунка, кровотеча

4. Виразковий гастрит, кровотеча

5. Кровотеча з варикозно змінених вен стравоходу

278. Хворий К., 43 років, надійшов зі скаргами на слабість, запаморочення, нудоту, блювання «кавовою гущею», мелену. У анамнезі періодичні нічні, «голодні» болі у верхній половині живота, нудота, печія. ЧСС - 110 за хв., АТ - 90/60 мм рт. ст., Нb - 78 г/л, еритр. - 2,6Т/л, лейк. 9,8 Г/л. Ваш попередній діагноз?

1. Виразкова хвороба шлунка, гостра шлунково-кишкова кровотеча

2. Рак шлунку, гостра шлунково-кишкова кровотеча

3. Синдром Мелорі-Вейса

4. Геморагічний гастрит

5. *Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, гостра шлунково-кишкова кровотеча

279. Хворий скаржиться на загальну слабість, запаморочення, біль в епігастрію, нудоту, кал чорного кольору. Захворів два тижні тому, коли з'явився біль у животі. Три дні як виникла загальна слабість, нездужання і дьогтеподібне випорожнення. Після цього біль дещо зменшився. Раніше відчував біль у животі натще і вночі. Живіт не роздутий, симетричний, приймає участь в акті дихання. При пальпації м'який, дещо болючий в епігастрію. Печінка біля краю реберної дуги, селезінка не пальпується. Ваш попередній діагноз?

1. Пухлина шлунка, кровотеча

2. *Кровотеча виразкової етіології

3. Синдром Mallory-Weiss

4. Геморагічний гастрит

5. Кровотеча з варикозних вен стравоходу

280. Доставлено хворого 45 років зі скаргами на загальну слабкість , запаморочення, дьогтьоподібний кал. Стан хворого середньої тяжкості. Шкіра бліда. Пульс 110 уд./хв, АТ100/60 мм рт.ст., гемоглобін 90 г/л. Під час термінової гастроскопії виявлено поліп антрального відділу шлунка розміром 1,5х2,1 см на широкій основі. Верхівка поліпа активно кровоточить. Визначте тактику лікування:

1. * Ендоскопічний гемостаз, біопсія поліпа

2. Ендоскопічна поліпектомія

3. Ендоскопічна діатермокоагуляція поліпа

4. Негайна операція в об’ємі резекції шлунка

5. Лапаротомія, висічення поліпа

281. Доставлено хворого 50 років з гострою шлунковою кровотечею ІІІступеня, що проявилася гемотемезісом. Із анамнезу відомо, що хворий 10 років тому переніс напад гострого деструктивного панкреатиту, після якого з часом з’явилась спленомегалія. При огляді хворого шкіра бліда, пульс 110 уд./хв, АТ100/60 мм рт.ст., гемоглобін 90 г/л. Живіт дещо збільшений в розмірах, м’який, помірно болючий в лівому підребер’ї, де наявна великих розмірів селезінка. Печінка, підшлункова залоза не пальпуються. Яка патологія спричинила кровотечу:

1. * Позапечінкова портальна гіпертензія

2. Кровотеча із кісти підшлункової залози

3. Гострі виразки шлунка

4. Рак шлунка, ускладнений кровотечею

5. Синдром МалоріВейса

282. Під час ургентного оперативного втручання з приводу субкомпенсованої кровотечі з виразки цибулини дванадцятипалої кишки знайдено запальний інфільтрат діаметром до 5 см, який втягує в процес гепатодуоденальну зв’язку, жовчний міхур . 12пала кишка розширена. Який із видів операції доцільно використати:

1. * Резекцію 2/3 шлунка по Більрот2 .

2. Стовбурову ваготомію, пілоропластику по Фінею.

3. Стовбурову ваготомію, пілоропластику по ДіверуБарденуШалімову.

4. Стовбурову ваготомію, гастродуоденоанастомоз по Джабуле

5. Резекцію шлунка за БільротI.

283. У 30річного мужчини після прийому значної кількості їжі і алкоголю зявилась блювота спочатку їжею, потім кров”ю із згустками. При фіброгастроскопії встановлено синдром МелоріВайса. Вкажіть оптимальний метод лікування хворого:

1. * Кoнсервативна гемостатична терапія

2. Використання зонду Блекмора

3. Ваготомія

4. Гастротомія і зашивання слизової оболонки

5. Резекція шлунку

284. Хвора 40 років перенесла гострі гепатити А і В. Доставлена в клініку у важкому стані. При поступленні блювота рідкою кровю та згустками. АД 80/40 мм рт. ст. Пульс 108 в хв. Приймає кортикостероїди. Живіт збільшений, не болючий. З рота "печінковий" запах. Визначте найбільш вірогідне джерело кровотечі:

1. * Варикозні вени стравоходу і шлунку.

2. Гострі виразки 12палої кишки.

3. Розрив слизової кардіального відділу шлунка

4. Хронічна виразка шлунку.

5. Легенева кровотеча.

285. Хворий К., 40 років, поступив зі скаргами на слабість, запаморочення, нудоту, блювоту “кавовою гущею”. Протягом 3 років страждає виразковою хворобою дванадцятипалої кишки. Пульс 102 за хв, АТ 100/60 мм рт.ст. Клінічний аналіз крові: Нв 87 г/л, еритр. 2,9х10/л, лейк 10,2х10/л. При терміновій ЕФГДС: на задній стінці ДПК виразковий дефект 1,2х0,8 см, прикритий тромбом, з під якого підтікає кров. Яка тактика лікування хворого:

1. * Термінове оперативне втручання

2. Оперативне втручання після передопераційної підготовки

3. Консервативне лікування

4. Консервативне лікування, при його неефективності термінова операція

5. Консервативне лікування, операція в плановому порядку

286. Хворий скаржиться на загальну слабість, запаморочення, блювання кров'ю. Захворювання почалося після багаторазового блювання, що виникло на тлі AT - 200/120 мм рт.ст. Під час одного з нападів блювання в блювотних масах з'явилася кров. Живіт не роздутий, бере участь в акті дихання, симетричний. При пальпації м'який, безболісний по всій площі. Перистальтика кишечника задовільна. Поставте попередній діагноз:

1. Носова кровотеча

2. Кровотеча з варикозних вен стравоходу

3. *Синдром Mallory-Weiss

4. Загострення виразкової хвороби

5. Гострий геморагічний гастрит

287. Хворий госпіталізований з приводу профузної шлунково-кишкової кровотечі. Страждає на хронічний алкоголізм. Протягом останніх декількох років часто з'являються задишка, болі в животі, відчуття розпирання в епігастрію. При огляді - зниженого харчування, пальпується збільшена, щільна і трохи болюча печінка. У черевній порожнині визначається рідина. Склери іктеричні. Ваш попередній діагноз:

1. * Цироз печінки

2. Рак печінки

3. Отруєння солями важких металів

4. Виразкова хвороба шлунка

5. Хвороба Шенлейн-Геноха

288. Хворий 45 років госпіталізований зі скаргами на загальну слабість, запаромочення, тимчасову втрату свідомості. З анамнезу відомо, що періодично протягом трьох років турбує біль в епігастральній ділянці, особливо у нічний час, печія для зменшення якої вживав соду. Не обстежувався. Два тижні до поступлення турбував біль, який самостійно пройшов два дні тому. У день поступлення виникла сильна слабість, нудота, головокружіння, двічі було випорожнення чорним, дьогтеподібним калом та двічі втрачав свідомість. Загальний аналіз крові: гемоглобін 96 г/л, лейкоцитів 16 х 10^9/л.Який попередній діагноз?

1. Гострий панкреатит

2. Абдомінальна форма інфаркту міокарда

3. Кровотеча з флебектазій стравоходу

4. Рак шлунка з кровотечею

5. * Кровотеча з виразки дванадцятипалої кишки

289. В останні роки при перитоніті зросла частота висівання патогенної флори:

     1. Аеробної

     2. Аеробної клостридіальної

     3. Аеробної неклостридіальної

     4. Анаеробної клостридіальної

     5. * Анаеробної неклостридіальної

290. В ургентну клініку з закритою травмою живота поступив хворий. При обстеженні – позитивні симптоми подразнення очеревини. Запідозрено пошкодження внутрішніх органів. Який метод діагностики використаєте для підтвердження діагнозу?

     1. ангіографія

     2. сканографія

     3. сонографія

     4. * діагностична лапаротомія

     5. діагностична пункція

291. В ургентну клініку з скаргами на різкий біль в животі доставлена хвора з травмою живота, отриманою приблизно 3 години тому. Риси обличчя загострені. Позитивні симптоми подразнення очеревини. При оглядовій рентгеноскопії виявлено вільний гназ під куполом діафрагми.Встановлено діагноз: розрив порожнинного органу. Який вид лікування найбільш доцільний?

     1. холод на живіт

     2. лапароцентез

     3. лапароскопія

     4. * оперативний

     5. антибіотикотерапія

292. В ургентну клініку у важкому стані поступив хворий. Пульс 112 уд. За 1 хв., АТ-11060 мм. Рт. ст.., Т-35,1 С. Встановлений діагноз розлитий перитоніт. Яке лікування показано хворому?

     1. лапароцентез

     2. лапароскопія

     3. * операція

     4. антибіотикотерапія

     5. пункція

293. Встановлено діагноз перитоніту у хворого зі скаргами на сильний біль в животі, який виник раптово 6 годин тому. Який симптом найбільш характерний для цього діагнозу?

     1. підвищення температури

     2. тахікардія

     3. лейкоцитоз

     4. ригідність м»язів черевної стінки

     5. * подразнення очеревини

294. На прийомі у хірурга хворий, який страждає на стенокардію. Захворів раптово після фізичного навантаження. Скарги на біль в епігастральній ділянці, що розповсюдився на праву половину живота. Позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга.. Ректально- нависання і болючість передньої стінки прямої кишки.На оглядовій рентгенограмі живота вільного газу не виявлено. Який найбільш вірогідний діагноз?

     1. абдомінальна форма інфаркту міокарда

     2. гострий холецистит

     3. гострий панкреатит

     4. * перитоніт

     5. перитоніт апендикулярного характеру

295. Після ДТП з діагнозом »Закрита травма живота» поступив пацієнт. Відмічає біль у верхніх відділах живота. Об'єктивно: блідий, пульс-116 уд.за 1 хв., АТ-9050 мм.рт.ст. Визначається притуплення перкуторного звуку у відлогих відділах живота, слабо позитивний симптом Щоткіна – Блюмберга, позитивний симптом «Ваньки-Встаньки». Про яке ускладнення можна думати?

     1. розрив кишечника

     2. розрив шлунка

     3. * розрив селезінки

     4. розрив сечового міхура

     5. заочеревинна гематома

296. Поставте діагноз: хворий поступив ургентно в клініку на 3 добу від початку захворювання. Стан важкий, адинамічний. Обличчя Гіпократа, пульс 138 уд. За 1 хв.АТ-8040 мм.рт.ст.Живіт здутий, помірно болючий при пальпації.Симптом Щоткіна-Блюмберга сумнівний.У відлогих місцях живота визначається рідина. Крізь зіяючий сфінктер відходить рідкий, смердючий кал. Що пояснює стан хворого?

     1. кишкова непрохідність

     2. * розповсюджений перитоніт

     3. мезентеріальний тромбоз

     4. токсична дилатація товстої кишки

     5. гострий панкреатит

297. У клініку поступив хворий 62 років з розлитими болями в животі, що виникли раптово 10 годин тому. Обєктивно - ознаки подразнення очеревини. Виставлено діагноз - перитоніт. Найбільш оптимальний оперативний доступ при перитоніті?

     1. Верхньо-серединна лапаротомія

     2. Нижньо-серединна лапаротомія

     3. * Середньо-серединна лапаротомія

     4. Параректальний

     5. Поперековий

298. У хворого 34 років при фізикальному обстеженні запідозрено піддіафрагмальний абсцес. В даному випадку показані наступні методи діагностики, окрім:

     1. * лапароскопія.

     2. ультрасонографія.

     3. рентгеноскопія грудної клітки.

     4. рентгенографія черевної порожнини.

     5. компьютерна томографія.

299. У хворого 34 років, прооперованого з приводу апендициту, діагностовано перитоніт в післяопераційному періоді. Який метод лікування протипоказаний у даному випадку?

     1. Інфузійна терапія

     2. Інтубаційний наркоз

     3. * Сифонна клізма

     4. Катетризація сечового міхура

     5. Антибіотикотерапія

300. У хворого 43 років з виразковим анамнезом зявились різкі болі в животі, живіт - дошкоподібний. У даному випадку патогномонічним симптомом перфорації порожнинного органу у вільну черевну порожнину є:

     1. високий лейкоцитоз.

     2. відсутність кишкових шумів

     3. * пневмоперітонеум.

     4. позитивні симптоми подразнення очеревини.

     5. притуплення перкуторного звуку у відлогих місцях черевної порожнини.

301. У хворого 45 років апендектомія ускладнилась абсцесом Дугласового простору. Вирішено провести оперативне лікування. Який оптимальний операційний доступ при абсцесі Дугласового простору:

     1. Надлобковий

     2. Підлобковий

     3. Промежинний

     4. * Прямокишковий

     5. Піхвовий

302. Хвора 2 години тому отримала удар в живіт. Доставлена в ургентну клініку у важкому стані з підозрою на розрив порожнинного органа. Який метод рентгенологічного дослідження дозволить уточнити діагноз?

     1. лапароцентез

     2. лапароскопія

     3. * оглядова рентгенографія живота

     4. контрастна рентгеноскопія ШКТ

     5. іригоскопія

303. Хвора отримала травму живота 3 години тому. Доставлена в ургентну клініку з скаргами на різкий біль в животі. Риси обличчя загострені. Позитивні симптоми подразнення очеревини. При оглядовій рентгенографії виявлено вільний газ під куполом діафрагми.Встановлено діагноз: розрив порожнинного органу. Який вид лікування найбільш доцільний?

     1. холод на живіт

     2. Лапароцентез

     3. Лапароскопія

     4. * оперативний

     5. Антибіотикотерапія

304. Хворий 2 години тому впав з другого поверху. Стан важкий. Є ознаки розлитого перитоніту.Виконана оглядова рентгенографія живота. Який з рентгенологічних симптомів підтвердить діагноз розриву порожнинного органа?

     1. високе стояння купола діафрагми

     2. чаші Клойбера

     3. * вільний газ в черевній порожнині

     4. вільна рідина в черевній порожнині

     5. інфільтрат в черевній порожнині

305. Хворий 50 років звернувся до клініки із скаргами на різкий біль в животі розлитого характеру. Виставлено діагноз - перитоніт. Біль при перитоніті  у хворого зумовлений ураженням:

     1. Внутрішніх органів

     2. Передньої черевної стінки

     3. Задньої черевної стінки

     4. * Парієтальної очеревини

     5. Вісцеральної очеревини

306. Хворий поступив в ургентно з закритою травмою живот При обстеженні – позитивні симптоми подразнення очеревини. Запідозрено пошкодження внутрішніх органі Який метод діагностики використаєте для підтвердження діагнозу?

     1. ангіографія

     2. сканографія

     3. сонографія

     4. * діагностична лапаротомія

     5. діагностична пункція

307. Хворий поступив після ДТП з діагнозом:»Закрита травма живота». Відмічає біль у верхніх відділах живот Об»єктивно: блідий, пульс-116 уд.за 1 х , АТ-90\50 мм.рт.ст. Визначається притуплення перкуторного звуку у відлогих відділах живота, слабо позитивний симптом Щоткіна – Блюмберга, позитивний симптом «Ваньки-Встаньки». Про яке ускладнення можна думати?

     1. розрив кишечника

     2. розрив шлунка

     3. * розрив селезінки

     4. розрив сечового міхура

     5. заочеревинна гематома

308. Хворий поступив ургентно в клініку на 3 добу від початку захворювання. Стан важкий, хворий адинамічний. Обличчя Гіпократа, пульс 138 уд. За 1 х АТ-80\40 мм.рт.ст.Живіт здутий, помірно болючий при пальпації.Симптом Щоткіна-Блюмберга сумнівний.У відлогих місцях живота визначається рідин .Крізь зіяючий сфінктер відходить рідкий, смердючий кал.Що пояснює стан хворого?

     1. кишкова непрохідність

     2. * розповсюджений перитоніт

     3. мезентеріальний тромбоз

     4. токсична дилатація товстої кишки

     5. гострий панкреатит

309. Хворий скаржиться на сильний біль в животі, який виник раптово 6 годин тому. Встановлено діагноз перитоніту. Який симптом найбільш характерний для цього діагнозу?

     1. підвищення температури

     2. тахікардія

     3. лейкоцитоз

     4. ригідність м»язів черевної стінки

     5. * подразнення очеревини

310. Хворий страждає на стенокардію. Захворів раптово після фізичного навантаження. Скарги на біль в епігастральній ділянці, що розповсюдився на праву половину живота. Позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга.. Ректально- нависання і болючість передньої стінки прямої кишки.На оглядовій рентгенограмі живота вільного газу не виявлено. Який найбільш вірогідний діагноз?

     1. абдомінальна форма інфаркту міокарда

     2. гострий холецистит

     3. гострий панкреатит

     4. * перитоніт

     5. перитоніт апендикулярного характеру

311. Хворого, 46 років, госпіталізовано в клініку з гострим післятравматичним панкреатитом. При обстеженні виявлено позитивні симптоми Воскресенського, Мейо-Робсона, визначається підвищення рівня амілази в крові. Яка патогенетична зумовленість симптому Воскресенського?

