- •Наслідки порушення правил підсудності. Передача справи з одного суду до іншого
- •8. Поняття й ознаки сторін
- •9 .Процесуальна співучасть
- •ПРоцесуальне правонаступництво
- •Заміна неналежного відповідача, залучення співвідповідачів
- •12 .Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
- •Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
- •14 .Порядок залучення до участі у цивільній справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
- •15. Правова допомога у цивільному судочинстві
- •16 Види представництва у цивільному процесі
- •17 Призначення або заміна законного представника судом
- •18 Повноваження представника в суді
- •Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
- •20. Участь у справі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, для подання висновків на виконання своїх поноважень
- •21 Загальна характеристика інших учасників цивільного процесу
- •22 Загальна характеристика процесуального статусу експерта у цивільній справі
- •23 Загальна характеристика процесуального статусу спеціаліста у цивільній справі
- •24 Загальна характеристика процесуального статусу перекладача у цивільній справі
- •Доказові презумпціі та фікції у розподілі обов"язків із доказування
- •Предмет доказування. Підстави звільнення від доказування
- •27 Поняття та етапи доказування у цивільному процесі
- •28 Висновок експерта
- •29 Поясненя сторін, третіх осіб та їх представників
- •30 Забезпечення доказів
- •31 Зупинення, поновлення та продовження процесуальних строків
- •32. Проблеми судових витрат у цивільному процесі.
- •33. Витрати на правову допомогу.
- •34. Розподіл судових витрат між сторонами
- •35. Повернення судових витрат
- •36. Звільнення від сплати судових витрат
- •37. Процесуальні наслідки невиконання обов’язку з оплати судових витрат
- •38. Поняття і види заходів процесуального примусу
- •39. Право на судовий захист у позовному провадженні
- •40. Заперечення відповідача проти позову
- •41. Зустрічний позов
- •42. Основні положення вчення про позов
- •43. Поняття і підстави забезпечення позову
- •44. Види забезпечення позову
- •45. Особливості забезпечення позову до подання позовної заяви
- •46. Види забезпечення позову
- •47. Сутність провадження у справі до судового розгляду
- •48 Попереднє судове засідання
- •49 Процесуальні дії суду та учасників процесу щодо врегулювання спору до судового розгляду
- •50 Порядок судового розгляду
- •51 Зупинення провадження у справі
- •52 Закриття провадження у справі
- •53 Залишення заяви без розгляду
- •54 Фіксування цивільного процесу
- •55 Наслідки неявки в судове засідання особи,яка бере участь у справі
- •56 Моделі заочного розгляду справи
- •57 Умови заочного розгляду справи
- •58 Порядок заочного розгляду справи, перегляду та оскарження заочного рішення
- •59 Поняття та види судових рішень
- •60 Законна сила судового рішення та його здійсненність
- •61 Усунення недоліків судового рішення судом, який його ухвалив
- •62. Додаткове рішення суду
- •63. Роз’яснення рішення суду
- •64. Загальна характеристика наказного провадження
- •65. Окреме провадження
- •66. Суть та значення апеляційного провадження в цивільному судочинстві. Модель апеляції
- •67. Межі розгляду справи апеляційним судом
- •68. Повноваження судів апеляційної інстанції
- •69. Відмова від апеляційної скарги, зміна і доповнення апеляційної скарги під час апеляційного провадження
- •70. Суть та значення касаційного провадження
- •71. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
- •72. Повноваження суду касаційної інстанції
- •73. Ухвали та рішення суду касаційної інстанції
- •74. Умови і підстави перегляду судових рішень у зв"язку з нововиявленими обставинами
- •75. Відкриття провадження за нововиявленими обставинами
- •76. Загальна характеристика перегляду судових рішень
- •77. Строк подання заяви про перегляд всу судових рішень
- •78. Порядок розгляду справи Верховним Судом України
- •79. Порядок звернення судових рішень до виконання
- •80. Поворот виконання
- •81. Негайне виконання судових рішень
- •82. Заміна сторони виконавчого провадження
- •83. Вирішення питання про тимчасове обмеженняу праві виїзду за межі України
- •84. Судовий контроль за виконанням судових рішень
- •85. Оскарження рішення третейського суду
- •86. Підстави для скасування рішення третейського суду
- •87. Підстави для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду
- •88. Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду
- •89. Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду
- •90. Виконання в Україні судових доручень іноземних судів
12 .Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
Не тільки сторони в цивільному процесі, але й треті особи заінтересовані у результатах розгляду судом цивільної справи. Можна пояснити це тим, що на третіх осіб, а саме на їх правове становище, може вплинути результат судового розгляду спірної цивільної справи між сторонами.
Під третіми особами розуміються суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у вже триваючий цивільний процес між сторонами для захисту особистих суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів як фізичних, так і юридичних осіб у сфері цивільно-правових відносин.
