* Реактивний, токсичний, термінальний;

компенсований, субкомпенсований, термінальний;

стадії (I ;II ; III);

верхньої та нижньої половини черевної порожнини;

ранній та пізній

При проведенні накркозу у хворого на перитоніт суттєво зростає ризик такого ускладнення:

* регургітації та аспірації;

пригнічення дихання внаслідок набряку легень;

бронхіолоспазму;

гострої серцевої недостатності внаслідок зміщення середостіння піднятою діафрагмою;

гіперкаліємічної зупинки серця

Найчастішими розладами гомеостазу при перитоніті є:

* метаболічний ацидоз;

респіраторний ацидоз;

тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок, тромбоемболія

респіраторний алкалоз;

метаболічний алкалоз

Гостра кишкова непрохідність викликає насамперед такі розлади гомеостазу:

* гіпогідратація, дизелектролітемія;

інтоксикаційний синдром;

респіраторні порушення;

гостру печінкову, ниркову недостатність;

септичний стан внаслідок феномену транслокації

Декомпенсований пілоростеноз небезпечний насамперед:

* гіпокаліємією, гіпохлоремією, метаболічним алкалозом;

інтоксикаційним синдромом;

гіпонатріємією та гіпогідратацією;

респіраторним алкалозом та метаболічним ацидозом;

гострою недостатністю надниркових залоз

При декомпенсованому пілоростенозі можливе таке ускладнення:

* гіпогідратаційний шок;

дистрибутивний шок; гіпогідратаційний шок;

гіповолемічний шок внаслідок анемії інтоксикаційного генезу;

кардіогенний шок;

вазогенний шок

Чим характеризується гострий деструктивний панкреатит ?

* гіпогідратацією, гіпотонією;

різким пониженням серцевого викиду внаслідок інтоксикаційного ураження міокарда;

метаболічним та респіраторним ацидозом;

компенсаторним гіпертензійним синдромом;

ураженням гепатоцитів

Найбільш небажаним препаратом для інфузійної терапії при панкреатиті є:

* розчин глюкози;

реосорбілакт;

поліглюкін;

похідні крохмалу;

ізотонічнимй р-н натрію хлориду;

Найчастішим ускладненням панкреонекрозу є:

* панкреатогенний шок;

гостра серцева недостатність;

сепсис;

гостра печінкова недостатність;

набряк легень

Які є стадії ДВЗ – синдрому ?

* гіперкоагуляції, коагулопатії споживання, патологічного фібринолізу, розрішення;

початкова, коагулопатії споживання, анемії;

гіперкоагуляції, коагулопатії споживання, патологічного фібринолізу, розрішення;

гіперкоагуляції, гіпокоагуляції;

I, II, III;

компенсована, субкомпенсована, декомпенсована

Найбільш обгрунтованим препаратом для лікування ДВЗ-синдрому є:

* свіжозаморожена плазма

кріопреципітат;

еритроцитна маса;

цільна кров;

рефортан;

Що відбувається в кров’яному руслі хворого при переливанні йому несумісної крові ?

* гемоліз;

тромбоутворення;

гострий артеріоспазм;

гіпертензія внаслідок гіперкатехоламінемії;

вихід рідкої частини крові поза судинну стінку

Причиною ДВЗ – синдрому може бути:

* усі перераховані стани

переливання несумісної крові;

масивна крововтрата;

септичний стан;

емболія навколоплідними водами;

Лабораторними ознаками 1-ї стадії ДВЗ – синдрому є:

* усі перераховані ознаки

зниження фібриногену;

скорочення часу зсідання крові за Лі-Уайтом;

скорочення тривалості кровотечі за Дюк’ом;

скорочення протромбінового часу;

Лабораторними ознаками 2-3 стадії ДВЗ – синдрому є:

* усі вище перераховані ознаки

фрагментація циркулюючих еритроцитів

зниження фібриногену < 1 г/л;

зменшення числа тромбоцитів < 10·10⁹ л;

поява продуктів деградації фібрингену (ПДФ);

Життєво-важливі функції організму:

* дихання, гемодинаміка, діяльність ЦНС

гемодинаміка, стан свідомості;

дихання, діяльність нирок, печінки, шлунково-кишкового тракту;

гемодинаміка, соматична й вегетативна нервові системи;

дихання, робота серця, печінки;

Як змінюються гемоконцентраційні показники при гострій кишковій непрохідності ?

* зростають

гематокрит зростає внаслідок згущення крові, однак рівень гемоглобіну й білка понижується внаслідок інтоксикації;

понижуються;

суттєво не реагують;

різко понижується гемоглобін внаслідок інтоксикації та електролітних полрушень;

Гостра масивна анемія виникає при втраті крові в об’ємі:

* 40 % від ОЦК;

30 % від ОЦК;

50 % від ОЦК;

60 % від ОЦК;

70 % від ОЦК

ОЦК у дорослої людини становить:

* 7 % від маси тіла;

1/10 від маси тіла;

5-6 % від маси тіла;

5000 мл;

1/20 від маси тіла

Клінічний симптомокомплекс септичного шоку складають усі перелічені прояви, крім

* брадикардії;

задишки;

порушення свідомості;

гострий початок з високою температурою;

найчастіше вогнище інфекції розташоване у сечовивідних шляхах

Переливання великих об’ємів гіпертонічного розчину глюкози може ускладнитись:

* некетоацидотичною гіперосмолярною гіпогідратаційною комою;

гіпергідратацією;

кетоацидотичною комою;

гіпокаліємією;

гіпомагніємією

Які переваги дофаміну перед норадреналіном ?