     1. * Травма запальний набряк підшлункової залози

     2. Рефлекторний парез товстої кишки

     3. Тромбоз черевної аорти

     4. Емболія черевної аорти

     5. Розвиток перитоніту

312. Хвору М., 40 років, госпіталізовано через 10 год від початку захворювання із скаргами на сильний оперізуючий біль у верхній половині живота, нудоту, багаторазове блювання, здуття живота. Як стверджує жінка, напередодні вона отримала травму живота, внаслідок ДТП. Стан її тяжкий, шкіра та слизові бліді, сухі, обличчя гіперемоване. Пульс – 100 уд. за1 хв, ритм правильний, артеріальний тиск – 100/60 мм рт. ст. Язик дещо сухий, обкладений. Живіт помірно здутий, м'який, болючий в епігастральній ділянці. Симптоми подразнення очеревини визначаються не чітко. Перистальтика кишечника млява. Жовчний міхур не пальпується. При ректальному обстеженні ампула прямої кишки не розширена, порожня. На оглядовій рентгенографії черевної порожнини виявлено газ в ободовій кишці. Сформулюйте вірогідний попередній діагноз:

     1. Гостра кишкова непрохідність

     2. Тромбоз мезентеріальних судин

     3. Гострий холецистит

     4. * Гострий післятравматичний панкреатит

     5. Перитоніт

313. В наслідок вживання розчину кислоти хворий 32 років отримав опік стравоходу. був госпіталізований у торакальну хірургіюю.Що із нижче вказаного відповідає четвертому періоду опіку стравоходу?

     1. Гострий період, при якому розвиваються некрози в стінці стравоходу.

     2. Період гнійних ускладнень, коли проходить бактерійне ураження стінки стравоходу.

     3. Період уявного благополуччя, коли проходить відторгнення некротичних тканин.

     4. Період формування рубцевого звуження, проходить розвиток грануляції і епітелізації.

     5. * Період сформованої стріктури.

314. В побутових умовах пацієнт 35 років випадково випив розчин лугу.перша допомога при опіках стравоходу концентрованим їдким лугом (промивання шлунку):

     1. 0,25 % розчином нвокаїну;

     2. 0,9 % розчином кухонної солі;

     3. * 1 % розчином лимонної кислоти;

     4. 1: 1000 розчином марганцевокислого калію;

     5. 5 % розчином глюкози.

315. На контрастній рентгенограмі у хворої 46 років діагностовано епіфренальний дивертикул.Епіфренальний дивертикул:

     1. біфуркаційний

     2. параезофагальні;

     3. шийний;

     4. ковзний;

     5. * пульсійний.

316. На лікуванні у торакальному відділенні знаходиться хвора 53 років, що протягом 8 років хворіє на дивертикул ценкера.По механізму виникнення дивертикул Ценкера це:

     1. біфуркаційний

     2. параезофагальні;

     3. шийний;

     4. невправимий;

     5. * пульсійний.

317. На стаціонарному лікуванні у торакальному відділенні знаходиться хворий 34 років із діагнозом опік стравоходу. опік отримав в наслідок вживання їдкого лугу. Ускладнення опіків стравоходу:

     1. функціональний спазм;

     2. стійкий спазм;

     3. S-подібний стравохід;

     4. * медіастиніт

     5. рефлюкс-езофагіт.

318. Під час контрастного рентгенобстеження у хворої 32 років діагностовано ахалазію стравоходу ІІ ст. Для ІІ ст.ахалазії стравоходу характерний:

     1. функціональний спазм;

     2. * стійкий спазм;

     3. Рубцевий стеноз стравоходу

     4. S-подібний стравохід;

     5. рефлюкс-езофагіт.

319. У жінки 57 років під час проведення контрастного рентгендослідження виявлено дивертикул Ценкера.Дивертикул Ценкера це:

     1. біфуркаційний

     2. параезофагальні;

     3. * шийний;

     4. невправимий;

     5. защемлений.

320. У клініку госпіталізований хворий 41 року. Після комплексного обстеження діагностовано ахалазію стравоходу ІІІ ст. Для ІІІ ст.ахалазії стравоходу характерний:

     1. функціональний спазм;

     2. стійкий спазм;

     3. * Рубцевий стеноз стравоходу

     4. S-подібний стравохід;

     5. рефлюкс-езофагіт.

321. У хворого 43 років наявна какосмія, симптом шнурівок, симптом мокрої подушки. запідозрено дивертикул стравоходу. Дивертикули стравоходу виникають при:

     1. травмі ;

     2. езофагіті;

     3. новоутворенні;

     4. ахалазії;

     5. * недорозвитку м’язевого шару.

322. У хворого на контрастній рентгенограмі діагностовано дивертикул Ценкера. Дивертикул Ценкера локалізується у ділянці:

     1. * глотко-стравохідній;

     2. епібронхіальної;

     3. епіфренальної;

     4. внутрішньо-грудній;

     5. внутрішньо-черевній.

323. Хвора 28 років випадково випила розчин кислоти. отримала опік стравоходу. Перша допомога при опіках стравоходу концентрованою вислотою (промивання шлунку):

     1. 0,25 % розчином новокаїну;

     2. 0,9 % розчином кухонної солі;

     3. 5 % розчином глюкози;

     4. * 2 % розчином натрію гідрокарбонату;

     5. 1:1000 розчином марганцевого калію.

324. Хворий 22 років скаржиться на печію, відчуття гіркоти в роті. Діагностовано рефлюкс-езофагіт. Рефлюкс-езофагіт це прояв:

     1. * ковзної грижі стравохідного отвору діафрагми;

     2. параезофагальної грижі стравохідного отвору діафрагми;

     3. ятрогенної перфорації стравоходу;

     4. релаксації діафрагми;

     5. дивертикула стравоходу.

325. Хворий 34 років скаржиться на дискомфорт за грудиною. Наявний симптом мокрої подушки. Симптом „мокрої подушки” характерний для:

     1. ковзної грижі стравохідного отвору діафрагми;

     2. параезофагальної грижі стравохідного отвору діафрагми;

     3. ятрогенної перфорації стравоходу;

     4. релаксації діафрагми;

     5. * дивертикула стравоходу.

326. Хворий 37 років самостійно звернувся у торакальне відділення з попереднім діагнозом ахалазія стравоходу ІУ ст. Для ІУ ст.ахалазії стравоходу характерний:

     1. функціональний спазм;

     2. стійкий спазм;

     3. Рубцевий стеноз стравоходу

     4. * S-подібний стравохід;

     5. рефлюкс-езофагіт.

327. Хворий 48 років госпіталізований у торакальну хірургію з діагнозом дивертикул Ценкера. Готується до оперативного лікування. Доступ до дивертикула Ценкера?

     1. бокова торакотомія в ІІІ м/р;

     2. * шийний доступ;

     3. бокова торакотомія в У м/р;

     4. бокова торакотомія в УІІ м/р;

     5. Верхньо-серединна лапаротомія.

328. Хворий 56 років планово госпіталізований у торакальне відділення. діагностовано біфуркаційний дивертикул. Показане оперативне лікування. Доступ до біфуркаційного дивертикула?

     1. лівобічна бокова торакотомія в ІУ м/р;

     2. лівобічна бокова торакотомія в УІІ м/р;

     3. * правобічна бокова торакотомія в ІУ м/р;

     4. правобічна бокова торакотомія в УІІ м/р;

     5. Верхньо-серединна лапаротомія.

329. Хворий 62 років, що хронічно зловживає алкоголенм доставлений у торакальне відділення з діагнозом опік стравоходу. Необхідність у гастростомії при опіках стравоходу виникає при:

     1. І ступені;

     2. ІІ ступені;

     3. ІІІ ступені;

     4. * перфорації ставоходу;

     5. опіку ділянки рота.

330. Хворий що хронічно зловживає спиртним вранці помилково випив розчин лугу. Перша допомога при опіках стравоходу концентрованим їдким лугом (промивання шлунку):

     1. * 0,1 % розчином соляної кислоти;

     2. 0,25 % розчином нвокаїну;

     3. 0,9 % розчином кухонної солі;

     4. 5 % розчином глюкози;

     5. 1:1000 розчином марганцевого калію.

331. Хворому 23 років проведено рентгенографію з контрастом. Діагностовано дивертикул стравоходу. Рентгенологічним проявом дивертикула стравоходу є:

     1. симптом Дзвона

     2. * симптом „мокрої подушки”

     3. симптом „зав”язування шнурків”;

     4. тупий кут Гіса;

     5. відсутність газового міхура шлунка.

332. Хворому 58 років після проведеної контрастної рентгеноскопії діагностовано епіфренальний дивертикул. Запропоноване оперативне лікування. Доступ до епіфренального дивертикула?

     1. лівобічна бокова торакотомія в ІУ м/р;

     2. лівобічна бокова торакотомія в УІІ м/р;

     3. * правобічна бокова торакотомія в ІУ м/р;

     4. правобічна бокова торакотомія в УІІ м/р;

     5. Верхньо-серединна лапаротомія.

333. 38-річна жінка скаржиться на затруднення проходження їжі по стравоходу, періодичну блювоту. Хворіє 1,5 року. Останні 6 місяців відзначає під час сну появу їжі на подушці. Втратила 15 кг маси тіла. З’явилися закрепи, стілець 1 раз на 3-4 доби. На оглядовій рентгенограмі відсутній газовий міхур шлунка. Який найбільш ймовірний діагноз ?

     1. * Ахалазія кардії

     2. Пептичний стеноз стравоходу

     3. Рак стравоходу

     4. Дивертикул стравоходу

     5. Ковзна грижа стравохідного отвору діафрагми

334. У лікарню доставлений чоловік 42 років у вкрай важкому стані: акроціаноз, задуха, підшкірна емфізема на шиї і верхній частині тулуба. Скаржиться на сильні болі за грудиною, в епігастрії. Температура тіла 38,9 (С, пульс 130 уд / хв, АТ = 80/50 мм рт. ст. Відомо, що 6 год тому після приймання їжі й алкоголю, виникла блювота, під час якої з’явилися і стали наростати вище вказані явища. Який попередній діагноз ?

     1. * Спонтанний розрив стравоходу

     2. Защемлення параезофагеальної грижі

     3. Спонтанний пневмоторакс

     4. Тромбоемболія легеневої артерії

     5. Перфоративна виразка шлунку

335. Хворий 54 років скаржиться на погане проходження їжі по стравоходу. Останні два роки помітив на шиї зліва випинання після їди, блювоту їжею. Почав втрачати вагу. Вночі під час сну виникає кашель. При рентгенологічному контрастному дослідженні стравоходу на рівні ключиць з’являється депо барію величиною і формою курячого яйця. Який найбільш ймовірний діагноз ?

     1. * Дивертикул стравоходу

     2. Езофаготрахеальна нориця

     3. Рак стравоходу

     4. Стеноз стравоходу

     5. Езофагоспазм

336. Чоловік 53 років скаржиться на періодичні болі за грудиною, печію, особливо в горизонтальному положенні тіла, при нахилах тулуба тіла. Часом пекучі болі за грудиною виникають при вживанні гарячої або гострої страви. Два тижні тому була блювота кров’ю, знепритомнів. За допомогою звернувся після повторної шлункової кровотечі. Який найбільш ймовірний діагноз ?

     1. * Ковзна грижа стравохідного отвору діфрагми, рефлюкс-езофагіт

     2. Дивертикул стравоходу

     3. Варикозне розширення вен стравоходу

     4. Синдром Меллорі-Вейса

     5. Хвороба Крона.

337. У хворої 58 років діагностовано абсцес легені. Відмічається виділення харкотиння. При абсцесі легені характер мокротиння:

     1. * Може бути різним у залежності від локалізації процесу, його поширеності й періоду розвитку

     2. Студенисте, безкольорове, чьотирьохслойне

     3. Із домішкою обривків хітинової оболонки

     4. Не має яких-небудь характерних ознак, за винятком специфічного розшарування при відстоюванні

     5. немає відповіді

338. Із місць позбавлення волі доставлений хворий із підозрою на абсцес правої легені значних розмірів. Аускультативна картина?

     1. сухі хрипи;

     2. вологі хрипи;

     3. * амфоричне дихання;

     4. дихання прослуховується;

     5. везикулярне дихання.

339. На стаціонарному лікуванні у відділенні торакальної хірургії знаходиться хворий із численними абсцесами легень. Численні абсцеси виникають внаслідок:

     1. неспецифічної інфекції;

     2. гіпервентиляції легень;

     3. пневмотораксу;

     4. гемотораксу;

     5. * поширеної пневмонії.

340. На стаціонарному лікуванні у відділенні торакальної хірургії перебуває хворий 64 років із другим періодом абсцесу легень. Для другого періоду абсцесу легень характерно:

     1. погіршення загального стану хворого;

     2. підвищення температури тіла;

     3. збільшення інтоксикації;

     4. *виділення значної кількості гнійного вмісту;

     5. гектична температура тіла.

341. На стаціонарному лікуванні у торакальній хірургії знаходиться хворий 59 років із діагнозом гострий абсцес правої легені. Покращення дренування порожнини абсцесу досягається:

     1. призначення антибіотиків;

     2. вітамінотерапією;

     3. переливання плазми крові;

     4. загальнозміцнюючими засобами;

     5. * введення у бронхіальне дерево протеолітичних ферментів.

342. У відділенні торакальної хірургії перебуває хворий 56 років з діагнозом гангрена правої легені. При гангрені легені:

     1. Виділяється раптово значна (200 - 600 мл) кількість мокротиння, часто з гнильним запахом

     2. * Виділяється велика кількість мокротиння, частіше рідкої, сірувато-бурого кольору, з домішкою крові, з різким гнильним запахом

     3. Мокротиння липко-тягуче, густе, із червонуватим чи буруватим відтінком

     4. Мокротиння частіше гнійне чи слизисто-гнійне, рясне, із домішкою крові, нерідко з гнильним запахом

     5. немає відповіді

343. У відділення торакальної хірургії госпіталізований хворий 43 років із попереднім діагнозом піоторакс. Рівень рідини досягає біфуркації трахеї. Визначить стандартну скелетотопію біфуркації трахеї на рівні грудних хребців у дорослих:

     1. III хребець

     2. * IV хребець

     3. V хребець

     4. VI хребець

     5. VII хребець

344. У відділення торакальної хірургії госпіталізовано хворго з підозрою на гангрену легень. При гангрені легень перкуторно визначається:

     1. тимапніт

     2. ясний легеневий звук

     3. коробочний звук;

     4. * широка ділянка тупого звуку;

     5. Вузька ділянка тупого звуку.

345. У стаціонарі торакальної хірургії перебуває хворий 37 років з абсцесом правої легені. Для другого періоду абсцесу легень характерна рентгеногрема:

     1. округлої форми затемнення легеневої тканини без чітких контурів;

     2. округлої форми просвітлення легеневої тканини без чітких контурів;

     3. * округлої форми просвітлення легеневої тканини з чіткими контурами;

     4. округлої форми просвітлення легеневої тканини окремими комірками;

     5. округлої форми затемнення легенової тканини з чіткими контурами.

346. У торакальному відділенні знаходиться хворий 62 років з діагнозом абсцес правої легені. Хронічним абсцесом легень вважають, коли одуження не настало протягом (тижнів):

     1. 1

     2. 2.5

     3. 2

     4. 4

     5. * 6

347. Хворий 32 років протягом останнього тижня відмічає підвищення температури тіла, біль в грудній клітці. попередній діагноз - абсцес правої легені. З якими патологічними процесами необхідно провести диференціальний діагноз:

     1. ателектазом;

     2. * пухлиною легень;

     3. бронхоектатичною хворобою;

     4. пневмонією;

     5. лімфаденітом.

348. Хворий 32 років протягом останнбого тижня відмічає підвищення температури тіла, біль в грудній клітці. Попередній діагноз - абсцес правої легені. Диференційний діагноз хронічного абсцесу легень проводиться з:

     1. ателектазом;

     2. * пухлиною легень;

     3. бронхоектатичною хворобою;

     4. пневмонією;

     5. лімфаденітом.

349. Хворий 35 років скаржиться на підвищення температури тіла, пітливість біль в проекції правої легені. Діагностовано гострий абсцес правої легені. Біль у грудній клітці при абсцесі легені обумовлена:

     1. Прогресуючим некрозом бронхів і судин у зоні абсцесу

     2. * Залученням у процес парієтальної плеври і кістково-м'язових структур

     3. Реакцією регіонарних бронхо-легеневих лімфатичних вузлів

     4. Парадоксальною рухливістю діафрагми

     5. немає відповіді

350. Тривале лікування гострої емпієми плеври протягом 8 тижнів закінчилось сформованою емпіємою порожниною з бронхіальною норицею. Тактика лікування:

     1. Плевректомія;

     2. Декортикація легені;

     3. Дренування плевральної порожнини;

     4. Плевректомія, декортикація легені;

     5. Санація трахеобронхіального дерева та плевральної порожнини.

351. Хворий 39 років госпіталізований у торакальну хірургію зі скаргами на біль в грудній клітці, затруднене дихання, підвищення температури тіла. Діагностовано гангрену легень. Гангрена легень супроводжується виділення харкотиння:

     1. світлого кольору;

     2. темного кольору

     3. * Кольору м’ясних помиїв

     4. з кров’ю

     5. пінистого

352. Хворий 47 років лікується у торакальній хірургії з приводу абсцесу правої легені. Наявна дихальна недостатність. При І ступені дихальної недостатності задишка:

     1. постійна;

     2. у спокої;

     3. * при навантаженні;

     4. у горизонтальному положенні тіла;

     5. у вертикальному положенні тіла.

