Лабораторне заняття № 7

Тема. Літні роботи на пасіці.

Мета заняття. Ознайомитись з проведенням літніх робіт на пасіці. Засвоїти причини виникнення природного і способи використання штучного роїння. Навчитись проводити необхідні заходи для одержання товарного меду.

Обладнання і матеріали: інструменти для огляду бджіл, вулики

ХІД РОБОТИ

До літніх робіт належать: загальноприйнятий догляд за бджолосім'ями, формування бджолопакетів; кочівля бджіл; збирання маточного молока, бджолиного обніжжя і отрути, повторне перевезення бджіл на медозбір та повернення бджіл на центральний точок; прибирання точка влітку; використання бджіл на запиленні культур; відбирання меду з вуликів; дезінфекція вуликів та стільників, лікування хворих сімей.

Завдання 1. Вивчити принципи природного та штучного роїння та їх використання.

Природне роїння

Роїння — це найцікавіше явище в житті бджіл Воно є історично сформованим способом розмноження й розселення бджолиних сімей за рахунок відділення від материнської сім'ї половини бджіл — рою.

Настання ройової пори у бджіл залежить віл погоди, величини взятку й кількості бджіл у сім'ї.

За довгу історію бджільництва було вироблене двояке ставлення до роїння бджіл. Спочатку воно віталося бджолярами. Сьогодні роїння бджіл уважають небажаним, таким, що скорочує медозбір та ускладнює проведення племінної роботи.

Роїння — заворожливе видовище. Десятки тисяч бджіл злітають у повітря й зависають над пасікою. Політ супроводжується рівним й урочистим гулом. Потім рій знімається, розсипається й назавжди відлітає до свого нового житла. Щоб навчитися управляти цим біологічним процесом, бджоляреві потрібно зрозуміти причини, що його викликають.

По-перше, тут спрацьовує багатовіковий інстинкт розмноження сім'ї, коли від неї відходить частина робочих бджіл, трутнів і матка (рій). Коли рій знайде собі житло, зробить гніздо, то вийде нова сім'я. У прагненні бджіл піти з-під «батьківського даху» простежується безперечна мудрість природи—збереження виду медоносних бджіл. Адже, залишаючись на колишньому місці, розростаючись, бджоли швидко виснажили б навколишню медоносну рослинність й у майбутньому просто вимерли б від голоду. Розселення бджіл на місцевості, освоєння нових медоносних угідь виключає перенасичення бджолами нектарної рослинності.

Роїння бджіл виключає також близькоспоріднене розведення (інбридинг). Постійне спарюванні маток із трутнями-братами призводить до нежиттєздатності поколінь, їх слабкої працездатності та схильності до різних захворювань. Тривале близькоспоріднене розведення призводить до безплідності потомства, до повного виродження виду Ройове переселення сімей підвищує імовірність того, що на новому місці буде поліпшена спадковість шляхом припливу нової крові й цей вид не припинить свого існування.

Ройовий стан з'являється в тих сім'ях, де накопичується велика кількість бджіл. Недостатня кількість у гнізді личинок звільняє частину бджіл від виховання розплоду, а відсутність значного взятку не забезпечує повної завантаженості їх роботою.

Роїння відбувається стихійно. Його появу неможливо передбачити. В одні роки воно буває дуже сильним, в інші — зовсім відсутнє. Відбувається роїння також у різний час. Ранні рої виходять за 45—50 днів до початку головного взятку, середні — за 25—30 днів до початку медозбору, а пізні — перед або під час основного медозбору.

Готуючись до роїння, бджолосім'я обмежує яйцекладку матки й вирощування розплоду, припиняє будування стільників, різко знижує збирання нектару й пилку. Не зайняті роботою бджоли гронами купчаться на рамках.

Якщо на початку весни на кожну личинку в сім'ї припадає 1—1,5 бджоли-годувальниці, то зі зростанням сім'ї через 2—3 тижні — 2—3, а через 4— 5 тижнів ця кількість потроїться. Наступає диспропорція між кількістю бджіл-годувальниць і відкритим розплодом. Молоді бджоли не на повну силу вирощують розплід, їхня енергія поступово накопичується.

Бджоляр може запобігти інстинкту роїння, уникнувши таких подразників: підсилення сім'ї рано навесні, наявність у бджолосім'ях старих маток, підвищена температура (більше +35 °С) у гнізді бджіл, погана вентиляція, тіснота в гнізді, старі неякісні стільники, потрапляння прямих сонячних променів на вулик, слабкий узяток, незавантаженість бджіл роботою.