* розширення ниркових артерій;

менш виражений альфа-1 адренолітичний ефект;

розширення судин скелетних м’язів;

зменшення частоти серцевих скорочень;

більш інтенсивна гіпертензійна дія

При вираженій анемії, спричиненій гострою масивною кровотечею в акушерській практиці, у першу чергу необхідно:

* ліквідувати гіповолемію;

переливати еритроцитну масу;

вводити гемостатики;

застосувати кріопреципітат;

забезпечити вливання фібриногену

Які необхідно провести проби при переливанні крові ?

* визначення групи крові, резус-приналежності, групової та індивідуальної сумісності, проведення біологічної проби

у даний час цільну кров не переливають, тому проби проводити не потрібно;

визначення групи крові, біологічної проби;

з метою економії часу групу крові та резус-приналежність можна оцінити за задокументованими даними (у паспорті), провести лише біологічну пробу;

кров групи О(I) Rh (-) є універсальною для переливань будь-якому реципієнту;

Які з перерахованих середників належать до компонентів крові?

* нативна плазма, еритроцитна маса, відмиті еритроцити, тромбоцитна маса;

антистафілококова плазма, антигемофільна плазма, еритроцитна маса, фібриноген, кріопреципітат;

нативна плазма, еритроцитна маса, відмиті еритроцити, кріопреципітат, полібіолін;

усі види плазми, фібриноген, відмиті еритроцити, лейкоцитна маса, альбумін;

нативна плазма, еритроцитна маса, відмиті еритроцити, амінокровін, полібіолін, тромбо- та лейкомаса.

В залежності від причини виникнення розрізняють такі види шоку, окрім:

* Дистрибуційний шок

Гіповолемічний шок

Септичний шок

Анафілактичний шок

Кардіогенний шок

В залежності від причини виникнення розрізняють такі види шоку, окрім:

* Рестрикційний шок

Травматичний шок

Гіповолемічний шок

Анафілактичний шок

Кардіогенний шок

В залежності від причини виникнення розрізняють такі види шоку, окрім:

* Всі перечислені відповіді вірні

Травматичний шок

Гіповолемічний шок

Септичний шок

Анафілактичний шок

В залежності від причини виникнення розрізняють такі види шоку, окрім:

* Реактивний шок

Травматичний шок

Гіповолемічний шок

Септичний шок

Анафілактичний шок

Перша допомога на догоспітальному етапі при травматичному шоці включає все, окрім:

* вазопресорна терапія

забезпечення прохідності дихальних шляхів і адекватна вентиляція легень

знеболення

замісна трансфузійна терапія

іммобілізація при переломах

І стадія геморагічного шоку (за Рябовим Г.А.):

* компенсований геморагічний шок

декомпенсований геморагічний шок

незворотній геморагічний шок

зворотній геморагічний шок

субкомпенсований геморагічний шок

ІI стадія геморагічного шоку (за Рябовим Г.А.):

* декомпенсований геморагічний шок

компенсований геморагічний шок

незворотній геморагічний шок

зворотній геморагічний шок

субкомпенсований геморагічний шок

ІII стадія геморагічного шоку (за Рябовим Г.А.):

* незворотній геморагічний шок

компенсований геморагічний шок

декомпенсований геморагічний шок

зворотній геморагічний шок

субкомпенсований геморагічний шок

При геморагічному шоку І стадії (за Рябовим Г.А.) крововтрата складає

* Близько 1000 мл

Близько 1500 мл

Більше 1500 мл

Більше 3000 мл

Близько 400 мл

Якi з наведних чинникiв є основними причинами недостатностi мiокарда пiд час гiповолемiчного шоку?

* Зниження вiнцевої перфузiї внаслiдок зниження середнього внутрiшньоаортального тиску i тахiкардiї

Iшемiя кишок та пiдшлункової залози

Збiльшення переднавантаження

Гiперкатехоламiнемiя

жодне з вказаного

Вкажіть невірне твердження стосовно визначення центрального венозного тиску (ЦВТ) у хворих з важкою травмою та шоком:

* Низький ЦВТ є надійним критерієм відсутності тампонади серця

ЦВТ моніторинг об'єктивно віддзеркалює відновлення ОЦК

При відсутності серцевих і легеневих захворювань ЦВТ добре корелює з діастолічним тиском

При відсутності серцевих і легеневих захворювань ЦВТ корелює з систолічним тиском

ЦВТ визначати не варто

При якому патологічному стані зменшується об'єм циркулюючої крові: