Тема 4. Лікувально-оздоровчий туризм

4.1. Характеристика мотивації лікувально-оздоровчого туризму

4.2. Кліматичні курорти. Принципи дії кумисолікувальних курортів

4.3. Основні центри лікувально-оздоровчого туризму в Україні

4.1. Характеристика мотивації лікувально-оздоровчого туризму

Лікувально-оздоровчий туризм передбачає переміщення резидентів і нерезидентів в межах державних кордонів і за межі державних кордонів на термін не менше 20 годин і не більше 6 міс. в оздоровчих цілях, цілях профілактики різних захворювань організму людини. Лікувально оздоровчий туризм заснований на курортології.

Курортологія - це наука про природні лікувальні чинники, їх дію на організм і методи використання в лікувально профілактичних цілях.

Основні розділи курортології:

1. Бальнеологія - розділ курортології, що вивчає лікувальні мінеральні води, їх походження, фізіко хімічні властивості, вплив на організм при різних захворюваннях, розробляючий показання до їх застосування на курортах і в некурортних умовах.

2. Бальнеотерапія - методи лікування, профілактики і відновлення порушених функцій організму природними і штучно приготованими мінеральними водами на курортах і в некурортних умовах.

3. Грязелікування - метод лікування, профілактики захворювань організму з використанням пелоїдов, тобто лікувальних грязей різного походження, на курортах і в некурортних умовах.

4. Кліматотерапія - сукупність методів лікування і профілактики захворювань організму з використанням дії кліматопогодних чинників, що дозується, і спеціальних кліматопроцедур на організм людини.

5. Курортографія - опис місцеположення і природних умов курортів і курортних місцевостей з характеристикою їх лікувальних чинників, бальнеотерапевтичних, кліматотерапевтичних і інших умов для лікування і відпочинку.

Зародження і розвиток курортів. Лікувально-оздоровчий туризм відноситься до найбільш стародавніх видів туристської індустрії. З античних часів люди навчилися використовувати мінеральні води і лікувальні грязі в лікувальній меті. До найбільш стародавніх (бронзове століття) матеріальних свідоцтв про лікування мінеральними водами відносяться руїни капітальних споруд на джерелах вуглекислих вод у околицях сучасного швейцарського курорту Санкт Моріц.

Розвалини подібних споруд періоду римського владицтва збереглися в різних сучасних курортах Румунії, на побережжі озера Балатон в Угорщині, Бадена в Швейцарії і Австрії, Вісбадена в Німеччині, Экслебена у Франції. На території Італії, особливо в Лациумє і на побережжі Неаполітанської затоки, були численні курорти з мінеральними джерелами. Великою популярністю користувався курорт Байі з террасообразно розташованими термами, який був улюбленим місцем відпочинку римської знаті.

У ранньому Середньовіччі відомими курортами були Плом бьер Ле Бен і Ахен. Надалі прославилися мінеральні джерела Спа і Котре, відродилася слава відомих із старовини джерел Абано Термі. У середині XIV ст. був заснований курорт Карлсбад (нині Карлови Вари). На початку XIV ст. Баден Баден став активно відвідуваним курортом.

На початку XVII ст. у Франції була створена курортна інспектура, в завдання якої входив нагляд за станом курортів і їх експлуатацією. При цьому користування курортами продовжувало залишатися винятковим привілеєм знаті. У XVIII- XIX ст. починається інтенсивний розвиток європейських курортів на основі комерційного підходу. Пожвавлення курортної справи супроводжувалося розширенням круга їх відвідувачів за рахунок представників буржуазії, чиновників і інтелігенції. У XVIII- XIX ст. "на води" до Баден Баден, Вісбаден і Карлсбад стали їздити влітку багато росіян.

В даний час курортна справа краще всього розвинена у Франції (більше 100 здравниць), Німеччині, Австрії, Чехії, Угорщині, Болгарії і Румунії. Значні успіхи в розвитку курортної справи зробив Ізраїль, що перетворив Мертве море на всесвітньо відомий центр курортології.

У 1958 р. була заснована Міжнародна федерація у курортній справі. Спочатку її завданнями були соціальні проблеми курортної справи і організація санаторний курортній допомозі інвалідам Другої світової війни. Надалі виникла справжня курортна індустрія.

Курорти і їх типологія. Курорт - територія, що має в своєму розпорядженні природні лікувальні чинники і необхідні умови для їх застосування з лікувально профілактичною метою.

Курорт - місцевість, що володіє цінними природними властивостями, придатними для лікування мінеральними водами, лікувальними грязями або особливими кліматичними умовами (моря, озера, гірські ландшафти, лісові місцевості, степи і ін.).

До курортів пред'являються наступні вимоги:

1) наявність природних лікувальних чинників, що забезпечують нормальне функціонування курорту;

2) необхідні технічні пристрої і споруди для раціонального застосування курортних чинників (басейни, грязелікарні, пляжі і т. д.);

3) спеціально пристосовані приміщення для лікування і житла (санаторії, будинки відпочинку);

4) наявність лікувально профілактичних установ, що забезпечують медичне обслуговування хворих і відпочиваючих;

5) наявність оздоровчих установ, спортивних споруд і майданчиків;

6) наявність установ суспільного користування, установ громадського харчування, торгового і побутового обслуговування, культурно просвітницьких установ;

7) зручні під'їзди і засоби повідомлення;

8) упорядкована територія, інженерний технічні споруди, що забезпечують електро- і водопостачання, каналізацію.

Типи курортів. Спеціалізацію будь-якого курорту визначають курортні чинники – природно-лікувальні чинники, використовувані для цілей профілактики, терапії і медичної реабілітації хворих на курортах.

Основні курортні чинники:

- ландшафтно кліматичні умови;

- лікувальні грязі;

- мінеральні води.

Всі курорти можна розділити на 6 типів:

1. Бальнеогрязевий курорт - тип курорту, де як основні лікувальні чинники домінують мінеральні води і лікувальні грязі.

2. Бальнеокліматичний курорт - тип курорту, де як основні лікувальні чинники виступає клімат і мінеральні води.

3. Бальнеологічний курорт - тип курорту, де як основні лікувальні чинники використовуються мінеральні води (для внутрішнього і зовнішнього застосування).