Основна маса роїв, переважно зі старими матками, виходить із 10 до 14 години, з молодими — у різний час. З плідними матками бджолосім'ї рояться недовго й прищеплюються десь невисоко, а з неплідними літають довго й часто прищеплюються на вершинах дерев. Зльоти роїв частіше спостерігаються з молодими матками.

У материнській сім'ї після виходу рою залишається приблизно половина або трохи більше її живої ваги. З кожним днем ця вага зростає за рахунок виходу молодих бджіл. Приблизно через 9—10 днів ця сім'я за силою стає такою ж, якою була до роїння, і здатна відпустити ще один—два рої.

До цього часу діяльність сім'ї практично припиняється, адже відкритий розплід запечатаний, а печатний догляду не потребує. Тому другий рій виходить через 9—10 діб після першого. Такі строки можуть бути зрушені з настанням негоди. Якщо погода раптово псується й негода затягується на тривалий час, ройова сім'я затримується у своєму житлі, а за цей час у маточниках дозрівають молоді матки, які не насмілюються вийти, тому що можуть бути знищені сильною маткою, готовою до польоту з роєм.

Як тільки відбувся вихід першого рою, перша молода матка знищує маток у маточниках і через 6—7 днів, після досягнення статевої зрілості, вона спаровується. Сім'я включається в роботу.

Незважаючи на явні недоліки в природному роїнні, його можна розумно використовувати.

Ранні рої використовують для розмноження, тому що їхні бджоли відбудовують собі добрі гнізда, а з яєць, відкладених рано навесні, вийде майже два покоління молодих бджіл. Нова сім'я, що утворилася з рою, до початку взятку з пізніх рослин матиме достатню силу для збирання запасів меду на зиму, а при сприятливих умовах ще й дасть трохи товарного меду.

Щоб уникнути повторного роїння, після виходу першого рою залишають тільки один, найкращий маточник. Пізні рої теж можна використовувати для формування нових сімей. До головного взятку рій устигає відбудувати добре гніздо, і бджоли під час узятку забезпечують себе запасами корму на зиму. Після виходу рою до початку взятку в сім'ї весь відкритий розплід буде запечатаний, а з печатного вийде багато молодих бджіл, яким не потрібно виховувати розплід, і відсутність цієї роботи змушує їх раніше звичайних строків узятися до роботи поза вуликом. Така сім'я також устигає запастися кормом.

Із середніми роями, що виходять за 25—30 днів до взятку, робота будується за іншим принципом. Бджоли рою відбудовують гніздо, і до початку взятку в ньому буде багато відкритого розплоду, але мало льотних бджіл. Узяток використовується погано, а весь зібраний мед ітиме на вигодовування розплоду. У цьому випадку положення однакове й у ройової сім'ї, і в материнської.

Середні рої під час медозбору змушені кидати всі сили на будівництво нового гнізда, тому взяток використовують слабко. Материнська сім'я, що відпустила рій, повинна вигодовувати численний розплід малою кількістю бджіл. Такі сім'ї невигідно використовувати для розмноження, але від них можна одержувати мед.

Якщо рій осів на прищепу, гілку дерева тощо, бджоляр підносить до рою роївню й струшує або збирає у неї бджіл, користуючись черпаком з картону. Коли більша частина бджіл буде зібрана в роївню, її підвішують до місця прищепи й димом спрямовують туди бджіл.

Якщо бджоли осіли на стовбурі дерева, то роївню приставляють до стовбура нижнім боком вище бджіл. У роївню попередньо поміщають трохи бджіл, узятих черпаком, і димом спрямовують у неї бджіл. Зібраних у роївню бджіл закривають і відносять у темне й прохолодне місце, а ввечері переселяють у новий вулик. Перед посадкою рій зважують і на кожен кілограм бджіл дають чотири рамки.

Для сім'ї, що роїлася, будують нове гніздо. У середині гнізда ставлять рамку з різновіковим розплодом, із двох боків від неї розміщають по рамці доброї суші, за ними — рамки зі штучною вощиною і з країв гнізда — по рамці з медом і пергою. У разі нестачі вощини можна навощувати рамки не повними листами, а половинками, розрізаючи лист по діагоналі.

Ройових бджіл заселяють у вулик двома спосо­бами:

а) висипають бджіл безпосередньо на рамки;

б) по сходнях пропускають бджіл через льоток. У першому випадку на корпус вулика ставлять порожню напіврамкову надставку або корпус, підносять роївню й витрушують бджіл. Поступово бджоли перейдуть на стільники, решту змітають щіткою, надставку забирають, а рамки накривають полотнинкою або стелинами. Утеплюють гніздо, тільки коли бджоли візьмуться до роботи.

