
- •1. Сутність та зміст Public Relations. Визначення pr.
- •2. Історія становлення Public Relations.
- •3. Pr на сучасному етапі: світовий та український досвід.
- •4. Pr в Україні як соціальний інститут
- •5. Функції і задачі pr в освітній сфері
- •6. Міждисциплінарний характер pr: зв’язки з громадськістю і соціологія, журналістика, філологія, маркетинг.
- •7. Відмінності pr та реклами, пропаганди, маніпулювання.
- •8. Громадськість як цільова аудиторія. Цільові групи освітньої організації.
- •9. Громадська думка: теорії, методи дослідження та формування.
- •10. Методи дослідження та впливу на громадську думку.
- •11. Pr як специфічний вид комунікації.
- •12. Комунікативні ознаки та характеристики pr. Основні принципи pr-комунікації.
- •Разведывательная модель
- •Конфликтологическая модель
- •Двухуровневая модель коммуникации
- •Диффузная модель коммуникации
- •Модель «привратника» к. Левина
- •Дискурсная модель коммуникации
- •Особенности личностной, межличностной, массовой, специализированной коммуникаций
- •Психотерапевтические модели коммуникации
- •13.Структура pr-комунікації
- •14. Поняття джерела комунікації та комунікатора в освітній сфері
- •15. Цільова та пріоритетна pr-аудиторія. Принципи сегментації аудиторії.
- •16. Канали за засоби комунікації в сфері освіти. Поняття комунікаційних потоків та їх використання.
- •17. «Шуми» в комунікативному просторі pr-взаємодії та методи їх нейтралізації.
- •18. Інформація в освітній сфері. Типи та види інформації. Інформаційні потоки в освітньому закладі.
- •19. Поняття ключового повідомлення, принципи конструювання повідомлень в pr.
- •20. Зворотній зв'язок в pr-комунікації в сфері освіти.
- •21. Раціональний та ірраціональний рівень впливу в системі pr.
- •22. Соціально-психологічні засоби впливу в системі Public Relations
- •23. Соціальна відповідальність в pr. Основні етичні проблеми pr
- •24. Поняття про етичні професійні кодекси: мета та провідні положення.
- •25. Управління зв’язками з громадськістю в освітній сфері.
- •26. Етапи планування pr-активності.
- •27. Дослідження проблеми, методи pr-досліджень в освітній сфері (первинні дослідження, медіамоніторинг, соціологічні дослідження, фокус-групи, експертні інтерв’ю тощо).
- •28. Організація та планування pr-комунікації освітнього закладу.
- •29. Критерії ефективності pr-діяльності та методи її оцінки. Проблеми оцінки ефективності pr-кампаній.
- •30. Поняття менеджменту новин, етапи планування та управління новинною інформацією.
- •31. Поняття Media Relations – принципи і технології ефективних зв’язків з змі силами освітнього закладу.
- •32. Спеціальні заходи для змі в сфері освіти: задачі та функції
- •33. Принципи планування та організації прес-конференцій.
- •34. Основні документи, що застосовуються в системі Media Relations.
- •35. Прес-реліз, його структура та стилістичні особливості. Принципи розсилки та методи відстеження ефективності прес-релізу.
- •36. Event Management як складова pr-активності
- •38. Підходи до класифікації та види спеціальних подій в освітній сфері.
- •39.Планування та організація спеціальних pr-подій, фактори їх ефективності.
- •40. Особливості планування та організації різних типів подій для освітнього закладу.
- •6. Поэтапная реализация планов (до начала мероприятия)
- •7. Работа во время мероприятия
- •8. Разбор полетов, орг. Выводы
- •41. Зв’язки з громадськістю в структурі освітніх організацій та установ. Професійні якості та функціональні обов’язки pr-спеціаліста в освітньому закладі
- •42. Зовнішній pr освітнього закладу: цілі, задачі, інструменти.
- •43. Внутрішній корпоративний pr освітнього закладу: цілі, задачі, інструменти, особливості роботи з внутрішньою аудиторією.
- •44. Формування іміджу представницьких осіб освітнього закладу.
- •45. Соціальний pr. Соціальні ініціативи для установ та організацій в освітній сфері.
- •46. Антикризовий pr: зміст, завдання та інструменти. Типові комунікативні кризи в освітній сфери та форми їх нейтралізації.
- •47. Вплив глобалізаційних процесів на розвиток пр-діяльності.
- •48. Діджиталізація та трансформація pr-комунікацій.
- •49. Характеристики та специфіка соціальних мереж в інтернеті. Їх роль у пр-діяльності.
