- •Лекція 5. Сучасна біологічна картина світу. Походження і сутність життя План
- •1. Становлення концепцій виникнення життя
- •2. Концепція Опаріна
- •3. Сучасні концепції походження і суті життя
- •4. Суть і визначення життя
- •Лекція 6. Виникнення життя на землі План
- •1. Передумови виникнення життя на Землі
- •2. Поява живої речовини
- •3. Формування біосфери Землі
- •Лекція 7. Основи вчення про біосферу План
- •1. Поняття біосфери. Вчення в. І. Вернадського про біосферу
- •2. Структура біосфери. Типи речовини біосфери.
- •3. Атмосфера, гідросфера і літосфера
- •4. Живі організми в біосфері
- •5. Структура біосфери, запропонована Реймерсом
- •6. Функціонування біосфери
- •7. Кругообіг речовини та енергії в біосфері
- •8. Стабільність біосфери
- •Лекція 8. Вчення про ноосферу План
- •1. Розвиток і становлення людини
- •2. Виникнення вчення про ноосферу
- •3. Концепція ноосфери в.І. Вернадського
- •4. Перехід біосфери в ноосферу
- •5. Наука як основний чинник ноосфери
- •Лекція №9 План
- •1. Людина як предмет природничонаукового пізнання
- •2. Подібність і відмінність людини від тварин
- •3. Концепції виникнення людини на Землі. Антропологія.
- •4. Трудова теорія антропогенезу
- •5. Генезис свідомості, мислення і мови
- •6. Дослідження проблем свідомості у природознавстві
- •7. Проблеми співвідношення біологічного і соціального в людині
- •8. Еволюція культури людини. Соціобіологія
- •9. Проблеми пошуку позаземних цивілізацій
- •10. Проблема зв'язку з позаземними цивілізаціями
- •Лекція 11.
- •1. Класична космологія
- •2. Парадокси Шезо-Ольберса і Зеєлігера. Неевклідові геометрії
- •3. Космологічний принцип. Всесвіт Ейнштейна. Всесвіт Фрідмана
- •5. Закон Хаббла й дослідження Слайфера
- •6. Моделі Всесвіту
- •7. Народження Всесвіту
- •8. Варіанти майбутнього Всесвіту
- •9. Деякі труднощі гіпотези розширного Всесвіту
- •Лекція 10. Галактика і квазари План
- •1. Сонце та Галактика
- •2. Метагалактика
- •3. Класифікація галактик
- •4 Обертання галактик
- •5. Походження галактик
- •6. Гіпотези про походження галактик
- •7. Квазари. Відкриття квазарів
- •8. Особливості квазарів
- •9. Розподіл квазарів у просторі
- •10. Гіпотези про походження квазарів
- •11. Народження та еволюція зірок
- •11. Діаграма Герцшпрунга-Рассела
- •12. Еволюція зірок
- •13. Білі карлики
- •14. Пульсари та нейтронні зірки
- •15. Чорні дірки
- •16. Змінні зірки. Цефеїди
- •17. Зоряні скупчення та асоціації
- •18. Туманності
- •19. Пояс зодіаку
4. Суть і визначення життя
Сучасна біологія в питанні про суть живого все частіше йде по шляху переліку основних властивостей живих організмів. При цьому акцент робиться на те, що тільки сукупність даних властивостей може дати уявлення про специфіку життя. Отже, що таке живе і чим воно відрізняється від неживого
До властивостей живого звичайно відносять наступні:
живі організми характеризуються складною впорядкованою структурою. Рівень їх організації значно вищий, ніж у неживих системах;
живі організми одержують енергію з навколишнього середовища, використовуючи її на підтримку своєї високої впорядкованості. Велика частина організмів прямо або побічно використовує сонячну енергію;
живі організми активно реагують на навколишнє середовище. Здатність реагувати на зовнішнє подразнення - універсальна властивість всіх живих істот, як рослин, так і тварин;
живі організми не тільки змінюються, але й ускладнюються;
усе живе розмножується. Здатність до самовідтворення - одна з найголовніших ознак життя, оскільки в цьому виявляється дія механізму спадковості й мінливості, що визначає еволюцію всіх видів живої природи;
живі організми передають нащадкам закладену в них інформацію, необхідну для життя, розвитку й розмноження. Ця інформація міститься в генах - одиницях спадковості, найдрібніших внутріклітинних структурах. Генетичний матеріал визначає напрям розвитку організму. От чому нащадки схожі на батьків. Проте ця інформація в процесі передачі дещо змінюється, спотворюється. У зв'язку з цим нащадки не лише схожі на батьків, але і відрізняються від них;
живі організми добре пристосовані до місця існування і відповідають своєму способу життя.
В узагальненому і спрощеному варіанті все відмічене можна в иразити у висновку, що всі живі організми харчуються, дихають, ростуть, розмножуються й розповсюджуються в природі, а неживі тіла не харчуються, не дихають, не ростуть і не розмножуються.
Проте строге наукове розмежування живого й неживого зустрічає певні труднощі. Існують перехідні форми від неживого до живого. Так, наприклад, віруси поза клітинами іншого організму не мають жодного з атрибутів живого. У них є спадковий апарат, але відсутні основні необхідні для обміну речовин ферменти, і тому вони можуть рости і розмножуватися, лише проникаючи в клітини іншого організму і використовуючи його ферментні системи. Тому, в залежності від того, яку ознаку живого ми вважаємо найважливішою, ми відносимо віруси до живих систем або ні. Природно, що у визначенні життя повинні бути зафіксовані всі ці функціональні ознаки.
Тому можна запропонувати наступне визначення: життя - вища з природних форм руху матерії, вона характеризується самооновленням, саморегуляцією й самовідтворенням різнорівневих відкритих систем, речовинну основу яких складають білки, нуклеїнові кислоти і фосфороорганічні сполуки.
Ознаками життя є:
протистояння ентропійним процесам,
обмін речовин із навколишнім середовищем,
відтворення на основі генетичного коду і молекулярна хіральність.