4. Грязьовий курорт - тип курорту, де як основні лікувальні чинники виступають лікувальні грязі.

5. Кліматокумисолікувальний курорт - тип курорту, де як основні лікувальні чинники використовуються степовий і лісостеповий клімат і кумис - кисломолочний напій з кобильего молока.

6. Кліматичний курорт:

- приморський кліматичний курорт;

- гірський кліматичний курорт.

4.2. Кліматичні курорти. Принципи дії кумисолікувальних курортів

На бальнеологічному курорті як головний лікувальний чинник використовуються природні мінеральні води. Вони рекомендуються для зовнішнього застосування (ванни) і внутрішнього (інгаляції, питті і т. д.) споживання. Мінеральні води допомагають вилікуватися від багатьох недуг. Серед пацієнтів, що приїжджають на бальнеологічні курорти, в основному люди із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, сердечно судинної і нервової систем, дихальних шляхів і опорний рухового апарату. Лікування на цих курортах дає результати, порівнянні з дією звичайних лікарських препаратів, але при цьому виключаються побічні ефекти, неминучі при прийомі ліків, подовжується період ремісії, знижується вірогідність подальших загострень і їх інтенсивність.

Грязьові курорти прив'язані до родовищ лікувальної грязі (пелоїдов). Грязелікування показане переважно при патології суглобів, нервової системи травматичного походження, а також при гінекологічних і деяких інших захворюваннях.

Кліматичні курорти такі ж різноманітні, як і сам клімат. У структурі кліматичних курортів миру лісові (рівнинні) складають приблизно 11,3 %, гірські - 24,2 %, кліматокумисолікувальні - близько 4,2 %. Кожному з них властива унікальна комбінація кліматопогодних чинників (температура, атмосферний тиск, сонячне випромінювання і т. п.), які використовуються з лікувально-профілактичною метою. Від поєднання цих чинників залежить профіль курорту. Якщо лісові курорти з континентальним кліматом показані людям, страждаючим захворюваннями верхніх дихальних шляхів, астмою, розладами нервової системи, те перебування на гірських курортах рекомендується при початкових формах туберкульозу і недокрів'ї. Найбільш поширений і популярний тип кліматичного курорту - приморський. Ці курорти складають 60,3 % у структурі кліматичних курортів миру. Все більше число туристів відкривають для себе можливості суміщати відпочинок на морі з ефективним лікуванням. Морський клімат робить благотворний вплив на людей із захворюваннями крові, кісткової тканини, лімфатичних залоз.

Разом з трьома основними типами курортів: бальнеологічними, грязьовими і кліматичними - виділяються перехідні типи. Вони використовують відразу декілька природних лікувальних чинників, наприклад, мінеральні води і грязі або клімат і мінеральні води. Перехідні курорти широко поширені в Європі і все більше привертають туристів з різних країн. Останніми роками широкого поширення набули spa курорти. Такі курорти організовуються не тільки в рекреаційних зонах, але і в крупних мегаполісах, навіть в готелях, призначених для ділового туризму.

За прогнозами, попит і далі ростиме, адже здорове тіло і здоровий дух - це не тільки дань моді. Розроблена фахівцями spa центру індивідуальна програма робить людину не тільки здоровішим, але і сприяє позитивнішому сприйняттю життя. Останнім часом дуже популярні готелі з spa комплексами на бальнеокурортах, а також спеціальних spa готелях, де завдання оздоровлення, релаксації із застосуванням різноманітних водних процедур і інших засобів виходять на перше місце. Міські готелі категорії "п'ять зірок" обов'язково надають своїм гостям послуги фітнес- або spa центрів.

Є декілька версій походження цього терміну. Найбільш поширена думка, що це абревіатура латинського вислову sanus per aqua - "здоров'я через воду". Можливо, воно відбулося від назви бельгійського містечка Spa з мінеральними джерелами, де був організований перший бальнеокурорт (від лат.balneum - "ванна").

Зцілення за допомогою мінеральної води, лікувальних грязей відомо з давніх пір. Ще стародавні греки застосовували ванни з постійними складовими, щоб поправити здоров'я. Знамениті римські купальні - терми - з'явилися незадовго до нашої ери. З розповсюдженням християнства в середньовічній Європі банну культуру забули. Лише в кінці ХVII ст., коли було доведено, що водні процедури надають цілющу дію на організм людини, вони знов стали востребованни, хоча на Сході ця традиція не уривалася (пригадаємо, наприклад, турецьку лазню хаммам, що існує впродовж багатьох століть).

У наш час spa готелі і готелі з spa комплексами (звичайно об'єкти розміщення високої категорії), як правило, розташовані на бальнеокурортах поряд з термомінеральнимі джерелами, що дає можливість використовувати воду певного хімічного складу і температури для різної лікувальної, оздоровчої і косметичної мети.

У spa комплексі великого дорогого готелю, окрім звичайного набору (сауна, басейн, масаж), клієнтам щодня пропонується водна терапія, яка має на увазі наявність різноманітного фізіотерапевтичного устаткування і ліцензіюючих фахівців - медиків і косметологів. У ньому передбачені кабінети для гідротерапії, по косметичному догляду за особою і тілом, сауна (міні басейн, spa бар, зали для групповых/индивидуальных занять фітнесом або іншими видами фізичних вправ (йогою, аквааеробікою і ін.), зона релаксації, роздягальня. Такі готелі можуть бути розташовані як у межі міста, так і за його межами, навіть на гірськолижних курортах, де все частіше за spa програму пропонуються як додаткова послуга. Наприклад, учасники конференції або виставки можуть пройти інтенсивний курс для релаксації, зняття стресу або схуднення.

Spa готелі санаторного типа знаходяться в курортній зоні і мають повний набір фізіотерапевтичних програм. Перш ніж відправитися туди, доцільно порадитися з лікарем. Там пропонують і веллнес програми - загальнооздоровчі, релаксаційні і косметичні, які підійдуть і абсолютно здоровій людині.

У готелях санаторного типа передбачено індивідуальне розміщення в номері з душем, клієнту надають халати, тапочки і рушники. Тут можна одержати повну діагностику свого фізичного стану, а пройшовши курс повноцінного лікування (21- 24 дня), добитися тривалої ремісії (відсутність проявів захворювання). Традиційні spa послуги доповнюються спеціальними дієтами і фізичними вправами: піші і велосипедні прогулянки, теніс, гольф. Такі готелі повинні мати упорядковану територію з парком і квітниками, внутрішній і зовнішній басейни.

Окремо можна відзначити готелі з центрами таласотерапії (лікування морем) на морських курортах, де під час процедур, в основному загальнооздоровчих і косметичних, використовуються морська вода і продукти моря (водорості, морська сіль, лікувальні грязі), а також продукти відомих косметичних ліній. Що оздоровлює дію на організм і настрій людини надають купання в море, сонячні ванни, прогулянки по берегу, що в комплексі освіжає і оновлює шкіру, заспокоює нерви, укріплює м'язи, удосконалює не тільки тіло, але і душу. Тому перебування в дуже модних нині готелях з центрами таласотерапії - не стільки лікування, скільки відпочинок і приємне проведення часу з користю для здоров'я. Французькі косметологи з'ясували, що ефект від тижневого курсу зберігається шість вісім місяців.

Такі центри є в багатьох країнах світу, що мають морське побережжя, адже морська вода повинна зберігатися в резервуарах не більше 48 годин і ніколи не використовуватися повторно. У Європі їх особливо багато у Франції, на Кіпрі, в Італії і Іспанії, в Юго Східній Азії - на островах Самуї (Таїланд) і Балі (Індонезія).

Зануритися в атмосферу розкоші і млості можна, поселившись у великому чотирьох п'ятизірковому spa готелі, життя в якому підпорядковане одному завданню: кожен клієнт повинен оздоровитися і розслабитися, зняти стрес і відключитися від повсякденних турбот. Звичайно в них можуть запропонувати так багато процедур, що варто одержати інформацію про них наперед.

Деякі spa готелі бронюють номери тільки в тому випадку, якщо клієнт відразу замовляє spa процедури, а в інших "spa меню" можна скласти після прибуття на місце. Тут панує культ здорового способу життя. Форма одягу спортивна, користування мобільними телефонами і парфумом зведене до мінімуму. У ресторанах пропонують збалансовані і корисні для здоров'я блюда. За допомогою різноманітних водних процедур так званого spa меню, пропонованого в кожному конкретному центрі, можна підвищити м'язовий тонус, розслабитися, позбавитися захворювань і стресів, схуднути і помолодшати. Бажано, щоб всі процедури були узгоджені з лікарем, оскільки багато хто з них має протипоказання.

Гідротерапія включає безліч різної техніки: душ, ванни (загальні, місцеві, сидячі), парові інгаляції, розтирання, компреси (гарячі і холодні), обгортання і багато що інше. В середньому процедура триває 15- 20 хвилин, деякі - три чотири хвилини (наприклад, зрошування порожнини носа). Найбільш популярні душ і ванни. Душ м'яко закутує тіло або, навпаки, масажує (тонізує) його. Причому водні потоки повинні прямувати від периферичних органів до серця. Душі, розрізняються по температурі: холодний (+8.+18 C), індиферентний (+33.+35 C), теплий (+36.+38 C), гарячий (від +40 C); формою і напряму струменів: дощовий, голчатий, пиловий, циркулярний, струєвой (душ Шарко і шотландський), віяловий, висхідний; по ступеню тиску води: низьке (до 1 атм), середнє (1,5- 2 атм), високе (2,5- 4 атм); по локалізації дії: загальний або місцевий. Наприклад, підводний душ масаж проводиться в спеціальній ванні з компактним струменем води, внаслідок чого у пацієнта поліпшуються кровообіг і лімфоток, виявляється тонізуюча дія на організм. Серед технічно складних можна відзначити комплексну душову установку Snail shower, в якій суміщені сім видів душу (циркулярний, дощовий, пиловий, тропічний, голчатий, віяловий і шотландський) і виявляється дія на органи чуття: дотик (масаж тіла струменями різної форми, температури і тиску), нюх (ароматерапія), зір (спеціальне освітлення). Різні ванни діляться на загальні, місцеві і напівванни. У spa центрах широко застосовуються ванни з мінеральною водою (вуглекислої, сірчановодневої, радонової, азотної, хлорідной, натрієвої) різного ступеня мінералізації і температури. Багато пані віддають перевагу перловим ваннам, коли вируючі бульбашки повітря роблять своєрідний "тактильний масаж". Молекули озону проникають крізь шкіру і активізують антіоксидантную систему в поверхневих тканинах. У сидячих ваннах для стегон застосовують і холодну, і гарячу воду (за свідченнями), так само, як і для місцевих ванн (для ніг або рук). У дорогих spa готелях часто пропонують "ванну Клеопатри", призначену для ухвалення водних процедур в поєднанні з ароматерапієй. У неї можуть бути додані морська вода або сіль, водорості, вино, молоко, мед, пелюстки троянд, зелений чай, настої трав і кольорів, а також лікарські засоби. Вона використовується для гартування, профілактики і лікування різних захворювань, зняття стресу. Обтирання застосовуються в лікувальній і гігієнічній меті, а також для гартування. Вони можуть бути загальними або місцевими, з додаванням солей або ефірних масел для посилення дратівливої дії на шкіру. Укутування бувають повними або частковими, вологими або сухими. Широко використовуються місцеві вологі укутування. Холодні компреси викликають спазм поверхневих судин, гарячі підсилюють місцевий кровотік і метаболізм, знижують м'язовий тонус. У spa центрах застосовують і аплікації з лікувальною гряззю, глиною або відварами трав. Активними водолікувальними процедурами вважаються холодні розтирання і обливання водою різної температури.

Сучасні spa готелі мають до шести і більш різних лазень, що відображають багатовікові традиції різних країн. Одні з якнайдавніших - грецькі і римські терми з приміщеннями для сухої і вологої лазні, відпочинку і роздягання, миття і басейном. У турецьких лазнях підлога зігрівається гарячим повітрям, а гаряча вода, пролита на підлогу, утворює рясну пару. Вельми популярні фінські сауни і римський ірландські лазні. Це лазні повітряного типа з помірною температурою 50- 60 C. Гаряче повітря проходить під підлогою і по стінах підготовчого приміщення і парилки, а потім поступає через дірки в підлозі. Спеціальна труба для виходу відпрацьованого повітря робить атмосферу в такій парній здоровішій, ніж в римській лазні. Відомий оздоровчий і лікувальний ефект традиційної російської лазні з використанням різних ароматних віників. Росте інтерес до традиційних японських лазень: сухий з використанням гарячих ошурків і водяний, яка влаштована у великій дерев'яній бочці.

Серед найбільш поширених процедур, включених в "меню" spa центрів, можна відзначити грязелікування (пелоїдотерапію), вживане в лікувально профілактичних і реабілітаційних цілях, глінолеченіє, фототерапію (лікування світлом), зокрема геліотерапію (сонячне опромінювання), масаж (традиційний, мануальний, тайський, аюрведічеській і ін.), ароматерапію і т.д. Різні косметичні, тонізуючі, розслабляючі, антіцеллюлітниє, детоксикационниє, антистресові, омолоджуючі та інші оздоровчі програми пропонуються в такій кількості, що обмежити їх може тільки час перебування в готелі.

4.3. Всесвітньо відомі лікувальні курорти

Європа. Основні райони лікувально-оздоровчого туризму в Старому Світі знаходяться в Європі. До XIX ст. сформувалася німецька курортологічна школа, прихильниками якої крім Німеччини, Австрії і Швейцарії стали Чехія і Словаччина. Пішла по їх стопах і Росія. Саме в цих країнах курортно-санаторне лікування знаходиться на високому рівні. Тому можна говорити про багаті традиції курортної справи в названих країнах, які мають в своєму розпорядженні широкий спектр цілющих природно кліматичних ресурсів, розвинену інфраструктуру, сучасні ефективні методи профілактики і лікування захворювань, а також реабілітації. В даний час Чехія, Словаччина і Німеччина контролюють велику частку європейського лікувально оздоровчого туризму.

Чехія очолює список європейських країн, що лідирують по числу туристських прібитій на курортний санаторне лікування. За даними національного управління по туризму Чехії, щорічно її відвідують близько 50 тис. людина із понад 70 країн для лікування і близько 2 млн. екскурсантів. Найкрупніша і відоміша чеська здравниця - Карлови Вари (у XIX ст. - Карлсбад). Він розташований на заході країни. Відомо, що курортне лікування тут почалося вже в XV ст. У Карлових Варах 12 джерел. Найбільш могутній - Вржідло. Він є гейзером, що викидає близько 2 тис. л/мін гарячої води (72,6 C) на висоту 14 м. На цьому курорті туристи не тільки лікуються, але і знайомляться з багатою історією і культурою міста. Тут бували Гоголь, Тургенєв, Гончаров, Зігмунд Фрейд, Карл Маркс, Петро I, Бетховен, Бісмарк, Шиллер, Гете і ін.

Карлові Вари сьогодні приймають відвідувачів зі всіх п'яти континентів. Але особливою любов'ю курорт користується у росіян і німецьких туристів. В основному в Карлових Варах лікують хвороби травного тракту і обміну речовин.

Недалеко від Карлових Вар розташовані знамениті курорти Франтішкови Лазне і Маріанське Лазне.

Курорт Франтішкови Лазне (будучи. Франценсбад) знаходиться в західній частині Чехії. Він є одним із старих (заснований у 1792 р.) і найбільших курортів країни і має світове значення. Лікують на цьому курорті хвороби системи кровообігу, пороки серця і захворювання опорний рухового апарату.

Курорт Маріанське Лазне (у минулому - Марієнбад) теж входить до складу так званого Західно Чеського трикутника і має світову популярність. На курорті і в найближчих околицях налічується близько 140 джерел мінеральної води, з яких для лікувальної мети використовуються 39. Тут лікують хвороби нирок і сечовивідних шляхів, обміну речовин, деякі захворювання нервової системи.

На північно заході Чехії, в районі масиву Рудних гір, розташований бальнеологічний курорт Теплиці - один із старих в Європі.

До 20 км на північ від Карлових Вар на висоті 650 м над рівнем моря знаходиться курорт Яхимов. Його можна віднести до крупних курортів світового значення. Цілющими властивостями володіють термальні радіоактивні джерела, температура води в яких досягає 28 C. Подібні джерела вельми рідкісні в світі. До речі, Яхимов є першим в світі радоновим санаторним курортом. Тут лікують хвороби опорно-рухового апарату і деякі хвороби нервової системи.

Лугачевіце - найбільший курорт Східної Чехії. Для лікування використовується не тільки вода, але і спеціальні грязі. Основні групи хвороб, які тут лікують, - хвороби дихальних шляхів, захворювання травного тракту і обміну речовин.

Янське Лазне - один з найпопулярніших бальнеологічних курортів Чехії. Розташований північно сході, в районі Судет, у області гірського масиву Крконоше. Відомий також тим, що в ньому був відкритий перший в Європі санаторій, що спеціалізується на лікуванні дитячого паралічу.

До великих курортів світового значення слід віднести Подебради. Курорт розташований серед живописних парків в рівнинній частині Чехії. Він має 13 джерел. На ньому лікують пороки серця і інші захворювання серця.

Окрім перерахованих, відомими курортами Чехії є Кинжварт, Есеник, Дольні Ліпова, Карлова Студанка. Всі чеські курорти, окрім лікувальних і оздоровчих програм, пропонують культурні, розважальні і спортивні програми.

Словаччина. Ця країна також відноситься до послідовників німецької школи курортології. Їй довелося важче, ніж Чехії, в завоюванні світової популярності як курортний регіон. До розділення ці країни спільно просували свій тур продукт на світові ринки. Відроджуючи курортну справу, Словаччина поступово міняє свій імідж країни гірськолижного туризму. Вона багата курортними місцевостями, що володіють всесвітньою популярністю. До таких курортів можна віднести Пієштяні - бальнеологічний курорт в Юго Західній Словаччині. Він має цілющі термальні джерела, які сприяють лікуванню ревматичних і нервових захворювань, це також центр бальнеотерапії для дітей старше за три роки.

