- •Тема 1. Історія становлення й розвитку спеціалізованого туризму в україні
- •1.1. Теоретико-методологічні засади дисципліни «Спеціалізований туризм»
- •1.2. Фундатори національного спеціалізованого туризму
- •1.3. Етапи розвитку спеціалізованого туризму
- •1.1. Теоретико-методологічні засади дисципліни «Спеціалізований туризм»
- •1.2. Фундатори національного спеціалізованого туризму.
- •1.3. Етапи розвитку спеціалізованого туризму
- •Тема 2. Історія розвитку підвидів спеціалізованого туризму
- •2.1. Історичні етапи розвитку релігійного туризму
- •2.2. Історичні етапи розвитку ділового туризму
- •2.3. Історичні етапи розвитку екологічного туризму
- •2.4. Розвиток подієвого туризму
- •Тема 3. Релігійний туризм
- •3.1. Загальна характеристика релігійного туризму
- •3.2. Основні центри паломництва християнських конфесій
- •3.3. Центри паломництва світових релігій
- •3.4. Характеристика мотивації паломництва
- •3.5. Особливості організації релігійного туризму
- •Тема 4. Лікувально-оздоровчий туризм
- •4.1. Характеристика мотивації лікувально-оздоровчого туризму
- •Тема 5. Діловий туризм
- •Тема 6. Екстремальний туризм
- •6.1. Поняття про екстремальний туризм
- •6.2. Водні види екстремального туризму
- •6.3. Наземні види екстремального туризму
- •6.4. Гірські види екстремального туризму
- •6.5. Повітряні види екстремального туризму
- •6.6. Екзотичні види екстремального туризму
- •6.1. Поняття про екстремальний туризм
- •6.2. Водні види екстремального туризму
- •6.3. Наземні види екстремального туризму
- •6.4. Гірські види екстремального туризму
- •6.5. Повітряні види екстремального туризму
- •6.6. Екзотичні види екстремального туризму
- •Тема 7. Розвиток спортивного туризму в україні
- •7.1. Характеристика основних дефініцій спортивного туризму
- •7.2. Функції спортивного туризму
- •7.3. Туристські маршрути та їх класифікація
- •Тема 8. Організація і перспективи розвитку круїзного туризму
- •8.1. Історія розвитку круїзного туризму
- •8.2. Морські круїзи
- •8.3. Річкові круїзи
- •8.4. Проблеми і перспективи розвитку круїзного туризму Чорноморських портів
- •Тема №9. Екологічний туризм та перспектіві його розвітку
- •9.1. Визначення екологічного туризму
- •9.2. Ознаки екологічного туризму
- •9.3. Види екологічного туризму
- •9.4. Національні парки, заповідники і резервації
- •9.5. Засоби розміщення і екологічний туризм
- •Тема №10. Розвиток етнографічного туризму
- •10.1. Основні дефініції етнографічного туризму
- •10.2. Історична довідка розвитку етнографічного туризму в ар Крим
- •10.3. Класифікація основних етносів і етнографічних об'єктів на землях ар Крим
- •Тема №11. Фестивальний туризм у світі
- •11.1. Карнавали і фестивалі миру
- •11.2. Бразильський карнавал і його особливості
- •11.3. Венеціанський карнавал. Історія розвитку і характеристика.
- •11.4. Гоанській карнавал. Індія
- •11.5. Характеристика карнавалів Німеччини і Нового Орлеана
- •11.6. Карнавали Ніцци, Базеля і Тенеріфе
- •11.7. Карибський карнавал
- •Тема № 12. Фестивалі україни
- •12.1. Гастрономічні фестивалі в Україні
- •12.2. Історичні фестивалі в Україні
- •12.3. Етнічні фестивалі України та їх характеристика
- •12.1. Гастрономічні фестивалі в Україні
- •12.2. Історичні фестивалі в Україні
- •12.3. Етнічні фестивалі України та їх характеристика
- •Тема №13. Альпінізм. Проблеми та перспективи розвитку в україні та світі
- •13.1. Історія - пам'ятні дати світового і українського альпінізму
- •13.2. Альпінізм за кордоном
- •13.3. Техніка альпінізму
- •13.4. Різновиди альпінізму
- •13.5. Класифікація маршрутів в альпінізмі
- •13.6. Суспільне значення альпінізму
- •Список використаних джерел
7.2. Функції спортивного туризму
На думку Л.М. Устименко туризм є складною соціально-економічною системою та має соціальні функції, а саме:
пізнавальна: вивчення за допомогою мандрівок людина пізнає навколишній світ, накопичує досвід, формує свій світогляд, що сприяє розвитку науки, культури, мистецтва, що в свою чергу, є важливим чинником суспільного попиту;
оздоровча, або рекреаційна: поліпшення здоров’я, отримання нових вражень, що здебільшого позитивно впливає на фізичний та психічний стан їхнього здоров’я;
економічна функція, розвиток окремих галузей народного господарства, які співпрацюють з туризмом: система транспорту, легка та харчова промисловість, курортне будівництво; забезпечення робочих місць для тих, хто працює в туристичній індустрії; іноземець, споживаючи продукти та послуги є джерелом прибутків державного бюджету країни, де він розвивається;
культурологічна функція: розвиток культури, відродження традицій і ритуалів, активізація діяльності центрів народних промислів, збереження історико-культурних ресурсів;
виховна функція: формування толерного та поважного ставлення до традицій, вірувань і менталітету інших народів, цінувати свій рідний край;
екологічна функція: стимулювання охорони природи; реально оцінити завдяки розвитку туризму та внаслідок високої оцінки мандрівниками їх рекріаційно-оздоровчих природних ресурсів; відновлення пам’яток природи, охорони лісових масивів, турбота про чистоту водосховищ. Використання природи туризмом, на відміну від інших галузей, не супроводжується, як правило, вилученням ресурсів та їхньою наступною переробкою. Тим паче, що при цивілізованому підході до організації туристичної діяльності спостерігається дотримання раціонального природокористування.