- •50. Типологія інтернет- комунікації
- •51. Поняття smm (social media marketing) і smo (social media optimization).
- •52. Трансформація класичного прес-реліза в медіареліз.
- •53. Технології управління інформацією та створення новин у pr-стратегіях.
- •54. Медіа-карта як систематизовані дані про змі.
- •55. Засоби паблік рилейшнз в організації ефективних відносин зі змі.
- •56. Аудиторія інтернет-комунікації
- •57. Дослідження в плануванні pr-кампанії.
- •58. Моніторинг інформаційного поля як основа інформаційної політики організації.
- •59. Види продуктів медіа аналітики: інформаційний бюлетень, рress-report, тематична аналітична записка, аналіз медіа-образу компанії, психологічний медіа-портрет. Контент-аналіз
- •60. Планування пр-кампаній: стратегічний та оперативний підходи.
25. Управління зв’язками з громадськістю в освітній сфері.
Статус зв’язків з громадськістю не має сьогодні однозначної оцінки. На нашу думку, можна виділити кілька основних підходів до розуміння та визначення паблік рилейшнз, що мають місце в сучасній науці.
^ Зв’язки з громадськістю – це |
|
|
|
|
Представниками першого підходу паблік рилейшнз розглядається лише як сфера практично-прикладної діяльності, що ґрунтується на досягненнях багатьох наук і має за мету гармонізацію відносин між різними соціально-організованими суб’єктами та громадськістю. Зрозуміло, ті, хто так оцінює ПР, трактують сутність зв’язків з громадськістю також неоднозначно. Другий підхід пов’язаний з наданням зв’язкам з громадськістю певного наукового статусу. Згідно з цим зв’язки з громадськістю є частиною тих чи інших наук. Можна назвати близько десятка наук, які претендують на “приєднання” проблематики ПР до себе. Це і соціологія, і соціальна психологія, і теорія менеджменту, і теорія комунікації, й інші науки. На думку, наприклад, В.Мойсеєва, “ПР – це такий різновид соціально-психологічного менеджменту(підкреслено нами – Є.Т.), у якому на основі точної та повної інформації, отриманої в результаті аналізу тенденцій політичного, соціально-економічного розвитку (країни, регіону чи окремих галузей, підприємств) і дотримання загальновизнаних етичних норм і громадських інтересів, планомірно та безперервно здійснюється комплекс заходів щодо досягнення взаємної довіри, гармонійних і взаємовигідних відносин між фірмою (організацією) та суспільством (його окремими групами), між ними та владою” [22, 98]. Найвище оцінюють статус зв’язків з громадськістю в сучасному суспільстві вчені, що розглядають їх як самостійну, автономну наукову галузь, яка має власний об’єкт і предмет, описує соціальну реальність своїми категоріями, використовує достатньо своєрідні методи наукового пізнання та впливу на соціальну практику. Зв’язки з громадськістю (паблік рилейшнз) – це суспільна наука, об’єктом якої є певна соціальна реальність. Чому? Тому що вона спрямована лише на соціальні суб’єкти та зв’язки між ними. Саме тому ми можемо віднести ПР до суспільних наук. Вживаючи термін “наука”, ми маємо на увазі, що зв’язки з громадськістю пов’язані, по-перше, з об’єктивними дослідженнями соціальної реальності, по-друге, із застосуванням наукових методів пізнання та перетворення дійсності й, по-третє, із науковим аналізом отриманих фактів та їх інтерпретацією.Об’єкт зв’язків з громадськістю – це суспільні відносини і, передусім, основа їх існування – соціальні комунікації. “Паблік рилейшнз як наука займається організацією комунікативного простору сучасного суспільства”, – зазначає Г.Почепцов, аналізуючи сутність цієї наукової галузі [89, 10]. Отже, можна сказати, що предметом зв’язків з громадськістю є комунікації будь-яких соціальних організацій чи установ з громадськістю. Зв’язки з громадськістю – це галузь знання, що охоплює ту частину комунікаційної сфери життя суспільства, котра пов’язана зі зв’язками установ та організацій з різними колами громадськості Існує дуже багато трактувань предмета ПР. Ще в 1926 році Едвард Бернайз писав, що ставлення до ПР дуже змінилося. “Вони пройшли шлях від сприйняття їх як циркового фокуса до визнання за ними статусу надзвичайно важливого засобу для ведення справ світового значення”
Це все що я знайшла, з прводу зв’язків з громадкістю у сфері освіти я думаю можна самостійно виділити основні моменти.