Всесвітньо відомий один із старих і відвідуваних бальнеологічних курортів Тренчанські Теплиці з декількома термальними сірчаними джерелами, який також знаходиться в Юго Західній Словаччині. Багато років тому він одержав поетичну назву "Карпатська перлина". Тут в основному лікують захворювання опорно-рухового апарату.

Новиний Смоковец, Горний Смоковец і Штребське Плесо, що спеціалізуються на лікуванні бронхіальної астми, хронічного бронхіту і алергічного риніту, розташовані у Високих Татрах і мають здоровий клімат альпійського характеру. Новиний Смоковец у ряді кращих кліматобальнеологічних курортів Європи. Горний Смоковец і Штребське Плесо мають можливості для прийому дітей. Ці курорти також відомі як центри зимового і літнього відпочинку у Високих Татрах, будучи цілорічними курортами.

У північно-східній частині Словаччини знаходиться бальнеологічний курорт Брайдейов, який спеціалізується на лікуванні хвороб шлунку. Його називають "оазис тиші і спокою".

Окрім цих курортів відомі і відвідувані такі словацькі курорти, як Дубніце, Сліач, Турчанське Теплиці, Бійниці, Брусно, Лючки і багато інших.

Останнім часом сильним конкурентом Чехії на європейському ринку лікувально-оздоровчого туризму виступає Угорщина. Її називають країною термальних лазень. Близько 0,5 млн. м3 термальних вод в добу дають природні джерела і свердловини, хоча не всі з них використовуються в медицині. Європейським центром водолікувального купання Угорщина стала в XIX ст. В наші дні 22 міста і 62 селища мають офіційно визнані лікувальні джерела. Особливою популярністю для відпочинку і лікування ці курорти користуються у туристів з Німеччини, США і Австрії. На частку названих країн доводиться понад половина всіх прибутів. Туристські потоки в основному спрямовуються по двох напрямах: до Будапешта і на озеро Балатон. На території міста щодоби з 123 джерел одержують 70 млн. літрів гарячої лікувальної води. Озеро Балатон - одне з найбільших і теплих озер Європи. Щорічно його відвідують більше 100 тис. туристів. Найбільш відомі курорти з вуглекислими джерелами: Балатонфельдвар і Балатонфюред, розташовані на озері. Крім того, відомий і популярний бальнеокурорт Хевіз, розташований на березі однойменного найкрупнішого гарячого озера в Угорщині. Температура води в озері круглий рік складає +32 C.

Крім Чехії, Угорщини і Словаччини лікувально оздоровчий туризм все більше розвивається в Болгарії, Руминіїі республіках колишньої Югославії. Ці країни мають вихід до теплих морів і пропонують оздоровчі програми на курортах приморського кліматичного типа. Крім того, в Хорватії відкрито єдине в Європі родовище нафталану - різновиди лікувальної нафти з характерним ароматним запахом, вживаної в медицині. Створений на його базі курорт Іваніч Град приймає пацієнтів із захворюваннями шкіри і опорний рухового апарату.

Словенія також широко відома в світі своїми лікувальними курортами.

Бальнеологічний курорт Топольшица має термальні джерела, він розташований в передальпійській ідилічній долині Місяця, оточеного вершинами Альп, на висоті 395 м над рівнем моря. Ці лікувальні джерела були відомі ще в XVI в. Тут лікують захворювання опорний рухового апарату, легкі форми судинних захворювань і дихальних органів.

Чатеж - бальнеологічний курорт на межі з Хорватією. Цей курорт був відкритий в кінці XVIII в. На курорті лікують сердечно судинні захворювання, пошкодження опорний рухової системи і неврологічні захворювання.

Курорт Рогашка Слатіна відомий своєю мінеральною водою "Донат МІЛІГРАМ", яка за змістом магнію і бактеріологічній чистоті є єдиною в Європі. Тут лікують гастроентерологічні хвороби, порушення травлення, надмірну вагу.

Блед - гірськокліматичний курорт, розташований у подножій Юлійськіх Альп в улоговині на березі озера, вода в якому влітку прогрівається до +26 C. Тут також є своє термальне джерело.

Дотепер найважливіші принципи організації курортної справи в країнах з німецькою школою курортології (окрім Німеччини, Австрії і Швейцарії), про яких було зазначено вище, закладені ще в XIX ст., не зазнали істотних змін. Особам, що перебувають на курортах, звичайно не наказує суворий розпорядок дня, вони самі вибирають час для лікувальних процедур і не зобов'язані чітко слідувати лікувальним радам.

Інша група курортів, куди входять Іспанія, Італія, Франція, Бельгія, відноситься більшою мірою до оздоровчого туризму. Хоча саме в Бельгії знаходиться знаменитий курорт Спа, що дав прозивну назву всім курортам з термальними водами.

Німеччина. На території Німеччини розташовані більше 300 курортів. Тільки в Баварії їх близько 50. Земля Баден Вюртемберг із столицею в Штутгарті має в своєму розпорядженні більш ніж 60 курортів з мінеральними джерелами і мікрокліматом. Найвідоміший курорт - Баден Баден, розташований в Шварцвальді ("Чорному Лісі"). Тут близько 2000 років тому римляни відкрили гарячі термальні джерела. У Баден Бадені їх 20. На цьому курорті бували Гоголь, Товстої, Тургенев, Наришкин, Гончарів, Достоєвській, Шиллер і багато інших знаменитих людей.

На землі Гессен розташовані 32 курорта, світова популярність належить Вісбадену, багатство якого полягає в 26 термальних лікувальних джерелах, що мають температуру +68 C. Цей курорт називають Ніццей півночі - з одного боку Рейн, з іншою - гори Таунус. Це зелений оазис з середземноморським кліматом і середньорічною температурою +9 C. На ньому відпочивали Гете, Достоєвській, Вагнер, Брамс, Бісмарк і ін.

Багато в Німеччині кліматичних курортів, серед яких переважають гірські і лісові: Кведлінбург, Оберхоф, Фюссен, а також приморські, розташовані біля Північного моря або в Німецькій Прибалтиці: Вангероге, Пані, Травемюнде та інші.

Щорічно курорти Німеччини приймають понад 1 млн. чоловік. Профілактичні і реабілітаційні програми, пропоновані німецькими кліматичними і бальнеологічними курортами, мають попит у жителів Австрії, Франції, Бельгії, Люксембурга, США і Канади.