Вважаю за доцільне додати до цих функцій такі як:
інтеграційну (сприяє посиленню взаємозв’язку між країнами);
полікультурну (суміш культурних та побутових традицій).
7.3. Туристські маршрути та їх класифікація
Туристські маршрути класифікуються за різними ознаками.
За типами маршрути бувають:
тематичні - з переважно екскурсійним обслуговуванням і пізнавальної спрямованості;
похідні - маршрути з активними засобами пересування;
фізкультурно-оздоровчі - з переважанням в програмі спортивних і фізкультурно-оздоровчих заходів;
комбіновані - маршрути, поєднуючі елементи всіх перерахованих маршрутів.
За сезонністю дії маршрути підрозділяються на:
цілогодичні (позасезонні);
сезонні - що функціонують в певний сезон (лижні, водні, гірські і т.д.)
За будовою траси маршрути відносно географічної прив'язки туру до місцевості підрозділяються на:
лінійні - з відвідинами одного або декількох пунктів (окрім початкового), що знаходяться на трасі. Туристський маршрут може бути лінійним від місця відправлення до місця призначення (перебування в туристському центрі), найчастіше турист по прибуттю проживає в одному готелі, здійснює екскурсійні і інші поїздки в межах даної місцевості. Такий маршрут зручний для туристів, які не люблять щодня збирати і розкладати свої чемодани і рюкзаки, часто переміщаючись з одного готелю в іншій;
радіальні - (стаціонарні) з відвідинами одного пункту на маршруті. Можливий варіант радіальних переміщень з вибраного туристського центру або місця розміщення з екскурсійною метою, що передбачає ночівлі у відвідуваних населених пунктах і об'єктах з поверненням назад. При цьому на період поїздок або екскурсій місця в первинному туристському центрі залишаються за туристами.;
кільцеві (тури кросингу) - із збігом крапок початку і кінця маршруту і відвідинами декількох пунктів на маршруті. Іншим варіантом може бути кільцевий маршрут по відвідуваній місцевості або країні, причому місце прибуття в країну або місцевість (умовно аеропорт, станція залізниці) може бути (а) незмінним, тобто подорож по країні почалася і завершилася в одному і тому ж пункті, і (б) відмінним від місця прибуття в місцевість або країну. Останній варіант характерний для турів через країну, так званих турів кросингу.
Можуть бути і інші варіанти організації турів. Все в цілому визначає порядок бронювання перевезення туристів за маршрутом туру.
За тривалістю маршрути бувають:
багатоденними (14-30 днів);
декілька днів (1-3 дні) - маршрути вихідного дня;
декілька годин (екскурсії).
За видом транспорту на маршруті:
власний транспорт туристської фірми;
орендований (зафрахтований) транспорт у інших організацій;
особистий транспорт туристів.
Залежно від видів пересування виділяються:
пішохідні туристські маршрути або прогулянки. Звичайно протяжність маршруту складає від 2 - 6 або навіть до 20-50 км;
маршрути з пересуванням на тваринах (конях, собаках, оленях). Вельми популярний кінний туристський маршрут. Учасники можуть відвідати труднодоступні для технічних засобів пересування природні визначні пам'ятки;
залізничні туристські маршрути, в яких туристи знайомляться з різними місцевостями і районами в процесі поїздки, при цьому вони проживають в купе комфортабельних вагонів, харчуються в пересувних ресторанах. Основні етапи пересування передбачені ночами, а вдень туристи відвідують в туристських центрах місцеві визначні пам'ятки, об'єкти, передбачені програмою. Тури досягають тривалості 14 днів і довше. Поширені поїздки на старовинних потягах, в Сибірі діє потяг вихідного дня «Сніжинка».
Водні туристські маршрути. Найпоширеніший - на човнах будь-яких видів, яхтах або інших маломірних водних суднах і плавзасобах за системою озер або річок. Це можуть бути грібні або моторні човни, плоти, а маршрут проходити через абсолютно безлюдні райони і навіть бути категорійним. Частина туристів віддає перевагу річковій або морській подорожі на комфортабельному лайнері - річкові і морські круїзи.
Повітряні перевезення. Найбільшу частку займають повітряні перевезення на великі відстані, у тому числі і міжконтинентальні через океани. Саме із створенням крупних високошвидкісних і безпечних повітряних лайнерів для пасажирських перевезень різко інтенсифікувалися туристські потоки між континентами. Для туристських перевезень використовуються як рейсові маршрути так і чартерні лінії. Висока роль і місцевої авіації, багато маршрутів в межах країн з великою протяжністю територій передбачають переміщення саме на літаках.
Мала авіація також бере участь в туристських перевезеннях, особливо при доставці туристів на природні і інші труднодоступні для інших засобів перевезення об'єкти. Поширені послуги малої авіації для екскурсійних польотів над місцевістю туристського центру.
Комбіновані перевезення. Багато туристських поїздок передбачають використання в турі декількох різних видів транспорту. Основне перевезення на дальню відстань, якщо тільки така не є особливим туром, найчастіше здійснюється повітряним транспортом. Туристи прагнуть мінімізувати час переїзду на далеку відстань до місця відпочинку, і літак є найбільш оперативним засобом пересування. Етап перевезення є допоміжним елементом туру.
За змістом маршруту:
відпочинок на природі;
відпочинок в горах;
полювання і рибний лов і ін.
Природно, можливі будь-які комбінації з різних варіантів туристських маршрутів (рис. 1).
Рис. 1 - Класифікація туристських маршрутів
