* Кардіогенний шок

Нефротичний синдром

Гострий нефрит

Серцева недостатність

Анемія

Які трансфузійні препарати краще усувають порушення мікроциркуляції:

* Реополіглюкін, альбумін

Реоглюман

Желатиноль

Цільна кров, плазма

Еритроцитна маса

Які трансфузійні препарати мають кращі детоксикаційні властивості:

* Неогемодез, альбумін

Сольові розчини

Розчини глюкози

Маннітол, сорбітол

Консервована кров, плазма

Головне завдання трансфузійної терапії при гострій крововтраті:

* Відновлення дефіциту ОЦК, корекція порушень мікроциркуляції

Відновлення дефіциту еритроцитів

Корекція електролітного і білкового обмінів

Компенсація білкового харчування парентеральним шляхом

Корекція порушень гемостазу

Яка кількість рідини втрачається при важкому ступені дегідратації:

* 5 - 6 л або більше ніж 10% всієї рідини організму

3 - 4 л або дефіцит 5 - 10%

1 - 2 л або дефіцит до 5%

0,5 - 1 л або дефіцит до 2%

1 - 1,5 л або дефіцит до 3%

Основна причина розвитку гіпертонічної дегідратації:

* Задишка, ШВЛ, сильне потовиділення

Обмеження прийому води, гарячка

Цукровий і нецукровий діабет, пухлини кори наднирників

Недостатнє поповнення води при коматозних станах

Блювання, діарея, кишкові нориці

Основна причина розвитку гіпотонічної гіпергідратації:

* Введення великої кількості безсольових розчинів

Гостра і хронічна ниркова недостатність

Анурія і затримка води в післяопераційному періоді

Пиття великої кількості води

Гіпопротеїнемія

Які методи детоксикації належать до хірургічних:

* Перитонеальний діаліз, гемосорбція, лімфосорбція

Гемодіаліз, форсований діурез

Плазмаферез

Інфузії гемодезу, манітолу, глюкози

Обмінне переливання плазми

Які розчини, головним чином, вводяться при гіпотонічній дегідратації:

* Гіпертонічний та ізотонічний розчини NаСl

Розчини КСL, трисоль, ацесоль

Розчини глюкози

Плазма, альбумін

Гіпотонічний розчин

Назвіть основні клінічні ознаки гіперкаліємії з боку серцево-судинної системи і шлунково-кишкового тракту:

* Брадикардія, екстрасистолія, гіпотонія, гіперперистальтика, пронос

Тахікардія

Гіпертонія

Парез

Метеоризм

Основні покази до використання альбуміну:

* Гіповолемія і порушення мікроциркуляції

Гостра втрата альбуміну або зниження його синтезу (концентрація в сироватці 25 г/л)

Гостра екзо- і ендоінтоксикація

Замісне переливання (плазмаферез) або при особливих лікувальних процедурах (гемодіаліз, керована гемодилюція, штучний кровообіг)

Недостатність харчування, голодування, цироз печінки, хронічний нефроз

Основні побічні реакції на введення альбуміну:

* Анафілактична реакція - індивідуальна гіперчутливість

Зв'язування кальцію, гормонів, лікарських засобів

Пірогенні реакції

Зниження артеріального тиску

Вірусний гепатит

Які кровозамінники мають здатність переносити кисень:

* Емульсії фторвуглецевих сполук

Розчини гемоглобіну

Еригем, поліфер

Розчини декстрану

Кріплазма крові

Які кровозамінники мають найбільш виражену гемодинамічну дію:

* Середньо- і низькомолекулярні декстрани: поліглюкін, реополіглюкін

Желатиноль, розчини крохмалю

Гемодез, полідез

Сольові розчини, розчини глюкози

Розчини соди, гідролізати

Найбільш важливі методи профілактики післяопераційних тромбоемболічних ускладнень:

* Усунення дегідратації, застосування низькомолекулярних декстранів і дезагрегантів

Призначення мікродоз антикоагулянтів

Підняте положення ніг під час і після операції, пасивні й активні рухи

Виявлення і лікування тромбофлебітів до операції і рання діагностика тромбозів

Застосування фібринолізину

З якою метою проводиться керована гемодилюція під час операції:

* Для корекції реологічних властивостей крові, для профілактики або усунення агрегації, поліпшення тканинної перфузії

Усунення гіповолемії, зневоднювання, підвищеної в'язкості крові

Для ліквідації інтоксикації, гіпопротеїнемії

Зняття спазмів судин і гіперкоагуляції

Поліпшення серцево-судинної діяльності

Основні протипоказання до застосування керованої гемодилюції:

* Декомпенсація серцевої і ниркової діяльності, набряки

Пневмонія

Анемія

Тромбоцитопенія

Похилий вік

Кровотеча при броонхоектатичній хвороби виникає з:

* аневризматично розширених судин у стінці бронхоектазів;

легеневих вен;

легеневих артерій;

легеневих капілярів;

судин альвеол.

Необхідний об’єм обстежень хворого з легеневою кровотечею?

* Рентгенографії і рентгеноскопії грудної клітини, бронхоскопії

Оглядової рентгенограми, томограми грудної клітки, селективної бронхографії

Уточнення анамнезу, фізикального обстеження грудної клітки, коагулограми, бронхіальної артеріографії .

Оглядової рентгенограми, бронхографія.

Плеврографія, ангіопульмонографія.

Вкажіть найбільш правильну відповідь ускладнень хронічного абсцесу легень:

* Бронхоектази, кровотечі, септикопіємія, амілоїдоз паренхіматозних органів

Кровотечі, амілоїдоз внутрішніх органів

Піопневмоторакс.

Емпієма плеври

Пневмоцироз, дихальна недостатність

Після перенесеного травматичного шоку виникли міоглобінурія, олігурія, гіперкалійемія, підвищення рівня шлаків крові, ознаки венозного повнокровія легень на рентгенограмі. Вкажіть причину розвитку цього стану.

* Синдром поліорганой недостатності

Краш - синдром

Синдром системної запальної відповіді

Екзогенна інтоксикація

Респіраторний дистрес-синдром

Основною причиною смерті хворих від перитоніту є:

* Поліорганна недостатність

Серцева недостатність

Дистрес легень

Печінкова недостатність

Ниркова недостатність

Життєво-важливі функції організму:

* дихання, гемодинаміка, діяльність ЦНС

гемодинаміка, стан свідомості;

дихання, діяльність нирок, печінки, шлунково-кишкового тракту;

гемодинаміка, соматична й вегетативна нервові системи;

дихання, робота серця, печінки;

Парентеральне живлення показано хворим:

* при неможливості ентерального;

усім хворим, які знаходяться на лікуванні у ВАІТі;

усім тяжкохворим;

при розладах вітальних функцій;

у післяопераційному періоді

До препаратів для парентерального живлення належить:

* ліпофундін

поліглюкін;

альбумін;

плазма;

похідні крохмалу;

До препаратів для парентерального живлення належить:

* 10 % розчин глюкози;

альбумін;

плазма;

похідні крохмалу;

карбікарб

Вкажіть перелік необхідної післяопераційної корегуючої терапії

* корекція гомеостазу, знеболювання, антибактеріальна терапія, ЛФК;

наркотичні анальгетики, антибіотики, серцево-судинні препарати, електроліти, вітаміни;

корекція гемостазу, знеболювання, парентеральне харчування, ЛФК;

корекція болю, зовнішнього дихання, об’єму гідремії, стимуляція перистальтики;

знеболювання, застосування центральних стимуляторів дихання, антибіотиків, препаратів для парентерального дихання;

Перитоніт розділяється на: