Файловый архив студентов. Файловый архив студентов.
1305 вузов, 5173 предметов.
/ Регистрация
FAQ Обратная связь Вопросы и предложения
Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз:
Тернопольский государственный медицинский университет им. И.Я. Горбачевского
Предмет:
[НЕСОРТИРОВАННОЕ]
Файл:
модуль 4. симптоми та синдроми в хірургії.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3.98 Mб
Скачать
☆
►Содержание►

  1. *Притуплення перкуторного звуку в певній ділянці живота (хворий на боку) та зникнення його з одночасною появою на протилежному боці після зміни положення хворого на 180 0

  2. Відсутність печінкової тупості

  3. Наявність смуг повітря під куполом діафрагми

  4. Тимпаніт над попереково-ободовою кишкою

  5. Притуплення у вертикальному положенні над лобком

  1. Нависання передньої стінки прямої кишки при пальцевому її дослідженні свідчить про:

  1. *Наявність патологічного вмісту в порожнині малого таза

  2. Наявність вільного газу в черевній порожнині

  3. Порушення кровопостачання органів малого тазу

  4. Наявність розриву прямої кишки

  5. Наявність IV ступеня геморрою

  1. Виявлення „атипової” перистальтики при аускультації грудної клітки у хворого з закритою травмою живота свідчить про:

  1. *Розрив діафрагми

  2. Розрив шлунка

  3. Розрив печінки

  4. Розрив селезінки

  5. Розрив сечового міхура

  1. В разі підозри на розрив сечового міхура діагностичним критерієм є виконання ургентної:

  1. *Цистографії

  2. Оглядової рентгенографії

  3. Іригографія

  4. Пневмогастрографія

  5. Целіакографія

  1. При підозрі на розрив товстої кишки показана ургентна:

  1. *Іригографія

  2. Цистографія

  3. Оглядова рентгенографія

  4. Целіакографія

  5. Пневмогастрографія

  1. В діагностиці атипового розриву шлунка обов’язковим є виконання:

  1. *Пневмогастрографії

  2. Цистографії

  3. Целіакографії

  4. Ірігографії

  5. Орографії

  1. Виявлення субкапсулярних чи інтраорганних гематом при травматичному пораненні органів живота можливе під час проведення:

  1. *УЗД живота

  2. Оглядової рентгенографії живота

  3. Пальпації живота

  4. Перкусії живота

  5. Аускультації живота

  1. Найоптимальнішим методом дослідження закритих травм живота є:

  1. *Діагностична лапароскопія

  2. Діагностична лапаротомія

  3. Лапароцентез

  4. Лапаростомія

  5. Метод „шарячого катетера”

  1. Перитонеальний лаваж, виконаний з діагностичною метою при закритій травмі живота включає в себе:

  1. *Лапароцентез, введення в черевну порожнину 1 літри ізотонічного розчину з наступною оцінкою його характеру після незначної експозиції та евакуації

  2. Лапароскопію, огляд, введення в черевну порожнину 1 літри ізотонічного розчину з наступною оцінкою його характеру після незначної експозиції та евакуації

  3. Лапаротомію, огляд, введення в черевну порожнину 1 літри ізотонічного розчину з наступною оцінкою його характеру після незначної експозиції та евакуації

  4. Епіцистостомія, введення в сечовий міхур 1 літри ізотонічного розчину з наступною оцінкою його характеру після незначної експозиції та евакуації

  5. Нефростомія, введення в лоханку нирки 10 мілілітрів ізотонічного розчину з наступною оцінкою його характеру після незначної експозиції та евакуації

  1. За характером ушкодження відкриті поранення живота поділяють на:

  1. *Непроникні та проникні

  2. Ранні і пізні

  3. Закриті і відкриті

  4. Первинні та вторинні

  5. Задні та передні

  1. Клінічною ознакою розриву діафрагми є:

  1. *Всі відповіді прийнятні

  2. Зменшення дихальної екскурсії грудної клітки на боці ураження

  3. Ознаки стискання легені на боці ураження

  4. Зсув меж серця й середостіння в протилежний бік

  5. Чутна перистальтика в грудній порожнині

  1. Назвіть оптимальний доступ для проведення операції хворому із поєднаною торакоабдомінальною травмою з розривом діафрагми:

