- •1. Сутність та зміст Public Relations. Визначення pr.
- •2. Історія становлення Public Relations.
- •3. Pr на сучасному етапі: світовий та український досвід.
- •4. Pr в Україні як соціальний інститут
- •5. Функції і задачі pr в освітній сфері
- •6. Міждисциплінарний характер pr: зв’язки з громадськістю і соціологія, журналістика, філологія, маркетинг.
- •7. Відмінності pr та реклами, пропаганди, маніпулювання.
- •8. Громадськість як цільова аудиторія. Цільові групи освітньої організації.
- •9. Громадська думка: теорії, методи дослідження та формування.
- •10. Методи дослідження та впливу на громадську думку.
- •11. Pr як специфічний вид комунікації.
- •12. Комунікативні ознаки та характеристики pr. Основні принципи pr-комунікації.
- •Разведывательная модель
- •Конфликтологическая модель
- •Двухуровневая модель коммуникации
- •Диффузная модель коммуникации
- •Модель «привратника» к. Левина
- •Дискурсная модель коммуникации
- •Особенности личностной, межличностной, массовой, специализированной коммуникаций
- •Психотерапевтические модели коммуникации
- •13.Структура pr-комунікації
- •14. Поняття джерела комунікації та комунікатора в освітній сфері
- •15. Цільова та пріоритетна pr-аудиторія. Принципи сегментації аудиторії.
- •16. Канали за засоби комунікації в сфері освіти. Поняття комунікаційних потоків та їх використання.
- •17. «Шуми» в комунікативному просторі pr-взаємодії та методи їх нейтралізації.
- •18. Інформація в освітній сфері. Типи та види інформації. Інформаційні потоки в освітньому закладі.
- •19. Поняття ключового повідомлення, принципи конструювання повідомлень в pr.
- •20. Зворотній зв'язок в pr-комунікації в сфері освіти.
- •21. Раціональний та ірраціональний рівень впливу в системі pr.
- •22. Соціально-психологічні засоби впливу в системі Public Relations
- •23. Соціальна відповідальність в pr. Основні етичні проблеми pr
- •24. Поняття про етичні професійні кодекси: мета та провідні положення.
- •25. Управління зв’язками з громадськістю в освітній сфері.
- •26. Етапи планування pr-активності.
- •27. Дослідження проблеми, методи pr-досліджень в освітній сфері (первинні дослідження, медіамоніторинг, соціологічні дослідження, фокус-групи, експертні інтерв’ю тощо).
- •28. Організація та планування pr-комунікації освітнього закладу.
- •29. Критерії ефективності pr-діяльності та методи її оцінки. Проблеми оцінки ефективності pr-кампаній.
- •30. Поняття менеджменту новин, етапи планування та управління новинною інформацією.
- •31. Поняття Media Relations – принципи і технології ефективних зв’язків з змі силами освітнього закладу.
- •32. Спеціальні заходи для змі в сфері освіти: задачі та функції
- •33. Принципи планування та організації прес-конференцій.
- •34. Основні документи, що застосовуються в системі Media Relations.
- •35. Прес-реліз, його структура та стилістичні особливості. Принципи розсилки та методи відстеження ефективності прес-релізу.
- •36. Event Management як складова pr-активності
- •38. Підходи до класифікації та види спеціальних подій в освітній сфері.
- •39.Планування та організація спеціальних pr-подій, фактори їх ефективності.
- •40. Особливості планування та організації різних типів подій для освітнього закладу.
- •6. Поэтапная реализация планов (до начала мероприятия)
- •7. Работа во время мероприятия
- •8. Разбор полетов, орг. Выводы
- •41. Зв’язки з громадськістю в структурі освітніх організацій та установ. Професійні якості та функціональні обов’язки pr-спеціаліста в освітньому закладі
- •42. Зовнішній pr освітнього закладу: цілі, задачі, інструменти.
- •43. Внутрішній корпоративний pr освітнього закладу: цілі, задачі, інструменти, особливості роботи з внутрішньою аудиторією.
- •44. Формування іміджу представницьких осіб освітнього закладу.
- •45. Соціальний pr. Соціальні ініціативи для установ та організацій в освітній сфері.
- •46. Антикризовий pr: зміст, завдання та інструменти. Типові комунікативні кризи в освітній сфери та форми їх нейтралізації.
- •47. Вплив глобалізаційних процесів на розвиток пр-діяльності.
- •48. Діджиталізація та трансформація pr-комунікацій.
- •49. Характеристики та специфіка соціальних мереж в інтернеті. Їх роль у пр-діяльності.
- •50. Типологія інтернет- комунікації
- •51. Поняття smm (social media marketing) і smo (social media optimization).
- •52. Трансформація класичного прес-реліза в медіареліз.
- •53. Технології управління інформацією та створення новин у pr-стратегіях.
- •54. Медіа-карта як систематизовані дані про змі.
- •55. Засоби паблік рилейшнз в організації ефективних відносин зі змі.
- •56. Аудиторія інтернет-комунікації
- •57. Дослідження в плануванні pr-кампанії.
- •58. Моніторинг інформаційного поля як основа інформаційної політики організації.
- •59. Види продуктів медіа аналітики: інформаційний бюлетень, рress-report, тематична аналітична записка, аналіз медіа-образу компанії, психологічний медіа-портрет. Контент-аналіз
- •60. Планування пр-кампаній: стратегічний та оперативний підходи.
