2.2. Гнучкий графік роботи

Гнучкий графік роботи. За згодою між власником (роботодавцем) і профспілковим комітетом для окремих працівників (наприклад, для жінок, що мають дітей) може застосовуватись гнучкий графік роботи. Він передбачає право працівників самостійно регулювати час початку, закінчення та загальну тривалість робочого дня. Обов’язковою умовою застосування такого режиму робочого часу є повне відпрацювання працівниками встановленого законом сумарної кількості робочих годин протягом облікового періоду – робочого дня, робочого тижня і т.д.

Суб’єктивне право на встановлення режиму гнучкого графіка роботи законодавством не передбачено. Іншими словами, без згоди власника не може бути запроваджений гнучкий графік роботи. Його запроваджують наказом власника на прохання одного чи групи працівників. Наказ має бути погоджено з профкомом. Ініціатива запровадження гнучкого графіка роботи може виходити і від профкому, трудового колективу. Якщо працівник не згоден працювати за таким графіком, він буде дотримуватися твердого графіка роботи що діяв раніше. Режим гнучкого графіка роботи може застосовуватися на підприємствах з п’ятиденним чи шестиденним робочим тижнем.

Основною частиною робочого часу за гнучкого графіка робочого часу є фіксований робочий час – час обов’язкової присутності працівників на роботі. Фіксований робочий час за своєю тривалістю, у принципі, повинен становити основну частину робочого часу. Це не є вимогою закону, а обумовлено необхідністю здійснення відповідних виробничих контактів і контролю за працівниками, які працюють за таким графіком. Друга частина робочого часу за гнучкого графіку роботи – змінний час, визначений працівником на власний розсуд. Прихід і залишення роботи розтягуються до двох годин: хтось бажає прийти на роботу на 8:00 і залишити її о 17:00, а хтось прийде на роботу о 10:00 годині, але не працюватиме до 19:00(з обідньою перервою). Максимально допустима тривалість зміни при вказаному режимі – 10 годин, а час перебування працівника на робочому місці перерву для відпочинку – 12 годин. За таким графіком роботи виникає напруженість, яка призводить до помилок і браку, скорочується кількість нещасних випадків, витрати робочого часу на короткочасні відпустки та відлучки, немає запізнень на роботу і прогулів. Сама можливість змінювати час роботи є комфортною для працівників.

Отже гнучкий графік роботи передбачає право працівників самостійно регулювати час початку, закінчення та загальну тривалість робочого дня. Обов’язковою умовою застосування такого режиму робочого часу є повне відпрацювання працівниками встановленого законом сумарної кількості робочих годин протягом облікового періоду – робочого дня, робочого тижня.

2.3. Вахтовий метод організації роботи

Режим роботи вахтовим методом – особлива форма організації робіт, що базується на використанні трудових ресурсів поза місцем їх постійного проживання за неможливості забезпечення щоденного повернення працівників до місця постійного проживання. Роботу організовують за спеціальним режимом праці, переважно підсумковим обліком робочого часу. Міжвахтовий відпочинок надається працівникам у місцях їх постійного проживання. Вахтовий метод організації робіт застосовують за значного віддалення виробничих об’єктів від місця розташування підприємства, організації (якщо на поїздку до місця роботи і назад працівники витрачають більш як три години). Трудові відносини за вахтового методу на підприємствах усіх форм власності та галузей народного господарства регулюються Типовим положенням про вахтовий метод організації робіт, затвердження постановою Держкомпраці, Секретаріату ВЦРПС та Міністерства охорони здоров’я СРСР від 31 грудня 1987 р., а також Тимчасовим положенням про вахтовий метод організації робіт на підприємствах Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи України, затвердженим наказом від 20 травня 1999 р. №147. Рішення про запровадження вахтового методу організації робіт приймає керівник підприємства за погодженням з профспілковим комітетом на підставі техніко-економічних розрахунків з урахуванням ефективності його застосування порівняно з іншими методами ведення робіт.

Чинним законодавством України передбачено обмеження щодо робіт вахтовим методом. Зокрема, забороняється залучати до цих робіт:

1) неповнолітніх;

2) вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років;

3) осіб, які мають медичні протипоказання до цих робіт.