У другому випадку бджіл висипають із роївні на сходні вроздріб і вони поступово проходять у вулик. Через добу сім'ю перевіряють, дивляться, чи не обірвалася штучна вощина. Багато бджолярів при виході рою відловлюють на прилітній дошці матку. Рій без матки нікуди не полетить. Матку поміщають у клітку, а за цей час бджоляр приносить запасний вулик, ставить у нього 1 рамку з різновіковим розплодом, З рамки доброї суші з невеликою кількістю меду й між ними 4 рамки зі штучною вощиною. Вулик маточної сім'ї переносять в інше місце, а на це місце ставлять підготовлений вулик. Між рамками вулика поміщають клітку з маткою. Бджоли в пошуках матки почнуть повертатися на колишнє місце й заходити у вулик.

Увечері матку випускають із клітки. До рою протягом двох днів прилітають бджоли з віднесеного вулика. Тому через день посаджений рій оглядають і відповідно до сили сім'ї розширюють гніздо. У сім'ї, перенесеній на інше місце, знищують усі маточники, крім одного, найкращого. Гніздо скорочують і протягом декількох днів дають бджолам воду до початку літа.

У сильних сім'ях маточники не знищують. їх вирізують на 6-й день після виходу рою й використовують для формування нових сімей і заміни маток у слабких сім'ях.

У материнській сім'ї, після виходу рою, через 7—8 днів виходить молода матка. її наявність перевіряють на 9-й день і повторний огляд проводять тільки через 10 днів, щоб не турбувати бджіл, не заважати обльотам і спарюванню матки. Після закінчення цього строку перевіряють, чи почала матка яйцекладку. Надалі догляд за цією сім'єю нічим не відрізняється від загального догляду за іншими сім'ями.

Якщо під час роїння матка загинула, то бджоли повертаються до вулика, однак на 9-й день рій знову виходить, але вже з молодою маткою. Для запобігання повторному роїнню на 6-й день після першого вильоту рою залишають один зрілий маточник, знищивши всі інші.

Буває й таке, що рояться кілька сімей одночасно й рої прищеплюються один до іншого. Таке об'єднання називають «звальним» роєм. Щоб цього не відбулося, прищеплені рої швидко забирають. Якщо ж це допустили, то рій збирають у дві роївні, несуть у темне прохолодне місце.

При відсутності в якій-небудь роївні матки бджоли тривожитимуться й шукатимуть вихід. Тому, якщо виявлене занепокоєння бджіл, на підготовлений для знятого рою вулик ставлять напіврамкову надставку із приробленими до неї знизу розділовими ґратами.

Потім висипають бджіл у надставку й відразу ж накривають їх шматком тканини, щоб бджоли не розлетілися. Через 10 хвилин, відкривши покришку, змітають зі стінок надставки на ґрати всіх бджіл. Поступово бджоли пройдуть через ґрати, а матки й трутні, якщо вони були в роївні, залишаться на ґратах. Маток виловлюють і кладуть у клітки.

Якщо в першій роївні маток не виявилося, таку ж процедуру проводять із другою. Знайдену матку віддають тій сім'ї, у якій її не виявилося.

Після посадки бджіл у вулик маток витримують ще день-два в клітках. Якщо бджоли узялися за збирання вулика, сидять біля льотка й охороняють його, уже наступного дня роблять обльоти, це означає, що вони освоїлися в новому житлі й перевіряти їх треба тільки через 2—3 дні на наявність яйцекладки, справність рамок зі штучною вощиною, на обсадженість рамок бджолами. Залежно від результатів огляду скорочують або збільшують кількість рамок й утеплюють гніздо. Якщо ж всіх перерахованих вище робіт у бджіл не спостерігалося, це свідчить про те, що сім'я готується до вторинного зльоту. У таких випадках бджоли найчастіше не прищеплюються й летять на самостійно обране нове місце. Тому за таким вуликом уважно спостерігають. Якщо бджоли почали швидко вилітати з льотка, як при виході рою, то льоток прикривають, а бджіл випускають невеликими партіями з інтервалом у хвилину. Такий прийом затримує стрімкий виліт з вулика всіх бджіл, змушує їх літати над вуликами, чекаючи вильоту всіх бджіл з маткою. Якщо негайно не зняти рій, що прищепився, він полетить остаточно.

Причин повторного зльоту бджіл може бути кілька:

□ бджіл не витримали в роївні в прохолодному приміщенні й помістили у вулик удень;

□ бджіл помістили у прогрітий сонцем вулик, виставлений задовго до їхнього переселення;

□ вулик, у який помістили сім'ю, має сторонні запахи;

□ у вулик помістили погані, неякісні стільники.