68

Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича

Інститут біології, хімії та біоресурсів

___________________________________________________________________________

(повна назва факультету)

Кафедра ботаніки, лісового і садово-паркового господарства

___________________________________________________________________________

(повна назва кафедри)

Родина Lamiaceae у флорі Чернівецької області

Дипломний проект

ОКР «Бакалавр»

Виконала: студентка 4 курсу, групи 400-А

спеціальності

6.040102 - Біологія__________________

(шифр і назва спеціальності)

Гуцуляк Мар’яна Іванівна

_____________________________________________________________

(прізвище та ініціали)

Керівник: к.б.н., доц. Літвіненко С.Г.

(прізвище та ініціали)

Рецензент___________________________

(прізвище та ініціали)

До захисту допущено:

Протокол засідання кафедри № ___

від „___” _________ 2014 р.

зав. кафедри_________проф. Чорней І.І.

Чернівці–2014

зміст

Вступ .........................................................................................................	3
Розділ 1. Природні умови Чернівецької області ...................	5
1.1. Географічне положення, рельєф та ґрунти ......................................	5
1.2. Клімат .................................................................................................	5
1.3. Природно-географічне районування .................................................	6
Розділ 2. Об’єкт, методики досліджень, Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях .....................................	9
2.1. Об’єкт та методики досліджень ........................................................	9
2.2. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях ......................	10
розділ 3. загальна характеристика родини lamiaceae ..................................................................................	12
Розділ 4. Таксономічний склад і хорологічна характеристика родини Lamiaceae флори Чернівецької області ......................................	16
Розділ 5. Еколого-ценотичний аналіз видів родини Lamiaceae флори Чернівецької області ...................	22
5.1. Екологічна характеристика видів родини Lamiaceae ....................	22
5.2. Ценотичний аналіз ............................................................................	30
Розділ 6. Практичне значення представників родини Lamiaceae флори Чернівецької області ..................	34
Висновки ....................................................................................................	43
Список використаної літератури ...............................................	44
Додаток ......................................................................................................	49

вступ

Рослинний покрив – основа життя на Землі, оскільки він забезпечує саме існування біосфери, задовольняє переважну більшість матеріальних потреб людини. Нині антропогенний вплив на біоту призводить до деградації природного середовища та суттєво впливає на стан біологічного різноманіття і розвиток еволюційних процесів. Ця проблема сьогодні набула величезного суспільного, соціально-політичного та естетичного значення. Тому головним є збереження біорізноманіття як однієї з ключових якостей біосфери. Щоб запобігти знищенню біорізноманіття, слід упорядкувати знання про живі організми, їх видовий склад. У зв’язку з цим, вивчення фіторізноманіття окремих територій має не лише наукове, а й природоохоронне значення.

Тому одним з важливих завдань сучасної ботаніки є детальне дослідження флори, у тому числі окремих таксономічних груп.

Цікавою у науковому та систематичному відношенні є родина Глухокропивні, або Губоцвіті (Lamiaceaе, або Labiatae). У світовій флорі вона представлена понад 3500 видами із 180 родів [7, 20], серед яких у флорі України – 170 видів із 40 родів [20]. Ця родина цікава як своїм поширенням, так і морфологічною будовою і практичним значенням. Зокрема, із 540 видів дикорослих цілющих рослин, виявлених у флорі Чернівецької області, на родину Lamiaceaе приходиться 8,5 % із цих видів [25, 26].

У мезофілі листків або спеціальних залозистих волосках представників родини Lamiaceaе міститься ефірна олія, що обумовлює їх лікарські, ефіроолійні (Lavandula angustifolium, Hyssopus officinalis, Pogostemon cablin, Lophanthus anisatum, види родів Mentha, Origanum, Thymus, Salvia), технічні та ароматичні властивості (Origanum majorana, Melissa officinalis, Thymus). Ефірні олії цих видів використовуються у харчовій, консервній, лікеро-горілчаній, парфумерній та миловарній промисловості [4, 7, 31, 32].

