Розділ 6 Практичне значення представників родини Lamiaceae флори Чернівецької області

На основі аналізу літературних джерел [3, 5, 10, 12, 15, 16, 27, 28, 31] нами здійснено розподіл видів родини Lamiaceae флори Чернівецької області за їх напрямками використання. Виявлено, що більшість досліджуваних видів володіють лікарськими властивостями (32 види), оскільки містять ефірні олії, дубильні речовини, органічні кислоти [8]. З них офіцинальною медициною визнано лише 3 види (Leonurus quinquelobatus, Origanum vulgare, Thymus pulegioides L.), решта – неофіцинальні рослини (використовуються у народній медицині). Ще 32 види є медоносними. Ефіроолійними є 5 видів.

Декоративними властивостями володіють 22 аборигенних види [16]. Зокрема, для створення рокаріїв, міксбордерів та мавританських газонів рекомендують використовувати шавлію степову (Salvia stepposa), шавлію пониклу (Salvia nutans) [16]. Для створення квітників і рабаток доречно вводити в озеленення такі культивовані види, як Hyssopus officinalis L., Lavandula angustifolia Mill., Melissa officinаlis L., Mentha piperita L., Salvia officinalis L., Scutellaria baicalensis Georgi, Thymus graniticus Klok. et Schost.. а з дикорослих видів - Origanum vulgare L. [21]. Для рокаріїв придатними будуть інтродукований вид Scutellaria baicalensis Georgi [18] та аборигенні Thymus alpestris Tausch., T. pulegioides L. [13]. Для створення низьких бордюрів рекомендують використовувати Lavandula angustifolia Mill., Salvia officinalis L., Hyssopus officinalis L., для створення груп - Origanum vulgare L., як грунтопокривні – види роду Thymus [14]. Для декоративного оздоблення водойм серед інших трав’янистих рослин перспективними є Mentha aquatica L. і M. verticillata L. [22]. Насадження з участю видів родини Lamiaceae не лише високодекоративні, а й володіють фітонцидними і сануючими властивостями [14].

Бур’янами є 17 видів. Ендемічними є 2 види - Acinos baumgartenii (Simonk.) Klok. та Thymus podolicus Klok. et Shost. (табл.. 6.1).

Таблиця 6.1

Характеристика практичних властивостей видів родини Lamiaceae флори Чернівецької області

Вид
	лікарський	медоносний	декоративний	ефіроолійний	бур’ян	eндемічний
Acinos baumgartenii (Simonk.) Klok.						+
A. arvensis (Lam.) Dandy		+
Ajuga genevensis L.	+	+
A. chia Schreb.		+
A. reptans L.	+	+
Ballota ruderalis Sw.	+				+
Betonica officinalis L. s. l.	+
Chaiturus marrubiastrum (L.) Reichenb.					+
Clinopodium vulgare L.	+
Galeobdolon luteum Huds.	+
Galeopsis bifida Boenn.					+
G. ladanum L.					+
G. pubescens Bess					+
G. speciosa Mill.					+
G. tetrahit L.	+				+
Glechoma hederacea L.	+		+		+
G. hirsuta Waldst. et Kit.		+
Lamium album L.	+	+			+
L. amplexicaule L.					+
L. maculatum (L.) L.					+
L. purpureum L.	+				+
Leonurus quinquelobatus Gilib.	+	+			+
Lycopus europaeus L.	+
L. exaltatus L.	+
Marrubium praecox Janka					+
M. vulgare L.	+				+
Melittis carpatica Klok.		+
Mentha aquatica L.	+	+	+	+
M. arvensis L.	+	+		+
M. longifolia (L.) Huds.	+	+		+
M. pulegium L.	+
M. verticillata L.		+	+
Nepeta cataria L.	+	+		+
N. pannonica L.		+	+
Origanum vulgare L.	+	+	+	+
Phlomis pungens Willd.	+		+
Ph. tuberosa L.	+		+
Prunella grandiflora (L.) Scholl.			+
P. laciniata (L.) L.			+
P. vulgaris L.	+		+
Salvia glutinosa L.		+
S. nemorosa L.		+
S. nutans L.			+
S. pratensis L.		+	+
S. stepposa Shost.			+
S. verticillata L.		+	+
Scutellaria altissima L.		+	+
S. dubia Taliev et Sirj.		+	+
S. galericulata L.	+
S. hastifolia L.		+
S. verna Bess.		+
Sideretis montana L.					+
Stachys alpina L.		+
S. annua (L.) L.		+			+
S. germanica L.			+
S. palustris L.	+	+
S. recta L.		+
S. sylvatica L.	+	+
Teucrium chamaedrys L.	+	+
T. pannonicum A. Kerner		+
T. scordium L.	+	+
Thymus alpestris Tausch		+	+
T. alternans Klok.	+		+
T. marchallianus Willd.	+	+
T. moldavicus Klok. et Shost.		+	+
T. pulegioides L.	+		+
T. podolicus Klok. et Shost.	+					+

Далі наведемо коротку фармакологічну характеристику видів, які рекомендовані до використання як лікарські [15].

