1. Новий етап розвитку 4-річної початкової математичної освіти

На сучасному етапі модернізація змісту початкової математичної освіти в контексті розвиваючого навчання повинна втілювати такі ідеї:

– використання Державного стандарту як основного механізму нормативної регуляції змісту, реалізації його вимог щодо математичного розвитку молодших школярів;

– організація навчання математики в початковій школі на принципах гуманізації, цілісності, наступності, загальнолюдських і національних цінностей, потреб загальнокультурного розвитку молодших школярів;

– активне впровадження компетентнісного, особистісно-діяльнісного підходів під час навчання молодших школярів;

– варіативність реалізації змісту початкової математичної освіти шляхом впровадження інноваційних технологій, що забезпечує технологізацію змісту та процесу навчання молодших школярів;

– побудова підручників математики для молодших школярів таким чином, щоб вони включали завдання, які спрямовані на формування міжпредметних і предметних (математичних) компетенцій кожного випускника початкової школи;

– інтеграція як провідний принцип навчання та реалізації змісту, де інваріантною складовою є засвоєння знань про цілісність світу, взаємозв'язок між різними математичними явищами, властивостями, придбання індивідуального досвіду, вирішення різних типів навчальних (сюжетних) і життєвих завдань (серед яких є обов'язковими творчі і з логічним навантаженням);

– збагачення змісту математичної підготовки молодших школярів мотиваційним, виховним і розвиваючим матеріалом.

Для успішної реалізації нової освітньої парадигми слід звернути увагу на особливості математичного розвитку молодших школярів ще в деяких аспектах.

У першу чергу, діяльність в галузі початкової математичної освіти регламентується Державним стандартом початкової загальної освіти, який було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р.

Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.

Метою освітньої галузі “Математика” є формування предметної математичної і ключових компетентностей, необхідних для самореалізації учнів у швидкозмінному світі.

У Державному стандарті предметна математична компетентність розуміється, як особистісне утворення, що характеризує здатність учня (учениці) створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв’язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач.

Щодо розуміння поняття «ключова компетенція», яка також формується під час вивчення математики в початковій школі, то її розуміння доцільно пов’язувати з формуванням вміння самостійно вчитися, розвитком загальнокультурної, громадянської, здоров’язбережувальної, соціальної компетентності та компетентності з питань інформаційно-комунікаційних технологій.

2. Характеристика змісту сучасних навчальних технологій в системі початкової математичної освіти.

На сучасному етапі подальший розвиток початкової математичної освіти передбачає оновлення процесу навчання на основі впровадження компетентнісного підходу, який забезпечує оволодіння майбутніми фахівцями необхідним потенціалом до практичної діяльності. Уміння застосовувати знання та вирішувати проблеми, які виникають у різних професійних ситуаціях вимагають активного впровадження сучасних навчальних технологій.

Термін «навчальна технологія» доцільно розглядати як упорядковану сукупність дій педагога, послідовність яких забезпечує управління продуктивною навчально-пізнавальною діяльністю учнів з метою набуття ними міжпредметних і предметних навчальних компетенцій.

З метою реалізації компетентнісного підходу на уроках математики в початковій школі доцільно передбачати:

- акцентування уваги не тільки на кінцевому результаті діяльності учнів, а й на раціональній організації процесу навчання. Це означає, що навчальна діяльність учнів на уроках математики має постійно спрямовуватися на пошук доцільних шляхів розв’язання задач, прикладів тощо, на формування вміння побачити спільне в різному, відрізняти головне від другорядного, спостерігати, порівнювати, аналізувати, робити висновки і перевіряти їх;

- спрямованість методів і прийомів навчання молодших школярів математики на посилення ролі самостійної, практичної і розумової пізнавальної діяльності учнів, розвиток навичок самоконтролю;

- орієнтацію на розв’язання задач як провідного виду діяльності учнів при вивченні математики. Розв’язування задач є важливим засобом реалізації завдань виховання, що сприяє формуванню таких рис особистості, як працьовитість, охайність, розвитку в дітей волі, уваги, уяви, виробленню вміння вчитися, долаючи труднощі, навичок самостійної роботи. Важко переоцінити роль, яку відіграє розв’язання задач в розвитку логічного мислення та формуванні в дітей спеціальних умінь і навичок, необхідних для використання у повсякденному житті.

Принциповою ознакою зазначених нижче навчальних технологій є те, що вони мають на меті організацію повноцінної навчальної діяльності молодших школярів, яка є пріоритетним завданням початкової школи. Їх застосування має міжпредметний характер та дає змогу вчителеві органічно поєднати навчальні, розвивальні й виховні функції Державного стандарту та формувати предметну математичну та ключові компетентності.

В системі початкової математичної освіти доцільним є використання таких навчальних технологій, як

- організація навчальної взаємодії вчителя та учнів у межах інтерактивного простору на основі діалогу, де вчитель і учні виступають суб’єктами навчання;

- формування загальнонавчальних умінь і навичок молодших школярів, спрямоване на оволодіння вміннями самоорганізації, способами пізнавальної діяльності, самоконтролю своїх досягнень з метою навчитися самостійно здобувати знання;

- організації диференційованого навчання відповідно до рівня актуальної готовності й зони найближчого розвитку молодших школярів;

- організації навчальної проектної діяльності, орієнтована на самостійну пошуково-творчу працю учнів (індивідуальну і групову), щоб вони вчилися всебічно пізнавати об’єкт, здобувати нові знання, застосовувати їх для розв’язання навчальних проблем;

- організації ігрової навчальної діяльності, що має мотиваційну, пізнавальну й виховну значущість і ґрунтується на залученні молодших школярів до різних видів дидактичних ігор у процесі засвоєння кожного предмета базового навчального плану;

- організації поетапного засвоєння учнями навчального матеріалу, що передбачає застосування вчителем кількох загальнонавчальних технологій для цілеспрямованого навчання молодших школярів відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти та навчальних програм.