Деякі із видів, що культивуються, використовуються як приправа до їжі – Ocimum basilicum, Ocimum gratissimum, Coleus ambroinicus, Mentha piperita, Origanum vulgare, Satureja hortensis. Крім того, багато видів культивуються як декоративні рослини: Nepeta grandiflora Bieb., Salvia viscosa Jacq., S. deserta Schan., S. grandiflora Etl., S. scabiosifolia Lam., S. officinalis L. [11, 24], Hyssopus officinalis L., Lavandula angustifolia Mill., Melissa officinаlis L., Mentha piperita L., Scutellaria baicalensis Georgi, Thymus graniticus Klok. et Schost.. а з дикорослих видів - Origanum vulgare L. [21] та рослини-медоноси (Nepeta grandiflora Bieb.) [11].

Метою роботи було провести таксономічний, хорологічний, екологічний, ценотичний аналіз видів родини Lamiaceae флори Чернівецької області, оцінити їх практичне значення.

У завдання входило:

1. З’ясувати таксономічний склад та особливості поширення видів родини Lamiaceae у Чернівецькій області.

2. Проаналізувати відношення досліджуваних видів до окремих екологічних факторів навколишнього середовища.

3. Вивчити ценотичну приуроченість видів родини Lamiaceae.

4. Проаналізувати практичне значення досліджуваних видів.

Розділ і. Природні умови Чернівецької області

1.1. Географічне положення, рельєф та ґрунти

Чернівецька область розташована на стику двох великих геолого-структурних одиниць: південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи і Карпатської геосинклінальної області.

Територія дренується густою мережею річок. Всього тут нараховується понад 4,5 тис. постійних водотоків загальною довжиною 6,9 тис. км. Найбільші річки області – Дністер, Прут, Черемош, Сірет [23].

Ґрунти Чернівецької області об’єднують в такі основні типи та підтипи: 1) дерново-підзолисті (поверхнево-оглеєні і сильноглейові), 2) сірі опідзолені (ясно-сірі, сірі та темно-сірі), 3) чорноземи (опідзолені, глибокі та неглибокі малогумусні), 4) гігроморфні (лучні, лучно-болотні, болотні), 5) дернові, 6) гірські (буроземно-підзолисті, бурі та дерново-буроземні).

Географічне розміщення окремих ґрунтових типів зумовлене природними ландшафтами, які на території Чернівецької області утворюють три добре виявлені провінції: Карпатську гірсько-лісову, Передкарпатську височинну лісолучну і Прут-Дністровську височинну лісостепову.

Отже, основу ґрунтового покриву Чернівецької області у Прут-Дністровському межиріччі складають підзолисті та опідзолені, в тій чи іншій мірі оглеєні, ґрунти та чорноземи на лесовидних суглинках; у Буковинських Карпатах – бурі гірсько-лісові ґрунти, а у Передкарпатті – передгірські дерново-підзолисті та опідзолені сірі ґрунти [23].

1.2. Клімат

Клімат Чернівецької області зумовлений її розташуванням в помірних широтах і впливом гірської системи Карпат. Загалом він досить м’який та вологий, але складний рельєф спричиняє деякі відмінності клімату в різних районах. У гірській частині області температура повітря значною мірою залежить від висоти над рівнем моря та складності рельєфу. У середньому за рік значення температурного градієнта у Карпатах до висоти 1200 м коливається в межах 0,5-0,6⁰С. При цьому з вересня по березень включно він становить 0,4-0,5⁰С. а в інші місяці року – 0,6⁰С. Січень – найхолодніший місяць року: у рівнинних районах області його середня температура становить -5⁰С, на сході області -4⁰С, а в південно-західній частині області січневі температури найнижчі. В цілому зима на рівнині області м’яка, майже більше половини зимових днів із відлигами, інколи до +8…+10⁰С.

У квітні температура повітря в рівнинній частині області становить +5…+8⁰С, в гірських районах до +4⁰С (на висотах більше 750 м н.р.м.). Найвищі температури повітря спостерігаються у липні, рідше в серпні.

Річна сума опадів становить 650-750 мм. Взимку на території області опадів випадає утричі більше, ніж влітку. При цьому у холодну пору року в рівнинній частині області випадає до 150 мм опадів. У гірській частині їх кількість збільшується до 175-250 мм, а в найвищій частині – до 300 мм. У теплий період року на крайньому сході області випадає 440 мм, у рівнинній частині – 400-550 мм, а в горах – 550-700 мм опадів.

В цілому, клімат Чернівецької області відзначається помірністю з переходом до помірно-континентального [23].