Ajuga genevensis L. – горлянка женевська

Використовують траву, зібрану під час цвітіння. Рослина неофіцинальна. Застосовують як кровоспинний, протизапальний, пом’якшувальний засіб. Настій трави п’ють при захворюваннях легень, бронхіті, болях у грудях, виразці шлунка, проносах, жіночих захворюваннях та при ревматизмі [12, 15].

A. reptans L. – горлянка повзуча

Використовують траву, зібрану під час цвітіння. Рослина неофіцинальна. Трава містить дубильні речовини, сліди алкалоїдів і леткої олії. Рослина має кровоспинні, потогінні, протизапальні й антисептичні властивості [10, 15].

Ballota ruderalis Sw. – м ‘яточник чорний

Використовують траву, зібрану під час цвітіння. Рослина неофіцинальна. Трава містить ефірну олію, гіркі й дубильні речовини, пектини та яблочну кислоту. Використовують як седативний, спазмолітичний і тонізуючий засіб. Настій або порошок трави вживають при станах надмірного нервового збудження, іпохондрії, безсонні, спазмах шлунка [3, 10, 15].

Betonica officinalis L. s. l. – буквиця лікарська

Використовують траву, зібрану під час цвітіння. Рослина неофіцинальна. Трава містить дубильні речовини, стахіндрин, бетоні цин, турицин, холін, сапоніни смолисті речовини, органічні кислоти. Каротиноїди, сліди ефірної олії. Рослина виявляє протизапальну, жовчогінну, сечогінну, послаблюючу. Седативну та знеболюючу дію, регулює артеріальний тиск, поліпшує травлення й обмін речовин. [12, 15, 17].

Clinopodium vulgare L. – пахучка звичайна

Використовують траву, зібрану під час цвітіння. Рослина неофіцинальна. Містить ефірну олію й дубильні речовини і допомагає від головного болю, ядухи, кашлю й захворюваннях дихальних шляхів та від проносу [15].

Galeobdolon luteum Huds. – зеленчук жовтий

Використовують траву, зібрану під час цвітіння. Рослина неофіцинальна. Рослина містить водорозчинні сполуки кремнію. У народній медицині використовують як засіб, що має сечогінну і протизапальну дію [15].

Galeopsis tetrahit L. – жабрій звичайний

Використовують траву, зібрану під час цвітіння. Рослина неофіцинальна. Трава містить кремнієву кислоту (до 10 %), дубильні (5-10 %), гіркі, смолисті та восковидні речовини, сапоніни, ефірну олію. Застосовується переважно як відхаркувальний засіб, , а у суміші з хвощем польовим – для лікування туберкульозу легень; зовнішньо – при панариції та інших запаленнях шкіри [15].

Lamium album L. – глуха кропива біла

Збирають віночки квіток, рідше – траву під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна . Квітки містять дубильні речовини (до 10 %), слиз, сапоніни, ефірну олію, алкалоїд ламін, феноли (4,4 %), цукор, аскорбінову кислоту. У народній медицині рослина використовується як кровоспинний, в’яжучий, сечогінний і відхаркувальний засіб та як засіб, що регулює обмін речовин [12. 15].

Leonurus quinquelobatus Gilib. – собача кропива п’ятилопатева

Використовують траву, зібрану під час цвітіння. Рослина офіцинальна, сушена трава продається в аптеках. Трава містить алкалоїди леонурин і леонуридин (до 0,4 % разом), флавоноїди (квінквелозид, рутин, кверцетин), сапоніни, дубильні речовини (5 %), ефірну олію (0,05 %). Органічні кислоти, вітаміни (А, Е, С) та мінеральні солі (кальцій, магній, сірку). Препарати собачої кропиви мають спазмолітичні, седативні і гіпотензивні властивості, уповільнюють серцевий ритм, збільшують силу серцевих скорочень, виявляють слабку діуретичну дію, регулюють функції травного апарату [2. 15].