5.Загальна характеристика поняття. Структура поняття

 

Імена в мові виражають таку форму мислення, як поняття. Якщо ми знаємо, що являє собою той чи інший предмет, які властивості йому притаманні, в яких відношеннях він перебуває з іншими предметами, то маємо поняття щодо цього предмета. Поняття являє собою знання про предмети дійсності, але це не просто знання, а знання про суттєві ознаки предмета, про його сутність. У зв'язку з цим поняття можна визначити так.

 Поняття — це думка, яка шляхом указівки на деяку ознаку виокремлює з універсуму й узагальнює в клас предмети, яким притаманна ця ознака.

У природній мові поняття виражають за допомогою слів та словосполучень.

Структура поняття складена з двох компонентів: 

1.Зміст поняття — це сукупність суттєвих ознак предметів, на підставі яких їх узагальнюють та виокремлюють у класи. Під ознакою тут розуміють як властивості предметів, так і відношення між ними. З'ясуємо, що являють собою суттєві ознаки предметів.

2.Обсяг поняття — це клас предметів, які узагальнюють у понятті і кожному з яких притаманні ознаки, що становлять зміст поняття.

Усі ознаки в логіці поділяють насамперед на:

відмітні;

невідмітні.

Відмітні ознаки — це ознаки, які притаманні тільки одному предмету і відрізняють його від усіх інших предметів.

 Приклад:   Відмітною ознакою трикутника є те, що сума його кутів становить 180 градусів.

 Невідмітні ознаки — це ознаки, притаманні не лише одному предмету, а й іншим предметам.

Приклад:    Наявність сторін, кутів — невідмітна ознака для трикутника (як для геометричної фігури).

Серед множини відмітних ознак виокремлюють клас суттєвих ознак.

 -Суттєві ознаки — це ознаки, які визначають якісну специфіку предмета, його сутність.

 Приклад: Зміст поняття «варіація» складають такі суттєві ознаки: 1) повторення теми або мотиву якогось твору 2) у зміненому вигляді 3) при збереженні головного змісту.

 Суттєві ознаки можуть бути:

родовими;

видовими.

 Родові суттєві ознаки — це ознаки класу предметів, у якому виокремлюють деякі підкласи.

 Видові суттєві ознаки — це ознаки, на підставі яких виокремлюють підкласи в межах класу.

 Приклад: Родовою суттєвою ознакою поняття «студент» буде «людина, що навчається», а видовою суттєвою ознакою — «навчатися у вищому навчальному закладі».

Проте не всі відмітні ознаки є суттєвими, хоча кожна суттєва ознака є відмітною. Наприклад, наявність у людини м'якої мочки вуха хоча й відмітна (оскільки жодна інша жива істота не має такої властивості), але не суттєва ознака людини. Навряд чи за допомогою такої ознаки можна зафіксувати сутність людини.

Обсяг поняття — це клас предметів, які узагальнюють у понятті і кожному з яких притаманні ознаки, що становлять зміст поняття.

Приклад:

Елемент обсягу поняття — це предмети, що входять до обсягу поняття.

Приклад: «Київ» є елементом обсягу поняття «місто», «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» є елементом обсягу поняття «університет».

Крім елементів обсягу поняття, в логіці також виокремлюють частини обсягу.

Частини обсягу поняття — це будь-які сукупності елементів його обсягу, які виокремлюють на підставі специфічних (тобто несуттєвих) ознак, що не входять до змісту цього поняття.

Приклад:

 

Відношення між обсягом та змістом поняття регулює закон, який отримав назву «закон оберненого відношення між обсягом та змістом поняття». Цей закон уперше було сформульовано в XVII ст. у логіці Пор-Рояля.

 Його сутність така: чим ширший зміст поняття, тим вужчий його обсяг, і навпаки. Інакше кажучи, якщо зміст одного поняття ширший, ніж зміст іншого поняття, то обсяг першого поняття вужчий, ніж обсяг другого поняття.

У законі оберненого відношення йдеться про відношення між обсягом і змістом таких понять, які мають один і той самий рід.

 

Приклад: Проілюструємо дію наведеного закону. Зміст поняття «студент» визначено ознакою «навчатись у вищому навчальному закладі». Його обсяг складає множина всіх людей, які навчаються у вузах. Збільшимо зміст цього поняття (введемо нову ознаку): «навчатися на історичному факультеті». Таке збільшення змісту спричинить появу поняття з меншим обсягом («студент-історик»), оскільки буде матися на увазі клас студентів, які навчаються лише на історичному факультеті.