353. Хворий 59 років тривалий час хворіє хронічним абсцесом легені, наявні повторні легеневі кровотечі. Ваша тактика лікування:

     1. переливання крові

     2. переливання кровозамінників

     3. введення коагулянтів

     4. введення антикоагуляниів

     5. * хірургічне втручання

354. Хворий 62 років скаржиться на підвищення температури, нездужання, біль в грудній клітці. Одночасне відділення значної кількості мокротиння з неприємним запахом указує:

     1. * На прорив абсцесу легені

     2. На прорив осумкованого гнійного плевриту через бронх

     3. На прорив ехінококової кісти

     4. На прорив посттравматичної кісти в першу добу після травми

     5. - немає відповіді

355. Хворий знаходиться на лікуванні у торакальній хірургії з приводу емпієми плеври. наявна дихальна недостатність. Кількість дихальних рухів при першому ступені дихальної недостатності (оберіть неправильну відповідь):

     1. 14-15.

     2. 16-18.

     3. 19-20;

     4. 21-22;

     5. * 23-24.

356. Хворий 58 років знаходиться на лікуванні у торакальному відділенні з діагнозом гострий абсцес легені. Шляхи проникнення інфекції в легеневу тканину через:

     1. * лімфатичні шляхи;

     2. шкіру;

     3. паріетальну плевру;

     4. гортань;

     5. вісцеральну плевру.

357. Хорий 44 років. госпіталізований у торакальну хірургію з приводу гострого абсцесу правої легені. Для першого періоду характерна наступна рентгенологічна картина:

     1. * затемнення легеневої тканини без чітких контурів;

     2. просвітлення легеневої тканини без чітких контурів;

     3. просвітлення легеневої тканини з чіткими контурами;

     4. просвітлення з сформованою капсулою;

     5. просвітлення з сформованою капсулою та перифокальною інфільтрацією.

358. У хворого гострим абсцесом лівої легені під час сильного кашлю виникла різка біль в грудеій клітині, блідність шкіри з синюшним відтінком. При огляді хворого ліва половина грудної клітини відстає в акті дихання. Аускультативно зліва вислухується бронхіальне дихання з амфоричним відтінком, при перкусії визначається коробчатий звук. Пульс 120 уд. в 1 хв., Аm – 70/30 мм рт.ст. Яке ускладнення виникло у хворого?

     1. Лівосторонній пневмоторакс

     2. * Лівосторонній піопневмоторакс

     3. Інфаркт міокарду

     4. Прорив гострого асбцесу в бронх.

     5. Гнійний медіастиніт.

359. Хвора 40 років на протязі двох тижнів лікується в зв’язку з гострим абсцесом верхньої долі правої легені. Проводилось лікування: антибіотики, сульфаніламідні препарати, вітамінотерапія, хлорид кальцію, інфузійна терапія. Однак хвора продовжує високо лихоманити, її турбує кашель з періодичним відходженням великої кількості гнійного харкотіння. Який метод лікування може ефективно доповнити санацію абсцесу?

     1. * Мікротрахеостомія

     2. Трахеостомія

     3. Лікувальна бронхоскопія

     4. Постуральний дренаж

     5. Дренаж плевральної порожнини

360. Хворий 39 років переведений до хірургічної клініки з терапевтичного відділення, де лікувався протягом 4 днів з приводу зливної пневмонії справа, у важкому стані. Температура тіла 39,6 (С. Дихання над правою легенею різко послаблене, виражене притуплення перкуторного звуку. Харкотиння гнійне, брудно-сірого кольору, з неприємним запахом. Рентгенологічно на фоні масивного затемнення, яке охоплює верхню, середню й верхівковий сегмент нижньої частки правої легені видно множинні, різних розмірів, з горизонтальними рівнями та без них порожнини деструкції. Ваш діагноз ?

     1. * Гангрена легені

     2. Абсцедуюча пневмонія

     3. Бронхоектатична хвороба

     4. Гангренозний абсцес легені

     5. Емпієма плеври

361. В хірургічне відділення доставлений хворий 38 років з ножовим пораненням грудної клітки. Стан хворого важкий. Свідомість сплутана, шкіра бліда, тони серця глухі. Пульс 120 за 1 хв., АТ-70/40 мм рт. ст., ЧДР-32 за 1 хв. На передній поверхні грудної клітки в ІІІ міжребер'ї зліва по парастернальній лінії колото-різана рана довжиною 3см. прикрита згортком крові. Перкуторно границі серцевої тупості розширені. Яке ускладнення має місце?

     1. * Перикардіальна тампонада

     2. Травматичний шок

     3. Тромбоемболія легеневої артерії

     4. Гостре порушення мозкового кровообігу

     5. Гострий інфаркт міокарда

362. У прийомне відділення надійшов пацієнт 19 років з колото-різаним пораненням правої половини грудної клітини. На оглядовій рентгенограмі грудної клітини встановлена наявність малого правобічного гемотораксу. Вкажіть оптимальну тактику лікування.

     1. * Пункція правої плевральної порожнини в VII міжребер’ї по задній пахвовій лінії. При одержанні більш 100 мл крові – торакотомія (торакоскопія) з ревізією органів грудної клітини і її стінки.

     2. Пункція правої плевральної порожнини в другому межребер’ї по середньоключичній лінії

     3. Дренування правої плевральної порожнини по Бюлау

     4. Проведення проби Рувілуа-Грегуара

     5. Пункція правої плевральної порожнини в VI-VII міжребер’ї по задній пахвовій лінії.

363. У травмованого 45 років з множинними зламами ребер при пункції плевральної порожнини отримано шлунковий вміст . Яке дообстеження буде найбільш інформативним?

     1. * Рентгенографія грудної клітини з контрастуванням шлунка

     2. Рентгенографія черевної порожнини

     3. Фібробронхоскопія

     4. Комп’ютерна томографія

     5. Томографія грудної клітини

364. У хворого 32 років з закритою травмою грудної клітини з’явилась підшкірна емфізема в ділянці яремної ямки, яка швидко розповсюдилась на шию, обличчя, верхню частину тулуба. Який механізм такого розвитку підшкірної емфіземи?

     1. * Пошкодження дихальних шляхів з розвитком емфіземи середостіння

     2. Перелом ребер

     3. Розрив діафрагми

     4. Закритий пневмоторакс

     5. Забій серця

365. У хворого 32 років з закритою травмою грудної клітки з’явилась підшкірна емфізема в ділянці яремної ямки, яка швидко розповсюдилась на шию, обличчя, верхню частину тулуба. Який механізм такого розвитку підшкірної емфіземи?

     1. * Пошкодження дихальних шляхів з розвитком емфіземи середостіння

     2. Перелом ребер

     3. Розрив діафрагми

     4. Закритий пневмоторакс

     5. Забій серця

366. У хворого 38 років, в результаті нанесеного удару тупим предметом по лівій половині грудної клітини, виявлено перелом Х ребра зліва зі зміщенням відламків, пристінковий пневмоторакс. Хворий блідий, відмічає болі в лівому підребер’ї. АТ 80/40 мм рт. ст. Пульс 138 за 1 хв., слабого наповнення і напруження. При УЗД обстеженні виявлено рідину в лівій половині живота. Виявлено розрив селезінки. Яку вибрати лікувальну тактику?

     1. * Дренувати ліву плевральну порожнину і зробити лапаротомію.

     2. Негайно виконати верхньо-серединну лапаротомію і потім дренувати ліву плевральну порожнину.

     3. Зробити негайно лапаротомію і спирт-новокаїнову блокаду Х ребра.

     4. Провести протишокові заходи і після підвищення артеріального тиску зробити лапаротомію.

     5. Зробити лівобічну торакотомію, а потім зразу же лапаротомію.

367. У хворого встановлено діагноз: закрита травма грудної клітини зліва, малий гемоторакс. Під час пункції плевральної порожнини зліва, вилучено 100 мл крові. Проба Рувілуа-Грегуара негативна. Яка подальша тактика лікування?

     1. * Повторні пункції плевральної порожнини та антиінфекційна терапія.

     2. Дренування плевральної порожнини за Бюлау.

     3. Рентгенографія грудної клітини та динамічне спостереження.

     4. Торакотомія зліва.

     5. Антиінфекційна терапія та дихальна гімнастика.

368. Хвора 37 років, доставлена клініку через 50 хв. після отримання ножового поранення, рана розташована в ділянці серця. Об-но: хвора бліда, різко загальмована, АТ 60/20 мм рт. ст., межі серця розширені, аускультативно – серцеві тони глухі. Ваші дії?

     1. * Невідкладна торакотомія з видаленням гемоперикарду і ушиванням рани серця.

     2. Проведення інтенсивної протишокової терапії

     3. Проведення інтенсивної протишокової терапії з послідуючим оперативним втручанням

     4. Проведення протишокової терапії з одночасним виконанням торакоскопії

     5. Рентгенографія грудної клітини

369. Хвора Б., 35 років, поступила у хірургічне відділення через 2 доби після травми з діагнозом: лівосторонній гемоторакс. Відмічається помірна анемія. При ренгенологічному обстеженні виявлено наявність рідини в лівій плевральній порожнині до рівня VІІ ребра. Який вид лікування найбільш доцільний?

     1. * Пункція плевральної порожнини

     2. Торакотомія

     3. Фізіотерапія

     4. Давляча пов’язка

     5. Дренування плевральної порожнини

370. Хворий 25 років доставлений в торакальне відділення з діагнозом: закрита травма грудної клітини, перелом IY, V, VI ребер справа. На оглядовій рентгенограмі виявлено рівень рідини в плевральній порожнині справа до IV ребра. При пункції отримано кров із згортками. Яка тактика ведення хворого?

     1. * Невідкладна торакотомія

     2. Плевральна пункція

     3. Торакоцентез та дренування плевральної порожнини

     4. Гемостатична терапія

     5. Торакоскопія

371. Хворий 27 років отримав травму грудної клітини при ДТП. Об-но: стан хворого важкий, ціаноз шкіри, при пальпації болючість та крепітація в ділянці IV - VI ребер справа по задній аксілярній лінії. Дихання справа різко ослаблене. Підшкірна емфізема. На оглядовій рентгенограмі колапс правої легені на 1/2 об'єму. Місце виконання діагностичної плевральної пункції?

     1. В ІІ міжребер’ї по серединно - ключичній лінії

     2. В плевральний синус

     3. * В VІ міжребер’ї по задньоаксилярній лінії

     4. В VІІ міжребер’ї по лопатковій лінії

     5. У місті найбільшої тупості, яка визначається перкуторно

372. Хворий 35 років, надійшов в районну лікарню через тиждень після дорожньо-транспортної пригоди з клінікою згорненого гемотораксу. Яка доцільна лікувальна тактика у плані профілактики розвитку гострої емпієми плеври у хворого?

     1. * Хірургічне усунення згорненого гемотораксу

     2. Лікування плевральними пункціями

     3. Комплексна консервативна терапія

     4. Дренування плевральної порожнини пасивним дренажем

     5. Дренування плевральної порожнини активним дренажем

373. Хворий 36 років, близько 3 годин назад отримав проникаюче ножове поранення лівої половини грудної клітини. Доставлений в важкому стані: ейфорія, шкірні покрови бліді. Тони серця глухі, тахікардія 130 уд. /хв. АТ –80/70 мм рт. ст. Пульс на зап'ястку ледь визначається. Рана грудної клітини 2 см., розташована зліва по парастернальній лінії на рівні ІІІ міжреберного проміжку. Дихання над лівою легенею послаблене, в задньо-нижніх відділах вкорочений перкуторний звук. Які лікувальні заходи найбільш доцільні ?

     1. * Невідкладна торакотомія разом з комплексом реанімаційних заходів

     2. Невідкладна торакотомія.

     3. Плевральна пункція.

     4. Пункція перикарду.

     5. Переливання крові.

374. Хворий 36 років, близько 3 годин назад отримав проникаюче ножове поранення лівої половини грудної клітини. Доставлений в важкому стані: ейфорія, шкірні покрови бліді. Тони серця глухі, тахікардія 130 уд./хв. АТ – 80/70 мм рт.ст. Пульс на зап'ястку ледь визначається. Рана грудної клітини 2 см., розташована зліва по парастернальній лінії на рівні ІІІ міжреберного проміжку. Дихання над лівою легенею послаблене, в задньо-нижніх відділах вкорочений перкуторний звук. Які лікувальні заходи найбільш доцільні ?

     1. * Невідкладна торакотомія.

     2. Плевральна пункція.

     3. Пункція перикарду.

     4. Переливання крові.

     5. Комплекс реанімаційних заходів.

375. Хворий 38 років доставлений через 1 год після ножового поранення грудей. Свідомість потьмарена. Шкірні покриви бліді. Артеріальний тиск 100/70 мм рт. ст. Пульс 78 уд/хв. Справа, в області сьомого міжребер’я, по задньо-аксилярній лінії, ножова рана розміром 1х2 см. Під час огляду потерпілого в нього виник колапс із втратою свідомості. Хворий покрився холодним потом, артеріальний тиск знизився до 60/40 мм рт. ст. Яка тактика подальшого лікування хворого?

     1. * Гемотрансфузія, екстренна торакотомія .

     2. Єкстренна торокотомія.

     3. Інфузійна терапія, стабілізація гемодинаміки

     4. Перикардіоцентез

     5. Дренування плевральної порожнини

376. Хворий 42 років поступив через 3 години після травми з вираженою підшкірною емфіземою верхньої половини туловища, задишкою, тахікардією , пульс - 120 уд. в хв. Рентгенологічно пневмотораксу не виявлено, значно розширене середостіння в обі сторони. Яка невідкладна допомога?

     1. * Дренування переднього середостіння

     2. Пункція плевральної порожнини

     3. Дренування плевральної порожнини

     4. Торакоскопія

     5. Торакотомія

377. Хворий 42 років, поступив через 3 години після травми з вираженою підшкірною емфіземою верхньої половини тулуба, задишкою, тахікардією, пульс-120 уд за хв. Рентгенологічно пневмотораксу не виявлено, значно розширене середостіння в обидві сторони. Яка невідкладна допомога?

     1. * Дренування переднього середостіння

     2. Пункція плевральної порожнини

     3. Дренування плевральної порожнини

     4. Торакоскопія

     5. Торакотомія

378. Хворий А. доставлений без свідомості. Об-но: шкіра та слизові бліді, ціанотичні, дихання справа різко ослаблене, в нижніх відділах не вислуховується, на рівні 6 ребра по передній пахвовій лінії раньовий отвір з помірною кровотечею та проходженням повітря на вдосі. Рентгенологічно: куля в плевральній порожнині. Яка лікувальна тактика?

     1. * Термінова торакотомія

     2. Торакоскопія з видаленням кулі

     3. Переведення клапаного пневмоторакса в відкритий

     4. Дренування плевральної порожнини

     5. Туга пов’язка на рану

379. Хворий В., 40 років, скаржиться на біль у правій половині грудної клітки, задуху, кашель, головокружіння. Годину тому упав з мотоцикла та ударився правою частиною грудної клітки. Об-но: шкіра та видимі слизові бліді, АТ-90/60 мм рт. ст., Ps 100 за 1 хв., у грудній клітці справа дихання ослаблене, перкуторно – тупість в нижніх відділах. Ваш попередній діагноз?

     1. * Правобічний гемоторакс

     2. Правобічний закритий пневмоторакс

     3. Перелом ребер справа

     4. Правобічний напружений пневмоторакс

     5. Правобічний піопневмоторакс

380. Хворий П. 48 років, звернувся до чергового хірурга зі скаргами на біль у правій половині грудної клітини, задуху, кашель, головокружіння. Із анамнезу: годину тому він упав з мотоцикла та ударився правою частиною грудної клітини до краю тротуару. Об’єктивно: шкіра та видимі слизові бліді, свідомість пригнічена, АТ-90/60 мм рт. ст., пульс – 100 уд/хв., у грудній клітині справа дихання ослаблене, перкуторно – тупість в нижніх відділах. Який патологічний процес можна запідозрити?

     1. * Правобічний гемоторакс

     2. Правобічний закритий пневмоторакс

     3. Перелом ребер справа

     4. Правобічний напружений пневмоторакс

     5. Правобічний піопневмоторакс

381. Хворий С., 25 років поступив після травми грудної клітини. При клінічному та рентгенологічному обстеженні встановлено діагноз “напружений пневмоторакс зліва”. Яка невідкладна допомога?

     1. * Дренування плевральної порожнини

     2. Внутрішньовенні інфузії

     3. Оксигенотерапія

     4. Інтубація

     5. Аналгетики

382. Хворий У., 34 років, впав та отримав травму грудної клітини. Скарги на кровохаркотіння, скрутне дихання, посилення болю в грудній клітині при глибокому диханні та кашлі. При рентгенологічному обстеженні знайдено гемоторакс, пневмоторакс. Ваш діагноз?

     1. * Перелом ребер,ураження тканин легені та плеври

     2. Ураження тканин легені

     3. Ураження паріетальної плеври

     4. Ураження кістяниці ребра

     5. Забиття грудної клітини

383. Хворий, доставлений після ДТП, скаржиться на біль у грудній клітці зліва, кашель, кровохаркання, задуху. Об-но: підшкірна емфізема, ціаноз шкіри, ЧСС 98 за 1 хв., аускультативно дихання ослаблене зліва, пошкодження реберного каркасу не виявлено, рентгенологічно спостерігається смужка повітря вздовж трахеї, лівобічний пневмоторакс. Ваш діагноз?