За вахтового методу організації робіт встановлюють переважно підсумковий облік робочого часу за місяць, квартал або за триваліший період, але не більш як за рік. На підприємствах ведуть спеціальний облік робочого часу і часу відпочинку на кожного працівника за місяцями з наростаючим результатом за увесь обліковий період. Робочий час в межах облікового періоду регламентуються графіком роботи на вахті, який затверджує власник (роботодавець) за погодженням з відповідним профспілковим комітетом, як правило, на рік, який доводять до відома працівників не пізніш як за один місяць до ведення його в дію. Роботу на віддалених об’єктах виконує вахтовий (змінний) персонал, який у період роботи проживає у створених при об’єктах вахтових селищах і систематично, через певний час, повертається до місця розташування підприємства.

До виконання робіт вахтовим методом можуть залучатися робітники, а також майстри, виконроби, начальники дільниць, змін, інші працівники, які належать до категорії лінійного персоналу, що здійснюють безпосереднє керівництво на об’єкті. Проїзд працівників від місця постійного проживання чи місця розташування підприємства до місця роботи і назад здійснюється за рахунок роботодавця.

Працівники, яких залучають до робіт вахтовим методом, підлягають попередньому і періодичному медичним оглядам. Не можуть залучатися до таких робіт неповнолітні, а також жінки, які мають дітей у віці до трьох років, або особи, які мають медичне протипоказання для виконання цих робіт. Тривалість облікового періоду за вахтового методу організації робіт може становити один місяць. У виняткових випадках на окремих об’єктах (дільницях) робіт з дозволу міністерства чи відомства і відповідного центрального комітету профспілки тривалість вахти може бути збільшена до двох місяців. Тривалість робочого дня не може перевищувати 10 годин. До облікового періоду зараховують час роботи на вахті і час міжвахтового відпочинку. Час перебування в дорозі (до місця роботи на вахті і назад) не зараховують до робочого часу. Однак п. 5.7 Типових положень передбачає оплату часу перебування в дорозі, а також за дні затримки в дорозі з розрахунку тарифної ставки (окладу) і семигодинного робочого дня. За загальним правилом тривалість однієї вахти не повинна перевищувати одного місяця; в окремих випадках, з дозволу міністерства і профспілки – два місяці. Норма щоденної роботи при вахтовому методі організації праці не може перевищувати 12 годин.

У зв’язку з подовженою тривалістю щоденної роботи і наданням працівникам днів щоденного відпочинку є невикористані години відпочинку. Їх підсумовують і надають працівникам у вигляді додаткових вільних від роботи днів протягом облікового періоду. Крім заробітної плати, працівникам, які виконують роботи вахтовим методом, за кожен день перебування в місцях роботи виплачують надбавку до тарифних ставок і посадових окладів у розмірі не вище граничної норми добових, встановлених для відряджень у межах України. Відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку працівники зобов’язані вчасно з’являтись нар роботу, дотримуватися встановленої тривалості робочого часу, використовувати весь робочий час для продуктивної праці. Невиконання цих обов’язків розглядається як порушення трудової дисципліни і передбачає дисциплінарну відповідальність. У робочий час забороняється відволікати працівників від безпосередньої роботи, викликати або знімати їх з роботи для виконання громадських обов’язків і проведення заходів, не пов’язаних із виробничою діяльністю (семінари, спортивні змагання, наради з громадських справ тощо).

Отже режим роботи вахтовим методом – особлива форма організації робіт, що базується на використанні трудових ресурсів поза місцем їх постійного проживання за неможливості забезпечення щоденного повернення працівників до місця постійного проживання. Робочий час в межах облікового періоду регламентуються графіком роботи на вахті, який затверджує власник (роботодавець) за погодженням з відповідним профспілковим комітетом, як правило, на рік, який доводять до відома працівників не пізніш як за один місяць до ведення його в дію.

В цьому розділі було зазначено загальна характеристика окремих спеціальних режимів робочого часу, а саме ненормований робочий день, робота змінами, гнучкий графік роботи та вахтовий метод організації роботи. Було повністю розкрито їхню суть.