- •1. Сутність та зміст Public Relations. Визначення pr.
- •2. Історія становлення Public Relations.
- •3. Pr на сучасному етапі: світовий та український досвід.
- •4. Pr в Україні як соціальний інститут
- •5. Функції і задачі pr в освітній сфері
- •6. Міждисциплінарний характер pr: зв’язки з громадськістю і соціологія, журналістика, філологія, маркетинг.
- •7. Відмінності pr та реклами, пропаганди, маніпулювання.
- •8. Громадськість як цільова аудиторія. Цільові групи освітньої організації.
- •9. Громадська думка: теорії, методи дослідження та формування.
- •10. Методи дослідження та впливу на громадську думку.
- •11. Pr як специфічний вид комунікації.
- •12. Комунікативні ознаки та характеристики pr. Основні принципи pr-комунікації.
- •Разведывательная модель
- •Конфликтологическая модель
- •Двухуровневая модель коммуникации
- •Диффузная модель коммуникации
- •Модель «привратника» к. Левина
- •Дискурсная модель коммуникации
- •Особенности личностной, межличностной, массовой, специализированной коммуникаций
- •Психотерапевтические модели коммуникации
- •13.Структура pr-комунікації
- •14. Поняття джерела комунікації та комунікатора в освітній сфері
- •15. Цільова та пріоритетна pr-аудиторія. Принципи сегментації аудиторії.
- •16. Канали за засоби комунікації в сфері освіти. Поняття комунікаційних потоків та їх використання.
- •17. «Шуми» в комунікативному просторі pr-взаємодії та методи їх нейтралізації.
- •18. Інформація в освітній сфері. Типи та види інформації. Інформаційні потоки в освітньому закладі.
- •19. Поняття ключового повідомлення, принципи конструювання повідомлень в pr.
- •20. Зворотній зв'язок в pr-комунікації в сфері освіти.
- •21. Раціональний та ірраціональний рівень впливу в системі pr.
- •22. Соціально-психологічні засоби впливу в системі Public Relations
- •23. Соціальна відповідальність в pr. Основні етичні проблеми pr
- •24. Поняття про етичні професійні кодекси: мета та провідні положення.
- •25. Управління зв’язками з громадськістю в освітній сфері.
- •26. Етапи планування pr-активності.
- •27. Дослідження проблеми, методи pr-досліджень в освітній сфері (первинні дослідження, медіамоніторинг, соціологічні дослідження, фокус-групи, експертні інтерв’ю тощо).
- •28. Організація та планування pr-комунікації освітнього закладу.
- •29. Критерії ефективності pr-діяльності та методи її оцінки. Проблеми оцінки ефективності pr-кампаній.
- •30. Поняття менеджменту новин, етапи планування та управління новинною інформацією.
- •31. Поняття Media Relations – принципи і технології ефективних зв’язків з змі силами освітнього закладу.
- •32. Спеціальні заходи для змі в сфері освіти: задачі та функції
- •33. Принципи планування та організації прес-конференцій.
- •34. Основні документи, що застосовуються в системі Media Relations.
- •35. Прес-реліз, його структура та стилістичні особливості. Принципи розсилки та методи відстеження ефективності прес-релізу.
- •36. Event Management як складова pr-активності
- •38. Підходи до класифікації та види спеціальних подій в освітній сфері.
- •39.Планування та організація спеціальних pr-подій, фактори їх ефективності.
- •40. Особливості планування та організації різних типів подій для освітнього закладу.
- •6. Поэтапная реализация планов (до начала мероприятия)
- •7. Работа во время мероприятия
- •8. Разбор полетов, орг. Выводы
- •41. Зв’язки з громадськістю в структурі освітніх організацій та установ. Професійні якості та функціональні обов’язки pr-спеціаліста в освітньому закладі
- •42. Зовнішній pr освітнього закладу: цілі, задачі, інструменти.
- •43. Внутрішній корпоративний pr освітнього закладу: цілі, задачі, інструменти, особливості роботи з внутрішньою аудиторією.
- •44. Формування іміджу представницьких осіб освітнього закладу.
- •45. Соціальний pr. Соціальні ініціативи для установ та організацій в освітній сфері.