Австрія по праву пишається своїми численними курортами. Найвідоміший з них - бальнеологічний курорт Бадгаштайн - знаходиться на півдні провінції Зальцбург, в долині річки Гаштайн. Він створений на базі 17 гарячих радонових джерел з температурою +44,3 C, почав бурхливо розвиватися з 1828 р. і до середини минулого сторіччя придбав світове значення. Курорт приймав немало відомих людей і коронованих персон Європи. В наші дні потік туристів на цей курорт помітно збільшився. Туристи приїжджають на курорт, щоб відпочити і полікуватися. У радонових цілющих штольнях гори Радхаусберг можна поправити свій стан при захворюваннях нервової, сердечно судинної і бронхолегочной систем, опорний рухового апарату і гормональних порушеннях. Згідно статистиці, у 70 % хворих після відвідин курорту наступають поліпшення. Не дивлячись на досить високі ціни, курорт добре заповнюється.

У цьому ж районі знаходиться ще один бальнеологічний курорт з термальними радоновими джерелами - Бад Хофгаштайн. Він також відомий як гірно-спортивний.

Бад Халль - бальнеологічний курорт, чарівне містечко між Віднем і Зальцбургом, де лікують хронічні запальні і дегенеративні ревматичні захворювання, жіночі хвороби. Лікування засноване на застосуванні йодистої ропи з природних джерел.

Не можна не згадати про Філлахе - відомий бальнеологічний курорт, де жив і працював знаменитий лікар Середньовіччя Парацельс. Тут температура в закритих термальних басейнах складає +32 C.

Всесвітньо відомим курортом є також місто Баден на східній околиці Віденського Лісу завдяки 14 гарячим джерелам.

Окрім поїздок на бальнеологічні і кліматичні курорти, Австрія заохочує розвиток приозерного лікувально-оздоровчого туризму. Щорічно озера Вертерзєє, Мондзєє, Оссиа херзєє, Топліцзєє, Каммерзєє відвідують близько 1 млн. туристів. В цілому близько 20 % всіх туристських прибутів здійснюється до Австрії з лікувальною метою.

Швейцарія декілька поступається Німеччині і Австрії за числом курортів, але як напрям лікувально-оздоровчого туризму вона не менш популярна. Правда, курортне обслуговування в цій країні доступно тільки спроможним клієнтам. Заслуженою славою користуються бальнеологічні здравниці Баден, Бад Рагаї і гірськокліматичні курорти Ароза, Давос, Санкт Моріц, Церматт. Швейцарія однією з перших стала практикувати лікування травами. Тут розташований крупний фітотерапевтічеській центр Кранс Монтана.

Франція. У цій країні є багато всесвітньо відомих курортів. Енген - термальний курорт, недалеко від Парижа, який був відкритий ще в 1779 р. У 1823 р. тут лікувався король Людовик XVIII. Курорт славиться мінеральними джерелами з великим змістом сірки. Тут лікують захворювання дихальних шляхів. Віші - центральний район країни, має 15 джерел, з них 6 з питними мінеральними водами. Евіан - курорт на березі озера Леман (Женевського озера) з мінеральними джерелами. Мірамар - курорт в Бретані, славиться таласотерапією. У Лурде б'ють чудотворні мінеральні джерела, що привертають паломників зі всього світу. Багато бальнеологічних курортів розташовано у Французьких Альпах і на березі Женевського озера.

Південна Європа на ринку лікувально-оздоровчого туризму представлена в основному Італією. Її бальнеологічні курорти головним чином зосереджені північно-сході країни і на острові Іскья, багатому не тільки термальними водами, але і лікувальними грязями. Найбільш відомими є: Червія, Пунта Марина Термі, Річчоне і Ріміні, розташовані на Адріатичному побережжі. Великою славою користуються курорти біля Венеції, особливо Абано Термі. У 35 км від Верони, в містечку Сирміоне, б'ють з дна озера сірчані джерела. У 35 км від м. Парма розташований курорт Сальсомаджоре з соляний бромо йодистими водами. Також існує безліч курортів і санаторіїв в Тоскані, наприклад, курорт Монтекатіні Термі був заснований ще в 1345 р. і зараз користується великою популярністю. На острові Іскья близько 70 термальних джерел.

Іспанія, Португалія, Греція привертають туристів кліматичними приморськими курортами, які більше відомі як зони відпочинку і розваг. Спеціалізовані лікувальні курорти в цих країнах нечисленні і складають всього декілька відсотків від загального їх числа.

Америка. На американському континенті США є безперечним лідером на ринку лікувально-оздоровчого туризму. Досягнення цієї країни в області охорони здоров'я загальновизнанні. Але медична допомога в США коштує дорого, тому іноземні туристи в основному виїжджають в США з метою лікування в клініках, а не на курорти. Більшість північноамериканських курортів - бальнеологічні, які є в багатьох штатах. Відвідують їх в основному самі американці. З приморський кліматичних курортів можна відзначити Лонг Біч в передмісті Нью Йорка, Хаттерас на побережжі Атлантичного океану в Північній Кароліні і Майамі Біч у Флоріді. Існують і приозерні курорти, але американці вважають за краще відпочивати і лікуватися на курортах Центральної Америки, на Барбадосі, Кубі і Багамських островах.

Близький Схід. На Близькому Сході потоки туристів з лікувально-оздоровчою метою прямують в Ізраїль на Мертве море, яке розташоване поблизу біблейського міста Содому. Насичені солями і мінеральними речовинами, його води непридатні для заселення навіть простих організмів. Унікальність цього місця полягає в поєднанні лікувальних грязей, солей моря і особливих біометеорологічних умов. Термальні мінеральні джерела біля Мертвого моря нарівні з прісноводними джерелами і гірськими потоками формують водне середовище моря. На побережжі розташовано декілька курортів: Эйн Букек, Эйн Бокек, Нев Зохар, Ейн Геді, де успішно лікують псоріаз, екзему, поліартрит, остеохондроз. Окрім Мертвого моря, цілющі курорти Ізраїлю розташовані також в горах, наприклад, місто Арад в 25 км від Мертвого моря на висоті 1000 м, де м'який клімат, гірське повітря і випаровування моря допомагають в лікуванні астми. Багато іноземців також відвідують Ізраїль для лікування у всесвітньо відомих кардіологічних, онкологічних і андрологичеськіх клініках, розташованих в основному в Тель Авіві і Єрусалимі. Рівень медицини тут не гірший, ніж в Німеччині і США. Проте лікування обходиться значно дешевше.

