- •Розділ і. Природні умови Чернівецької області
- •1.1. Географічне положення, рельєф та ґрунти
- •1.3. Природно-географічне районування
- •Розділ 2. Об’єкт, методики досліджень, охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •2.1. Об’єкт та методики досліджень
- •2.2. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •Розділ 3 загальна характеристика родини lamiaceae
- •Розділ 4 Таксономічний склад і хорологічна характеристика родини Lamiaceae флори Чернівецької області
- •За біологічними типами
- •5.2. Ценотичний аналіз
- •Розділ 6 Практичне значення представників родини Lamiaceae флори Чернівецької області
- •Lycopus europaeus l. – вовконіг європейський
- •Marrubium vulgare l. – шандра звичайна
- •Mentha aquatica l. – м’ята водяна
- •M. Arvensis l. – м’ята польова
- •Nepeta cataria l. – котяча м’ята справжня
- •Origanum vulgare l. – материнка звичайна
- •Phlomis pungens Willd. – залізняк колючий
- •Prunella vulgaris l. – суховершки звичайні
- •Scutellaria galericulata l. – шоломниця звичайна
- •Stachys palustris l. – чистець болотний
- •Teucrium chamaedrys l. – самосил гайовий
- •Thymus marchallianus Willd. – чебрець Маршаллів
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Ajuga chia Schreb.
- •Ajuga genevensis l.
- •Ajuga reptans l.
- •Betonica officinalis l.
- •Chaiturus marrubiastrum (l.) Reichenb.
- •Clinopodium vulgare l.
- •Galeobdolon luteum Huds.
- •Glechoma hederacea l.
- •G. Hirsuta Waldst. Et Kit.
- •Galeopsis bifida Boenn.
- •Galeopsis ladanum l.
- •Galeopsis pubescens Bess
- •Galeopsis speciosa Mill.
- •Galeopsis tetrahit l.
- •Lamium album l.
- •Lamium amplexicaule l.
- •Lamium maculatum (l.) l.
- •Lamium purpureum l.
- •Leonurus quinquelobatus Gilib.
- •Lycopus exaltatus l.
- •Lycopus europaeus l.
- •Mentha aquatica l.
- •Menta arvensis l.
- •Mentha verticillata l.
- •Mentha longifolia (l.) Huds.
- •M. Pulegium l.
- •Salvia pratensis l.
- •Salvia nemorosa l.
- •Salvia verticillata l.
- •Thymus alpestris Tausch
- •Thymus alternans Klok.
- •T. Moldavicus Klok. Et Shost.
- •T. Pulegioides l.
Lycopus europaeus l. – вовконіг європейський
Використовують траву, зібрану під час цвітіння. Рослина неофіцинальна. Рослина містить глікозид лікопін, гіркоти, кавову та урсолову кислоти і смоли. Рідкий екстракт В.є. зменшує артеріальну і венозну гіпоксію при експериментальному тиреотоксикозі, нормалізує основні показники річного складу крові, зменшує вагу щитовидної залози і послаблює зоогенний ефект. У народній медицині – заспокійливий, кровоспинний і проти проносний засіб та від малярії [3, 15].
Marrubium vulgare l. – шандра звичайна
Використовують верхівки стебел разом з листками і квітками (30-40 см завдовжки) , зібрані під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. У траві є ефірна олія (0,06 %), гірка речовина марубін, алкалоїди бетоніцин, турицин, сдубильні речовини (7 %), слиз. Галенові препарати шандри виявляють жовчогінну і спазмолітину дію, полегшують відхаркування, регулюють серцеву діяльність, збуджують апетит, стимулюють діяльність шлунка [15].
Mentha aquatica l. – м’ята водяна
Для медичних потреб використовують траву, яку заготовляють під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Сушена трава містить ефірну олію (до 1 %), дубильні речовини (7 %), органічні кислоти, нітрат калію. Головними складовими ефірної олії є вільний ліналоол, карвон і сесквітерпентин, проте ментолу немає. Настій м’яти водяної вживають як жовчогінний засіб, при шлунково-кишкових розладах, болях і спазмах у шлунку і кишечнику, метеоризмі і проносах та при серцебиттях. Зовнішньо у вигляді мазі – для гоєння ран та при лікуванні ерозії шийки матки [5, 12. 15, 19. 33].
M. Arvensis l. – м’ята польова
Використовують листки, зібрані під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Листки містять ефірну олію, гесперидин, рамному, глюкозу, бетаїн, каротин. До складу ефірної олії входить ментол. Препарати М.п. мають спазмолітині, знеболювальні й антисептичні властивості. Настій листя у народній медицині використовують як заспокійливий, проти судомний, потогінний і сечогінний засіб; місцево – при свербінні [15, 33].
Nepeta cataria l. – котяча м’ята справжня
Використовують траву, зібрану під час цвітіння. Рослина офіцинальна. Трава містить ефірну олію (до 0,7 %), дубильні та гіркі речовини, глікозиди, сапоніни та вітамін С. Рослина відома як засіб з жовчогінною й антимікробною дією. Настій трави п’ють при неврозах серця, поганому апетиті, гастритах зі зниженою кислотністю шлункового соку, атонії кишечника, що супроводяться запорами, при застійних явищах у жовчному міхурі, захворюваннях дихальних шляхів та як засіб, що «очищує» кров при фурункульозі. Зовнішньо – для лікування гнійних процесів на шкірі [15, 27].
Origanum vulgare l. – материнка звичайна
З лікувальною метою використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Сушена трава є у продажу в аптеках. Трава містить до 1,2 % ефірної олії, флавоноїди, дубильні речовини, аскорбінову кислоту (до 500мг%). Головними складовими ефірної олії є тимол і карвакрол, сумарний вміст яких досягає 44 %. Материнка заспокійливо діє на центральну нервову систему, посилює секрецію травних і потових залоз, посилює перистальтику і тонус кишечника, тонізуюче впливає на скорочення гладенької мускулатури матки, стимулює секрецію жовчі, підвищує діурез, регулює менструальний цикл, виявляє протизапальну, болетамувальну, проти глистяну й антимікробну дії [1. 2, 15. 33].