49. Релігійний текст.Юридична доктрина.Нормативно-правовий акт.

Релігійно-правовий текст релігійно-правова норма) акт-документ, який містить церковний канон або іншу релігійну норму, що переплетена з нормами моралі і права, санкціонована державою для надання їй загальнообов'язкового значення і забезпечена нею (Веди, Біблія, Тора, Коран, енцикліки Папи Римського). Правова доктрина — це концептуальні ідеї, теорії та погляди щодо права, державно-правової дійсності в цілому. Вона проявляється в наукових працях видатних учених-юристів. Нормати́вно-правови́й а́кт — офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

Акт застосування норм права — це державно-владний індивідуально визначений акт, який видається компетентним суб'єктом у конкретній юридичній справі на підставі відповідних правових норм з метою визначення наявності або відсутності суб'єктивних прав і юридичних обов'язків конкретних суб'єктів.

Класифікація актів застосування норм права така.1. За формою зовнішнього вираження: письмовий акт; усний акт; конклюдентний акт.2. За способом прийняття: колегіальні та одноособові.3. За суб'єктом прийняття: акти парламенту, акти глави держави, акти виконавчих органів, рішення судів, акти нотаріату, акти прокурорського нагляду, акти місцевих органів влади, акти керівників підприємств, установ, організацій та ін.4. За юридичною формою: укази, постанови, розпорядження, накази, ухвали, протести, рішення та ін.5. За функціями права: регулятивні та охоронні.6. За юридичними наслідками: правотворчі; правоконстатаційні; правозмінюючі; правоприпиняючі; правоскасовуючі.

Дія нормативних актів у просторі характеризується розповсюдженням їх впливу на певну територію:- державу в цілому;- відповідний регіон;- адміністративно-територіальну одиницю;- відповідне підприємство, установу, організацію.

Дія нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території Його дії і є суб'єктами відносин, на які він розрахований.

50. Поняття, ознаки та види законів. Закон—нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил (норм); прийнятий в особливому порядку законодавчим органом (наприклад, парламентом), або безпосередньо народом.Ознаки законів: 1-Має форму письмового документа.2-Приймається лише спеціальним органом держави, що має законодавчі повноваження (парламент) або ж загальнонародним голосуванням,тобто референдумом.3-Приймається в особливому порядку, дотримання якого є обов’язковим ,а відхилення від нього може тягнути за собою нечинність закону.4-Є нормативно-правовим актом, що має вищу юридичну силу, він «сильніший» від інших нормативно-правових актів.Види законів:  За місцем чи виконуваними функціями у системі законодавства:Конституція (кодифікована і некодифікована);Конституційні закони - закони, необхідність ухвалення яких прямо передбачена Конституцією, або закони, що вносять зміни до Конституції;Кодифіковані закони (кодекси) - кодифіковані збірники законів (наприклад, Кримінальний кодекс України) Загальні закони - закони, що регулюють певну сферу суспільних відносин і мають широке коло дії (наприклад, Закон України про міліцію);Спеціальні закони - регулюють обмежену (спеціальну сферу суспільних відносин);Забезпечуючі (оперативні) закони - нормативно-правові акти, якими вводяться в дію окремі закони, ратифікуються міжнародні договори .За строком дії закони поділяють на:постійні — закони, що діють без обмеження строку;тимчасові — закони, що діють з обмеженням строку (наприклад, закони «Про оподаткування», «Про бюджет на 2009 рік»);надзвичайні (як різновид тимчасових законів) — ухвалюються у певних, передбачених конституцією, ситуаціях і діють на період надзвичайного стану