  1. *Абдомінальний (лапаротомія)

  2. Торакотомія в 7 міжребер’ї

  3. Доступ за Волковичем-Дьяконовим

  4. Поперечний доступ

  5. Клюшкоподібний

  1. До закритих ушкоджень шлунка не відносять:

  1. *Неспроможність швів анастомозу після резекції

  2. Забиття й гематоми стінки шлунка неповні й повні розриви стінки шлунка

  3. Відрив кардії, воротаря або дванадцятипалої кишки від шлунка

  4. Відрив шлунка від його зв’язкового апарату

  5. Розтрощення стінок шлунка

  1. До клінічних ознак розриву діафрагми не відносяться:

  1. *Виражена болючість в реберно-хребетному куті

  2. Зменшення дихальної екскурсії грудної клітки на боці ураження

  3. Ознаки стискання легені на боці ураження

  4. Зсув меж серця й середостіння в протилежний бік

  5. Чутна перистальтика в грудній порожнині

  1. Яка маніпуляція не відноситься до першочергових діагностичних тестів під час обстеження пацієнтів з підозрою на закриту травму живота:

  1. *Виконання очисних ліватив

  2. Вимірювання характеру й частоти пульсу

  3. Вимірювання рівня артеріального тиску

  4. Ургентне проведення загального аналізу крові (гемоглобін, еритроцити)

  5. Ургентне проведення загального аналізу сечі та діастази сечі

  1. Вкажіть маніпуляцію, яка не проводиться при операції з приводу травми прямої кишки після усунення великих дефектів на завершальному етапі:

  1. *Післяопераційне проведення очисної клізми

  2. Накладання тимчасової сигмостоми

  3. Дивульсія анального сфінктера

  4. Дренування прямої кишки

  5. Дренування малого тазу

  1. Рубцеві стриктури уретри та сечові нориці виникають при пораненні всіх перерахованих анатомічних структур, крім:

  1. *Жовчного міхура

  2. Нирок

  3. Сечоводів

  4. Сечового міхура

  5. Уретри

  1. Еректильна фаза травматичного шоку характеризується всіма перерахованими ознаками, крім:

  1. *Різкою гіперемією шкірних покривів

  2. Підвищенням артеріального тиску

  3. Почащенням дихання

  4. Почащенням пульсу

  5. Блідістю шкірних покривів

  1. Присутність крові в черевній порожнині при пошкодженнях органів живота можливий за всіх перелічених умов, крім:

  1. *Порушення цілісності сечоводів

  2. Порушення цілісності печінки

  3. Порушення цілісності селезінки

  4. Порушення цілісності крупних судин

  5. Розрив брижі та судин кишечника любої локалізації

  1. Пошкодження дванадцятипалої кишки, що виникло під час проведення рентген- ендоскопічних маніпуляцій на великому дуодентальному сосочку відноситься до:

  1. *Ятрогенної травми

  2. Відкритої травми

  3. Інструментальної травми

  4. Електротравми

  5. Політравми

  1. Вкажіть ускладнення, що можливе при розриві заочеревинного відділу дванадцятипалої кишки:

  1. *Флегмона заочеревинного простору

  2. Перитоніт

  3. Кровотеча в черевну порожнину

  4. Анурія

  5. Відсутність будь-яких ускладнень

  1. Найбільш частою локалізацією ушкоджень тонкої кишки є фіксовані ділянки:

  1. *Зона зв’язки Трейца та ілеоцекального переходу

  2. Тільки зона зв’язки Трейца

  3. Тільки зона ілеоцекального переходу

  4. Вільні петлі тонкої кишки

  5. Брижа тонкої кишки

  1. Показанням до резекції тонкої кишки при її травматичних ушкодженнях є всі перелічені умови, крім:

  1. *Субсерозні гематоми тонкої кишки

  2. Циркулярні розриви стінки кишки

  3. Множинні ушкодження на обмеженій ділянці

  4. Розтрощення кишки

  5. Відрив кишки від брижі

  1. Вкажіть групу травм, яка не характерна для закритих ушкоджень товстої кишки

  1. *Струс (commocio)