- •46. Антикризовий pr: зміст, завдання та інструменти. Типові комунікативні кризи в освітній сфери та форми їх нейтралізації.
- •47. Вплив глобалізаційних процесів на розвиток пр-діяльності.
- •48. Діджиталізація та трансформація pr-комунікацій.
- •49. Характеристики та специфіка соціальних мереж в інтернеті. Їх роль у пр-діяльності.
- •50. Типологія інтернет- комунікації
- •51. Поняття smm (social media marketing) і smo (social media optimization).
- •52. Трансформація класичного прес-реліза в медіареліз.
- •53. Технології управління інформацією та створення новин у pr-стратегіях.
- •54. Медіа-карта як систематизовані дані про змі.
- •55. Засоби паблік рилейшнз в організації ефективних відносин зі змі.
- •56. Аудиторія інтернет-комунікації
- •57. Дослідження в плануванні pr-кампанії.
- •58. Моніторинг інформаційного поля як основа інформаційної політики організації.
- •59. Види продуктів медіа аналітики: інформаційний бюлетень, рress-report, тематична аналітична записка, аналіз медіа-образу компанії, психологічний медіа-портрет. Контент-аналіз
- •60. Планування пр-кампаній: стратегічний та оперативний підходи.
3. Pr на сучасному етапі: світовий та український досвід.
На сьогоднішній день український PR-ринок перебуває у стадії формування і володіє певними особливостями. PR припускає знання ментальності, історії, традицій, культури, типу мислення споживачів та інших видів громадськості і тому західні технології у нас найчастіше не працюють.
На ринку PR-послуг працює понад 300 спеціалізованих агенцій і рекламних компаній, що мають у своїй структурі PR-департамент, з який найвідомішими є Publicity Creating, UAPR, PR-Ліга.
При виборі PR-послуг перед фірмою постає питання вибору компаній. Робота з українськими агенствами дає такі переваги як, розуміння специфіки національного ринку та проблематики в цілому, оперативність реагування, помірні ціни. Однак, серед недоліків виділяють недостатність досвіду, ресурсів, ризик, пов’язаний із нестабільністю розвитку вітчизняних PR-компаній. Щодо роботи із закордонними або мережевими агенціями, то вони мають великий досвід роботи; професіоналізм співробітників; значні технічні можливості, ресурси. Проте, недоліками є завищена ціна, відмінності західного досвіду від специфіки українського ринку і використання неадаптованих до України шаблонів [3].
Отже, розвиток PR-ринку в Україні характеризується рядом проблем:
1) брак програм навчання PR-спеціалістів практично в усіх вітчизняних ВНЗ призводить до того, що отримувати освіту доводиться на тренінгах або у спеціалізованих бізнес-школах. Тому ряди вітчизняних PR-спеціалістів поповнюють фахівці з інших споріднених сфер діяльності, - наприклад, журналісти, - що зумовлено такими їхніми фаховими компетенціями, як наявність зв'язків у ЗМІ, вміння правильно та грамотно готувати матеріали для преси, здатність дискутувати з будь-якою аудиторією;
2) робота в умовах дефіциту рекламного бюджету, тобто вкладання грошей в пряму рекламу, яка часто дратує, лякає споживача;
3) потреба вдосконалення багатьох PR-технологій під особливості вітчизняного ринку. Всі прийоми, що їх застосовує сучасний PR, потрапили до України із Заходу або з Росії, непогано себе зарекомендувавши. Однак, варто зважати на те, що вітчизняна аудиторія має свій менталітет, а тому багато програм потрібно доопрацьовувати та впроваджувати з урахуванням особливостей українського споживача [2].
Однак, перевагою українського PR є те, що він має можливість пропустити ті етапи, які західному світу потрібно було проходити впродовж тривалого часу, не повторювати його помилок. Українські спеціалісти у контексті успішного й активного розвитку галузі мають можливість напрацювати власну базу знань і вдосконалити свою освітню систему, пристосовувати методи в галузі PR до особливостей свого суспільства.