     1. * Розрив лівого головного бронха

     2. Розрив стравоходу

     3. Абсцес легені з перфорацією

     4. Розрив лівого купола діафрагми

     5. Піопневмоторакс

384. Чоловік 36 років, впав з висоти 2–х метрів на правий бік грудної клітки, після чого виник біль в грудній клітці справа, задишка. Об’єктивно: стан хворого вкрай важкий, виражена блідість шкірних покриві, пульс на периферичних артеріях не визначається, на сонній артерії – ритмічний, 130 за 1 хв., АТ 60/20 мм.рт.ст. При аускультації легень – справа дихання різко ослаблене на всьому протязі, зліва – задовільне, при перкусії – тупий звук на всьому протязі правої легені. Який найбільш імовірний діагноз у даного хворого?

     1. * Тотальний правобічний гемоторакс.

     2. Травматичний пульмоніт

     3. Правобічний пневмоторакс

     4. Розрив правого бронху

     5. Розрив діафрагми

385. Пацієнт переніс клубово-стегнове алошунтування з приводу облітеруючого атеросклероза. Який препарат слід призначити в післяопераційному періоді?

     1. * Зокор, Креастор

     2. Атенолол

     3. Седуксен

     4. Ципринол

     5. Гепарин

386. Пацієнт переніс клубово-стегнове шунтуваня з приводу облітеруючого атеросклероза. Реабілітація хворого повинна включати

     1. * Все перераховане

     2. Санаторно-курортне лікування

     3. Фізіотерапевтичне лікування

     4. Статини

     5. Аспірин

387. Пацієнт переніс клубово-стегнове шунтуваня з приводу облітеруючого атеросклероза. Який препарат необхідно призначити в післяопераційному періоді?

     1. * Статини

     2. Атенолол

     3. Седуксен

     4. Ципринол

     5. Гепарин

388. Пацієнт переніс клубово-стегнове шунтуваня з приводу облітеруючого атеросклероза. Який препарат необхідно призначити в післяопераційному періоді?

     1. * Аспірин

     2. Атенолол

     3. Седуксен

     4. Ципринол

     5. Гепарин

389. Пацієнт переніс клубово-стегнове шунтуваня з приводу облітеруючого атеросклероза. Який препарат необхідно призначити в післяопераційному періоді?

     1. * Пентоксифилін

     2. Атенолол

     3. Седуксен

     4. Ципринол

     5. Гепарин

390. Пацієнт переніс клубово-стегнове шунтуваня з приводу облітеруючого атеросклероза. Який препарат необхідно призначити в післяопераційному періоді?

     1. * Кардіомагніл

     2. Атенолол

     3. Седуксен

     4. Ципринол

     5. Гепарин

391. ?Пацієнт поступив в клініку з діагнозом: Облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок, ХАН І ст. Найбільш інформативним методом дослідження судин є:

     1. * A. УЗД

     2. Реовазографія

     3. Термометрія

     4. Пальпаторне визначення пульсації артерій

     5. Флебограма

392. Пацієнт поступив в клініку з діагнозом: Облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок, ХАН І ст. Який метод дослідження слід застосувати для уточнення діагнозу?:

     1. * УЗД

     2. Реовазографія

     3. Термометрія

     4. Пальпаторне визначення пульсу на артеріях

     5. Флебограма

393. Пацієнт поступив в клініку з діагнозом: Облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок, ХАН І ст. Найбільш інформативним методом дослідження судин є:

     1. * Артеріографія

     2. Реовазографія

     3. Термометрія

     4. Пальпаторніе визначення пульсації артерій

     5. Флебограма

394. Пацієнт поступив в клініку з діагнозом: Облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок, ХАН І ст. Найбільш інформативним методом дослідження судин є:

     1. * Немає вірної відповіді

     2. Реовазографія

     3. Термометрія

     4. Капіляроскопія

     5. Флебограма

395. Пацієнт поступив із скаргами на біль в м’язах сідниць, стегна при ходьбі на відстань до 100 м.Який діагноз можна запідозрити у хворого?

     1. * Синдром Леріша

     2. Облітеруючий ендартериіт

     3. Тромбоз глибоких вен

     4. Ілеофеморальний тромбоз

     5. Коарктацію аорти

396. Пацієнт поступив із скаргами на біль в мязах сідниць і стегна, які зявляються при ходьбі. Який діагноз можна запідозрити у хворого?

     1. * Синдром Леріша

     2. Облітеруючий ендартериіт

     3. Тромбоз глибоких вен

     4. Ілеофеморальний тромбоз

     5. Коарктацію аорти

397. Пацієнт поступив із скаргами на біль в нижніх кінцівках при проходженні 300 - 400 м. Яка стадія хронічної артеріальної недостатності у хворого?

     1. * II A

     2. I

     3. II B

     4. III

     5. IV

398. Пацієнт поступив із скаргами на біль в нижніх кінцівках при проходженні більше 1000 м. Яка стадія хронічної артеріальної недостатності у пацієнта?

     1. * I

     2. II A

     3. II B

     4. III

     5. IV

399. Пацієнт поступив із скаргами на біль в нижніх кінцівках при проходженні 300-400м. Яка стадія хронічної артеріальної недостатності у пацієнта?

     1. * II A

     2. I

     3. II B

     4. III

     5. IV

400. Пацієнт поступив із скаргами на біль в нижніх кінцівках при проходженні 200м. Яка стадія хронічної артеріальної недостатності у пацієнта?

     1. * II B

     2. I

     3. II A

     4. III

     5. IV

401. Пацієнт поступив із скаргами на біль в нижніх кінцівках в стані спокою. Яка стадія хронічної артеріальної недостатності у пацієнта?

     1. * III

     2. I

     3. II A

     4. II B

     5. IV

402. Пацієнт поступив із скаргами на переміжну кульгавість, імпотенцію. Який діагноз можна запідозрити у хворого?

     1. * Синдром Леріша

     2. Облітеруючий ендартериіт

     3. Тромбоз глибоких вен

     4. Ілеофеморальний тромбоз

     5. Коарктацію аорти

403. Пацієнт поступив із скаргами на появу болю в стегнах при ходьбі на відстань до 300-400 м., імпотенцію. Який діагноз можна запідозрити у пацієнта?

     1. * Синдром Леріша

     2. Облітеруючий ендартериіт

     3. Тромбоз глибоких вен гомілки

     4. Ілеофеморальний тромбоз

     5. Коарктацію аорти

404. При обстеженні хворого виявлено відсутність пульсу на стегнових артеріях, блідість шкірних покривів кінцівок, трофічні зміни шкіри на кінчиках пальців стоп. Який діагноз можна запідозрити у хворого?

     1. * Синдром Леріша

     2. Облітеруючий ендартериіт

     3. Тромбоз глибоких вен

     4. Ілеофеморальний тромбоз

     5. Коарктацію аорти

405. При обстеженні хворого діагностовано відсутність пульсу на артериях нижніх кінцівок. Який діагноз можна запідозрити у хворого?

     1. * Синдром Леріша

     2. Облітеруючий ендартериі

     3. Тромбоз глибоких вен

     4. Ілеофеморальний тромбоз

     5. Коарктацію аорти

406. При УЗД виявлено атеросклеротичні зміни артерій кінцівок. Який метод діагностики необхідно провести для уточнення діагнозу?

     1. * Немає вірної відповіді

     2. Термометрію

     3. Рентгенографію кінцівок

     4. Рентгенографію органів грудної порожнини

     5. ЕКГ

407. При УЗД виявлено атеросклеротичні зміни артерій кінцівок. Який метод діагностики необхідно провести для уточнення діагнозу?

     1. * Артеріграфію

     2. Термометрію

     3. Рентгенографію кінцівки

     4. Рентгенографію органів грудноїй порожнини

     5. ЕКГ

408. У пацієнта діагностовано облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок, хронічна артеріальна недостатність III ст. Лікувальна тактика

     1. * Оперативне лікування

     2. Санаторно-курортне лікування

     3. Фізіотерапевтичне лікування

     4. Гіпербарична оксигенація

     5. Бальнеологічна терапія

409. Запідозрено хронічний абдомінальний ішемічний синдром. Який метод діагностики необхідно використати?

     1. * Артеріографію

     2. Термометрію

     3. Рентгенографію кінцівки

     4. Рентгенографію органов черевної порожнини

     5. ЕКГ

410. Пациент скаржиться на постійний високий артеріальний тиск, який важко піддається лікуванню. Про яку патологію слід подумати?

     1. * Вазоренальну гіпертензію

     2. Недостатність наднирників

     3. Панкреатит

     4. Спленоренальний синдром

     5. Гепатит

411. Пацієнт переніс клубово-стегнове шунтування з приводу облітеруючого атеросклероза. Какой препарат необхідно призначити в післяопераційному періоді?

     1. * Аспірин

     2. Атенолол

     3. Седуксен

     4. Ципринол

     5. Диклоберл

412. Пацієнт переніс клубово-стегнове шунтування з приводу облітеруючого атеросклероза. Як часто пацієнта необідно оглядати у післяопераційному періоді?

     1. * Раз в півроку

     2. Один раз на рік

     3. Кожні три місяці

     4. Кожні чотири місяці

     5. Не потрібно

413. Пацієнт переніс клубово-стегнове шунтування з приводу облітеруючого атеросклероза.Вкажіть можливий рівень відновлення пульсації артерій нижньої кінцівки?

     1. * Стегнова артерія

     2. Гомілкові артерії

     3. Ліктєва артерія

     4. Підключична артерія

     5. Кубітальна вена

414. Пацієнт переніс клубово-стегнове шунтування з приводу облітеруючого атеросклероза. Какой препарат необхідно призначити в післяопераційному періоді?

     1. * Статини

     2. Атенолол

     3. Седуксен

     4. Ципринол

     5. Диклоберл

415. ?Пацієнт поступив в клініку з діагнозом: Облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок, хронічна артеріальна ішемія І ст. Найбільш інформативним методом дослідження судин є:

     1. * УЗД

     2. Реовазографія

     3. Термометрія

     4. Пальпаторне визначення пульсації артерій

     5. Флебограма

416. Пацієнт поступив в клініку з діагнозом: Облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок, хронічна артеріальна іишемія І ст. Найбільш інформативним методом дослідження судин є:

     1. * Немає вірної відповіді

     2. Реовазографія

     3. Термометрія

     4. Пальпаторне визначення пульсації артерій

     5. Флебограма

417. Пацієнт поступив в клініку з діагнозом: Облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок, хронічна артеріальна ішемія І ст. Найбільш інформативним методом дослідження судин є:

     1. * Артеріографія

     2. Реовазографія

     3. Термометрія

     4. Пальпаторне визначення пульсації артерфй

     5. Флебограма

418. Пацієнт поступив в клініку із скаргами на біль в нижніх кінцівках при проходженні 200 - 250 м. Яка стадія хронічної артеріальної недостатності у пацієнта?

     1. * II B

     2. I

     3. II A

     4. III

     5. IV

419. Пацієнт поступив в клініку із скаргами на біль в нижніх кінцівках в стані спокою. Яка стадія хронічної артеріальної недостатності у пацієнта?

     1. * III

     2. I

     3. II A

     4. II B

     5. IV

420. Пацієнт поступив в клініку із скаргами на біль в нижніх кінцівках при проходженні 300 - 400 м. Яка стадія хронічної артеріальної недостатності у пацієнта?

     1. * II A

     2. I

     3. II B

     4. III

     5. IV

421. Пацієнт поступив із скаргами на біль в нижніх кінцівках при проходженні 1000 м. Яка стадія хронічної артеріальної недостатності у пацієнта?

     1. * I

     2. II A

     3. II B

     4. III

     5. IV

422. Пацієнт поступив із скаргами на переміжну кульгавість та імпотенцію. Який діагноз можна запідозрити у хворого?

     1. * Синдром Леріша

     2. Облітеруючий ендартериіт

     3. Тромбоз глибоких вен

     4. Ілеофеморальний тромбоз

     5. Коарктація аорти

423. Пацієнт поступив із скаргами на переміжну кульгавість та імпотенцію. Який діагноз можна запідозрити у хворого?

     1. * Синдром Леріша

     2. Облітеруючий ендартериіт

     3. Тромбоз глибоких вен

     4. Ілеофеморальний тромбоз

     5. Коарктація аорти

424. Пацієнт скаржиться на постійний високий артеріальний тиск, який важко піддається лікуванню. Який метод діагностики слід провести для уточнення діагнозу?

     1. * Аортографію

     2. Рентгенографію грудної порожнини

     3. Рентгенографію черевної порожнини

     4. ЕКГ

     5. Реофазографію

425. При обстеженні хворого діагностовано відсутність пульсу на стегнових артеріях. Який діагноз можна запідозрити у хворого?

     1. * Синдром Леріша

     2. Облітеруючий ендартериіт

     3. Тромбоз глибоких вен

     4. Ілеофеморальний тромбоз

     5. Коарктація аорти

426. При УЗД дослідженні пацієнта виявлено атеросклеротичні зміни артерій кінцівки. Який метод діагностики необхідно провести для уточнення локалізації та протяжностя процеса?

     1. * Артеріграфію

     2. Термометрію

     3. Рентгенографію кінцівки

     4. Рентгенографію органів грудної порожнини

     5. ЕКГ

427. При УЗД дослідженні пацієнта виявлено атеросклеротичні зміни артерій кінцівки. Який метод діагностики необхідно провести для уточнення локалізації та протяжностя процеса?

     1. * Немає вірної відповіді

     2. Термометрію

     3. Рентгенографію кінцівки

     4. Рентгенографію органів грудної порожнини

     5. ЕКГ

428. При УЗД дослідженні пацієнта виявлено атеросклеротичні зміни артерій кінцівки. Який метод діагностики необхідно провести для уточнення локалізації та протяжностя процеса?

     1. * Артеріграфію

     2. Термометрію

     3. Рентгенографію кінцівки

     4. Рентгенографію органів грудної порожнини

     5. ЕКГ

429. Причина розвику хронічного абдомінального синдрому

     1. * Атеросклероз

     2. Варикозна хвороба

     3. Коліт

     4. Гепатит

     5. Езофагіт

430. У паціента діагностиовано локальний стеноз загальної стегнової артерії. Яка операція показана хворому?

     1. * Ендртеректомія з загальної стегнової артерії.

     2. Стегново-підколінно аутовенозне шунтування

     3. Клубово-стегнове шунтування

     4. Аорто-стегнове шунтування

     5. Протезування аорти

431. У паціента діагностована сегментарна атеросклеротична оклюзія стегнової артерії. Яка операція показана хворому?

     1. * Немвє вірної відповіді

     2. Ендртеректомія

     3. Клубово-стегнове шунтування

     4. Аорто-стегнове шунтування

     5. Протезування аорти

432. У паціента діагностована сегментарна атеросклеротична оклюзія стегнової артерії. Яка операція показана хворому?

     1. * Стегно-стегнове аутовенозне шунтування

     2. Ендртеректомія

     3. Клубово-стегнове шунтування

     4. Аорто-стегнове шунтування

     5. Протезування аорти

433. Хворий поступив у лікарню з діагнозом: тромбоз лівої стегнової артерії. При обстеженні у пациєнта виявлено оніміння, похолоданя, парестезії і біль в нижній кінцівці в стані спокою. Яка ступінь гострої артеріальної ішемії у хворого?

     1. * I B

     2. I A

     3. II A

     4. II B

     5. III A

434. Пацієнт поступив в клініку із скаргами на раптову інтенсивну біль в лівій нижній кінцівці. При обстеженні пульс не визначається на лівій підколінній артерії. Попередній діагноз:

     1. * Емболія підколінної артерії

     2. Тромбофлебіт подшкірних вен

     3. Тромбоз глибоких вен

     4. Неврит сідничного нерва

     5. Синдром Рейно

435. Пацієнт поступив в хірургічне відділення з діагнозом: Тромбоз правої підколінної артерії. Який об’єм операції слід провести?

     1. * Протезування артерії

     2. Тромбектомія

     3. Сафенектомія

     4. Симпатектомія

     5. Остеоперфорація

436. Пацієнт поступив у лікарню із скаргами на біль в кінцівці, інтенсивність якої постійно наростає. Вказаний симптом характерний для

     1. * Тромбоза магістральної артерії

     2. Емболії магістральної артерії

     3. Облітеруючого атеросклероза

     4. Варикозної хвороби

     5. Післятромбофлебітичного синдрома

437. Пацієнт поступив у лікарню із скаргами на раптовий інтенсивний біль в нижній кінцівці. Вказаний симптом характерий для…

     1. * Емболії магістральної артерії

     2. Синдрому Педжета-Шреттера

     3. Облітеруючого атеросклероза

     4. Варикозної хвороби

     5. Післятромбофлебітичної хвороби

438. Паціент поступив в хірургічне відділення з діагнозом: Тромбоз правої підколінної артерії. Яке лікування слід призначити?

     1. * Оперативне лікування

     2. В. Антиагреганти

     3. С. Антикоагулянти

     4. D.Антибиотики

     5. E.Консервативне лікування

439. Пацієнт поступив в хірургичне відділення з діагнозом: Ємболія правої стегнової артерії, III B стадія гострої артеріальної недостатності. Проведено відновлення кровотока по підколінній артерії. Якою операцією необхідно доповнити основне хірургічне втручання?

     1. * Фасциотомієй

     2. Емболектомією

     3. Сафенектомією

     4. Катетеризацією підключичної вени

     5. Ендартеректомією із сонної артерії

440. Пацієнт поступив в хірургічне відділення з діагнозом: Тромбоз правої подколінної артерії. Для підготовки до оперативного втручання з метою обезболення необхідно провести

     1. * Еперідуральну анестезію

     2. Гемодилюцію

     3. Баротерапію

     4. Імобілізацію

     5. Енцефолографію

441. У пацієнта зона ішемії поширюється на всю нижнюю кінцівку. На якому рівні артеріального русла відбулась оклюзія (емолія, тромбоз)?

     1. * Клубові артерії

     2. Біфуркація аорти

     3. Стегнова артерія

     4. Підколінна артерія

     5. Артерії стопи

442. Хворий поступив в лікарню з діагнозом: емболія правої стегнової артерії. Найбільш достовірним методом діагностики слід вважати

     1. * УЗД судин нижньої кінцівки

     2. Рентгенографію судин нижньої кінцівки

     3. Реовазографію

     4. УЗД органів черевної порожнини

     5. Енцефолографію

443. Хворий поступив в лікарню із підозрою на емболію лівої підколінної артерії. Який симптом може вказати на емболії магістральної артерії?

     1. * Блідіть шкіри кінцівки

     2. Наповнення підшкірних вен

     3. Трофічна виразка гомілки

     4. Варикозне розширення підшкірних вен

     5. Ретикулярний варикоз

444. Хворий поступив в лікарню із підозрою на емболію правої підколінної артерії. Який симптом може вказувати на емболію магістральної артерії?

     1. * Похолодання правої гомілки і стопи

     2. Повнокрів’я підшкірних вен

     3. Трофічна виразка правої гомілки

     4. Варикозне розширення підшкірних вен

     5. Ретикулярний варикоз

445. Хворий поступив у лікарню з діагнозом: Емболія лівої підколінної артерії. Яка найбільш вірогідна причина емболії магістральних артерій?

     1. * Аневризма серця

     2. Гострий панкреатит

     3. Гострий холецистит

     4. Виразкова хвороба

     5. Облітеруючий ендартериїт

446. Хворий поступив у лікарню з діагнозом: Емболія лівої підколінної артерії. Яка найбільш вірогідна причина емболії магістральних артерій?

     1. * Септичний ендокардит

     2. Гострий панкреатит

     3. Гострий холецистит

     4. Виразкова хвороба

     5. Облітеруючий ендартериіт

447. Хворий поступив у лікарню з діагнозом: Емболія правої підколінної артерії. Яка найбільш вірогідна причина емболії магістральних артерій?

     1. * Аневризма аорти

     2. Гострий панкреатит

     3. Гострий холецистит

     4. Виразкова хвороба

     5. Облітеруючий ендартериїт

448. Хворий поступив у лікарню з діагнозом: тромбоз лівої стегнової артерії. Причиною артеріального тромбозу може бути …

     1. * діабетична макроангіопатія

     2. Варикозна хвороба

     3. Виразкова хвороба

     4. Гострий холецистит

     5. Післятромбофлебітичний синдром

449. Хворий поступив у лікарню з діагнозом: тромбоз лівої стегнової артерії. Причиною артеріального тромбозу може бути:

     1. * Облітеруючий атеросклероз

     2. Варикозна хвороба

     3. Виразкова хвороба

     4. Гострий холецистит

     5. Післятромбофлебітичний синдром

450. Хворий поступив у лікарню з діагнозом: тромбоз лівої стегнової артерії. Причиною артеріального тромбозу може бути

     1. * Неспецифічний аортоартериїт

     2. Варикозна хвороба

     3. Виразкова хвороба

     4. Гострий холецистит

     5. Післятромбофлебітичний синдром

451. Хворий поступив у лікарню з діагнозом: тромбоз лівої стегнової артерії. Причиною артеріального тромбозу може бути …

     1. * Травма судин

     2. Варикозна хвороба

     3. Виразкова хвороба

     4. Гострий панкреатит

     5. Гострий апендицит

452. Хворий поступив у лікарню з діагнозом: тромбоз лівої стегнової артерії. При обстеженні у пацієнта виявлено оніміння, похолоданя, парестезії нижньої кінцівки в стані спокою. Яка ступінь гострої артеріальної ішемії у хворого?

     1. * I A

     2. I B

     3. II A

     4. II B

     5. III A

453. Хворий поступив у лікарню з діагнозом: тромбоз лівої аксилярної артерії. Найбільш достовірним методом діагностики слід вважати…

     1. * Артеріографію

     2. Рентгенографію верхньої кінцівки

     3. Реовазографію

     4. УЗД органів черевної порожнини

     5. Енцефолографію

454. Хворий поступив у лікарню з діагнозом: тромбоз правої стегнової артерії. При обстеженні у пацієнта спостерігається оніміння, похолодання, парестезії, боль, порушення чутливості і обмеження обєму активних рухів в колінному суглобі. Яка ступінь гострої артеріальної ішемії у хворого?

     1. * II A

     2. I B

     3. I A

     4. II B

     5. III A

455. Хворий поступив у лікарню з підозрою на емболію лівої підколінної артерії. Який із симптомів найбільш вірогідно вказує на емболії магістральної артерії?

     1. * Раптовий, сильний біль на рівні лівої гомілки

     2. Повнокрів’я підшкірних вен

     3. Трофічна виразка гомілки

     4. Варикозне розширення підшкірних вен

     5. Ретикулярний варикоз

456. Хворий поступив у лікарню з підозрою на емболію правої стегнової артерії. Який із симптомів може вказати на емболію магістральної артерії?

     1. * Відсутність пульсу на артеріях ураженої кінцівки

     2. Повнокрів’я підшкірних вен

     3. Трофічна виразка гомілки

     4. Варикозне розширення підшкірних вен

     5. Ретикулярний варикоз

457. Хворий 31 року, скаржиться на болючий тяж на внутрішній поверхні правого стегна. Хворіє протягом трьох діб, пов’язує його появу із фізичним навантаженням і варикозним розширенням вен, яким страждає 8 років. При огляді на обох нижніх кінцівках варикозно розширені вени, в верхній третині правого стегна по ходу варикозно розширеної великої підшкірної вени пальпується болючий інфільтрат, над яким визначається гіперемія шкіри. Діагноз?

1. *Гострий підшкірний висхідний тромбофлебіт правої нижньої кінцівки;

2. Тромбоз глибоких вен правої нижньої кінцівки;

3. Правобічний синдром Педжетта-Шреттера;

4. Емболія правої стегнової артерії;

5. Правобічний ілеофеморальний венозний тромбоз.

458. У хворого 31 року, діагностовано гострий підшкірний висхідний тромбофлебіт правої нижньої кінцівки. Тактика лікування?

1. *Правобічна сафенектомія;

2. Консервативне лікування;

3. Тромбектомія з великої підшкірної вени;

4. Обхідне шунтування;

5. Операція Пальма.

459. Хворому 69 років виконана імплантація кардіостимулятора. На 12 добу після операції відчув раптовий біль та набряк лівої верхньої кінцівки. При огляді ліва верхня кінцівка на всьому протязі потовщена за рахунок набряку, шкірні покриви ціанотичні, гарячі на дотик, малюнок підшкірних вен посилений. Діагноз?

1. *Лівобічний синдром Педжетта-Шреттера;

2. Гострий підшкірний тромбофлебіт лівої нижньої кінцівки;

3. Тромбоз глибоких вен лівої нижньої кінцівки;

4. Лівобічний синдром Леріша;

5. Лівобічний ілеофеморальний венозний тромбоз.

460. У жінки на 3 добу після екстирпації матки та придатків виник набряк лівої нижньої кінцівки, біль і синюшність шкіряного покрову. На підставі УЗ дослідження виявлено ілеофеморальний тромбоз. Дії хірурга?

1. *Тромболітична терапія.

2. Тромбектомія.

3. Операція Хюсні .

4. Операція Бебкокка.

5. Операція Лінтона.

461. Хвора, 53 років, поступила в стаціонар зі скаргами на сильний біль в правій гомілці розпираючого характеру. Набряк стопи та гомілки, судомні скорочення литкових м’язів, підвищення температури до 38,5°С. Хворіє протягом 3 днів. При огляді шкіра правої гомілки та стопи гіперемована, напружена, блискуча. Окружність правої гомілки більша лівої на 5 см. Рухи можливі, але дуже болючі. При пальпації кінцівки визначається болючість по ходу судинного пучка, особливо в підколінній ямці. Пульсація на артеріях стоп задовільна. Ваш діагноз?

1. *Гострий тромбоз підколінної вени.

2. Варикозне розширення поверхневих вен гомілки.

3. Гострий тромбоз великої підшкіряної вени стегна

4. Синдром Лериша, III стадія.

5. Синдром Педжета-Шретера.

462. Хворому О., 46 років, який готується до операції з приводу раку шлунку, проводиться передопераційна інфузійна терапія. В ліктьову вену справа введено до 3,0 л рідин. На наступну добу він відчув тягнучий біль в області правого плеча. При огляді на внутрішній поверхні плеча відмічається повздовжня полоска гіперемії, набряклість шкіри, болючий тяж. Яке ускладнення розвинулося у хворого?

1. *Гострий тромбофлебіт

2. Прокол вени та набряк паравенозної клітковини

3. Некроз паравенозної клітковини

4. Гострий флебіт

5. Флегмона паравенозної клітковини

463. У хворої 60 р., яка страждає варикозним розширенням вен ніг, після незначної травми гомілки, через добу, з’явився біль і її набряк, підвищилась температура тіла до 37,50 С. По ходу великої підшкірної вени на гомілці спостерігається гіперемія шкіри і визначається ділянка болючого затвердіння у вигляді тяжа. Ваш діагноз ?

1. *Гострий тромбофлебіт

2. Гострий флебіт

3. Лімфангіт

4. Гематома

5. Бешихове запалення

464. Синднром Педжета-Шретера це:

1. *Гострий тромбоз підключичної вени

2. Гострий мезентеріальний венозний тромбоз

3. Гострий тромбоз нижньої порожнистої вени

4. Мігруючий тромбофлебіт вен нижніх кінцівок

5. Гострий ілеофеморальний венозний тромбоз

465. У хірургічне відділення госпіталізована хвора 65 років з гострим тромбозом глибоких вен нижньої кінцівки. Укажіть найбільш характерний симптомокомплекс, який послужив підставою для встановлення даного діагнозу у хворої.

     1. *Розпираючі болі у литкових м'язах, набряк кінцівки, синюшність шкіряних покривів

     2. Стискаючі болі в литкових м'язах, набряк і збліднення шкіри кінцівки

     3. Біль при ходьбі, набряк і блідість шкіри кінцівки

     4. Біль в литкових м'язах, блідість шкіряних покривів, відсутність пульсації на артеріях

     5. Стискаючі болі в литкових м'язах, виступаючі над поверхнею шкіри гиперемійовані тяжі

466. Хвора 52 років. Скаржиться на біль, гіперемію вздовж підшкірних вен, підвищення температури тіла до 37,2. При огляді великої підшкірної вени на гомілці і до середини стегна гіперемія, біль при натискуванні, тяжистість. Пульс на артеріях стопи достатній. Який попередній діагноз?

1. *Гострий тромбофлебіт підшкірних вен.

2. Лімфостаз

3. Гострий ілеофеморальний флеботромбоз

4. Емболія артерій нижніх кінцівок.

5. Тромбоз артерій нижньої кінцівки.

467. Хворий 52 років, скаржиться на набряк в ділянці лівої нижньої кінцівки, який не проходить після відпочинку, втому при ходьбі. 2 роки тому переніс бешиху на лівій нижній кінцівці. При огляді на лівій нижній кінцівці нижче колінного суглобу ригідний набряк та індурація підшкірної клітковини. Шкірні покриви звичайного забарвлення, сухі, з явищами гіперкератозу. Діагноз?

1. *Лімфостаз лівої нижньої кінцівки;

2. Гострий підшкірний тромбофлебіт лівої нижньої кінцівки;

3. Тромбоз глибоких вен лівої нижньої кінцівки;

4. Лівобічний синдром Педжетта-Шреттера;

5. Лівобічний ілеофеморальний венозний тромбоз.

468. Хворий 70 років скаржиться на кашель, задишку, головний біль. Обличчя, шия і верхні кінцівки синюшні, набряклі, вени шиї і рук ектазовані. Поступив з діагнозом: рак нижньої долі правої легені. Чим обумовлений стан хворого?

1. *Синдромом порожнистої вени.

2. Метастазами в лімфовузли шиї.

3. Ателектазом нижньої долі.

4. Тромбозом легеневих вен.

5. Плевритом.

469. У хворого 58 років, який лікується у хірургічному відділенні з приводу гострого тромбозу підшкірних вен нижньої кінцівки, ранком при вставанні з ліжка з’явився сильний біль за грудиною, ціаноз обличчя та верхньої половини тулуба, колаптоїдний стан. Об’єктивно: пульс 110 ударів за 1 хвилину, слабкого наповнення та напруження, ритмічний. АТ – 80/60 мм рт.ст. Cor-тони глухі, ритмічні. Аускультативно: на всьому протязі легеневих полів прослуховуються вологі хрипи. На ЕКГ – підвищення зубця ST у лівих відведеннях з коронарним зубцем Т. На рентгенограмі органів грудної клітки – високе стояння куполу діафрагми у сполученні з симптомом Вестмарка. Яка гостра патологія виникла у хворого?

1. *Тромбемболія легеневої артерії

2. Інфаркт міокарду

3. Гостра правошлункова недостатність

4. Гостра серцево-судинна недостатність

5. Перфоративна виразка кардіального відділу шлунку

470. Профілактика тромбемболії легеневої артерії в післяопераційному періоді повинна включати в першу чергу застосування:

1. *Низькомолекулярних гепаринів.

2. Еластичного бинтування нижніх кінцівок.

3. Дезагреганти.

4. Постановка кава-фільтра.

5. Тромбектомію з вен гомілки.

471. Які заходи профілактики тромбемболії легеневої артерії необхідно провести у хворої, 34 років, на гострий тромбоз правого здухвинного сегменту?

1. *Постановка постійного кава-фільтра.

2. Перев'язка здухвинної вени.

3. Установка тимчасового кава-фільтра.

4. Призначення непрямих антикоагулянтів.

5. Призначення антикоагулянтів

472. Хвора 68 років прооперована з приводу гострого холециститу при наявності супутньої патології - гіпертонічної хвороби ІІст., ІХС. атеросклеротичного атеросклерозу, правобічної стегнової кили, варикозного поширення вен нижніх кінцівок. Перші 3 дні післяопераційного періоду сприятливі. На 4 добу виявились ознаки гіпостатичної пневмонії. На 6 добу раптово розвинулось падіння серцевої діяльності з ціанозом верхньої половини тіла та втратою свідомості. Пульс 140/ хв.. АТ - 60 мм рт.ст. Екстрені реанімаційні засоби виявились безуспішними.

1. *Тромбемболія легеневої артерії

2. Інфаркт міокарду

3. Набряк легенів

4. Гостре порушення мозкового кровообігу

5. Тромбоз мезентеріальних судин

473. У хворої 64 років діагностований рак шлунку, вона готується до радикальної операції. Має місце супутня патологія: посттромбофлебітичний синдром, набрякло-больова форма, в анамнезі – тромбемболія легеневої артерії 3 роки тому. Вкажіть найбільш ефективний метод профілактики розвитку у хворої повторної ТЕЛА у післяопераційному періоді після радикальної операції на шлунку?

1. *Імплантація кава-фільтру у передопераційному періоді

2. Гепаринотерапія у післяопераційному періоді

3. Накладання цинк-желатинової пов’язки Унна у передопераційному періоді

4. Призначення непрямого антикоагулянту у перед- та післяопераційному періоді

5. Застосування еластичного бинтування кінцівок у післяопераційному періоді

474. У хірургічне відділення госпіталізована хвора 65 років з гострим тромбозом глибоких вен нижньої кінцівки. Укажіть найбільш характерний симптомокомплекс, який послужив підставою для встановлення даного діагнозу у хворої.

1. *Розпираючі болі у литкових м'язах, набряк кінцівки, синюшність шкіряних покривів

2. Стискаючі болі в литкових м'язах, набряк і збліднення шкіри кінцівки

3. Біль при ходьбі, набряк і блідість шкіри кінцівки

4. Біль в литкових м'язах, блідість шкіряних покривів, відсутність пульсації на артеріях

5. Стискаючі болі в литкових м'язах, виступаючі над поверхнею шкіри гиперемійовані тяжі

475. Хвора 42 років звернулась до хірурга у клініку із скаргами на появу болю у правій гомілці в ділянці варикозного вузла, який став болісним, не зникає у горизонтальному положенні хворої, шкіра над ним почервоніла. Біля 20 років у хворої варикозне розширення вен. Встановлений діагноз: гострий тромбофлебіт гомілки. Яка лікувальна тактика повинна бути застосована у хворої?

1. *Оперативне лікування

2. Консервативна терапія в амбулаторних умовах без відриву від виробництва

3. Консервативна терапія в амбулаторних умовах з оформленням лікарняного листка непрацездатності

4. Консервативне лікування в стаціонарі

5. Консервативна терапія у стаціонарі з рекомендацією оперативного лікування у плановому порядку

476. Хворий 36 років, впродовж 3-х днів відмічає помірні болі та невеликий набряк в ділянці правої гомілки. П’ять годин тому раптово з’явились болі в в/3 стегна і набряк всієї правої ноги з вираженим ціанозом. Об-но: при пальпації різка болючість в в/3 стегна та інфільтрація вздовж судинного пучка. Ваш діагноз?

1. *Гострий ілеофеморальний тромбоз справа

2. Гострий тромбофлебіт глибоких вен правої гомілки

3. Гострий тромбофлебіт правої стегнової вени

4. Гострий тромбоз стегнової артерії справа

5. Тромбемболія правої стегнової артерії

477. Хвора 52 років. Скаржиться на біль, гіперемію вздовж підшкірних вен, підвищення температури тіла до 37,2. При огляді великої підшкірної вени на гомілці і до середини стегна гіперемія, біль при натискуванні, тяжистість. Пульс на артеріях стопи достатній. Який попередній діагноз?

1. *Гострий тромбофлебіт підшкірних вен.

2. Лімфостаз

3. Гострий ілеофеморальний флеботромбоз

4. Емболія артерій нижніх кінцівок.

5. Тромбоз артерій нижньої кінцівки.

478. У хірургічне відділення госпіталізована хвора 65 років з гострим тромбозом глибоких вен нижньої кінцівки. Укажіть найбільш характерний симптомокомплекс, який послужив підставою для встановлення даного діагнозу у хворої.

1. *Розпираючі болі у литкових м'язах, набряк кінцівки, синюшність шкіряних покривів

2. Стискаючі болі в литкових м'язах, набряк і збліднення шкіри кінцівки

3. Біль при ходьбі, набряк і блідість шкіри кінцівки

4. Біль в литкових м'язах, блідість шкіряних покривів, відсутність пульсації на артеріях

5. Стискаючі болі в литкових м'язах, виступаючі над поверхнею шкіри гиперемійовані тяжі

479. Хвора 53 років поступила у хірургічний стаціонар зі скаргами на набряк лівої нижньої кінцівки, який виник 2 тижні тому після фізичного навантаження. В анамнезі - 20 років страждає варикозним розширенням вен нижніх кінцівок. При огляді - ліва нижня кінцівка набрякла : стегно +10см, гомілка +7см, активні рухи і чутливість збережені. На ультразвуковому ангіоскануванні – тромбоз загальної стегнової вени з явищами флотації Яка лікувальна тактика найбільш доцільна?

1. *Ендоваскулярна імплантація кава-фільтру

2. Екстрена тромбектомiя

3. Консервативне лікування

4. Планова тромбектомiя

5. Операція Пальма

480. У хірургічний стаціонар було доставлено хворого з діагнозом: защемлена лівобічна стегнова кила. Хворий скаржився на сильний біль під пахвинною зв’язкою, де визначалось болюче при пальпації ущільнення. При загальному клінічному обстеженні було виявлено варикозне розширення вен лівої гомілки. В анамнезі у хворого був тромбофлебіт. Який Ваш діагноз і тактика лікування?

1. *Гострий тромбоз варикозного вузлу великої підшкірної вени. Оперативне лікування.

2. Гострий тромбоз варикозного вузлу великої підшкірної вени. Консервативне лікування.

3. Защемлена стегнова кила. Оперативне лікування.

4. Пахвинний лімфаденіт. Оперативне лікування.

5. Пахвинний лімфаденіт. Консервативне лікування.

Тестові питання до рисунків

1. Що зображено на Рис.Fig.35?

   1. пілорус

   2. дванадцятипала кишка

   3. шлунок

   4. *товста кишка

   5. стравохід

2. Який метод дослідження товстої кишки зображено на Рис.Fig.37?

   1. рентгеноскопія

   2. Рентгенографія

   3. іригоскопія

   4. *колоноскопія

   5. УЗД

3. Який патологічний процес слизової оболонки товстої кишки зображено на Рис.Fig.35?

   1. поліпи

   2. *дивертикули

   3. виразкування

   4. папіломи

   5. рак

4. Ендоскопічна картина якого захворювання товстої кишки зображено на Рис.Fig.35?

   1. поліпоз

   2. *дивертикульоз

   3. папіломатоз

   4. виразковий коліт

   5. рак

5. Яка картина неспецифічного виразкового коліту зображена на Рис.Fig.35?

   1. абсцеси, флегмона

   2. поліпи,папіломи

   3. аденоми,ліпоми

   4. *дивертикульоз

   5. рак, аденокарцинома

6. Який метод дослідження товстої кишки зображено на Рис.Fig.32?

   1. Рентгенографія

   2. ректороманоскопія

   3. *іригографія

   4. колоноскопія

   5. УЗД

7. Рентгенологічна картина якого захворювання товстої кишки зображено на Рис.Fig.32?

   1. поліпоз

   2. дивертикульоз

   3. рак

   4. *виразковий коліт

   5. хвороба Крона

8. Який рентгенологічний симптом неспецифічного виразкового коліту зображено на Рис.Fig.32?

   1. «бруківки»

   2. * «водостічної труби»

   3. «токсичної дилятації»

   4. „півмісяця”

   5. «вказівного пальця»

9. Яка рентгенологічна картина неспецифічного виразкового коліту зображено на Рис.Fig.32?

   1. кишкової кровотечі

   2. токсичної дилятації

   3. *відсутності гаустрації

   4. перфорації кишки

   5. кишкової непрохідності

10. Яка рентгенологічна картина неспецифічного виразкового коліту зображено на Рис.Fig.32?

    1. сегментарне звуження тонкої кишки

    2. сегментарне звуження товстої кишки

    3. тотальне звуження тонкої кишки

    4. *тотальне звуження товстої кишки

    5. тотальне розширення товстої кишки

11. Який етап операції лікування неспецифічного виразкового коліту зображено на Рис.Fig.33?

    1. формування ілеостоми

    2. формування колостоми

    3. *формування J-резервуару

    4. формування anus praeter naturalis

    5. формування ілеотрансверзоанастомозу

12. При якому захворюванні товстої кишки оперативне лікування закінчується формуванням J-резервуару зображеному на Рис.Fig.33?

    1. раку

    2. поліпах

    3. дивертикулах

    4. *неспецифічному виразковому коліті

    5. хворобі Крона

13. Яка операція закінчується формуванням J-резервуару у хворих з неспецифічним виразковим колітом зображеному на Рис.Fig.33?

    1. лівобічна геміколектомія

    2. правобічна геміколектомія

    3. колостомія колектомія

    4. колектомія

    5. *колопроктектомія

14. Який метод дослідження товстої кишки зображено на Рис.Fig.35?

    1. Лапароскопія

    2. Рентгенографія

    3. *огляд макропрепарату

    4. іригоскопія

    5. томографія

15. Який патологічний процес товстої кишки зображено на Рис.Fig.35?

    1. ерозії

    2. виразки

    3. *дивертикули

    4. перфорація

    5. стеноз

16. Макроскопічна картина якого захворювання товстої кишки зображено на Рис.Fig.35?

    1. геморой

    2. *дивертикульоз

    3. парапроктит

    4. анальна тріщина

    5. деструктивний апендицит

17. Який метод дослідження товстої кишки зображено на Рис.Fig.37?

    1. ректоскопія

    2. ректороманоскопія

    3. іригоскопія

    4. *колоноскопія

    5. Лапароскопія

18. Який метод дослідження товстої кишки зображено на Рис.Fig.37?

    1. рентгеноскопія

    2. Рентгенографія

    3. іригоскопія

    4. ректороманоскопія

    5. *відеоколоноскопія

19. Яку маніпуляцію крім огляду товстої кишки передбачає інструментальний метод дослідження вказаний на Рис.Fig.37 ?

    1. колостомію

    2. ілеостомію

    3. резекцію

    4. *біопсію

    5. накладання анастомозу

20. Яку маніпуляцію крім огляду товстої кишки передбачає інструментальний метод дослідження вказаний на Рис.Fig.37 ?

    1. колостомію

    2. ілеостомію

    3. резекцію

    4. *електрокоагуляцію

    5. накладання анастомозу

21. Хворому на Рис.Fig.46 показана операція:

    1. Резекція прямої кишки

    2. Резекція сигмовидної кишки

    3. Висічення епітеліальних прикуприкових ходів

    4. *Гемороїдектомія

    5. Розкриття парапроктиту

22. Хворому на Рис.Fig.44 показана операція:

    1. Резекція прямої кишки

    2. Резекція сигмовидної кишки

    3. Висічення епітеліальних прикуприкових ходів

    4. *Гемороїдектомія

    5. Розкриття парапроктиту

23. У хворої на Рис.Fig.46 має місце діагноз:

    1. *Комбінований геморой

    2. Гострий парапроктит

    3. Абсцес епітеліальних прикуприкових ходів

    4. Випадіння прямої кишки

    5. Доліхосигма

24. У хворої на Рис.Fig.44 має місце діагноз:

    1. *Комбінований геморой

    2. Гострий парапроктит

    3. Абсцес епітеліальних прикуприкових ходів

    4. Випадіння прямої кишки

    5. Доліхосигма

25. Хворому на Рис.Fig.49 проведено оперативне втручання:

    1. Висічення хронічної задньо-анальної тріщини

    2. *Розкриття парапроктиту

    3. Розкриття абсцесу епітеліальних прикуприкових ходів

    4. Гемороїдектомія

    5. Резекція сигмовидної кишки

26. Хворому на Рис.Fig.50 проведено оперативне втручання:

    1. Висічення хронічної задньо-анальної тріщини

    2. *Розкриття парапроктиту

    3. Розкриття абсцесу епітеліальних прикуприкових ходів

    4. Гемороїдектомія

    5. Резекція сигмовидної кишки

27. У хворого на Рис.Fig.49 має місце діагноз:

    1. Абсцес епітеліальних прикуприкових ходів

    2. Випадіння прямої кишки

    3. *Гострий парапроктит

    4. Комбінований геморой

    5. Доліхосигма

28. У хворого на Рис.Fig.50 має місце діагноз:

    1. Абсцес епітеліальних прикуприкових ходів

    2. Випадіння прямої кишки

    3. *Гострий парапроктит

    4. Комбінований геморой

    5. Доліхосигма

29. Хворому на Рис.Fig.46 показана операція гемороїдектомія за :

    1. *Мілліганом-Морганом

    2. Постемським

    3. Кеню-Майлсом

    4. Бассіні

    5. Більрот – І

30. Хворому на Рис.Fig.41 показана операція гемороїдектомія за :

    1. *Мілліганом-Морганом

    2. Постемським

    3. Кеню-Майлсом

    4. Бассіні

    5. Більрот – І

31. Хворому на Рис.Fig.44 показана операція гемороїдектомія за :

    1. *Мілліганом-Морганом

    2. Постемським

    3. Кеню-Майлсом

    4. Бассіні

    5. Більрот – І

32. На Рис.Fig.49 хворому показана операція:

    1. Висічення хронічної задньо-анальної тріщини

    2. Розкриття абсцесу епітеліальних прикуприкових ходів

    3. *Розкриття парапроктиту

    4. Гемороїдектомія

    5. Резекція сигмовидної кишки

33. На Рис.Fig.50 хворому показана операція:

    1. Висічення хронічної задньо-анальної тріщини

    2. Розкриття абсцесу епітеліальних прикуприкових ходів

    3. *Розкриття парапроктиту

    4. Гемороїдектомія

    5. Резекція сигмовидної кишки

34. При даній патології на Рис.Fig.46 виконують оперативне втручання, що має назву:

    1. *Гемороїдектомія

    2. Резекція прямої кишки

    3. Резекція сигмовидної кишки

    4. Висічення епітеліальних прикуприкових ходів

    5. Розкриття парапроктиту

35. При даній патології на Рис.Fig.44 виконують оперативне втручання, що має назву:

    1. *Гемороїдектомія

    2. Резекція прямої кишки

    3. Резекція сигмовидної кишки

    4. Висічення епітеліальних прикуприкових ходів

    5. Розкриття парапроктиту

36. На на Рис.Fig.48 зображено:

    1. Поліп сигмовидної кишки

    2. *Комбінований геморой, ускладнений кровотечею.

    3. Абсцес епітеліальних прикуприкових ходів

    4. Випадіння прямої кишки

    5. Доліхосигма

37. На Рис.Fig.39 зображено макропрепарат, який відповідає змінам в товстій кишці при :

    1. *Хворобі Крона

    2. Комбінованому геморої

    3. Гострому парапроктиті

    4. Абсцесі епітеліальних прикуприкових ходів

    5. поліпозі

38. Хворому на Рис.Fig.47 виконано операцію:

    1. *Гемороїдектомія

    2. Резекція прямої кишки

    3. Резекція сигмовидної кишки

    4. Висічення епітеліальних прикуприкових ходів

    5. Розкриття парапроктиту

39. На малюнку Рис.Fig.49 зображено хворого із клінічною картиною:

    1. Комбінованого геморою

    2. Абсцесу епітеліальних прикуприкових ходів

    3. Випадіння прямої кишки

    4. *Гострого парапроктиту

    5. Доліхосигми

40. На малюнку Рис.Fig.50 зображено хворого із клінічною картиною:

    1. Комбінованого геморою

    2. Абсцесу епітеліальних прикуприкових ходів

    3. Випадіння прямої кишки

    4. *Гострого парапроктиту

    5. Доліхосигми

41. Хворому на Рис.Fig.47 проведено операцію:

    1. Резекцію прямої кишки

    2. Резекцію сигмовидної кишки

    3. Висічення епітеліальних прикуприкових ходів

    4. *Гемороїдектомію

    5. Розкриття парапроктиту

42. На на Рис.Fig.39 зображено макропрепарат, який відповідає змінам при:

    1. Поліпі сигмовидної кишки

    2. *Доліхосигмі

    3. Комбінованому геморої

    4. Гострому парапроктиті

    5. Дивертикульозі

43. Назвіть ускладнення, яке найчастіше виникає при даній патології на Рис.Fig.46:

    1. Випадіння прямої кишки

    2. Тромбоз гемороїдального вузла

    3. Некроз гемороїдального вузла

    4. Гострий парапроктит

    5. *Кровотеча

44. Назвіть ускладнення, яке найчастіше виникає при даній патології на Рис.Fig.44:

    1. Випадіння прямої кишки

    2. Тромбоз гемороїдального вузла

    3. Некроз гемороїдального вузла

    4. Гострий парапроктит

    5. *Кровотеча

45. Кровотеча на Рис.Fig.46 може бути симптомом:

    1. Гострого парапроктиту

    2. Абсцес у епітеліальних прикуприкових ходів

    3. *Комбінованого геморою

    4. Випадіння прямої кишки

    5. Доліхосигми

46. Кровотеча на Рис.Fig.44 може бути симптомом:

    1. Гострого парапроктиту

    2. Абсцес у епітеліальних прикуприкових ходів

    3. *Комбінованого геморою

    4. Випадіння прямої кишки

    5. Доліхосигми

47. Некроз гемороїдального вузла на Рис.Fig.46 може бути симптомом:

    1. Випадіння прямої кишки

    2. *Комбінованого геморою

    3. Гострого парапроктиту

    4. Абсцес у епітеліальних прикуприкових ходів

    5. Доліхосигми

48. Некроз гемороїдального вузла на Рис.Fig.44 може бути симптомом:

    1. Випадіння прямої кишки

    2. *Комбінованого геморою

    3. Гострого парапроктиту

    4. Абсцес у епітеліальних прикуприкових ходів

    5. Доліхосигми

49. У хворого на Рис.Fig.48 має місце:

    1. *Кровотеча з гемороїдальних вузлів

    2. Випадіння прямої кишки

    3. Некроз гемороїдального вузла

    4. Гострий парапроктит

    5. Пахвинна грижа

50. У пацієнта на Рис.Fig.50 проведено розкриття:

    1. Післяін’єкційного абсцесу

    2. *Анаеробного парапроктиту великих розмірів

    3. Фурункула сідничної ділянки

    4. Нагноєної гематоми

    5. Абсцесу гомілки

51. У хворого на Рис.Fig.49 проводиться пальцева ревізія рани під час:

    1. Гемороїдектомії

    2. Резекції поперечно-ободової кишки

    3. *Розкриття парапроктиту

    4. Висічення періанальних кондилом

    5. Інтубації товтого кишківника

52. У хворого на Рис.Fig.50 проводиться пальцева ревізія рани під час:

    1. Гемороїдектомії

    2. Резекції поперечно-ободової кишки

    3. *Розкриття парапроктиту

    4. Висічення періанальних кондилом

    5. Інтубації товтого кишківника

53. У хворого на Рис.Fig.49 гострий парапроктит, з анамнезу хвороби - прояви хвороби присутні 5 днів, тактика:

    1. *Оперативне втручання в ургентному порядку

    2. Оперативне втручання в плановому порядку

    3. Дана патологія потребує лише консервативного лікування

    4. Не показано оперативне лікування

    5. Лікування не показане взагалі

54. У хворого на Рис.Fig.50 гострий парапроктит, з анамнезу хвороби - прояви хвороби присутні 5 днів, тактика:

    1. *Оперативне втручання в ургентному порядку

    2. Оперативне втручання в плановому порядку

    3. Дана патологія потребує лише консервативного лікування

    4. Не показано оперативне лікування

    5. Лікування не показане взагалі

55. Джерело кровотечі при геморої на Рис.Fig.48 :

    1. Сіднична ділянка

    2. Сигмовидна кишка

    3. *Гемороїдальні вузли

    4. Анальний сфінктер

    5. Низхідний відділ товстої кишки

56. Який патологічно змінений відділ шлунково – кишкового тракту є видалений під час оперативного втручання на Рис.Fig.39 :

    1. Пряма кишка

    2. *Доліхосигма

    3. Шлунок

    4. Сліпа кишка з апендикулярним відростком

    5. Сліпа кишка з апендикулярним відростком та ілеоцекальним кутом

57. У хворого на Рис.Fig.46 має місце тромбоз зовнішнього гемороїдального вузла та хронічна задньоанальна тріщина, який об’єм оперативного втручання показаний в даному випадку?

    1. Гемороїдектомія

    2. *Гемороїдектомія, висічення тріщини

    3. Висічення тріщини

    4. Дана патологія не потребує лікування

    5. Дана патологія не потребує оперативного лікування

58. У хворого на Рис.Fig.44 має місце тромбоз зовнішнього гемороїдального вузла та хронічна задньоанальна тріщина, який об’єм оперативного втручання показаний в даному випадку?