13.Структура pr-комунікації
Джерело комунікації (керівник ВНЗ)
Комунікатор (прес-секретар, прес-аташе, PR-менеджер)
Кодування (врахувати діалект, стиль мовлення, психолінгвістичний бар'єр тощо)
Повідомлення (інформація)
Канал комунікації (Інтернет, ТБ,особисті зістрічі, заходи тощо)
Бар'єри (акустичний: ляскання дверей, шум за вікном; технічний: поганий телефонний зв'язок; людський)
Декодування (процес перекладу закодованого повідомлення на мову, зрозумілу одержувачу)
Комунікант (цільова аудиторія: абітурієнти, їх батьки, студенти, роботодавці, викладачі тощо)
Зворотній зв'язок (відкриті форуми, гарячі лінії, Інтернет).
14. Поняття джерела комунікації та комунікатора в освітній сфері
Суб’єкти комунікації – це активні учасники комунікаційного процесу. Можна говорити про три основні різновиди суб’єктів комунікації:
Джерело комунікації – це творець інформації, той, хто створює повідомлення.
Комунікатор, адресант – той, хто передає інформацію.
Реципієнт, комунікант, адресат – той, хто отримує інформацію.
Усі вони можуть бути представлені людиною, групою людей або організацією.
Джерелом комунікації в освітній сфері виступає керівник навчального закладу. Комунікатором може бути прес-секретар, прес-аташе, PR-менеджер.
Комунікатор повинен викликати довіру у одержувача; повинен вміти передавати інформацію в системі понять, які аудиторія розуміє; повинен використовувати канал, який неодмінно доставить повідомлення одержувачеві; повинен сформулювати повідомлення таким чином, щоб воно сприймалося аудиторією як корисне і викликало реакцію; повинен розглядати одержувачів не як пасивних суб'єктів, а як розбірливих споживачів, що діють у власних інтересах. Ефективний комунікатор повинен володіти трьома якостями: умінням викликати довіру, привабливістю та впливовістю.
15. Цільова та пріоритетна pr-аудиторія. Принципи сегментації аудиторії.
Одна из основных проблем, которую решает PR, — это таргетинг, то есть определение целевой аудитории, того ее сегмента, к которому адресовано сообщение. Иногда это довольно широкая общность, — например, мировая общественность, — но чаще это какая-то малая часть населения. Маркетологи в этом вопросе пользуются подходами экономической демографии, например сегментированием по принципу «белые мужчины в возрасте 18-49 лет», но этот подход таит в себе определенные ограничения. Сейчас в PR сформирован ряд других принципов сегментирования, более приближенных к рыночным реалиям: например, в английском языке есть сложное понятие soccer mom, которое обозначает домохозяйку, мать ребенка школьного возраста, которая регулярно сопровождает его в разные кружки и секции. Существуют так же и психографические принципы таргентинга, основанные на состоянии здоровья.
Целевая аудитория как правило формируется из двух типов групп:
1. непосредственная потенциальная аудитория
2. группа лиц, которая оказывает влияние на заинтересованность и решение потенциальной аудитории.
Очень важно знать стиль жизни и привычки целевой аудитории. Например, как они проводят свободное время, любят ли спорт, читают ли газеты, как относятся к рекламе. Все это пригодится, когда придется придумывать как рекламировать свой товар, где рекламировать и так далее.
Важно изучить медиапредпочтения целевой аудитории. То есть, какие медиа (ТВ, радио, прессу) они обычно используют. Какие газеты и как читают? Какие каналы, программы, в какое время, как часто смотрят? Как правило, для получения данных о потенциальных потребителях и целевой группы проводят специальное исследования. Начиная рекламную кампанию, вначале определяют "портрет" потребителя товара, который собираются рекламировать.
Определение целевой аудитории включает в себя три этапа:
1. Определение процента людей, потребляющих продукт в демографическом разрезе (полу, возрасту, доходу). Т.е кто является потребителем продукта - мужчины, женщины и т.д.
2. Определение частоты потребления внутри группы, потребляющих продукт. Т.е с какой частотой потребляется данный продукт - раз в день, раз в месяц и т.д.
3. Построение пересечений потребления и предпочтения СМИ, т.е какие СМИ предпочитают потребители данного продукта.
При выборе целевой аудитория необходимо следить за тем, чтобы она не была слишком мала, т.к. присутствие погрешностей в медиаизмерениях может сделать результаты оценок недостоверными.
Критерії сегментації цільової аудиторії рекламної кампанії , ґрунтуючись на дослідженнях Поповим Е. В.
Регіональні критерії являють собою характеристику міст, областей, регіонів, де проживають споживачі і буде проходили рекламна кампанія. Можна використати одну або кілька демографічних особливостей для сегментації.
Демографічні критерії являють собою основні особливості окремих людей або груп. Вони часто використовуються як базис для сегментації, оскільки від них багато в чому залежать вимоги до реклами.
Життєвий стиль споживачів визначає, як люди живуть, витрачають час і гроші, отримують інформацію.
Часто при плануванні рекламної кампанії використовують персонально-демографічні профілі. Мається на увазі, що аудиторія описується комплексно за декількома характеристиками, такі профілі враховують декілька факторів. Наприклад, це стать, освіта, статок одночасно.