4. Pr в Україні як соціальний інститут
Соціальний інститут (від лат. institutum - устрій, установлення)- стійкий комплекс формальныхи неформальних правил, норм,установок, що регулюють различныесферы людської діяльності иорганизующих їх в системусоциальных ролей і статусів. Осипов Г.В. (росій соціолог): institutum Соціальні інститути - відносно стійкі типи та форми соціальної практики, за допомогою якої організується суспільне життя, забезпечується стійкість зв'язків і Ці визначення відображають відносин в рамках традиційне визначення СІ, соціальної організації та значно обмежують суспільства, можливості інституційного аналізу.
Процес утворення інститутів - інституціоналізація-передбачає заміну спонтанної й експериментальної поведінки на поведениерегулированное, очікуване, передбачуване. Цей процес складається з несколькихэтапов: а) виникнення потреби, задоволення якої вимагає совместныхорганизованных дій; б) формування загальних ідей; в) поява соціальних норм і правил в ході стихійного социальноговзаимодействия, здійснюється методом проб і помилок; г) поява процедур, пов'язаних з нормами і правилами; д) інституціоналізація норм і правил, процедур, тобто їх прийняття,практичне застосування; е) встановлення системи санкцій для підтримки норм і правил,диференційованість їх застосування в окремих випадках; ж) матеріальну і символічне оформлення виникла институциональной структуры.
Різноманітність інститутів відповідає різноманітності людських потреб, таких як потреба у виробництві продуктів і послуг;потреба у розподілі благ і привілеїв; потреба в безпеці,захисті життя і благополуччя; потреба у соціальному контролі за поведінкою членів суспільства; потреба в комунікації.
Під інститутом PR розуміється функціонує в соціумі стійка, нормативно закріплена сукупність ролей і статусів,призначена для забезпечення ефективних публічних комунікацій соціальних суб'єктів і спрямована на оптимізацію їх відносин з громадськістю.
PR в Україні Упорядкування за допомогою gj відношенню до української дійсності ознаки соціального інституту паблік рілейшнз можна описати за наступним конкретним позиціям: - PR-діяльність; - наявність професії; - підготовка за відповідною спеціальністю; - наявність освітніх структур; - власна наукова база; - професійні (цехові) спільноти;розділів - норми саморегуляції. Саме за даними ознаками, точніше, за характером їх виникнення і розвитку, можна запропонувати хронологію розвитку вітчизняного PR і говорити про чотирьох етапах інституціоналізації паблік рілейшнз в Україні.
Аналіз ринку та сфери паблік рілейшнз в сучасній Україні важливий для розуміння загальних тенденцій розвитку комунікаційної сфери, впливу на неї зв'язків з громадськістю та інших публічних практик, їх еволюції і трансформації.
Політичний РR - створення системи публічного інформування суспільства про принципи, норми, правила державного управління та функціонування В демократичному суспільстві політичних інститутів; політична роль PR є - зміна або трансформація політичного системоутворюючою.
Економічний РR (бізнес-PR) - формування і просування на ринках корпоративного іміджу, а також іміджів окремих бізнес-підрозділів, товарів, марок.
РR в некомерційній сфері - формування іміджу некомерційних структур, популяризація та просування їх діяльності як соціально значущої і суспільно необхідною;
РR культурних/освітніх проектів - формування, підтримання, повалення культурних і естетичних традицій, шкіл, стилів; Культурно творча роль PR орієнтована на - трансформація стереотипів і комплекси етичних і естетичних уявлень.
Сфера PR представлена наступними компонентами: 1.Прямые ринкові суб'єкти. До них відносяться PR-агентства. 2. Опосередковані ринкові суб'єкти, тобто існуючі в ринковому просторі, роблять на нього вплив і сприяють діяльності ринкових суб'єктів.
Розвиток і стан ринку та сфери паблік рілейшнз в Україні тісноповязаний з наступними факторами:• вдосконаленням інституційної структури економіки, перспективами і гарантіями її законодавчого регулювання;• політичною стабільністю в суспільстві, пріоритетністю демократичних принципів управління державою;• рівнем свободи/несвободи засобів масової інформації, головного транслятораPR-інформації і партнера на комунікаційному полі;• ефективною державною політикою в області комунікаційного обміну і доступа громадян до інформації;• здатність фахівців зі зв'язків з громадськістю до саморегулювання і противодій антисуспільним явищам.• розосередження капіталу між різними об'єктами вкладень з метою зниження економічних ризиків.
