17. Зоряні скупчення та асоціації

В околицях Сонця майже кожна друга зірка є подвійною. Існують системи із трьох, чотирьох і навіть шести зірок.

У Галактиці виявлено й більш складні зоряні системи — розсіяні й кульові зоряні скупчення. Зараз відомо вже більш як 1000 розсіяних скупчень. У кожному з них налічується від декількох десятків до декількох тисяч зірок. В основному це зірки головної послідовності, тут мало червоних гігантів і надгігантів. Групуються ці скупчення уздовж Чумацького Шляху.

У кульових скупченнях відомо сотні тисяч зірок. Серед них мало біло-блакитних, але багато червоних гігантів. Вони рівномірно концентруються в центральній частині Галактики. Недавно було встановлено, що багато хто з них є джерелом могутнього рентгенівського випромінювання. Деякі дослідники пов'язують це з акрецією міжзоряного газу на чорні дірки, що знаходяться, на їхню думку, у центрі кульових скупчень.

18. Туманності

Більш як 100 мільярдів зірок Галактики становлять 98 % її маси. Інші 2% її речовини перебувають у розрідженому стані у вигляді газу й міжзоряного пилу. Велика частина цієї речовини скупчується, утворюючи величезні хмари — галактичні туманності, діаметри яких становлять сотні світлових років. Ці хмари зосереджені переважно поблизу галактичної площини.

Легко помітити, що Чумацький Шлях від сузір'я Орла до Скорпіона виглядає роздвоєним. У кожній із цих половин у багатьох місцях зустрічаються "дірки", де яскравих зірок практично не видно. Саме так і виявляють себе пилові туманності. Це вони щільно закрили від нас ядро Галактики, що знаходиться в сузір'ї Стрільця. І лише зрідка, якщо поблизу газово-пилової туманності опиняється гаряча зірка, туманність "засвічується". Вона відбиває світло зірки й стає видимою.

Галактичні туманності бувають дифузійні (світлі й темні) і планетарні. Дифузійні туманності знаходяться всередині Галактики. Найвідоміша з них — світла туманність у сузір'ї Оріона. Темні туманності виглядають як темні плями на сяючому фоні Молочного Шляху. Найбільша з них — у сузір'ї Водолія.

Найяскравішою планетарною туманністю є туманність у сузір'ї Ліри. Діаметри планетарних туманностей у тисячі разів більші за діаметр нашої Сонячної системи. Газоподібні оболонки цих туманностей невпинно розширюються, віддаляючись від центрального ядра зі швидкістю близько кількох кілометрів за секунду. Очевидно, вони пов'язані з вибухами нових.

19. Пояс зодіаку

Астрономи Стародавньої Греції виявили, що Сонце перемішується щомісяця в напрямку, протилежному добовому руху небозводу, на , тобто обходить небесну сферу за 12 місяців. У часи Гіпарха річний шлях Сонця вже був добре вивчений і розділений на 12 рівних частин, причому кожна з них була позначена символом близького до неї сузір'я, яке одержало назву знака зодіаку. Очевидно, що відомих на той час сузір'їв не вистачило, і довелося вкоротити клешні Скорпіона, сформувавши нове сузір'я — Терези. Кожен зодіакальний знак займає на екліптиці рівно. У наш час через прецесію зодіакальні знаки не збігаються з відповідними сузір'ями. Так, 22 березня Сонце входить у зодіакальний знак Овна, фактично перебуваючи в сузір'ї Риб.

Утім, подібні дрібниці не зупиняють сучасних аматорів астрології й астрологічних прогнозів.