76. Витрати на оцінку − це:

а) витрати, пов’язані з плануванням якості; організацією системи управління якістю; розробкою вимог до контролю якості сировини і матеріалів, виробничих процесів і продукції; підготовкою медичних інструкцій;

б) витрати на випробування і контроль під час прийому вхідних матеріалів; перевірку контрольно-вимірювальних приладів та ремонт їх; технічний контроль; випробування виробів для оцінки їхніх експлуатаційних характеристик; витрати часу працівників на перевірку ними якості своєї роботи і технологічного процесу, вибраковування в процесі виробництва; нагляд за якістю і системами якості;

в) витрати, що утворюються з причин невідповідності якості, виявлених до відправлення продукції споживачам, тобто на виправлення браку і витрати на брак, що не підлягає виправленню;

г) витрати на доробку продукції протягом гарантійного терміну за рекламаціями споживачів; витрати на усунення дефектів в процесі технічного обслуговування; штрафи за низьку якість у межах юридичної відповідальності за якість; витрати, пов’язані з поверненням продукції, що не відповідає належному рівню якості, чи окремих деталей, що вийшли з ладу.

77. Витрати через внутрішні відмови – це:

а) витрати, пов’язані з плануванням якості; організацією системи управління якістю; розробкою вимог до контролю якості сировини і матеріалів, виробничих процесів і продукції; підготовкою медичних інструкцій;

б) витрати на випробування і контроль під час прийому вхідних матеріалів; перевірку контрольно-вимірювальних приладів та ремонт їх; технічний контроль; випробування виробів для оцінки їхніх експлуатаційних характеристик; витрати часу працівників на перевірку ними якості своєї роботи і технологічного процесу, вибраковування в процесі виробництва; нагляд за якістю і системами якості;

в) витрати, що утворюються з причин невідповідності якості, виявлених до відправлення продукції споживачам, тобто на виправлення браку і витрати на брак, що не підлягає виправленню;

г) витрати на доробку продукції протягом гарантійного терміну за рекламаціями споживачів; витрати на усунення дефектів в процесі технічного обслуговування; штрафи за низьку якість у межах юридичної відповідальності за якість; витрати, пов’язані з поверненням продукції, що не відповідає належному рівню якості, чи окремих деталей, що вийшли з ладу.

78. Витрати через зовнішні відмови – це:

а) витрати, пов’язані з плануванням якості; організацією системи управління якістю; розробкою вимог до контролю якості сировини і матеріалів, виробничих процесів і продукції; підготовкою медичних інструкцій;

б) витрати на випробування і контроль під час прийому вхідних матеріалів; перевірку контрольно-вимірювальних приладів та ремонт їх; технічний контроль; випробування виробів для оцінки їхніх експлуатаційних характеристик; витрати часу працівників на перевірку ними якості своєї роботи і технологічного процесу, вибраковування в процесі виробництва; нагляд за якістю і системами якості;

в) витрати, що утворюються з причин невідповідності якості, виявлених до відправлення продукції споживачам, тобто на виправлення браку і витрати на брак, що не підлягає виправленню;

г) витрати на доробку продукції протягом гарантійного терміну за рекламаціями споживачів; витрати на усунення дефектів в процесі технічного обслуговування; штрафи за низьку якість у межах юридичної відповідальності за якість; витрати, пов’язані з поверненням продукції, що не відповідає належному рівню якості, чи окремих деталей, що вийшли з ладу.

79. Здатність справляти вплив на окремих індивідів і групи, спрямовуючи їхні зусилля на досягнення поставлених цілей – це:

а) лідерство;

б) делегування;

в) мотивація індивідуумів;

г) авторитет.

80.Лідер повинен сприяти задоволенню потреб:

а) завдань;

б) команди;

в) індивідуальних потреб;

г) вірні відповіді а),б),в).

81.Певна чисельність людей, які працюють разом для досягнення спільної мети це:

а) трудовий колектив.;

б) персонал;

в) команда проекту;

г) вірної відповіді немає.

82.Скільки стадій створення зазвичай проходить команда проекту?:

а) 3;

б) 4;

в) 5;

г) 6.

83.Який етап створення команди зайвий?:

а) формування;

б) спрацьовування учасників;

в) стабілізація;

г) реорганізація.

84. Команда не досягає успіху, якщо:

а) хоча б один із членів команди генерує інноваційні ідеї як шлях вирішення проблем;

б) невідповідні розумові здібності;

в) команду створюють різні індивідуальності;

г) до складу команди входять люди з великими розумовими здібностями.

85.Назвіть зайву теорію:

а) теорія Абрамса;

б) теорія Д.Мак-Клеланда;

в)теорія гриба;

г) модель Портера-Лодлера.

86. Назвіть зайву теорію:

а) теорія очікувань;

б) теорія справедливості;

в) модель Портера-Лодлера;

г) теорія гриба.

87. Для посилення мотивації членів команди і подолання складнощів реалізації проекту використовують чинники, які одержали назву:

а)“ 3Р ”;

б)“ 4Р ”;

в)“ 5Р ”;

г)“ 6Р ”.

88. Відсутність згоди між двома чи декількома суб’єктами, зіткнення протилежних сторін, сил, які можуть бути конкретними особами або групами працівників, а також внутрішній дискомфорт однієї людини має назву:

а) суперечка;

б) конфлікт;

в) непорозуміння;

г) розбіжність поглядів.

89.Конфлікт не може бути позитивним, якщо він:

а)сприяє розв’язанню того чи іншого питання;

б)покращує стосунки між людьми;

в)дає змогу зняти напруженість;

г) може сприяти руйнуванню соціальних комунікацій.

90.Конфлікт не може бути негативним, якщо він:

а)відриває людей від розв’язання важливих питань;

б)викликає почуття невдоволеності в колективі;

в)веде до особистісної або групової ізоляції;

г)є основою для початку дискусії з обговорення того чи іншого питання.

91.Який метод управління конфліктами базується на тому, що людина намагається відійти від конфлікту, уникнути ситуації, що провокує протиріччя, та уникнути обговорення питання, що призводить до конфлікту?:

а)метод ухилення;

б)метод пристосування;

в)метод компромісу;

г)метод форсування.

92. Який метод управління конфліктами характерний при природному небажанні уникнути конфлікту, тобто необхідно стимулювати почуття спільності в колективі:

а)метод ухилення;

б)метод пристосування;

в)метод компромісу;

г)метод форсування.

93. Який метод управління конфліктами характеризується прийняттям точки зору іншої сторони, але до певної межі?:

а)метод ухилення;

б)метод пристосування;

в)метод компромісу;

г)метод форсування.

94. Якому методу управління конфліктами характерне примушення до прийняття однієї точки зору?:

а)метод ухилення;

б)метод пристосування;

в)метод компромісу;

г)метод форсування.

95. Якому методу управління конфліктами характерне визначення розбіжностей у думках і готовність ознайомитися з іншими точками зору, щоб краще зрозуміти причину конфлікту та знайти вихід, прийнятний для всіх?:

а) метод ухилення;

б) метод пристосування;

в) метод розв’язання проблем;

г) метод форсування.