- •Розділ і. Природні умови Чернівецької області
- •1.1. Географічне положення, рельєф та ґрунти
- •1.3. Природно-географічне районування
- •Розділ 2. Об’єкт, методики досліджень, охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •2.1. Об’єкт та методики досліджень
- •2.2. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •Розділ 3 загальна характеристика родини lamiaceae
- •Розділ 4 Таксономічний склад і хорологічна характеристика родини Lamiaceae флори Чернівецької області
- •За біологічними типами
- •5.2. Ценотичний аналіз
- •Розділ 6 Практичне значення представників родини Lamiaceae флори Чернівецької області
- •Lycopus europaeus l. – вовконіг європейський
- •Marrubium vulgare l. – шандра звичайна
- •Mentha aquatica l. – м’ята водяна
- •M. Arvensis l. – м’ята польова
- •Nepeta cataria l. – котяча м’ята справжня
- •Origanum vulgare l. – материнка звичайна
- •Phlomis pungens Willd. – залізняк колючий
- •Prunella vulgaris l. – суховершки звичайні
- •Scutellaria galericulata l. – шоломниця звичайна
- •Stachys palustris l. – чистець болотний
- •Teucrium chamaedrys l. – самосил гайовий
- •Thymus marchallianus Willd. – чебрець Маршаллів
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Ajuga chia Schreb.
- •Ajuga genevensis l.
- •Ajuga reptans l.
- •Betonica officinalis l.
- •Chaiturus marrubiastrum (l.) Reichenb.
- •Clinopodium vulgare l.
- •Galeobdolon luteum Huds.
- •Glechoma hederacea l.
- •G. Hirsuta Waldst. Et Kit.
- •Galeopsis bifida Boenn.
- •Galeopsis ladanum l.
- •Galeopsis pubescens Bess
- •Galeopsis speciosa Mill.
- •Galeopsis tetrahit l.
- •Lamium album l.
- •Lamium amplexicaule l.
- •Lamium maculatum (l.) l.
- •Lamium purpureum l.
- •Leonurus quinquelobatus Gilib.
- •Lycopus exaltatus l.
- •Lycopus europaeus l.
- •Mentha aquatica l.
- •Menta arvensis l.
- •Mentha verticillata l.
- •Mentha longifolia (l.) Huds.
- •M. Pulegium l.
- •Salvia pratensis l.
- •Salvia nemorosa l.
- •Salvia verticillata l.
- •Thymus alpestris Tausch
- •Thymus alternans Klok.
- •T. Moldavicus Klok. Et Shost.
- •T. Pulegioides l.
Phlomis pungens Willd. – залізняк колючий
З лікувальною метою використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Трава містить ефірну олію, мікро-і мікроелементи (залізо магній, цинк, мідь, марганець, нікель, титан). Настій трави викликає значне звуження судин. При тривалому вживанні настою нормалізується кислотність шлункового соку, зникають згага і біль. Використовують траву також при бронхітах, запаленні й туберкульозі легень, недокрів’ї, набряках і водянці, геморої й малярії [15].
Prunella vulgaris l. – суховершки звичайні
З лікувальною метою використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Трава містить до 1 % дубильних реочивн, гіркі й смолисті речовини, ефірну олію (0,5 %), каротин (6 мг%), вітамін К, аскорбінову кислоту, рутин, гіперозид, три терпеновий сапонін, органічні кислоти. У народній медицині суховершки використовують як засіб, що має в’яжучі, антимікробні, жарознижуючі, спазмолітині і гіпотензивні властивості, підвищує діурез, сприяє кровотечі. Настій приймають при запаленнях верхніх дихальних шляхів і горла, від кашлю, при туберкульозі горла, при проносі, набряках, хворобах серця. Зовнішньо настоєм лікують пролежні, шкірні захворювання, рани [12. 15].
Scutellaria galericulata l. – шоломниця звичайна
Для медичних потреб заготовляють траву (під час цвітіння рослини). Рослина неофіцинальна. Всі частини рослини містять глікозид скутелларин. Шоломниця звичайна виявляє гіпотензивну, седативну, сечогінну, в’яжучу і кровоспинну дію, сприяє розрідженню харкотиння. У народній медицині настій трави приймають при гіпертонії, водянці, внутрішніх кровотечах, кашлі [15].
Stachys palustris l. – чистець болотний
З лікувальною метою використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Трава містить бетаїнові сполуки, дубильні речовини, ефірну олію, органічні кислоти, вітамін С (132 мг %). У народній медицині настойку, рідше настій трави чистецю болотного дають усередину при гіпертонічній хворобі, серцево-судинній недостатності, церебральних інсультах, істеричних припадках, епілепсії, маткових кровотечах різної етіології. Зовнішньо настій трави – для полоскань при ангінах, обмивань і компресів при ранах, виразках та шкірних хворобах [3, 15].
Teucrium chamaedrys l. – самосил гайовий
З лікувальною метою використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. У гомеопатії використовують есенцію зі свіжої трави. Рослина неофіцинальна. Трава містить дубильні речовини, гіркі на смак лактони, аскорбінову кислоту та ефірну олію, основною частиною якої є каріофілен. Самосил гайовий використовують як засіб, що збуджує апетит і поліпшує травлення, має в’яжучі, протизапальні, антимікробні, кровоспинні, дермотонічні, жовчогінні, сечогінні, загальнозміцнюючі й тонізуючі властивості [15].
Thymus marchallianus Willd. – чебрець Маршаллів
З лікувальною метою використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Трава містить ефірну олію, флавоноїди, дубильні і гіркі речовини, камедь, тритерпенові кислоти. До складу ефірної олії входять тимол, карвакрол, тимол, пінен, борнеол. Галенові препарати чебрецю виявляють відхаркувальну, антибактеріальну, спазмолітину й знеболюючу дію, заспокійливо діють на центральну нервову систему, збуджують виділення шлункового соку. У народній медицині, крім того, чебрець вважається добрим засобом для лікування коклюшу, туберкульозу легень, безсоння, задишці, бронхіальної астми, при виразковій хворобі шлунка, геморої, при захворюваннях суглобів, паралічах. Зовнішньо настій чебрецю використовується при запаленнях ротової порожнини, ревматизмі. Аналогічно використовуються й інші види чебрецю, які відрізняються відсотковим вмістом складових речовин та компонентами ефірної олії – T. pulegioides L., T. pulegioides L. [2, 9, 15, 17, 19].