117. Поняття та класифікація принципів права єс

ПРИНЦИПИ ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Принципи права Європейського Союзу зафіксовані в установчих договорах, а також у рішеннях Європейського Суду. Саме останньому належить вирішальна роль у розробці детальної класифікації принципів права ЄС. Суд сформулював і закріпив у своїх рішеннях систему основних засад, на якій повинна функціонувати та розвиватися правова система ЄС - принципи права Європейського Співтовариства.

Принципи права ЄС включають дві групи: принципи, що визначають юридичну силу норм і джерел права ЄС, їх співвідношення з національним правом держав-членів і загальні принципи права.

Принцип верховенства права ЄС

Принцип верховенства права ЄС означає, що правові норми, що входять в право, мають пріоритет перед правилами, закріпленими в законодавстві окремої держави-члена. Цим принципом охоплюються не тільки установчі договору ЄС (будучи міжнародними договорами, вони відповідно до конституцій країн ЄС, як і більшості інших країн світу, мають більш високу юридичну силу порівняно з актами «внутрішнього» права), а й усі інші законодавчі акти ЄС (регламенти, директиви, постанови), і вони мають на території кожної країни вищу юридичну силу, навіть якщо відповідна країна голосувала проти ухвалення даного документа.

Європейський Суд є головним гарантом дотримання принципу верховенства всіх правових актів ЄС. Національні суди в разі сумнівів у відповідності внутрішнього права держави-члена права ЄС, приймають рішення на підставі установчих договорів та законодавства ЄС, або звертаються до Європейського Суду з преюдиціальним запитом.

Принцип прямої дії ПРАВА ЄС

Принцип прямої дії права ЄС, як і принцип верховенства, найбільш повною послідовній формі встановлено рішеннями Європейського суду. Даний принцип є головною відмінністю права ЄС від міжнародного права, норми якого регулюють, насамперед, відносини держав та міжнародних організацій.

Регламенти, прийняті інститутами ЄС, є актами прямої дії: з моменту затвердження Радою (комісією, Радою спільно з Європарламентом) та набуття чинності будь-якого регламенту ЄС, що містяться в ньому положення стають безпосередньо діючим правом на всій території Європейського Союзу, обов'язковими як для держав - членів, так і для індивідуумів.

Що стосується статей договору про ЄС, то для прямої дії права необхідно, щоб наявні в них правила були викладені ясно, в імперативній формі і не були додатково обумовлені результатами майбутньої діяльності державного-членів та інститутів. Якщо ж стаття має характер загального принципу чи декларації, встановлює цілі і програму діяльності інститутів та держав ЄС, без точного і безумовного вказівки на конкретні права і обов'язки, що виникають у зв'язку з цим у держави, громадян і юридичних осіб, то мати прямою дією вона не буде .

Так, стаття Договору про ЄС, що встановлюють цілі ЄС та окремих спільних політик (напр. Ст2, 117, присвячені цілям соціальної політики), не є безпосередньо діючими правилами, тобто не надають громадянам/юридичним особам певних суб'єктивних прав і не накладає на них обов'язків.

Навпаки, ст.12, яка забороняє державам-членам збільшувати або вводити нові обмеження у взаємній торгівлі, є безпосередньо діючою, тому що «містить ясний і безумовний заборону, який є не позитивною, а негативною обов'язком [органів держав-членів]. Більш того, дану обов'язок не супроводжують застереження, що ставлять її виконання у залежність від прийняття в рамках національного права певних позитивних законодавчих заходів. Сама природа даної заборони ідеально відповідає його здатності породжувати певні наслідки безпосередньо у правових відносинах держав-членів їхніх суб "єктам [індивідуумів]»

1. Аналогічні умови про «ясному і безумовному» формулюванні прав і обов'язків держав та індивідуумів для надання їм сили безпосереднього діючого джерела права діє і щодо директив ЄС.

ЗАГАЛЬНІ ПРОІНЦІПИ ПРАВА ЄС

Принципи верховенства і прямої дії спрямовані на забезпечення повної і однакової реалізації всіх нормативних актів, що складають правову систему ЄС, дотримання прав і обов'язків, встановлених в джерелах права ЄС, всіма громадянами, державними і недержавними організаціями. Інша група принципів, це загальні принципи права ЄС, також сформульовані і закріплені переважно рішеннями Європейського Суду, визначає зміст і порядок прийняття всіх правових актів.

ПРИНЦИП ОХОРОНИ ТА ЗАХИСТУ ОСНОВНИХ ПРАВ І СВОБОД ОСОБИ - Відповідно до ст. F Маахстріхтского договору, ЄС «поважає основні права особистості», гарантовані європейською конвенцією про захист прав і основних свобод і що випливають з «спільних конституційних традицій держав-членів».

Принципу правової визначеності - ключовим елементом цього принципу служить неприпустимість надання положенням законодавства ЄС зворотної сили.

Принцип пропорційності - За цим принципом, будь-яка обов'язок або заборона, накладені органами публічної влади на громадян, не повинні виходить за межі необхідних цілей вжитих заходів. Якщо закон або інший правовий акт встановлює зобов'язання, явно не відповідають меті його прийняття, то він повинен бути анульований. Явна невідповідність цілей правового акта передбаченим засобам їх досягнення також є підставою для скасування Судом відповідних положень правового акта або всього документа. Цей принцип записаний в Установчому договорі ЄС: «будь-які дії Співтовариства не повинні йти далі того, що необхідно для досягнення цілей цього договору» (ст.3b).

ПРИНЦИП РІВНОСТІ - тобто неприпустимість дискримінації фізичних та юридичних осіб в залежності від різних соціальних і правових факторів, насамперед належність до громадянства певної держави. Даний принцип закріплений в різних статтях Договору про ЄС. Наприклад ст.119 встановлює принцип рівності чоловіків і жінок в оплаті праці, ст.48 гарантує рівність трудящих всіх країн ЄС незалежно від місця роботи в межах спільного ринку, ст.7 - що забороняє будь-яку дискримінацію з міркувань національної приналежності.

Процесуальних принципів - право на надання та заслуховування своєї точки зору перед виданням правозастосувального акта ЄС; принцип конфіденційності, згідно з яким інститути та органи співтовариства в процесі реалізації своїх повноважень, не має права розкривати стороннім особам інформацію, що зачіпає приватне життя громадян, комерційну таємницю підприємців і без згоди останніх.

Принцип субсидіарності - за цим принципом ЄС і його інститути повинні проявляти активність там, де держави-члени не в змозі успішно самостійно вирішувати проблеми своїх народів, а також там, де дії на рівні співтовариства здатні принести кращий результат, ніж коли проблема вирішується на рівні окремих держав.

118. Правовий статус юридичних осіб за правом ЄС