  2. Забиття (contusion)

  3. Розрив (laceracio)

  4. Стискання (compressio)

  5. Немає вірної відповіді

  1. Виявлення у хворого підшкірної емфіземи в поперековій ділянці характерно для розриву поза очеревинної частини:

  1. *Товстої кишки

  2. Сечового міхура

  3. Підшлункової залози

  4. Шлунка

  5. Тонкої кишки

  1. Назвіть умови для розриву товстої кишки під час травми:

  1. *Поєднання всіх вказаних умов

  2. Переповнення кишки вмістом

  3. Раптове закриття входу і виходу з неї

  4. Сильної поштовхоподібна дія на живіт

  5. Немає вірної відповіді

  1. Найбільш яскравою клінічною ознакою травматичного розриву товстої кишки є:

  1. *Біль

  2. Пронос

  3. Закреп

  4. Затримка газів

  5. Нудота

  1. Ознаками травматичного розриву ободової кишки є всі вказані ознаки, окрім:

  1. *Гіперсалівація

  2. Біль

  3. Перитоніт

  4. Виділення калу з рани передньої черевної стінки

  5. Виділення крові з рани передньої черевної стінки

  1. Причинами виникнення травматичних пошкоджень ободової кишки будуть всі перераховані, крім:

  1. *Хронічні захворювання ободової кишки

  2. Дія гострих, колючих, тупих предметів

  3. Ятрогенні фактори

  4. Дія механічного фактору при прямому ударі в живіт чи падінні з висоти

  5. Дія кульових та осколочних вогнепальних поранень у воєнний час

  1. Назвіть найбільш характерний симптом, який беззаперечно вказує на комбінований травматичний розрив сигмовидної та прямої кишки з пошкодженням очеревини тазового дна:

  1. *Випадіння петель тонких кишок назовні

  2. Біль

  3. Кров у випорожненнях

  4. Перитоніт

  5. Позитивні симптоми подразнення очеревини

  1. Які будуть ранні симптоми ушкоджень нирок та органів черевної порожнини:

    1. * Здуття та напруга м’язів черевної порожнини

    2. Затримка газів, стільця, гематурія

    3. Біль і напруга м’язів черевної стінки, затримка газів

    4. Іррадіація болів у здухвинну ділянку, калитку, яєчко

    5. Відсутність самостійного сечовипускання

  1. Які є характерні симптоми при розриві уретри:

          1. Гематурія, урогематома, болі.

          2. Дизурія, гематурія, анурія

          3. *Уретрорагія, затримка сечопуску, урогематома

          4. Уретрорагія, олігоурія, біль.

          5. Гематурія, дизурія, анурія.

  1. Які найбільш характерні ознаки закритої травми нирки:

  1. * Біль, гематурія, припухлість в поперековій ділянці

  2. Шок, піурія, симптоми подразнення черевної порожнини

  3. Припухлість в поперековому відділі, піурія

  4. Гематурія, піурія, полакіурія

  5. Олігурія, гематурія, біль

  1. Які найдостовірнійші методи діагностики закритого ушкодження нирки:

  1. Комп’ютерна томографія, хромоцистоскопія, сцинтиграфія

  2. * Ретроградна пієлографія, екскреторна урографія, комп’ютерна томографія

  3. Оглядова урографія, цистоскопія, радіоізотопна ренографія

  4. Ретроградна пієлографія, хромоцистоскопія

  5. УЗД, кліренс, рівень креатиніну, сечовини крові, оглядова урографія

  1. Які найхарактернійші симптоми відкритих ушкоджень нирки:

  1. * Виділення сечі з рани, анемія, шок

  2. Біль, піурія, шок

  3. Біль, гематурія, рана в поперековому відділі

  4. Кровотеча з рани

  5. Шок, піурія, гематурія

  1. Які основні види операцій при закритому ушкодженні нирки:

  1. * Зашивання розриву нирки

  2. Нефректомія

  3. Резекція нирки

  4. Нефростомія

  5. Нефропексія

  1. Які основні ознаки внутрішньочеревного повного розриву сечового міхура:

  1. Олігурія, блювота, метеоризм, шок

  2. Шок, біль у животі, с-ми подразнення очеревини, порушення сечовипускання

  3. Напруженість м’язів передньої черевної стінки, піурія, гематурія

  4. Біль по всій черевній порожнині, тенезми, метеоризм

  5. Гостра затримка сечі, уретрорагія, дизурія

  1. Які основні ознаки позачеревного розриву сечового міхура?