Азія, Океанія і Африка. У країнах Південної, Східної і Юго Східної Азії лікувально-оздоровчий туризм розвинений слабо. Нетрадиційна медицина, фітотерапія і акупунктура, що набули широкого поширення на Сході, поки що не такі популярні у іноземних туристів. Мають відносний попит поїздки до Непалу, Таїланду і Китаю.

Австралія має в своєму розпорядженні всі природні ресурси, необхідні для лікувально-оздоровчого туризму. Крупні бальнеологічні курорти - Деїлсфорд, Морк, Спрінгвуд - сконцентровані на південо-сходній частині материка. Приморські кліматичні курорти Австралії також відомі на весь світ: Золотий Берег, Дейдрім Айленд, Кернс вважаються ідеальними місцями для відпочинку і лікування. Проте віддаленість Австралії від Європи і Америки - основних регіонів, що генерують туристський попит, - перешкоджає збільшенню в'їзних туристських потоків. Тому австралійські курорти, як і американські, орієнтовані головним чином на прийом внутрішніх туристів.

В Африці лікувально-оздоровчий туризм останнім часом став набирати силу. Росте популярність курортів Тунісу.У 1996 р. на березі Хаммаметського затоки був відкритий крупний центр таласотерапії. Сьогодні він є четвертим по величині у всьому світі. Знамениті приморські кліматичні курорти знаходяться на північному побережжі Африки. У Египтеето популярний туристський центр Хургада і курорт міжнародного класу Шарм ель Шейх, омивані водами Червоного моря. У Мароккодействуют курорти Агадір, Танжер, Мохаммедія та інші. У Кеніїпріморськіє курорти розташовані на побережжі Індійського океану: Момбаса, Кипіні, Малінді, Шимоні. Декілька курортів є і в ЮАР.

Основні методи лікування і оздоровлення, вживані на сучасних європейських курортах (на прикладі Італії).

Акупунктура - стародавня терапія, при якій за допомогою якнайтонших голок, вкаливаємих в точно вивіреному місці на шкірі, стимулюється здібність до самозцілення, властива організму.

Ароматерапія - ручний масаж тіла із застосуванням есенцій ефірного масла, дякуючи чому поступово посилюється і стимулюється нюх, викликаючи приємні відчуття і розслаблення.

Ванни в сірчаній воді - купання в термальній сірчаній воді під періодичною дією гидромассажних струменів, рекомендується для очищення і пом'якшення шкіри. Також надає цілющу дію на страждаючих від ревматичних болів.

Турецька лазня - гаряча парова лазня в жаркому і вологому приміщенні (температура від +40 до +50 C). Звичайно добре переноситься завдяки помірному жару, сприяє виведенню токсинів.

Бальнеотерапія (курортне лікування на водах) - заснована на дії води для отримання ефекту тілесного розслаблення для додання енергії. Купання у водах термальних джерел благотворно позначається на м'язовій системі і опорно-руховому апараті в цілому.

Пов'язки (укутування/обгортання) - вид естетичного догляду за тілом, при якому здійснюється накладення ватяних пов'язок, просочених сумішшю ефірних масел, що виконують функції дренажу і виведення токсинів, дякуючи чому відбувається видалення надмірної рідини і виникає приємне відчуття легкості і життєрадісності.

Питне лікування - внутрішнє вживання води термальних джерел, кількість і порядок застосування якої визначає лікар; завдяки цьому досягається сечогінний ефект і поліпшуються травні процеси.

Шотландський душ - душ під сильними струменями з чергуванням гарячої і холодної води з метою стимулювання кровообігу, недопущення застою рідин шкідливих для здоров'я, поліпшення фігури.

Душ віши - приймається лежачи на спеціальних лежаках; вода з термальних джерел подається зверху декількома струменями. Надає вельми сильна розслабляюча дія, часто поєднується з процедурами по естетичному піклуваню з масажем.

Струмінь з шланга - підвищує тонус шкіри, "розм'якшує" напружені м'язи, стимулює систему кровообігу. Процедуру проводить гідротерапевт, що направляє з певної відстані сильний струмінь води з шланга по ділянках тіла пацієнта.

Грязелікування - лікувальна дія шляхом накладення лікувальних грязей у вигляді компресів, до складу яких входить вода термальних джерел або водорості і глина. Вельми ефективний метод для поліпшення кровообігу, додання тонусу тканинам і їх зміцнення.

Фітотерапія - використання енергії зростання рослин для лікування ряду патологій. Засоби проведення: внутрішнє застосування настоїв, інгаляцій, масаж, компреси.

Гоммаж - масаж тіла за допомогою крему, виготовленого на основі очищаючих шкіру мікрогранул; застосовується для очищення і зволоження шкірного покриву.

Термальні печери - парова лазня на термальних джерелах, при різній температурі, що не досягає високих меж, в приміщеннях з дуже високою вологістю через випаровування термальних вод; викликає рясне потовиділення і видалення токсинів і шлаків.

Промивання кишечника - глибинне промивання відфільтрованою водою ободової або товстої кишки; рекомендується для поліпшення травлення, при захворюваннях печінки, стресах. Завдяки цій процедурі поліпшується колір шкіри - вона стає світлою, блискучою.

Гідромасаж - масаж проводиться у ванні, під струменями гарячої води, насиченої повітрям, з метою розслаблення м'язів і поліпшення кровообігу.

Кінезітерапія - реабілітаційні процедури; застосування ряду технічних прийомів з метою повного відновлення будь-яких м'язових і суглобових груп, а також виконання особливого комплексу вправ і рухів, ухвалення активних і пасивних поз.

Лімфодренаж - масаж, що виконується повільними ритмічними рухами; сприяє дренажу лімфи і виведенню надмірної рідини і токсинів.

