5. Функції і задачі pr в освітній сфері

До основних функцій відділу PR в освітній сфері слід віднести такі:

1) встановлення взаємовідносин між навчальним закладом та громадськістю;

2) прогнозування, аналіз та інтерпретація суспільної думки, проблем, які можуть вплинути на діяльність навчального закладу;

3) коригування таких заходів, дій та політики вузу, які вступають в конфлікт із інтересами громади і несуть в собі певну загрозу;

4) консультаційна та комунікаційна підтримка керівництва на всіх рівнях з питань прийняття важливих рішень та інформаційної політики з урахуванням їх наслідків на аудиторію.

5) створення і посилення позитивного образу вузу; розповсюдження найбільш повної, багатосторонньої та достовірної інформації про ВНЗ;

7) просування вузу; підвищення впливу вузу в регіоні, у суспільстві;

5) формування інтересу до вузу з боку абітурієнтів та громадськості; підтримання зацікавленості студентів, уваги з боку професорсько-викладацького складу.

Для того щоб PR-відділ зміг реалізувати зазначені вище функції, його діяльність розбивається на цілий ряд завдань:

1) організація та проведення постійних PR-кампаній та рекламних акцій, які висвітлюють діяльність вузу («Присвяти», Дні першокурсника, ювілеї вузу та його адміністрації, Дні відкритих дверей);

2) інформаційне та ідеологічне забезпечення офіційних заходів вузу;

3) проведення на постійній основі різних прес-конференцій, прийомів, офіційних заходів;

4) підготовка та публікація наукових збірників;

5) випуск рекламної друкованої та сувенірної продукції (листівки, буклети, брошури, адресо-телефонні й інші довідники, навігатори першокурсника);

6) організація внутрішніх інформаційних потоків через вузівські газети, радіомережі, локальну Інтернет- мережу;

7) інформаційна підтримка факультетів, інститутів та інших підрозділів вузу (загальна підготовка залу перед заходом, організаційна техніка, бейджи, настільні таблички), акредитація та реєстрація ЗМІ та учасників, здійснення кіно-, відео-, аудіо та фотозйомки, а також, при необхідності, відстеження й аналіз статей і запис телевізійних сюжетів з проведеного заходу);

8) розробка та підтримка університетського сайту та сайтів підрозділів;

9) розробка та постійне поповнення баз даних вузу;

10) організація і проведення внутрішніх заходів (КВК, спортивні матчі, дискусійні клуби);

11) аналіз працевлаштування випускників;

12) підготовка прес-релізів;

13) огляд й аналіз ЗМІ.

6. Міждисциплінарний характер pr: зв’язки з громадськістю і соціологія, журналістика, філологія, маркетинг.

PR как научная дисциплина постоянно взаимодействует с такими дисциплинами как гражданское право, административное право, в меньшей степени с другими отраслями права. Право во взаимоотношениях с PR носит по определению базисный, определяющий характер и накладывает жесткие, ограничительные рамки на деятельность соответствующих PR-специалистов и PR-служб.  

Наука психология дает PR разработанные в своих рамках концепции, институты, модели и технологии работы с социальной средой, с группами людей, которые будут напрямую использоваться PR-менеджерами и в их имиджмейкерской деятельности и в их деятельности, связанной с продвижением товаров и услуг на рынке, а так же с деятельностью по нормализации трудовых отношений в коллективе и поддержанию неформальных человеческих связей с инвесторами, органами управления, СМИ, потребителями, поставщиками и т.д. Именно использование новейших разработок социальной психологии позволило вывести PR на принципиально новый научный урівень технологического воздействия, на формирование общественного мнения, соответствующего психологического климата вокруг деятельности организации.

PR имеет также тесные связи с социологией. PR-менеджеры обязаны знать основные законы и закономерности формирования и развития социальных институтов и социальных организаций, представлять себе особенности тех или иных организационных структур, механизмы формирования социальных групп, а также полностью владеть социальным инструментарием, то есть уметь разрабатывать, проводить различные

опросные анкеты, тесты, листы для изучения общественного мнения, владеть методами контент-анализа, эксперимента, методами статистического анализа и т.д.

PR также взаимодействует с политологией. PR-менеджер должен обладать точными знаниями о том, как устроена политическая система, каким образом строятся и функционируют органы государственного    управления, какие их основные цели деятельности, средства и механизмы осуществления властной деятельности, каковы способы влияния и воздействия на власть и каким образом устанавливаются взаимоотношения между общественными организациями и органами власти. Они также должны представлять себе основные механизмы формирования органов государственной власти, все избирательные технологии, применяемые в этой процедуре, четко осознавать свое место, задачи и функции в этих процессах, знать институты, практические механизмы лоббирования интересов в органы государственной власти и уметь ими практически пользоваться.

Также PR связан с маркетингом. Именно маркетинг как деятельность по изучению рынка становится едва ли не главным источником формирования целей и задач PR в экономике. PR-менеджер на практике в этих службах, структурах одновременно занимается и маркетингом и выступает в роли своеобразного посредника между производителями и потребителями; обязан разбираться в законах экономики, обладать умениями и навыками анализа рынка, читать определенную информацию о состоянии рынка и потом на основе всего этого он будет разрабатывать соответствующие маркетинговые технологии и коммуникации, хотя бы в виде рекомендаций, которые будут использоваться его социальной организацией. В своей профессиональной деятельности на основе, в том числе и знаний экономической информации он будет продумывать и координировать работу различных коммуникационных каналов и служб организации (служба сбыта, реклама, служба СМИ и т.д.). PR оказывает определенное влияние на развитие маркетинга, в том числе и в плане рекомендаций при разработке новых социальных технологий ведения бизнеса.