  1. Розпираючі болі над лобком, затримка сечовипускання

  2. Затримка сечовипускання, тенезми, метеоризм

  3. * Часті позиви на сечовипускання, гематурія, дизурія

  4. Уретрорагія, гостра затримка сечі

  5. Припухлість в поперековому відділі, піурія, анурія

  1. Які показання до оперативного лікування гострого неспеціфічного орхоепідидиміту:

  1. * Ураження придатка яєчка, котрі мають тенденцію до торпідного прогресуючого перебігу

  2. Виражена піурія, загальна слабість.

  3. Виражений лейкоцитоз, бактеріурія.

  4. Поганий сон і апетит у хворого.

  5. Виражена піурія та протеїнурія.

  1. Які симптоми є характерними для гострого епідидиміту:

  1. * Підвищення температури тіла до 38-39П, озноб, збільшення і різкі болі в додатку.

  2. Гематурія, дизурія, збільшення додатка в розмірах.

  3. Дизурія, збільшення додатка в розмірах

  4. Підвищення температури тіла до 37-38П С, болі в додатку, дизурія.

  5. Збільшення і різкі болі в додатку, дизурія, гематурія.

  1. Які фактори сприяють перекручуванню сім’яного канатика:

  1. Аномалії розвитку нирок

  2. * Недорозвиненість або відсутність зв’язки Гунтера

  3. Травми калитки

  4. Епідидиміт в анамнезі

  5. Гострі інфекційні захворювання

  1. Які характерні симптоми важкої закритої травми нирки:

  1. * Шок, біль, припухлість в поперековому відділі, гематурія

  2. Біль в поперековому відділі, з локалізацією вниз, піурія, перитоніт

  3. Олігурія, ніктурія

  4. Припухлість в ділянці нирки, що розповсюджується до калитки, тампонада сечового міхура, піурія

  5. Гематурія, іноді інтенсивна біль

  1. Яку інформацію повинен мати хірург, приступаючи до оперативного втручання з приводу травми нирки?

  1. * Наявність і функціональний стан другої нирки.

  2. Наявність перелому ребер.

  3. Наявність пошкодження внутрішніх органів.

  4. Анамнез урологічних захворювань.

  5. Наявність розмірів оперованої нирки.

  1. Яку маніпуляцію неможливо виконати при розриві сечового міхура?

  1. * Цистоскопію

  2. . Катетеризацію сечового міхура

  3. Ретроградну уретрографію

  4. Ретроградну цистографію.

  5. Оглядову урографію

  1. Яку патологію можна діагностувати пробою Зильдовича?

  1. Розрив ниркової миски.

  2. Розрив уретри.

  3. Розрив нирки.

  4. Розрив сечовода.

  5. * Розрив сечового міхура.

  1. Якщо екскреторна урографія при травмі нирки була малоінформативна для підтвердження діагнозу можна по показанням виконати:

  1. Оглядову урографію.

  2. * Ретроградну піелографію

  3. Ретропневмоперитонеум.

  4. Ортостатичну екскреторну урографію.

  5. Поліцистографію.

  1. В останні роки при перитоніті зросла частота висівання патогенної флори:

  1. Аеробної

  2. Аеробної клостридіальної

  3. Аеробної неклостридіальної

  4. Анаеробної клостридіальної

  5. * Анаеробної неклостридіальної

  1. В ургентну клініку з закритою травмою живота поступив хворий. При обстеженні – позитивні симптоми подразнення очеревини. Запідозрено пошкодження внутрішніх органів. Який метод діагностики використаєте для підтвердження діагнозу?

  1. ангіографія

  2. сканографія

  3. сонографія

  4. * діагностична лапаротомія

  5. діагностична пункція

  1. В ургентну клініку з скаргами на різкий біль в животі доставлена хвора з травмою живота, отриманою приблизно 3 години тому. Риси обличчя загострені. Позитивні симптоми подразнення очеревини. При оглядовій рентгеноскопії виявлено вільний гназ під куполом діафрагми.Встановлено діагноз: розрив порожнинного органу. Який вид лікування найбільш доцільний?

  1. холод на живіт

  2. лапароцентез

  3. лапароскопія

  4. * оперативний

  5. антибіотикотерапія

  1. В ургентну клініку у важкому стані поступив хворий. Пульс 112 уд. За 1 хв., АТ-11060 мм. Рт. ст.., Т-35,1 С. Встановлений діагноз розлитий перитоніт. Яке лікування показано хворому?

  1. лапароцентез

  2. лапароскопія

  3. * операція

  4. антибіотикотерапія

  5. пункція

  1. Встановлено діагноз перитоніту у хворого зі скаргами на сильний біль в животі, який виник раптово 6 годин тому. Який симптом найбільш характерний для цього діагнозу?

  1. підвищення температури

  2. тахікардія

  3. лейкоцитоз

  4. ригідність м»язів черевної стінки

  5. * подразнення очеревини

  1. На прийомі у хірурга хворий, який страждає на стенокардію. Захворів раптово після фізичного навантаження. Скарги на біль в епігастральній ділянці, що розповсюдився на праву половину живота. Позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга.. Ректально- нависання і болючість передньої стінки прямої кишки.На оглядовій рентгенограмі живота вільного газу не виявлено. Який найбільш вірогідний діагноз?

  1. абдомінальна форма інфаркту міокарда

  2. гострий холецистит

  3. гострий панкреатит

  4. * перитоніт

  5. перитоніт апендикулярного характеру

  1. Після ДТП з діагнозом »Закрита травма живота» поступив пацієнт. Відмічає біль у верхніх відділах живота. Об'єктивно: блідий, пульс-116 уд.за 1 хв., АТ-9050 мм.рт.ст. Визначається притуплення перкуторного звуку у відлогих відділах живота, слабо позитивний симптом Щоткіна – Блюмберга, позитивний симптом «Ваньки-Встаньки». Про яке ускладнення можна думати?

  1. розрив кишечника

  2. розрив шлунка

  3. * розрив селезінки

  4. розрив сечового міхура

  5. заочеревинна гематома

  1. Поставте діагноз: хворий поступив ургентно в клініку на 3 добу від початку захворювання. Стан важкий, адинамічний. Обличчя Гіпократа, пульс 138 уд. За 1 хв.АТ-8040 мм.рт.ст.Живіт здутий, помірно болючий при пальпації.Симптом Щоткіна-Блюмберга сумнівний.У відлогих місцях живота визначається рідина. Крізь зіяючий сфінктер відходить рідкий, смердючий кал. Що пояснює стан хворого?

  1. кишкова непрохідність

  2. * розповсюджений перитоніт

  3. мезентеріальний тромбоз

  4. токсична дилатація товстої кишки

  5. гострий панкреатит

  1. У клініку поступив хворий 62 років з розлитими болями в животі, що виникли раптово 10 годин тому. Обєктивно - ознаки подразнення очеревини. Виставлено діагноз - перитоніт. Найбільш оптимальний оперативний доступ при перитоніті?

  1. Верхньо-серединна лапаротомія

  2. Нижньо-серединна лапаротомія

  3. * Середньо-серединна лапаротомія

  4. Параректальний

  5. Поперековий

  1. У хворого 34 років при фізикальному обстеженні запідозрено піддіафрагмальний абсцес. В даному випадку показані наступні методи діагностики, окрім:

  1. * лапароскопія.

  2. ультрасонографія.

  3. рентгеноскопія грудної клітки.

  4. рентгенографія черевної порожнини.

  5. компьютерна томографія.

  1. У хворого 34 років, прооперованого з приводу апендициту, діагностовано перитоніт в післяопераційному періоді. Який метод лікування протипоказаний у даному випадку?

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]
Помощь Обратная связь Вопросы и предложения Пользовательское соглашение Политика конфиденциальности