Необхідно розрізняти заінтересованість третіх осіб, яка може бути як матеріально-правовою, так і процесуально-правовою. Що стосується заінтересованості матеріально-правового характеру, вона дістає вияв у тому, що рішення у цивільній справі, яке буде ухвалене судом щодо конкретної спірної ситуації, може порушити матеріальні права третьої особи чи стати мотивом для сторони вимагати відшкодування збитків від неї — подати до третьої особи цивільний позов за правом регресу.
Процесуальна заінтересованість третьої особи дістає вияв у тому, щоб не дозволити ухвалення судом несприятливого для себе рішення у цивільній справі. Так, треті особи намагатимуться, щоб суд при розгляді цивільного позову ухвалив таке судове рішення, котре буде співпадати з їх інтересами, обумовленими існуючими між ними та процесуальною стороною правовідносинами.
Зважаючи на це, третіми особами, які заявляють самостійні вимога щодо предмета спору, називаються суб'єкти цивільно-правових відносин, які є повноцінними учасниками цивільного процесу та входять у вже розпочату цивільну справу шляхом подання цивільного позову до сторін або однієї з них для захисту суб'єктивних прав, свобод та інтересів як фізичних, так і юридичних осіб у сфері цивільно-правових відносин. Законодавцем у ст. 34 ЦПК передбачено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, мають диспозитивне право у вигляді вступу у справу у будь-який час до закінчення судового розгляду, пред'явивши цивільний позов до сторін. Тобто форма такого вступу — пред'явлення позову, період реалізації відповідного права — "у будь-який час до закінчення судового розгляду". Але треба враховувати положення ст. 193 ЦПК. в якій йдеться про те, що позовну заяву від третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, подану після початку судових дебатів, суд своєю ухвалою повертає заявнику. Тобто подати відповідну заяву є можливість тільки до судових дебатів.
Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можна визначити як суб'єктів цивільно-процесуальних відносин, які входять у цивільний процес на стороні або позивача, або відповідача у вже розпочату цивільну справу з метою захисту своїх суб'єктивних прав, свобод та інтересів у сфері цивільно-правових відносин.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: по-перше, мають право за наявності бажання увійти в цивільну справу в суді першої інстанції до ухвалення судом рішення; по-друге, вони можуть бути залученими до участі у цивільному процесі за вмотивованим клопотанням сторін у справі, інших осіб, які беруть участь у справі, чи за ініціативою суду.
З огляду на це, третіх осіб без самостійних вимог можливо поділити на осіб, які вступають у цивільний процес самостійно, та які залучаються до участі у цивільній справі.
Одна й та сама третя особа, яка не заявляє вимог щодо предмета спору, може брати участь у цивільному процесі тільки на одній стороні.
Цей вид третіх осіб не є суб'єктом спірного правовідношення. Тобто між третьою особою, яка не заявляє вимог щодо предмета позову, і протилежною стороною немає матеріально-правових відносин. Стимулом до участі у цивільному процесі зазначеного виду третіх осіб є юридична заінтересованість в цивільній справі.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, при вступі за власною ініціативою до цивільного процесу повинні підготувати письмову заяву, а не цивільний позов, як це роблять треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, з аргументуванням того, яка мета та мотиви у розгляді цивільного позову та на якій стороні вона бажає брати участь у цьому процесі.
Заява такої третьої особи не оплачується судовим збором.
Вступ в цивільний процес третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не зобов'язує суд при розгляді цивільної справи повертатись до її початку.
Достатньо суттєвою різницею між третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, та особами з самостійними вимогами є підхід законодавця у наданні останнім ширших процесуальних прав в цивільному процесі.
Треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору не мають процесуального права вимагати в суду повторення для них особисто процесуальних дій, що були здійснені в цивільному процесі сторонами й іншими особами, які беруть участь у справі, до їх вступу у розгляд цивільної справи.
Законодавцем передбачено, що сторона, в якої за рішенням суду виникне право заявити вимогу до третьої особи або до якої у такому випадку може заявити вимогу сама третя особа, зобов'язана повідомити суд про цю третю особу.
Однак необхідно враховувати, що як цивільний позивач, так і цивільний відповідач можуть не знати про існування таких третіх осіб, місця їх перебування чи знаходження.
Заява про залучення третьої особи до розгляду цивільної справи повинна мати відповідну форму. В цій заяві повинно бути зазначено ім'я (найменування) третьої особи, яка залучається до розгляду справи.
До того ж, на заявника покладається обов'язок зазначити місце проживання (перебування) або місцезнаходження такої третьої особи, оскільки суд, у провадженні якого знаходиться відповідна цивільна справа, повинен знати точну адресу особи для уникнення затягування розгляду цивільної справи та, відповідно, порушення встановлених законодавцем процесуальних строків її вирішення.
Суд, який розглядає відповідну цивільну справу, спрямовує на адресу третьої особи копію заяви про її залучення. Окрім того, суд у своєму листі до такої третьої особи роз'яснює їй, що вона має право заявити про свою участь у розгляді цивільної справи.