Аюрведичний масаж - із стародавньої індійської медицини - засіб оздоровлення, масаж з ароматичними маслами, стимулюючий виведення токсинів і очищення організму. Особливо показаний для полегшення болів в натруджених м'язах, сприяючи їх розслабленню.

Масаж дхара - один з технічних прийомів практики аюрведичного масажу, він полягає в повільному і постійному втиранні кунжутного масла в центральну частину лоба тривалістю близько 40 хвилин чим досягається відчуття блаженства і спокою. Особливо корисний страждаючим від головних болів, від безсоння, від запальних процесів.

Дренажний масаж - виконується по всьому тілу, покращує кровообіг, сприяє відводу з організму надмірних рідин, покращує венозну і лімфатичну циркуляцію.

Комплексний масаж - мануальна масажна техніка з метою відновлення фізичного, розумового і духовного потенціалу. Його називають також масажем на всі випадки: дренажний, антистресовий, відновний, загальний.

Масаж в чотири руки - масаж всього тіла - виконується двома масажистами одночасно: відмінний масаж в умовах термальних лазень для додання тонусу, забезпечення дренажу, поліпшення фігури і особливо для лікування стресових станів.

Масаж шиатцу - засіб фізичної маніпуляції, розроблений в Японії. Полягає в тиску руками на деякі крапки і ділянки без застосування механічних інструментів. Показаний для лікування внутрішніх хвороб, підтримки стану здоров'я.

Масаж тао - тисячолітній досвід лікування, заснований на відтворенні рівноваги між активними силами; завдяки ніжним погладжуванням і рухам ці два протилежні початки знаходять гармонію.

Масаж вай тхай - поєднання традиційного тайського масажу з дією масел і масажних кульок. Дає розслаблення тілу, викликає відчуття благодаті, покращує настрій.

Масаж ватцу - розроблений в Каліфорнії; є водним варіантом масажу шиатцу. Звичайно проводиться в басейні з підігрітою водою термальних джерел. Викликає стан повної відчуженості від світу і повного спокою.

Лікувальний масаж (массотерапія) - мануальна терапевтична практика, є істотним доповненням до сеансу грязелікування. Показаний для лікування ревматичних явищ, захворювань периферійної нервової системи і циркуляційного апарату.

Озонотерапія - лікувальна методика, що передбачає використання лікувальних властивостей кисню і озону. Розрізняється локальне або загальне застосування з системою кровообігу. Показано при грижах дисків, артритах, артрозі, целюліті.

Пілінг - видалення поверхневого шару шкіри із застосуванням відповідних кремів і препаратів.

Ходьба в басейні (кнейпп) - ходьба в спеціальних ваннах або басейнах з різким чергуванням гарячої і холодної води для поліпшення циркуляції і додання тонусу тканинам тіла.

Пірамідотерапія - процедура для відновлення енергії і позбавлення від стресу з використанням лікувальних властивостей міді. Проводиться під пірамідальною конструкцією з позолоченої міді, що породжує цілюще енергетичне поле.

Прессотерапія - процедура для відновлення циркуляції і виведення надмірної рідини з нижніх кінцівок із застосуванням спеціальних тканин з повітряними камерами, що облягають ноги.

Рейки - стародавня медична наука зцілення шляхом накладення рук на різні крапки і ділянки тіла. Корисна для всіх. Особливість методу полягає в доданні врівноважуючої енергії, яка створює відчуття фізичної і розумової переваги в будь-якій ситуації.

Підошовна рефлексологія - різновид масажу. За допомогою дії на певні ділянки ступень ніг виробляється захисна реакція і пригнічуються такі недуги, як стрес, зайва напруженість, циркулярні порушення.

Сауна - лазня в обмеженому просторі з сухим розігрітим повітрям (від +60 до +100 C); мета - виведення токсинів і шлаків завдяки сильному потовиділенню.

Термальний шок - так звана термальна криза, або бальнеологічна реакція, яка може наступити в ході лікування на курорті як реакція пристосування організму до умов лікування. Важливо пам'ятати, що ні прояви, ні інтенсивність реакції не впливають на кінцевий результат лікування.

Таласотерапія (морелікування) - комплексна лікувальна дія цілого ряду компонентів морського клімату: морська вода, пісок, водорості, грязі - зовнішнє застосування грязей, грязьові ванни, обгортання водоростями або купання в морській воді в спеціальних басейнах.

Йога - стародавня східна практика - певні положення тіла і пози (асани). Сприяє поліпшенню циркуляції, заспокоєнню нервової системи, розслабленню і підвищенню тонусу тіла.

Найважливіший принцип санаторно-курортного лікування - його комплексність, тобто використання різноманітних природних лікувальних чинників в поєднанні з дієтотерапією, фізіотерапією, ЛФК, лікарською терапією і іншими методами. Основним природним лікувальним чинником є клімат. Разом з кліматом використовуються також мінеральні води і лікувальні грязі. Найважливішим завданням курсу лікування і оздоровлення, що проводиться, є нормалізація функцій центральної нервової системи, саме вона сприяє впорядкуванню діяльності сердечно судинної, дихальної систем, обмінних процесів. Обов'язкові елементи лікування і оздоровлення на курортах - лікувальна гімнастика, терренкур, спортивні ігри, ЛФК.

Для ефективності санаторно-курортного лікування особливе значення має загальнокурортний, санаторний і індивідуальний режими. Загальнокурортний режим розповсюджується на всю територію курорту і регламентується правилами розпорядку на даному курорті. Він включає регламентовану роботу загальнокурортних діагностичних, лікувальних і курортний побутових установ, а також боротьбу з шумом. Санаторний режим - це розпорядок і ритм життя в санаторії, що обумовлює певну періодичність дії на пацієнта. У санаторному режимі передбачені як загальні правила для всіх пацієнтів, так і індивідуальні розпорядження і рекомендації лікуючого лікаря, що стосуються розпорядку дня пацієнта, виконання лікувальних призначень. Індивідуальний режим складається індивідуально для кожного пацієнта і визначається після першої бесіди з лікарем. Він залежить від характеру хвороби і стану хворого і може бути таким, що тренує, коли застосовують підвищену дію процедур, або щадним - з обмеженням кількості і інтенсивності вживаної лікувальної дії.