    1. Гемороїдектомія

    2. *Гемороїдектомія, висічення тріщини

    3. Висічення тріщини

    4. Дана патологія не потребує лікування

    5. Дана патологія не потребує оперативного лікування

59. У хворого на Рис.Fig.46 встановлено діагноз:

    1. Гострий парапроктит

    2. Випадіння прямої кишки

    3. *Комбінований геморой

    4. Доліхосигма

    5. Абсцес епітеліальних прикуприкових ходів

60. У хворого на Рис.Fig.44 має місце діагноз:

    1. Абсцес епітеліальних прикуприкових ходів

    2. Випадіння прямої кишки

    3. Доліхосигма

    4. *Комбінований геморой

    5. Гострий парапроктит

61. Що зображено на Рис.Fig 51?

    1. *введення троакара

    2. інтраопераційна холангіографія

    3. Рентгенографія з барієм

    4. Ендоскопія

    5. УЗД

62. Що зображено на Рис.Fig 52?

    1. *роботична система Да-Вінчі

    2. Рентгенапарат

    3. Ендоскоп

    4. Лапароскоп

    5. Ректороманоскоп

63. Що зображено на Рис.Fig 53?

    1. *відеоендоскопічна операція

    2. інтраопераційна холангіографія

    3. Рентгенографія з барієм

    4. колоноскопія

    5. УЗД

64. Під номером 1 на Рис.Fig 55 зображено:

    1. *жовчний міхур

    2. міхурова протока

    3. загальна печінкова протока

    4. права печінкова артерія

    5. міхурова артерія

65. Під номером 3 на Рис.Fig 55 зображено:

    1. *кишеня Гартмана

    2. міхурова протока

    3. загальна печінкова протока

    4. права печінкова артерія

    5. міхурова артерія

66. Під номером 5 на Рис.Fig 55 зображено:

    1. жовчний міхур

    2. *міхурова протока

    3. загальна печінкова протока

    4. права печінкова артерія

    5. міхурова артерія

67. Під номером 6 на Рис.Fig 55 зображено:

    1. жовчний міхур

    2. *кліпатор

    3. загальна печінкова протока

    4. права печінкова артерія

    5. міхурова артерія

68. Під номером 1 на Рис.Fig 56 зображено:

    1. *холедохоскоп

    2. Корзинка Дорміа

    3. Конкремент

    4. Холедох

    5. ендоскоп

69. Під номером 3 на Рис.Fig 56 зображено:

    1. холедохоскоп

    2. *Корзинка Дорміа

    3. Конкремент

    4. Холедох

    5. ендоскоп

70. Під номером 5 на Рис.Fig 56 зображено:

    1. холедохоскоп

    2. Корзинка Дорміа

    3. *Конкремент

    4. Холедох

    5. ендоскоп

71. Під номером 4 на Рис.Fig 56 зображено:

    1. холедохоскоп

    2. Корзинка Дорміа

    3. Конкремент

    4. *Холедох

    5. ендоскоп

72. Під номером 2 на Рис.Fig 56 зображено:

    1. *інструментальний канал холедохоскопа

    2. Корзинка Дорміа

    3. Конкремент

    4. Холедох

    5. ендоскоп

73. Під номером 9 на Рис.Fig 57 зображено:

    1. *кишеня Гартмана

    2. міхурова протока

    3. загальна печінкова протока

    4. права печінкова артерія

    5. міхурова артерія

74. Під номером 6 на Рис.Fig 57 зображено:

    1. кишеня Гартмана

    2. *міхурова протока

    3. загальна печінкова протока

    4. права печінкова артерія

    5. міхурова артерія

75. Під номером 7 на Рис.Fig 57 зображено:

    1. кишеня Гартмана

    2. міхурова протока

    3. *загальна печінкова протока

    4. права печінкова артерія

    5. міхурова артерія

76. Під номером 8 на Рис.Fig 57 зображено:

    1. *холедохоскоп

    2. міхурова протока

    3. загальна печінкова протока

    4. права печінкова артерія

    5. ендоскоп

77. Під номером 5 на Рис.Fig 57 зображено:

    1. *холедохотомний отвір

    2. міхурова протока

    3. загальна печінкова протока

    4. права печінкова артерія

    5. міхурова артерія

78. Під номером 3 на Рис.Fig 57 зображено:

    1. кишеня Гартмана

    2. міхурова протока

    3. *права печінкова протока

    4. ліва печінкова протока

    5. міхурова артерія

79. Під номером 4 на Рис.Fig 57 зображено:

    1. кишеня Гартмана

    2. міхурова протока

    3. права печінкова протока

    4. *ліва печінкова протока

    5. міхурова артерія

80. Під номером 6 на Рис.Fig 58 зображено:

    1. кишеня Гартмана

    2. *міхурова протока

    3. загальна печінкова протока

    4. права печінкова артерія

    5. міхурова артерія

81. Під номером 5 на Рис.Fig 58 зображено:

    1. інсуфлятор

    2. *кліпса

    3. загальна печінкова протока

    4. права печінкова артерія

    5. міхурова артерія

82. Під номером 7 на Рис.Fig 58 зображено:

    1. кишеня Гартмана

    2. міхурова протока

    3. загальна печінкова протока

    4. права печінкова артерія

    5. *міхурова артерія

83. Під номером 1 на Рис.Fig 58 зображено:

    1. *печінка

    2. міхурова протока

    3. загальна печінкова протока

    4. права печінкова артерія

    5. міхурова артерія

84. Що зображено на Рис.Fig 59?

    1. введення троакара

    2. *інтраопераційна холангіографія

    3. Рентгенографія з барієм

    4. Ендоскопія

    5. УЗД

85. Що позначено цифрою 5 на рис.fig.61

    1. *Щитоподібно-під’язиковий м’яз

    2. Грудинно-ключично-соскоподібний м’яз

    3. Грудинно-щитоподібний м’яз

    4. Ліва частка щитоподібної залози

    5. Права частка щитоподібної залози

86. Який анатомічний утвір відмічений цифрою 6 на рис.fig.61

    1. Права частка щитоподібної залози

    2. Щитоподібно-під’язиковий м’яз

    3. Грудинно-ключично-соскоподібний м’яз

    4. *Щитоподібний хрящ

    5. Ліва частка щитоподібної залози

87. Цифрою 1 на рис.fig.61відмічено

    1. Щитоподібний хрящ

    2. Ліва частка щитоподібної залози

    3. *Перешийок щитоподібної залози

    4. Права частка щитоподібної залози

    5. Щитоподібно-під’язиковий м’яз

88. На рис.fig.61 цифрою 2 позначено

    1. Права частка щитоподібної залози

    2. Щитоподібний хрящ

    3. Перешийок щитоподібної залози

    4. Ліва частка щитоподібної залози

    5. *Трахея

89. Пірамідальна частка щитоподібної залози на рис.fig.62 відмічена цифрою

    1. *8

    2. 5

    3. 7

    4. 1

    5. 2

90. Цифрою 4 на рис.fig.62 позначено

    1. Пірамідальна частка щитоподібної залози

    2. Щитоподібний хрящ

    3. Перешийок щитоподібної залози

    4. *Перснеподібний хрящ

    5. Щитоподібно-під’язиковий м’яз

91. Цифрою 3 на рис.fig.62 відмічено

    1. Щитоподібно-під’язиковий м’яз

    2. Грудинно-ключично-соскоподібний м’яз

    3. Грудинно-щитоподібний м’яз

    4. *Персне-щитоподібний м’яз

    5. Права частка щитоподібної залози

92. Права верхня прищитоподібна залоза на рис.fig.63 позначена цифрою

    1. 6

    2. 3

    3. 10

    4. 5

    5. *8

93. Права нижня прищитоподібна залоза на рис.Fig.63 позначена цифрою

    1. 10

    2. 3

    3. *6

    4. 7

    5. 9

94. Ліва верхня прищитоподібна залоза на рис.fig.63 позначена цифрою

    1. *1

    2. 3

    3. 5

    4. 7

    5. 9

95. Ліва нижня прищитоподібна залоза на рис.fig.63 позначена цифрою

    1. 6

    2. 8

    3. *3

    4. 7

    5. 10

96. Середній констриктор глотки на рис.fig.63 позначений цифрою

    1. *10

    2. 2

    3. 8

    4. 6

    5. 9

97. Нижній констриктор глотки на на рис.fig.63 позначений цифрою

    1. 2

    2. *9

    3. 7

    4. 5

    5. 10

98. Що позначено цифрою 4 на рис.fig.63

    1. Права частка щитоподібної залози

    2. Гортань

    3. Перешийок щитоподібної залози

    4. *Стравохід

    5. Трахея

99. Назвіть етап операції на щитоподібній залозі позначений «А» на рис.fig.64?

    1. Пересічення претироїдних м’язів

    2. Субфасціальна мобілізація долі

    3. Розрізання м’язів по середній лінії

    4. *Доступ за Кохером

    5. Мобілізація претироїдних м’язів

100. Який етап операції на щитоподібній залозі відмічений буквою «Б» на рис.fig.64?

     1. Доступ за Кохером

     2. *Розрізання м’язів по середній лінії

     3. Мобілізація претироїдних м’язів

     4. Пересічення претироїдних м’язів

     5. Субфасціальна мобілізація долі

101. Який етап операції на щитоподібній залозі відмічений буквою «Г» на рис.fig.64?

     1. Пошарове зашивання рани

     2. Розрізання м’язів по середній лінії

     3. Резекція долі

     4. *Пересічення претироїдних м’язів

     5. Субфасціальна мобілізація долі

102. Який етап операції на щитоподібній залозі відмічений буквою «Д» на рис.fig.64?

     1. *Субфасціальна мобілізація долі

     2. Пошарове зашивання рани

     3. Резекція долі

     4. Розрізання м’язів по середній лінії

     5. Пересічення претироїдних м’язів

103. Який етап операції на щитоподібній залозі відмічений буквою «Е» на рис.fig.64?

     1. Формування кукс щитоподібної залози

     2. Пошарове зашивання рани

     3. *Резекція долі

     4. Розрізання м’язів по середній лінії

     5. Доступ за Кохером

104. Який етап операції на щитоподібній залозі відмічений буквою «Є» на рис.fig.64?

     1. Розрізання м’язів по середній лінії

     2. Доступ за Кохером

     3. *Формування кукс щитоподібної залози

     4. Пошарове зашивання рани

     5. Резекція долі

105. Назвіть структуру відмічену на рис.fig.65 номером 1

     1. Перснеподібний хрящ

     2. *Щитоподібний хрящ

     3. Черпакуватий

     4. Клиноподібний

     5. Надгортанник

106. Яка анатомічна структура позначена на рис.fig.65 цифрою 1

     1. Права частка щитоподібної залози

     2. Щитоподібно-під’язиковий м’яз

     3. Грудинно-ключично-соскоподібний м’яз

     4. *Щитоподібний хрящ

     5. Ліва частка щитоподібної залози

107. Яка частка щитоподібної залози позначена на рис.fig.65 номером 2

     1. Права частка

     2. *Ліва частка

     3. Перешийок

     4. Пірамідальна частка

     5. Всі варіанти не вірні

108. Визначте, під яким номером на рис.fig.65 розташований перешийок ЩЗ

     1. 1

     2. 2

     3. 3

     4. *16

     5. 15

109. Що зображено на рисунку Fig. 96?

     1. Тонка кишка

     2. Товста кишка

     3. Здухвинна кишка

     4. 12-п кишка

     5. *Апендикс

110. Який операційний доступ зображено на рисунку Fig. 91?

     1. Мак-Бурнея

     2. Волковича-Кохера

     3. *Волковича-Дьяконова

     4. Бартомьє-Міхельсона

     5. Яуре-Розанова

111. Яка форма апендициту вказана на рисунку Fig. 96?

     1. *Катаральний

     2. Флегмонозний

     3. Деструктивний

     4. Гнійний

     5. Гострий

112. Що зображено на рисунку Fig. 93?

     1. Апендектомію

     2. Типову апендектомію

     3. Атипову апендектомію

     4. *Антеградну апендектомію

     5. Ретроградну апендектомію

113. Яка клінічна форма апендициту зображена на рисунку Fig.95?

     1. Здухвинна

     2. Тазова

     3. Підпечінкова

     4. *Ретроперитонеальна

     5. Медіальна

114. Що зображено на рисунку Fig. 58?

     1. Резекція головки підшлункової залози

     2. Панкреатектомія

     3. Резекція хвоста підшлункової залози

     4. *Холецистектомія

     5. Панкреатогастростомія

115. На вашу думку, яку операцію зображено на даному рисунку Fig. 58:

     1. Холецистектомія

     2. Антеградна холецистектомія

     3. *Ретроградна холецистектомія

     4. Холецистостомія

     5. Холедохотомія

116. На вашу думку, яку операцію зображено на даному рисунку Fig. 57:

     1. Холецистектомія

     2. Антеградна холецистектомія

     3. Ретроградна холецистектомія

     4. Холецистостомія

     5. *Холедохотомія

117. Яка операція зображена на рисунку Fig. 133?

     1. Пілоропластика

     2. *Ушивання перфоративної виразки шлунка

     3. Резекція шлунка

     4. Гастродуоденостомія

     5. Гастроентеро анастомоз

118. Яка операція зображена на рисунку Fig. 134?

     1. Ушивання перфоративної виразки шлунка Гофмейстером-Фінстерером

     2. *Ушивання перфоративної виразки шлунка за Опелем-Полікарповим

     3. Ушивання перфоративної виразки шлунка Гаккер-Бальфуром

     4. Ушивання перфоративної виразки шлунка Більрот І

     5. Ушивання перфоративної виразки шлунка за Джадом

119. Що зображено на Рис. Fig. 133?:

     1. *Перфоративна виразка шлунка

     2. Стеноз шлунка

     3. Гостре розширення шлунка

     4. Заворот шлунка

     5. Рак шлунка

120. На оглядовій рентгенографія органів черевної порожнини Fig. 138 зображено:

     1. *Пневмоперитонеум.

     2. Кишкову непрохідність.

     3. Здуття кишківника.

     4. Асцит.

     5. Гастростаз.

121. .Що зображено на рисунку Fig. 92 під номером 1?

     1. Сліпа кишка

     2. Тонка кишка

     3. Здухвинна кишка

     4. *Апендикс

     5. Брижа апендикса

122. Що зображено на рисунку Fig. 92 під номером 2?

     1. Сліпа кишка

     2. Тонка кишка

     3. *Апендикулярна артерія

     4. Апендикс

     5. Брижа апендикса

123. На рентгенограмі Fig. 103 має місце:

     1. *холедохолітіаз

     2. хронічний калькульозний холецистит

     3. гострий калькульозний холецистит

     4. вірсунголітіаз

     5. обтураційний калькульозний холецистит

124. На рентгенограмі Fig. 103 має місце:

     1. Холецистограма

     2. *Холангіограма

     3. Цистограма

     4. Оглядова рентгенограма

     5. Латерограма

125. Зовнішнє дренування загальної жовчної протоки за Піковським на рисунку Fig. 104 зображено під буквою:

     1. *А

     2. Б

     3. В

     4. Г

     5. Немає на жодному малюнку

126. Якій методиці обстеження відповідає рентгенограма Fig. 103?

     1. *Інтраопераційна холангіографія

     2. Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія.

     3. Комп’ютерна томографія.

     4. Фістулохолангіографія

     5. Черезшкірна-черезпечінкова холангіографія.

127. Який вид дослідження зображено на рисунку Fig. 102?

     1. Лапароцентез

     2. Лапароскопія

     3. *УЗД

     4. Оглядова рентгенографія

     5. Контрастна рентгенографія

128. Що зображено по даних УЗД на рисунку Fig. 102?

     1. Холецистит

     2. Холедохолітіаз

     3. *Калькульозний холецестит

     4. Виразка шлунка

     5. Гастрит

129. Визначення якого симптому зображено на рисинку Fig. 97?

     1. Щоткіна-Блюмберга

     2. Ровзінга

     3. Воскресенського

     4. *Образцова

     5. Яуре-Розанова

130. На рисунку Fig. 99 зображено визначення симптому:

     1. Щоткіна-Блюмберга

     2. Ровзінга

     3. *Воскресенського

     4. Образцова

     5. Яуре-Розанова

131. Визначення якого симптому при апендициті зображено на рисинку Fig. 97?

     1. Сітковського

     2. Роздольського

     3. *Образцова

     4. Грекова

     5. Воскресенського

132. Визначення якого симптому зображено на рисинку Fig. 99?

     1. Сітковського

     2. Роздольського

     3. Образцова

     4. Грекова

     5. *Воскресенського

133. Що зображено на рисунку Fig. 96?

     1. Тонка кишка

     2. Товста кишка

     3. Здухвинна кишка

     4. 12-п кишка

     5. *Апендикс

134. Який операційний доступ зображено на рисунку Fig. 91?

     1. Мак-Бурнея

     2. Волковича-Кохера

     3. *Волковича-Дьяконова

     4. Бартомьє-Міхельсона

     5. Яуре-Розанова

135. Яка форма апендициту вказана на рисунку Fig. 96?

     1. *Катаральний

     2. Флегмонозний

     3. Деструктивний

     4. Гнійний

     5. Гострий

136. Що зображено на рисунку Fig. 93?

     1. Апендектомію

     2. Типову апендектомію

     3. Атипову апендектомію

     4. *Антеградну апендектомію

     5. Ретроградну апендектомію

137. Яка клінічна форма апендициту зображена на рисунку Fig.95?

