4. Загальні підходи до проведення уроків математики за методичними системами м. В. Богдановича та л. П. Кочиної, н. П. Листопад

Сучасний етап розвитку шкільної освіти в Україні, зокрема її початкової ланки, характеризується поширенням інноваційних процесів, істотною особливістю яких є реальна варіативність, що передбачає вміння вчителя працювати в умовах вибору різних навчальних програм, підручників, методик тощо. Очевидно, що і надалі зазначені тенденції будуть розвиватися, адже це невід’ємна ознака демократизації та гуманізації освіти. Отже, кожен педагог має оволодіти загальними підходами до моделювання уроків математики за різними методичними системами.

Схема проведення уроку математики залежить від його змісту. Можна сказати, що зміст і мета уроку визначають його тип. За основною дидактичною метою в педагогіці виділяють такі типи уроків: засвоєння нових знань; формування вмінь і навичок; застосування знань, вмінь і навичок; узагальнення і систематизація знань; перевірка, оцінювання та корекція знань, вмінь і навичок; комбінований урок. Більш детально розглянемо комбінований урок, оскільки в початковій школі вчителі використовують його найчастіше.

У структурі комбінованого уроку математики, дотримуючись рекомендацій М.В. Богдановича та ін., його компоненти можна об’єднати в такі групи (частини):

I. Контроль та закріплення знань учнів (творча перевірка домашнього завдання, опитування учнів та усні обчислення).

II. Опрацювання нового матеріалу (підготовка до вивчення нового матеріалу, пояснення його та первинне закріплення).

III. Закріплення та узагальнення знань учнів (закріплення та повторення матеріалу, завдання додому, підсумки уроку) (Богданович М. В., Будна Н. О., Лишенко Г. П. Урок математики в початковій школі. Навчальний посібник. – Тернопіль. Навчальна книга – Богдан, 2004. – 208 с.)

Отже, традиційна структура комбінованого уроку математики будується за етапами процесу навчання: актуалізація знань та умінь, пояснення нового матеріалу, закріплення вивченого, вправляння, самостійна робота.

На думку Л. П. Кочиної, одного з авторів підручників з математики для учнів початкової школи, таку побудову уроків слід переглянути і вести пошуки більш удосконаленої структури, яка б відповідала сучасним вимогам до уроку. Вчена пропонує новий підхід, який називає блочним. Так, вона вважає, що урок математики в початкових класах здебільшого є інтегрований, і тому на ньому доцільно розглядати різні змістові лінії: питання нумерації; арифметичні дії над числами, тобто розв’язання прикладів; геометричний, алгебраїчний, задачний матеріали; величини тощо. Усі вони мають власну логіку вивчення, методику викладання, систему вправ та послідовність і т.п. Розгляд кожної змістової лінії потребує постановки специфічної навчальної мети на уроці.

На урок недоцільно планувати багато змістових блоків, оскільки кожний блок повинен мати достатньо навчального часу і завдань для повного розкриття поставленої мети. Якщо до уроку добирається багато змістових ліній, то вивчення кожної з них проходить поверхово, неглибоко, без достатньої завершеності. Підручники з математики авторів Кочиної Л. П. та Листопад Н. П. побудовано так, що на кожний урок передбачено 3-4 змістові лінії. Крім того, блочний підхід впроваджено і в методичних посібниках «Навчання і виховання учнів 1-го, 2-го, 3-го, 4-го класів» (видавництво «Початкова школа», 2002, 2003, 2004, 2005).

Організацію блочної побудови уроку математики доцільно розглядати як новий крок у методичній підготовці вчителя початкової школи.

Вище було розглянуто загальні підходи до визначення доцільної структури уроку математики за методичними системами чинних підручників, зокрема М. В. Богдановича та Л. П. Кочиної, Н. П. Листопад.

Нові умови діяльності школи характеризуються посиленими вимогами до якості освіти, що передбачає пошук і впровадження нових форм організації навчально-виховного процесу, а саме удосконалення сучасного уроку.

Сучасний урок математики слід розуміти як такий, що передбачає організацію навчальної діяльності учнів, націлену на успіх за рахунок їх власної активності. Тож, яким би не був урок за формою проведення або за цільовим призначенням, в його основу слід покласти принцип діяльності. Будь-яка дія перед тим, як бути реалізованою, народжується в мозку, який її аналізує, тому передусім слід активізувати саму розумову діяльність учнів.

Доречно тут нагадати думку В. О.Сухомлинського про те, що розумова діяльність потрібна людині не тільки для того, щоб вона застосовувала ці знання на практиці, а й для повноти духовного життя. Знання учня не повинні перетворюватися в нерухомий, мертвий багаж, необхідно, щоб вони жили в розумовій праці школяра. Порада видатного педагога – вести своїх вихованців від книжки до думки й діяльності, від діяльності до думки й слова.