- •Лекція 5. Сучасна біологічна картина світу. Походження і сутність життя План
- •1. Становлення концепцій виникнення життя
- •2. Концепція Опаріна
- •3. Сучасні концепції походження і суті життя
- •4. Суть і визначення життя
- •Лекція 6. Виникнення життя на землі План
- •1. Передумови виникнення життя на Землі
- •2. Поява живої речовини
- •3. Формування біосфери Землі
- •Лекція 7. Основи вчення про біосферу План
- •1. Поняття біосфери. Вчення в. І. Вернадського про біосферу
- •2. Структура біосфери. Типи речовини біосфери.
- •3. Атмосфера, гідросфера і літосфера
- •4. Живі організми в біосфері
- •5. Структура біосфери, запропонована Реймерсом
- •6. Функціонування біосфери
- •7. Кругообіг речовини та енергії в біосфері
- •8. Стабільність біосфери
- •Лекція 8. Вчення про ноосферу План
- •1. Розвиток і становлення людини
- •2. Виникнення вчення про ноосферу
- •3. Концепція ноосфери в.І. Вернадського
- •4. Перехід біосфери в ноосферу
- •5. Наука як основний чинник ноосфери
- •Лекція №9 План
- •1. Людина як предмет природничонаукового пізнання
- •2. Подібність і відмінність людини від тварин
- •3. Концепції виникнення людини на Землі. Антропологія.
- •4. Трудова теорія антропогенезу
- •5. Генезис свідомості, мислення і мови
- •6. Дослідження проблем свідомості у природознавстві
- •7. Проблеми співвідношення біологічного і соціального в людині
- •8. Еволюція культури людини. Соціобіологія
- •9. Проблеми пошуку позаземних цивілізацій
- •10. Проблема зв'язку з позаземними цивілізаціями
- •Лекція 11.
- •1. Класична космологія
- •2. Парадокси Шезо-Ольберса і Зеєлігера. Неевклідові геометрії
- •3. Космологічний принцип. Всесвіт Ейнштейна. Всесвіт Фрідмана
- •5. Закон Хаббла й дослідження Слайфера
- •6. Моделі Всесвіту
- •7. Народження Всесвіту
- •8. Варіанти майбутнього Всесвіту
- •9. Деякі труднощі гіпотези розширного Всесвіту
- •Лекція 10. Галактика і квазари План
- •1. Сонце та Галактика
- •2. Метагалактика
- •3. Класифікація галактик
- •4 Обертання галактик
- •5. Походження галактик
- •6. Гіпотези про походження галактик
- •7. Квазари. Відкриття квазарів
- •8. Особливості квазарів
- •9. Розподіл квазарів у просторі
- •10. Гіпотези про походження квазарів
- •11. Народження та еволюція зірок
- •11. Діаграма Герцшпрунга-Рассела
- •12. Еволюція зірок
- •13. Білі карлики
- •14. Пульсари та нейтронні зірки
- •15. Чорні дірки
- •16. Змінні зірки. Цефеїди
- •17. Зоряні скупчення та асоціації
- •18. Туманності
- •19. Пояс зодіаку
Лекція 10. Галактика і квазари План
Сонце та Галактика.
Метагалактика.
Класифікація галактик.
Обертання галактик.
Походження галактик.
Гіпотези про походження галактик.
Квазари. Відкриття квазарів.
Особливості квазарів.
Розподіл квазарів у просторі.
Гіпотези про походження квазарів.
1. Сонце та Галактика
Сонце — одна зі ста п'ятдесяти мільярдів зірок, що утворюють гігантську зоряну систему — Галактику. У Галактиці розрізняють плоску підсистему, що має вигляд диска з потовщенням посередині, і сферичну підсистему (гало), в яку цей диск занурений. Диск Галактики і її сферична підсистема містять приблизно однакову кількість зірок. Сонце знаходиться в галактичному диску й віддалене від його центра на 2/3 радіуса диска. У диску Галактики, крім зірок, є міжзоряний газ і космічний пил, маса яких становить кілька відсотків від маси зірок. У сферичній підсистемі газу й пилу практично немає. Серед зірок диска є досить багато молодих зірок, тоді як у сферичній підсистемі таких зірок майже немає. Видимий із середини диск Галактики ми бачимо на небі у вигляді широкої смуги Чумацького Шляху.
Диск Галактики обертається як одне ціле. Зірки диска обертаються навколо центра по майже колових орбітах.
Значна частина зірок диска Галактики входить до складу різних груп. Не менше половини всіх зірок утворюють зоряні пари; великими утвореннями є розсіяні скупчення, що містять до 1000 зірок, зв'язаних взаємним тяжінням. Наймолодші зірки диска разом із хмарами газу й пилу розташовуються широкими смугами — спіральними рукавами, що яскравими широкими дугами виходять із центральної частини Галактики.
Розподіл зірок у сферичній підсистемі більш-менш симетричний. Приблизно тисячна їх частина входить до складу великих скупчень, що містять до мільйона зірок і називаються кулястими скупченнями.
Зірки в обох підсистемах Галактики згущуються до центральної частини — її ядра, що виявляє себе як джерело підвищеного радіовипромінювання, а також випромінювання в інфрачервоних, рентгенівських і гама-променях. З ядра, очевидно, відбувається також витікання газу.
Світність Галактики, тобто повна енергія, яку випромінюють усі її зірки за одиницю часу, становить 3х1037Вт, що в сто мільярдів разів більше, ніж світність Сонця. Сумарна маса зірок Галактики оцінюється величиною 2х1044г, тобто становить сто мільярдів мас Сонця. Масу й світність Сонця як міру мас і світимостей зірок та зоряних систем широко використовують в астрофізиці.
Галактика має протяжну корону, що простягається на відстані, які в десятки разів перевищують розміри диска й сферичної підсистеми. Повна маса корони в кілька разів перевищує сумарну масу всіх зірок у Галактиці, але через великі розміри її густина невелика порівняно зі щільністю, яку створюють зірки й газово-пилові хмари.
Дослідження показали, що, крім видимих зірок, повинні існувати ще якісь інші маси, які створюють тяжіння й розподілені в набагато більшому об'ємі навколо галактик. Існує припущення, що саме в короні і розташовані ці "приховані" маси.