     1. Здухвинна

     2. Тазова

     3. Підпечінкова

     4. *Ретроперитонеальна

     5. Медіальна

138. Що зображено на рисунку Fig. 58?

     1. Резекція головки підшлункової залози

     2. Панкреатектомія

     3. Резекція хвоста підшлункової залози

     4. *Холецистектомія

     5. Панкреатогастростомія

139. На вашу думку, яку операцію зображено на даному рисунку Fig. 58:

     1. Холецистектомія

     2. Антеградна холецистектомія

     3. *Ретроградна холецистектомія

     4. Холецистостомія

     5. Холедохотомія

140. На вашу думку, яку операцію зображено на даному рисунку Fig. 57:

     1. Холецистектомія

     2. Антеградна холецистектомія

     3. Ретроградна холецистектомія

     4. Холецистостомія

     5. *Холедохотомія

141. Яка операція зображена на рисунку Fig. 133?

     1. Пілоропластика

     2. *Ушивання перфоративної виразки шлунка

     3. Резекція шлунка

     4. Гастродуоденостомія

     5. Гастроентеро анастомоз

142. Яка операція зображена на рисунку Fig. 134?

     1. Ушивання перфоративної виразки шлунка Гофмейстером-Фінстерером

     2. *Ушивання перфоративної виразки шлунка за Опелем-Полікарповим

     3. Ушивання перфоративної виразки шлунка Гаккер-Бальфуром

     4. Ушивання перфоративної виразки шлунка Більрот І

     5. Ушивання перфоративної виразки шлунка за Джадом

143. Що зображено на Рис. Fig. 133?:

     1. *Перфоративна виразка шлунка

     2. Стеноз шлунка

     3. Гостре розширення шлунка

     4. Заворот шлунка

     5. Рак шлунка

144. На оглядовій рентгенографія органів черевної порожнини Fig. 138 зображено:

     1. *Пневмоперитонеум.

     2. Кишкову непрохідність.

     3. Здуття кишківника.

     4. Асцит.

     5. Гастростаз.

145. .Що зображено на рисунку Fig. 92 під номером 1?

     1. Сліпа кишка

     2. Тонка кишка

     3. Здухвинна кишка

     4. *Апендикс

     5. Брижа апендикса

146. Що зображено на рисунку Fig. 92 під номером 2?

     1. Сліпа кишка

     2. Тонка кишка

     3. Апендикулярна артерія

     4. Апендикс

     5. *Брижа апендикса

147. На рентгенограмі Fig. 103 має місце:

     1. *холедохолітіаз

     2. хронічний калькульозний холецистит

     3. гострий калькульозний холецистит

     4. вірсунголітіаз

     5. обтураційний калькульозний холецистит

148. На рентгенограмі Fig. 103 має місце:

     1. Холецистограма

     2. *Холангіограма

     3. Цистограма

     4. Оглядова рентгенограма

     5. Латерограма

149. Зовнішнє дренування загальної жовчної протоки за Піковським на рисунку Fig. 104 зображено під буквою:

     1. *А

     2. Б

     3. В

     4. Г

     5. Немає на жодному малюнку

150. Якій методиці обстеження відповідає рентгенограма Fig. 103?

     1. *Інтраопераційна холангіографія

     2. Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія.

     3. Комп’ютерна томографія.

     4. Фістулохолангіографія

     5. Черезшкірна-черезпечінкова холангіографія.

151. Який вид обстеження зображено на рисунку Fig. 102?

     1. Лапароцентез

     2. Лапароскопія

     3. *УЗД

     4. Оглядова рентгенографія

     5. Контрастна рентгенографія

152. Що зображено по даних УЗД на рисунку Fig. 102?

     1. Холецистит

     2. Холедохолітіаз

     3. *Калькульозний холецестит

     4. Виразка шлунка

     5. Гастрит

153. Визначення якого симптому зображено на рисинку Fig. 97?

     1. Щоткіна-Блюмберга

     2. Ровзінга

     3. Воскресенського

     4. *Образцова

     5. Яуре-Розанова

154. На рисунку Fig. 99 зображено визначення симптому:

     1. Щоткіна-Блюмберга

     2. Ровзінга

     3. *Воскресенського

     4. Образцова

     5. Яуре-Розанова

155. Визначення якого симптому зображено на рисинку Fig. 97?

     1. Сітковського

     2. Роздольського

     3. *Образцова

     4. Грекова

     5. Воскресенського

156. Визначення якого симптому зображено на рисинку Fig. 99?

     1. Сітковського

     2. Роздольського

     3. Образцова

     4. Грекова

     5. *Воскресенського

157. На рисунку Fig.85. зображена схема локалізації в черевній порожнині:

     1. Метастазів

     2. *Абсцесів

     3. Лімфовузлів

     4. Перфорації

     5. Пенетрації

158. На рисунку Fig.85. під номером 1 зображено

     1. Лівий піддіафрагмальний абсцес

     2. *Правий піддіафрагмальний абсцес

     3. Під печінковий абсцес

     4. Абсцес брижі сигмовидної кишки

     5. Між кишковий абсцес

159. На рисунку Fig.85. під номером 2 зображено

     1. *Лівий піддіафрагмальний абсцес

     2. Правий піддіафрагмальний абсцес

     3. Під печінковий абсцес

     4. Абсцес брижі сигмовидної кишки

     5. Між кишковий абсцес

160. На рисунку Fig.85під номером 3 зображено

     1. Передній піддіафрагмальний абсцес

     2. Задній піддіафрагмальний абсцес

     3. Тазовий абсцес

     4. *Підпечінковий абсцес

     5. Абсцес сальникової сумки

161. На рисунку Fig.85під номером 9 зображено

     1. Задній піддіафрагмальний абсцес

     2. Тазовий абсцес

     3. Підпечінковий абсцес

     4. Абсцес сальникової сумки

     5. *Ретроперитонеальний абсцес

162. На рисунку Fig.85під номером 11зображено

     1. Задній піддіафрагмальний абсцес

     2. Тазовий абсцес

     3. Підпечінковий абсцес

     4. Абсцес сальникової сумки

     5. *Ретроцекальний абсцес

163. На рисунку Fig.85під номером 7 зображено

     1. Задній піддіафрагмальний абсцес

     2. *Периапендикулярний абсцес

     3. Підпечінковий абсцес

     4. Абсцес сальникової сумки

     5. Ретроцекальний

164. На рисунку Fig.85під номером 6 зображено

     1. Передній піддіафрагмальний абсцес

     2. *Міжкишковий абсцес

     3. Підпечінковий абсцес

     4. Абсцес сальникової сумки

     5. Абсцес Дугласового простору

165. На рисунку Fig.82 під номером 1 зображено

     1. Передній піддіафрагмальний абсцес

     2. *Задній піддіафрагмальний абсцес

     3. Тазовий абсцес

     4. Підпечінковий абсцес

     5. Абсцес сальникової сумки

166. На рисунку Fig.82 під номером 9 зображено

     1. Передній піддіафрагмальний абсцес

     2. Задній піддіафрагмальний абсцес

     3. *Тазовий абсцес

     4. Підпечінковий абсцес

     5. Абсцес сальникової сумки

167. На рисунку Fig.82 під номером 7 зображено

     1. Передній піддіафрагмальний абсцес

     2. Задній піддіафрагмальний абсцес

     3. Тазовий абсцес

     4. Підпечінковий абсцес

     5. *Абсцес сальникової сумки

168. На рисунку Fig.82 під номером 6 зображено

     1. Передній піддіафрагмальний абсцес

     2. Задній піддіафрагмальний абсцес

     3. *Підпечінковий абсцес

     4. Міжкишковий абсцес

     5. Абсцес сальникової сумки

169. На рисунку Fig.81 зображена структура?

     1. Апендикулярного відростка

     2. Жовчного міхура

     3. Підшлункової залози

     4. *Очеревини

     5. Заочеревинної клітковини.

170. На рисунку Fig.81 під номером 1 зображено шар очеревини:

     1. Ендотелій

     2. *Мезотелій

     3. Колагеновий

     4. Фібринозний

     5. Базальна мембрана

171. Що зображено на рисунку Fig.87 у хворого з перитонітом ?

     1. Рентгенограма

     2. *Оглядова рентгенограма

     3. Контрастна рентгенограма

     4. Іригоскопія

     5. Хромоцистоскопія

172. Що зображено на рисунку Fig.87 у хворого з перитонітом ?

     1. перфоративна виразка

     2. Хвороба Крона

     3. *Динамічна кишкова непрохідність

     4. Абсцес Дугласового простору

     5. Тазовий абсцес

173. Яка схема зображена на рисунку Fig.85 при перитоніті ?

     1. *Абсцесів черевної порожнини

     2. Перитоніту

     3. Поширення дифузного перитоніту

     4. Поширення розлитого перитоніту

     5. Дренування черевної порожнини

174. Що зображено на рисунку Fig.83 у хворого з перитонітом ?

     1. зондування шлунка

     2. інтубація шлунка

     3. інтубація товстої кишки

     4. *назогастроінтестинальна інтубація

     5. дренування черевної порожнини

175. Що зображено на рисунку Fig.83 у хворого з перитонітом ?

     1. гастроскопія

     2. ендоскопія

     3. лапароскопія

     4. лапароцентез

     5. *інтубація

176. Що зображено на рисунку Fig.84 у хворого з перитонітом ?

     1. пасивний дренаж черевної порожнини

     2. активний дренаж черевної порожнини

     3. *перитонеальний діаліз

     4. гемодіаліз

     5. гемосорбція

177. Що зображено на рисунку Fig.84 у хворого з перитонітом ?

     1. пасивний дренаж черевної порожнини

     2. активний дренаж черевної порожнини

     3. *проточний дренаж

     4. гемодіаліз

     5. гемосорбція

178. Що зображено на рисунку Fig.90 ?

     1. Апендикулярний абсцес

     2. Ретроцекальний абсцес

     3. *Абсцес тазу

     4. Піддіафрагмальний абсцес

     5. Ретроперитонеальний абсцес

179. Що зображено на рисунку Fig.88 ?

     1. *Розкриття переднього піддіафрагмального абсцесу

     2. Розкриття заднього піддіафрагмального абсцесу

     3. Розкриття переднього підпечінкового абсцесу

     4. Розкриття заднього підпечінкового абсцесу

     5. Розкриття абсцесу сальникової сумки

180. Що зображено на рисунку Fig.89 ?

     1. Розкриття переднього піддіафрагмального абсцесу

     2. *Розкриття заднього піддіафрагмального абсцесу

     3. Розкриття переднього підпечінкового абсцесу

     4. Розкриття заднього підпечінкового абсцесу

     5. Розкриття абсцесу сальникової сумки

181. На Рис. Fig.105 зображено.

     1. *Зонд Блекмора.

     2. Зонд Шамає.

     3. Зонд Зємніцкого.

     4. Зонд Штронга.

     5. Зонд Вацлава.

182. Для чого використовується зонд зображений на Рис. Fig.105.

     1. *Для зупинки кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.

     2. Для зупинки шлункової кровотечі.

     3. Для запобігання рефлексу в стравохід.

     4. Для дилатації стріктур стравоходу.

     5. Для шлункової кровотечі.

183. Малий балон зонда зображений на Рис. Fig.105 заводиться в.

     1. Стравохід.

     2. *Шлунок.

     3. Дванадцятипалу кишку.

     4. Голодну кишку.

     5. Здухвинну кишку.

184. Великий балон зонда зображений на Рис. Fig.105 заводиться в.

     1. *Стравохід.

     2. Шлунок.

     3. Дванадцятипалу кишку.

     4. Голодну кишку.

     5. Здухвинну кишку.

185. Сонографічно на Рис. Fig.106 ворітня вена.

     1. *Нормальна

     2. Розширина

     3. Звивиста

     4. Обмурована

     5. Звужена

186. Сонографічно на Рис. Fig.106 селезінкова вена

     1. *Розширина

     2. Нормальна

     3. Звивиста

     4. Обмурована

     5. Звужена

187. Судячи по сонографічній картині Рис. Fig.106 слід думати про патологію: а) печінки, б) селезінки, в) нирок, г) легень, д) портальної системи.

     1. *а, б, д.

     2. а, б,г

     3. б, в.

     4. б, г.

     5. а, г.

188. На рентгенограмі Рис. Fig.129 зображено

     1. *Варикозно розширені вени стравоходу

     2. Девертикуліт стравоходу

     3. Стеноз стравоходу

     4. Токсична дилатація стравоходу

     5. Опік стравоходу.

189. На Рис. Fig.130 під номером 1 зображено

     1. *Ворітню вену

     2. Печінкову артерію

     3. Вени шлунка

     4. Вени нижньої третини стравоходу

     5. Селезінкову вену

190. На Рис. Fig.130 під номером 2 зображено

     1. *Селезінкову вену

     2. Ворітню вену

     3. Печінкову артерію

     4. Вени шлушка

     5. Вени нижньої третини стравоходу

191. На Рис. Fig.130 під номером 4 зображено

     1. *Вени шлушка

     2. Ворітню вену

     3. Печінкову артерію

     4. Вени нижньої третини стравоходу

     5. Селезінкову вену

192. На Рис. Fig.130 під номером 3 зображено

     1. *Вени нижньої третини стравоходу

     2. Ворітню вену

     3. Печінкову артерію

     4. Вени шлушка

     5. Селезінкову вену

193. Рис. Fig.127 зображено

     1. *спленектомія

     2. панкреато-дуоденальна резекція

     3. резекція лівої долі печінки

     4. нефректомія

     5. резекція шлунку

194. Рис. Fig.127 під номером 5 зображено

     1. *підшлункова залоза

     2. селезінка

     3. печінка

     4. нирка

     5. шлунок

195. На Рис. Fig.122 правельно поставлений зонд зображено під буквою

     1. *б

     2. а

     3. а,б

     4. с

     5. в жодному випадку

196. На Рис. Fig.124 під номером 1 зображено артерію.

     1. *aorta

     2. iliaca communis

     3. iliaca externa

     4. iliaca interna

     5. lumbalis

197. На Рис. Fig.124 під номером 7 зображено артерію.

     1. *iliaca communis

     2. aorta

     3. iliaca externa

     4. iliaca interna

     5. lumbalis

198. На Рис. Fig.124 під номером 8 зображено артерію.

     1. *iliaca externa

     2. iliaca communis

     3. aorta

     4. iliaca interna

     5. lumbalis

199. На Рис. Fig.124 під номером 9 зображено артерію.

     1. *iliaca interna

     2. iliaca communis

     3. aorta

     4. iliaca externa

     5. lumbalis

200. На Рис. Fig.123 під номером 2 зображено артерію

     1. *colica media;

     2. mesenterica superior;

     3. colon descendens;

     4. colica sinistra;

     5. mesenterica inferior;

201. На Рис. Fig.123 під номером 3 зображено артерію

     1. *mesenterica superior;

     2. colica media;

     3. colon descendens;

     4. colica sinistra;

     5. mesenterica inferior;

202. На Рис. Fig.123 під номером 4 зображено артерію

     1. *colon descendens;

     2. mesenterica superior;

     3. colica media;

     4. colica sinistra;

     5. mesenterica inferior;

203. На Рис. Fig.123 під номером 5 зображено артерію що кровопостачає

     1. *colon descendens;

     2. colica sinistra;

     3. colica media;

     4. mesenterica superior;

     5. mesenterica inferior;

204. На Рис. Fig.123 під номером 6 зображено артерію

     1. *mesenterica inferior;

     2. mesenterica superior;

     3. colica media;

     4. colica sinistra;

     5. colon descendens;

205. Вкажіть ділянку, що вказана на рисунку Рис.Fig.131 під номером - 1 ?

     1. *Надчеревна

     2. Права підреберна

     3. Ліва підреберна

     4. Пупкова

     5. Бічна ділянка живота

206. Вкажіть ділянку, що вказана на рисунку Рис.Fig.131 під номером - 2 ?

     1. *Ліва підреберна

     2. Права підреберна

     3. Надчеревна

     4. Пупкова

     5. Бічна ділянка живота

207. Вкажіть ділянку, що вказана на рисунку Рис.Fig.131 під номером - 3 ?

     1. *Пупкова

     2. Права підреберна

     3. Надчеревна

     4. Ліва підреберна

     5. Бічна ділянка живота

208. Вкажіть ділянку, що вказана на рисунку Рис.Fig.131 під номером – 4 ?

     1. *Ліва бічна ділянка живота

     2. Права підреберна

     3. Надчеревна

     4. Ліва підреберна

     5. Пупкова

209. Вкажіть ділянку, що вказана на рисунку Рис.Fig.131 під номером – 5 ?

     1. *Ліва пахвинна

     2. Права пахвинна

     3. Лобкова

     4. Надчеревна

     5. Пупкова

210. Вкажіть ділянку, що вказана на рисунку Рис.Fig.131 під номером – 6 ?

     1. *Лобкова

     2. Надчеревна

     3. Пупкова

     4. Права бокова

     5. Ліва бокова

211. Вкажіть ділянку, що вказана на рисунку Рис.Fig.131 під номером – 7 ?

     1. *Права пахвинна

     2. Ліва пахвинна

     3. Надчеревна

     4. Пупкова

     5. Лобкова

212. Вкажіть ділянку, що вказана на рисунку Рис.Fig.131 під номером – 8 ?

     1. *Права бічна ділянка живота

     2. Ліва підреберна

     3. Надчеревна

     4. Права підреберна

     5. Пупкова

213. Вкажіть ділянку, що вказана на рисунку Рис.Fig.131 під номером – 9 ?

     1. *Права підреберна